Рішення № 109209901, 14.02.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури, вул. Овдіївська,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, e-mail: nizhin.prok@chrg.gp.gov.ua в інтересах держави в особі:

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби України, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053, e-mail: mailbox@das.gov.ua

позивача-2: Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Шевченка, 34, м. Чернігів, 14013, e-mail: uon_post@cg.gov.ua

позивача-3: Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, вул. Поштова, 1, с. Стара Басань, Ніжинського району, Чернігівської області, 17423, e-mail: si-stb@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, e-mail: office@cngaszbut.com.ua

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734грн.52коп.

Представники сторін:

від позивача-1: Мойсієнко Н.О., головний спеціаліст-юрисконсульт;

від позивача-2: не прибув;

від відповідача: Козінова Г.О., адвокат;

від прокуратури: Кравченко А.А., прокурор;

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткові угод щодо зміни ціни від 28.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";від 29.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"; від 01.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"; від 02.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на користь Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради грошові кошти у сумі 60734,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та як наслідок нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.08.2022 за правилами загального позовного провадження відкрите провадження у справі №927/537/22; підготовче засідання призначено на 13.09.2022. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

18.08.2022 від позивача-1 (Північного офісу Державної аудиторської служби ) на адресу суду надійшли письмові пояснення №262525-17/1812-2022 від 17.08.2022.

05.09.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №225-ЮР від 02.09.2022, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача-1 у даній справі, на відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до суду; відповідач також просив суд позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України і зазначав, що додаткові угоди були укладені без порушення вимог, визначених ст. 41 Заакону України "Про публічні закупівлі", а тому підстави для стягнення з відповідача грошових коштів відсутні.

У судове засідання 13.09.2022 прибули представник позивача-1, відповідача та прокуратури.

Позивач-3 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали від 16.08.2022 на електронну адресу позивача-3 - si-stb@ukr.net

Такий спосіб повідомлення учасників судового процесу є належним та таким, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №761/14537/15-ц від 13.07.2022.

Від позивача-2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника, яка задоволена судом.

12.09.2022 від позивача-2 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору від 09.09.2022 (а.с. 195-201), не засвідчені електронним підписом.

12.09.2022 від прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив №3734вих-22 від 08.09.2022, у якій прокурором зазначено про те, що обставини, викладені відповідачем у відзиві на позов, є необгрунтованим та спростовуються викладеними у позовній заяві доводами та поданими доказами.

У підготовчому засідання оголошувалась перерва до 11.10.2022, 12:30, про що прокурор, відповідач та позивач-1 повідомлені під розписку, а позивач-2, позивач-3 ухвалою від 13.09.2022, направленою на їхні належні електронні адреси.

20.09.2022 від позивача-2 на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких останній вказав про те, що Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації не має правових підстав здійснювати контроль за проведенням закупівель та укладання договорів, а тому не може бути позивачем у даній справі.

07.10.2022 від позивача-2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У зв?язку із відпусткою судді М. Демидової у період з 11.10.2022 до 13.10.2022 розгляд справи 11.10.2022 не відбувся.

Ухвалою суду від 14.10.2022 підготовче засідання призначено на 01.11.2022, 12:10.

У судове засідання 01.11.2022 прибули представники позивача-1, відповідача та прокурора.

17.10.2022 від позивача-2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

01.11.2022 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання №335-юр від 31.10.2022 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/2656/21, обставини у якій є подібними до обставин даної справи.

Суд у судовому засіданні 01.11.2022 протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі внаслідок його необгрунтованості.

У судовому засіданні 01.11.2022 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №927/537/22 та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.11.2022, 12:20.

До початку розгляду справи по суті (28.11.2022) від відповідача на адресу суду надійшла заява про залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради посилаючись на те, що позивач-3 як комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, у нього відсутні делеговані органом місцевого самоврядування повноваження здійснювати владні управлінські функції, а тому прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі позивача-3 (КЗ "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради). Враховуючи вищезазначене, відповідач просить суд позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, залишити без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 29.11.2022 сторони не прибули, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином. Судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засідання до 06.12.2022, 11:30.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 судом повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 06.12.2022, 11:30.

У зв`язку з аварійним вимкненням електроенергії у будівлі суду 06.12.2022, судове засідання призначене на 06.12.2022, 11:30 не відбулося з незалежних від суду причин.

Ухвалою суду від 27.12.2022 судове засідання у справі №927/537/22 призначено на 27.12.2022, 12:20.

У судове засідання 27.12.2022 прибули представники позивача-1, відповідача та прокурора.

Позивач-2,3 у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали від 27.12.2022 на електронні адреси позивача-2 та позивача -3.

Такий спосіб повідомлення учасників судового процесу є належним та таким, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №761/14537/15-ц від 13.07.2022

У судовому засіданні відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.01.2023, 12:30.

У судове засідання 24.01.2023 прибули представники позивача-1, відповідача та прокурора.

У зв`язку із оголошеною повідтряною тривогою на усій території України у судовому засіданні оголошена перерва до 14.02.2023, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 24.01.2023.

У судове засідання 14.02.2023 прибули представники позивача-1, відповідача та прокурора.

Позивач-2,3 у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями від 25.01.2023.

14.02.2023 від прокуратури на адресу суду надійшла заява проповернення до стадії підготовчого провадження у справі №927/537/22 та вирішення питання про витребування документів.

14.02.2023 від прокуратури на адресу суду надійшла заява про зупинення провадження у справі №927/537/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом судового рішення у справі №905/1907/21.

Судом протокольно подані заяви прокурора залишено без розгляду внаслідок порушення порядку та строку їх подання.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради (позивач-3) 28.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення за №UA-2020-12-23-011932-C про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом (переговорна закупівля) 35000 куб.м за ціною 6,98 грн. з ПДВ.(т. 1,а.с. 99).

За результатом процедури закупівлі 15.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником, відповідач) та Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради (споживач, позивач-3) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 (а.с.60-63), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 газове паливо (газ), а споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та у порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 35000 куб. м.

За п.3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціпи газу не вимагається.

За умовами п.3.2 договору ціна одного кубічного метру газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру газу складає 6,98 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди додоговору (п. 3.3 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором (п. 3.4 договору).

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за договором і складає 244300 грн., в т.ч. ПДВ 20%(п. 3.6 договору).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 до 31.12.2021 , а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 9.5, 9.6 договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони у п.9.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлюв бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У подальшому за ініціативою ТОВ "Чернігівгаз збут" між відповідачем та позивачем-3 було укладено додаткові угоди щодо зміни ціни до договору, що стосувалися зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, а саме:

- від 28.01.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 7,6773 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 31821,08 тис. куб.м. (т.1, а.с. 66). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021 (т.1, а.с. 175). В інформаційній цінової довідці Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, січня 2021 року наринку України за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 29.12.2020. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

- від 29.01.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 8,44426 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 28930,89 куб.м. (т.1, а.с. 67). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021 (т.1, а.с. 178). В інформаційній ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №62/21 від 14.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, січня 2021 року на ринку України за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 31.12.2020, 11.01.2021. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

- від 01.02.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 9,28784 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 26303,20 куб.м. (т.1, а.с. 68). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №116/21 від 20.01.2021 (т.1, а.с.181) В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №116/21 від 20.01.2021 наведена інформація за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" про середньозважені ціни на природний газ на европейських хабах (газорозподільчих центрах) до кордону України станом на 04.01.2021, 13.01.2021. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

- від 02.02.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 10,21570 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 23914,16 куб.м. (т.1, а.с. 182-183). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №163/21 від 27.01.2021(т.1, а.с.184-185).В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №№163/21 від 27.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, лютого 2021 року наринку України за результатами тогів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 31.12.2020, 22.01.2021. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

Додатковою угодою від 04.10.2021 несено зміни щодо строку дії договору та визначено сторонами, що він діє в частині поставок газу з 01.01.2021до 10.10.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (т.1, а.с. 69).

За доводами прокурора ціна за 1 куб.м. газу виросла з 6,98 грн. до 10,21570 грн. (або на +46%), а річний обсяг постачання газу зменшився з 35000 куб.м. до 23914,16 куб.м. Вказане свідчить про те, що газ за ціною, визначеною у договорі від 15.01.2021,взагалі не поставлявся.

На виконання умов договору між позивачем-3 та відповідачем підписано Акти прийому-передачі природного газу № ЧРЗ81002317 від 28.02.2021 на суму 74178,34 грн, №ЧРЗ81000982 за січень 2021 року на суму 68337,31 грн, № ЧРЗ81003571 від 31.03.2021 на суму 50656,58 грн, №ЧРЗ81004696 від 30.04.2021 на суму 442,44 грн, № ЧРЗ81005021 від 31.05.2021 на суму 334,67 грн (т.1, а.с. 186-190).

Позивач-3 розрахувався за поставлений відповідачем на підставі перерахованих вище актів природний газ на загальну суму 191751,20грн., що підтвердено платіжними документами (а.с. 70-76).

Як зазначає прокурор, внаслідок укладення з порушенням вимог закону додаткових угод від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021, якими збільшено ціну, позивачем-3 з місцевого бюджету сплачено відповідачу кошти у сумі 60734,524 грн. (з ПДВ), які у разі визнання їх недійсними, підлягають стягненню з ТОВ «Чернігівгаз збут» на користь Комунального закладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради та поверненню до бюджету на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Обрахунок здійснено виходячи з первісної ціни у договорі за 1 куб.м - 6,98 грн. (з ПДВ), без урахування додаткових угод. Так, Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради за переданий природний газ об`ємом 18770,298 куб.м. за первісною ціною в договорі повинен був сплатити 131016,68 грн. з ПДВ, у той же час фактично сплатив 191751,20 грн. Враховуючи первісну ціну в основному договорі, відповідач мав би поставити 27471,5186 куб.м (191751,20 грн. / 6,98 грн.).

Відповідач у відзиві на позов щодо позовних вимог заперечивз викладених у відзиві підстав.

Позивач-1 у письмових поясненнях вказав про те, що у 2021 та поточного 2022 року заходи державного фінансового контролю у Комунальному закладі «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради не проводились, отже, питання порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель (укладання договору та додаткових угод) не перевірялось; підстави для проведення моніторингу закупівлі у позивача-1 відсутні, про що повідомлялось прокуратуру; повідомив про відсутність підстав для залучення Північного офісу Державної аудиторської служби в якості позивача у справі за даним позовом.

Позивач-2 у своїх поясненнях вказав про те, що останній не має правових підстав здійснювати контроль за проведенням закупівель та укладання договорів, а тому не може бути позивачем у даній справі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Північного офісу Державної аудиторської служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734,52 грн. без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1Положення).

Згідно із підпунктом 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до вказаного Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.9 п.4 Положення).

Згадані норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", якою визначено права органу державного фінансового контролю пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п. 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Таким чином, категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Поряд з цим відносини органу державного фінансового контролю та інших державних органів під час реалізації заходів державного фінансово контролю, зокрема в частині, пов`язаній з наслідками належного чи неналежного дотримання ними господарського цивільного та іншого законодавства під час укладення та виконання договорів, у даному випадку обмежено нормами пункту 8 статті 10 вказаного Закону, який аналогічно визначений у підпункті 20 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Аналіз вищенаведених норм Закону свідчить, що орган держаного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю.

Як встановлено судом, Ніжинською окружною прокуратурою до Управління Північного офісу Держаудитслужби надсилався лист (№1950-вих-22 від 21.06.2022) (т.1, а.с. 41-43), в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з метою з`ясування питання щодо вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни до договору № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262531-17/1289-2022 від 29.06.2022 (т.1, а.с. 45) повідомлено, що протягом 2021 року та січня-червня 2022 року заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель) у КЗ «Старобасанська гімназія» не проводились, моніторинг процедури закупівель не здійснювався, укладений за її результатами договір № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 та додаткові угоди до нього не перевірялись. Крім того, зазначено про те, що орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. Аудитслужбою зазначено, що законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними. Згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель, строк дії спірного договору визначено до 31.12.2021, а тому підстави для проведення моніторингу зазначеної закупівлі відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Отже, питання здійснення закупівель можуть перевірятися під час одного зі згаданих видів державного фінансового контролю, який визначається на підставі положень законодавства відповідно до конкретних обставин.

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (стаття 4 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні").

Згідно статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю. Така ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до пункту 3 Порядку планування заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №955 від 08.08.2001, зі змінами, проведення державного фінансового аудиту та інспектування здійснюється відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, які складаються на плановий період, яким є кожний квартал.

Позаплановою ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться на підставі рішення суду за наявності обставин, визначених у статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні".

Вичерпний перелік підстав для проведення перевірки закупівель визначено пунктом 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №631 від 01.08.2013, зі змінами, а саме: перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме:укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору;поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку; 2) наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України, Мінфіну щодо проведення перевірки закупівель; 3) виявлення органом державного фінансового контролю вищого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчого рівня) актів перевірки закупівель/висновків про результати моніторингу процедури закупівлі невідповідності їх змісту вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищого рівня, якщо розпочато дисциплінарне провадження стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчого рівня, які проводили перевірку закупівель, моніторинг процедури закупівлі або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.

У письмових поясненнях Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області вказало про те, що планом проведення заходів державного державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на третій квартал 2022 року не передбачено проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби Комунального зкладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради. Посилається на норму Закону України (ст. 8) у якій вказано про те, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії. Вказано про те, що строк дії спірного договору визначено до 31.12.2021, а тому підстави для проведення моніторингу зазначеної закупівлі відсутні.

За таких обставин правові підстави для проведення моніторингу у порядку встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" в Управлінням Північного офісу Держаудитслужби відсутні, а доводи позивача-1 у цій частині судом приймаються до уваги.

Слід зазначити, що про вищевказані обставини Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом від №262531-17/1289-2022 від 29.06.2022 - до подання позову, повідомлено Ніжинську окружну прокуратуру.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Судом враховано, що підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а відтак залучення Ніжинською окружною прокуратурою Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача у даній справі є безпідставним та неможливим, оскільки у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

Також суд звертає увагу та той факт, що прокурором в інтересах Держаудитслужби не заявлено жодних позовних вимог.

У зв`язку з викладеним у прокурора відсутні підстави наполягати на встановленні факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України, яка полягає у неналежному захисті державних інтересів щодо реалізації державної політики у сфері фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

З огляду на викладене суд доходить до висновку про те, що у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача 1- Північного офісу Державної аудиторської служби України, що свідчить про звернення з позовом особи, яка не може бути позивачем у справі, та є підставою для залишення без розгляду позову Ніжинської окружної прокуратури в особі позивача - Північного офісу Державної аудиторської служби України, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734,52 грн.

Дослідивши матеріали справи, її фактичні обставини, судтакож вважає за доцільне зазначити таке.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального Кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту третього ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734,52грн.

В обґрунтування заявлення позову в інтересах Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради прокурор зазначає, що вказаний заклад є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та включений до мережі головного розпорядника - Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. Відповідно до делегованих власником повноважень, гімназія перебуває в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, є замовником закупівлі, виступає стороною у спірному договорі та фінансується за рахунок бюджетних коштів.

Прокурор постався на п. 1.4 -1.5 Статуту Комунального закладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради, затвердженого наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 05.02.2020, відпоівідно до яких гімназія є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області функції власника гімназії виконує Чернігівська обласна рада. Відповідно до делегованих власником повноважень, гімназія перебуває в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

Як зазначив прокурор у позові, саме з рахунків Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради перераховано кошти на оплату газу за спірним договором, а тому наявні інтереси держави, які підлягають захисту.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано про те, що під час укладання між позивачем-3 (Комунальний заклад "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради) та відповідачем (ТОВ «Чернігівгаз Збут») спірних додаткових угод до договору було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі, відтак ці додаткові угоди підлягають визнанню їх недійсними. Оскільки Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради сплачувала кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній, у спірних додаткових угодах, за збільшеною ціною, прокурор на підставі ч. 1 ст.670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 60734,52 грн. необгрунтовано сплачених Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради коштів.

Судом враховано пункти 27 та 76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Великої Палати Верховного Суду, де остання зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважейь, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Стосовно статусу суб`єкта, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особй (пункт 8.10.).

Велика Палата Верховного Суду у у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених Заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво Державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені у абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі длй здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/72169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство, як суб`єкт господарських відносин.

Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-влаждних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження №61-17873св19.), від 17.06.2020 у справі №204/7119/18 (провадження № 61 -20542св 19).

Згідно Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах Держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як встановлено судом, відповідно до п. 1.1. Статуту Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради за організаційно-правовою формою є закладом загальної середньої освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері базової середньої освіти.

Згідно п. 1.4 Статуту Комунального закладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради, затвердженого наказом начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 05.02.2020 (далі - Статут), гімназія є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області функції власника гімназії виконує Чернігівська обласна рада (а.с. 77-91).

Відповідно до п. 1.5 Статуту відповідно до делегованих Власником повноважень, Гімназія перебуває в управлінні Чернігівської обласної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (орган управління).

Згідно п. 1.9 Статуту гімназія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та територіальних органах Державного казначейства, ідентифікаційний номер, бланк із власною назвою, штамп, печатку.

Пунктом 6.2. Статуту передбачено, що до компетенції органу управління (Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації) належить, зокрема, здійснення фінансування гімназії, проведення поточного контролю за фінансово-господарською діяльністю гімназії, ефективним використанням матеріальних та трудових ресурсів.

Відповідно до п. 8.1. Статуту джерелами формування кошторису гімназії є: кошти обласного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів; освітня субвенція з державного бюджету; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; благодійні внески юридичних і фізичних осіб, в тому числі іноземних; кошти, отримані від надання платних послуг згідно з чинним законодавством; та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

З викладеного вбачається, що Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради не наділено статусом органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та територіальних органах Державного казначейства, ідентифікаційний номер, бланк із власною назвою, штамп, печатку, тобто є суб`єктом господарювання та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність звернення прокурора з цим позовом в інтересах названого суб`єкта господарювання, оскільки таке звернення суперечить вказаним вище положенням чинного законодавства, зокрема, положенням ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі № 914/2656/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в такому випадку виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та про необхідність залишення без розгляду позову, поданого керівником Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Стосовно звернення прокурора в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації суд зазначає таке. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально- економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна, а також станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Згідно з ч.2 ст. 78 Закону України "Про освіту" фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

У пунктах 1, 9,10 Положення про Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 521 від 14.09.2018 (далі - Положення) зазначено, що Управління утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань; Управління координує роботу підпорядкованих закладів освіти, забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; має право представляти в установленому порядку інтереси Управління освіти і науки обласної державної адміністрації в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до п. 18 Положення про Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 521 від 14.09.2018 (далі - Положення), Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки (а.с. 93-98).

Згідно із п.п. 43 п. 8 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів.

Управління освіти у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, а також даним Положенням.

Отже, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації має право звертатися до суду за захистом порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, пов`язаних, зокрема, з неправомірним використанням бюджетних коштів.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Водночас ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) (пункт 3).

Згідно відповідей Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації №01-08/142 від 13.01.2022 (т. 1, а.с. 55) та №01-08/1195 від 04.07.2022 (т.1, а.с. 59) на запити прокуратури, останнього повідомлялось про те, що згідно з бюджетним законодавством заклад освіти є розпорядником бюджетних коштів третього рівня включений до мережі головного розпорядника - Управління. Впродовж 2021 року закладу освіти з обласного бюджету профінансовані видатки з КЕКВ 2274 «Оплата природнього газу». Управління не є розпорядником інформації щодо укладених договорів та додаткових угод за результатами процедури закупівлі, проведеної закладом освіти та не має у володінні запитуваних документів, оскільки укладені договори та додаткові угоди зберігаються безпосередньо у закладі освіти, як замовника (покупця) послуги.

Судом враховуються доводи прокурора, у яких останній вказав про те, що Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, у розумінні приписів приписів ст. 22 Бюджетного кодексу України, є головним розпорядником бюджетних коштів, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Проте, Управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації належний контроль за ефективністю та цільовим використанням бюджетних коштів не здійснювався, укладення спірних додаткових угод про збільшення ціни на газ призвело до безпідставної зміни істотних умов договору та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів, у зв`язку з чим з бюджету безпідставно сплачено кошти у надмірній сумі за недопоставлений товар.

Вказане свідчить про бездіяльність Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації щодо захисту власних інтересів, оскільки останім не вжито належних заходів щодо перевірки використання бюджетних коштів, повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом, спрямованих на усунення порушень законодавства при укладенні оспорюваних додаткових угод.

Керівником Ніжинської окружної прокуратури на адресу Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації направлялось повідомлення №2486вих-22 від 21.07.2022 (т. 1 , а.с. 104- 106) у порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку та направлення до Господарського суду Чернігівської області позову про визнання недійсними додаткових угод до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 та стягнення коштів у суміу сумі 60734,52 грн.

Таким чином суд доходить висновку про те, що в даному випадку керівник Ніжинської окружної прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача-2 - Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем-2 в частині визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-58-21 від 15.01.2021.

Доводи позивача-2 про те, що Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації не має правових підстав здійснювати контроль за проведенням закупівель та укладання договорів, а тому не може бути позивачем у даній справі, спростовуються викладеним вище.

Крім того, судом враховано постанову Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.

Такого висновку дотримується Верховний суд і у постанові від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 6 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019, договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Як встановлено судом, основний договір укладено 15.01.2021, тобто після введення в дію (19.04.2020) Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019, а тому виконання договору здійснювалося відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Як встановлено судом, сторони у п.9.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлюв бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У разі настання обставин, передбачених п. 9.7 договору, в частині збільшення ціни за одиницю товару, сторона, яка ініціює укладення відповідної додаткової угоди, надає іншій стороні своє обґрунтування та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане органом, який уповноважений здійснювати моніторинг цін на товари та визначати зміни ціни таких товарів на ринку, а також має право надавати відповідну інформацію іншим органам, підприємствам, установам, організаціям на їх запити. При цьому для порівняння цін документ (документи) про підтвердження коливання ціни товару на ринку обов`язково повинен (повинні) містити ринкову ціну на товар на дату укладення договору (чи дату внесення попередніх змін до нього) та ринкову ціну на товар, яка склалася в результаті її коливання. Підтвердженням коливання ціни товару може бути інформація про ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів, які склалися на відповідний розрахунковий період та оприлюднені на офіційному веб-сайті ТБ «Українська енергетична біржа». Зміна ціни за одиницю товару без попереднього постачання товару не допускається.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу країни та Закону України "Про публічні закупівлі".

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладання між відповідачем та позивачем-3 додаткових угод до договору, якими було збільшено ціну за 1 куб. м. газового палива (природного газу) більш ніж на 10 %, а саме: від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021.

Обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021.

Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що зазначені докменти не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ в бік її збільшення в період з дати укладання договору (15.01.2021) до дати укладання спірних додаткових угод.

У вищезазначених цінових довідках Харківської торгово-промислової палати наведена інформація фактично не містить жодного підтвердження коливання вартості газового палива з дати укладання Договору (15.01.2021) до моменту підписання додаткових угод та не є документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару. Тобто відповідач на момент проведення аукціону та укладення договору закупівлі міг та повинен був знати ціну товару на ринку. Крім того, згідно п. 9 Примітки вказаних інформаційних цінових довідок такі довідки є фактографічними та не враховують умов договорів та контрактів, не містять інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

Судом встановлено, що наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору, оскільки такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» спірних додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни природного газу і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно із ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач (Комунальний заклад "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради) як сторона Договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, додаткові угоди від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021 укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

За наведених у їх сукупності обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги у частині визнання недійсними додаткових угод від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи відповідача не підлягають оцінці, оскільки не впливають на вирішення розглядуваного питання за наведених обставин.

Згідно з ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 9924,00 грн.

Виходячи з приписів ст. 226 Господарського процесуального кодексу України при залишенні позову без розгляду вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Клопотань про повернення судового збору, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", не надходило.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734 грн. 52 коп. залишити без розгляду.

2. Позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734 грн. 52коп. залишити без розгляду.

3. Позовні вимоги керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

4. Визнати недійсними додаткові угоди, укладені між Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради (вул. Поштова, 1, с. Стара Басань, Ніжинського району, Чернігівської області, 17423, код 05265737) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код39576385):

- від 28.01.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

- від 29.01.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

- від 01.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

- від 02.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, р/р №UA248201720343140001000006008, банк ДКСУ м. Київ) 9924 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 27.02.2023.

Суддя Демидова М.О.