Ухвала суду № 109209707, 24.02.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"24" лютого 2023 р. м. ХарківСправа № 922/2582/22

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Іваніею К.В.

розглянувши справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова(вул. Тобольська. 55А, м. Харків, 61072 ) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради(61003. майдан Конституції, буд. 7. м. Харків) Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (61003. майдан Конституції, буд. 7. м. Харків) Державної аудиторської служби України (вул. П.Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070) до 1-ого відповідача Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо"(61129, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 109) , 2-ого відповідача Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе"(61001, м. Харків, вул. Плеханівська. 57-А) про визнання незаконним та скасування рішення за участю :

прокурора - Хряка О.О.(посвідчення №059740 від 08.02.2021 року)

позивача (Харківської міської ради ) -не з`явився

позивача (Департаменту інфраструктури Харківської міської ради)- не з`явився

позивача ( Державної аудиторської служби України) - не з`явився

першого відповідача - Байгера А.І. (дов №03/20/01 ВІД 20.01.2023 року)

другого відповідача - Біловуса Р.В. (ордер серії №АХ№1112203 від 05.01.2023 року)

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо", 2-ого відповідача Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе", в якій просить суд:

Визнати незаконним та скасувати протокольне рішення №04/02/5/221 Замовника комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо», код ЄДРПОУ 37766028, від 04.02.2022 про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури UA-2022-02-04-011497-Ь) щодо закупівлі послуг «Послуги по сервісному технічному обслуговуванню, гарантійному і негарантійному ремонту- транспортних засобів», код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015: 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання за оголошенням, яким висловлено намір укласти договір з приватним акціонерним товариством «Завод Фрунзе» (код ЄДРПОУ 00236010).

Визнати недійсним договір про закупівлю послуг №22-02/22-2 від 22,02.2022 укладений між комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо» (код ЄДРПОУ 37766028) та приватним акціонерним товариством «Завод Фрунзе» (код ЄДРПОУ 00236010) щодо закупівлі послуг «Послуги по сервісному технічному обслуговуванню, гарантійному і не гарантійному ремонту- транспортних засобів», код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015: 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання з усіма додатковими угодами до договору.

Судовий збір стягнути з відповідачів за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: -Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.

Про день, час та результати розгляду справи повідомити Шевченківську окружну прокуратуру міста Харкова та Харківську обласну прокуратуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/2582/22, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 24 січня 2023 року. о 11:30.

16.01.2023 року від Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе", через канцелярію суду (вх.№917) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник другого відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема вказуючи на те, що вимоги прокуратури про визнання незаконним та скасування протокольного рішення №04/02/5/221 Замовника - Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» від 04.02.2022 про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури №ІІА-2022-02-04-011497-Ь) щодо закупівлі послуг «Послуги по сервісному технічному обслуговуванню, гарантійному і негарантійному ремонту транспортних засобів», код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:50110000-9 Послуга з ремонту і технічного обслуговування мототранспортннх засобів і супутнього обладнання за оголошенням, яким висловлено намір укласти договір з приватним акціонерним товариством «Завод Фрунзе» (код ЄДРПОУ 00236010), є безпідставною, необгрунтованою та не підтвердженою належними та достатніми доказами по справі.

Надані прокурором документи не містять доказів недотримання під час укладення оспорюваного правочину вимог ст. 203 ЦК України, зокрема щодо невідповідності змісту правочину вимогам законодавства. Крім того, відсутні порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", визначенні ст. 41. а також докази невідповідності протокольного рішення №04/02/5/221 КП «Салтівське трамвайне депо». Повідомлення про намір укласти договір з ПАТ «Завод Фрунзе» під час застосування переговорної процедури по закупівлі №ЦА-2022-02-04- 011497-Ь та договору №22-02/22-2 від 22.02.2022 року вимогам законодавства.

Також другим позивачем разом із відзивом на позовну заяву, подано заяву про залишення позовної заяви прокуратури без розгляду, вказану заяву долучено до матеріалів справи.

23.01.2023 року від Державної аудиторської служби України, через електронний кабінет , надійшли пояснення , в яких останній посилається на те, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі послуг із сервісного технічного обслуговування, гарантійного і негарантійного ремонту транспортних засобів код 50110000-9 CPV за ДК 021:2015 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» (ID: UA-2022-02-04-011497-b), Держаудитслужба зобов`язала Замовника здійснити заходи з усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, зокрема, із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Однак натепер інформації про припинення зобов`язань за договором в електронній системі закупівель не оприлюднено та висновку про результати моніторингу закупівлі не оскаржено до суду (кінцевий строк оскарження 14.07.2022).

Отже, замовник не усунув визначеного у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених Законом № 922.

23.01.2023 року від Шевченківської окружної прокуратури, через канцелярію суду (вх.№1555) надійшли заперечення, в яких представник прокуратури просив відмовити в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду посилаючись на те, що окружною прокуратурою дотримано вимоги частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та письмово повідомлено позивача про намір звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та запропоновано позивачу самостійно здійснити захист інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову, що підтверджується листами на адреси позивачів: листом від 30.06.2022 за №55- 457внх-22 повідомлено Харківську міську раду та листом від 19.08.2022 за №55-952 внх-22 повідомлено Департамент інфраструктури Харківської міської ради, а також від 12.12.2022 за №55-3479вих-22, №55-3478вих-22, №55-3482вих-22 на адресу Харківської міської ради та Департаменту інфраструктури Харківської міської ради.

23.01.2023 року від Шевченківської обласної прокуратури , через канцелярію суду (вх.№1555) надійшла відповідь на позовну заяву, в якому представник прокуратури, вказує на те, що замовник КП «Салтівське трамвайне депо» не обгрунтував та документально не підтвердив наявність підстави застосування переговорної процедури закупівлі «Послуги по сервісному технічному обслуговуванню, гарантійному і не гарантійному ремонту транспортних засобів» визначеної абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому винятковість переговорної процедури закупівлі, на відміну від інших процедур закупівлі, потребує максимального обґрунтування та об`єктивного документального підтвердження необхідності застосування цієї процедури як єдино можливої в конкретному випадку за умов, визначених абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому прокурор вказує на те, що вищевказані порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель також підтверджено висновком Державної аудиторської служби України.

23.01.2023 року від Харківської міської ради, через електронний кабінет, надійшла заява про залишення позовної заяви прокуратури без розгляду, з посиланням на те, що у позовній заяві керівника Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова відсутня, зокрема, інформація, що прокурор, до подання цього позову, звертався із зверненням щодо закупівлі послуг «Послуги по сервісному технічному обслуговуванню, гарантійному і негарантійному ремонту- транспортних засобів», код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015: 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання до уповноважених органів, до органів оскарження у сфері публічних закупівель (Антимонопольного комітету України), а таким уповноваженим органом була надана відповідь, що такий орган не в змозі самостійно здійснити захист інтересів держави.

23.01.2023 року від Харківської міської ради, через електронний кабінет надійшла заява про відмову від позову, з посиланням на те, замовником у повному обсязі було дотримано вимоги ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні переговорної процедури.

Вважає, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування протокольного рішення №04/02/5/221 Замовника - Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» від 04.02.2022 про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури №UA-2022-02-04-011497-b) щодо закупівлі послуг «Послуги по сервісному технічному обслуговуванню, гарантійному і не гарантійному ремонту транспортних засобів», код класифікатора предмета закупівлі - ДК 021:2015:50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання за оголошенням, яким висловлено намір укласти договір з приватним акціонерним товариством «Завод Фрунзе» (код ЄДРПОУ 00236010), є безпідставною, необґрунтованою та не підтвердженою належними та достатніми доказами по справі.

В судовому засіданні 24.01.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 15.02.2023 о 12:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 24.01.2023.

01.02.2023 року від Шевченківської обласної прокуратури , через канцелярію суду (вх.№2391) надійшли заперечення на заяву Харківської міської ради про відмову від позову , в яких представник прокуратури зазначає, що ч. 5 ст. 55 ГПК України встановлено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З врахуванням вищенаведеного на підставі ст.ст. 53-55 ГПК України, прокурор просить суд відмовити в задоволенні заяви Харківської міської ради про відмову від позову по справі №922/2585/22 та продовжити розгляд справи.

01.02.2023 року від Шевченківської обласної прокуратури , через канцелярію суду (вх.№2391) надійшли заперечення на заяву Харківської міської ради про залишення позову без розгляду, в яких прокурор вказує на те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

В підтвердження викладеного посилається на позицію підтриману Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 за №912/2385/18.

14.02.023 року від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «САЛТІВСЬКЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО», електронною поштою (зареєстроване в електронному кабінеті вх. №№ 3676/23) надійшла заява про залишення позову без розгляду, у вищевказаній заяві представник першого відповідача просить суд позовну заяву, подану керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Державної аудиторської служби України до КП «Салтівське трамвайне депо» та ПАТ «Завод Фрунзе» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору про закупівлю послуг залишити без розгляду, з підстав того, що що прокурор не виконав вимоги, передбачені ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.02.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до "22" лютого 2023 р. о(б) 10:30.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 15.02.2023.

В судовому засіданні 22.02.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до "24" лютого 2023 р. о(б) 12:00.

24.02.20223 року від керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, через канцелярію суду (вх.№4524) надійшла заява в якій керівник прокуратури просить суд клопотання (№55-104-712 вих) про закриття провадження у справі залишити без розгляду , вказане клопотання задоволено судом .

Присутній в підготовчому засіданні 24.02.2023 прокурор проти задоволення заяви Харківської міської ради про відмову від позову та клопотання про залишити позов без розгляду заперечував.

Присутній в підготовчому засіданні 24.02.2023 представник Харківської міської ради заяву про відмову від позову та клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просив суд їх задовольнити.

Присутні в підготовчому засіданні 24.02.2023 представник 1-го відповідача та 2-ого відповідача заяву Харківської міської ради про відмову від позову та клопотання про залишення позову без розгляду підтримали.

Інші учасники справи в підготовче засідання 24.02.2023 не з`явились.

Розглянувши заяви Харківської міської ради від 23.01.2023 року та КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «САЛТІВСЬКЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (зареєстроване в електронному кабінеті вх. №№ 3676/23) про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено такі висновки щодо підтвердження прокурором підстав для представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 вказано, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).

Під час касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 19.05.2022 зазначив, що для висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та підтвердження бездіяльності компетентного органу, обов`язковим є встановлення обставин, що такий орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування протокольного рішення №04/02/5/221 та визнання недійсним договору про закупівлю послуг №22-02/22-2 від 22,02.2022 укладений між комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо» (код ЄДРПОУ 37766028) та приватним акціонерним товариством «Завод Фрунзе» (код ЄДРПОУ 00236010).

Як вбачається із змісту позовної заяви, при зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави в особі позивачів, прокурор послався на бездіяльність Харківської міської ради, Державної аудиторської служби України, яка полягала у не вжитті заходів до оскарження відповідних додаткових угод в судовому порядку, що, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цим органом інтересів держави.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 р., Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель.

Згідно п. 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Таким чином, Держаудитслужба є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Харківської області.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Таким чином, Харківська міська рада в даному випадку, є органом виконавчої влади, уповноваженим державою у сфері реалізації захисту інтересів територіальної громади як відповідний суб`єкт владних повноважень, а не прокурор

Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя ( п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України ).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005 р. ).

П. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі Прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону ( наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість ); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

У даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Держаудитслужбою, Харківською міською радою, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів. Сама по собі обставина не звернення позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 р. у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що Прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, при цьому Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган, суд дійшов висновку, про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони про повернення суми судового збору.

Також суд зазначає, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 ГПК України).

Керуючись статтями 119, 176, 226, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Харківської міської ради від 23.01.2023 року про залишення позову без розгляду по справі задовольнити.

Заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «САЛТІВСЬКЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО», (зареєстровану в електронному кабінеті вх. №№ 3676/2314.02.023 року від 14.02.023 року ) про залишення позову без розгляду по справі задовольнити.

Позовну заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Державної аудиторської служби України до1-ого відповідача Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" 2-ого відповідача Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (24.02.2023).

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27 лютого 2023 року.

СуддяО.О. Присяжнюк