Рішення № 109209558, 27.02.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2023м. СумиСправа № 920/1047/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1047/22

за позовом: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТГВ 2018 (41856, Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Суворова, буд. 57-А; код ЄДРПОУ 42082143)

про стягнення 63 365,68 грн

Справа розглядається без виклику сторін

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути заборгованість в розмірі 63 365,68 грн, з яких: 53 795,54 грн основного боргу, 2899,22 грн інфляційних втрат, 467,26 грн 3% річних, 6203,66 грн пені, нарахованих відповідно договору розподілу природного газу, а також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 20.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1047/22, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 29.12.2022, строк подання відзиву сплив 13.01.2023, однак відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини щодо розподілу природного газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 Про затвердження Типового договору розподілу природного газу.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

У вересні 2018 року Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Сумигаз (позивач, оператор) та Товариство з обмеженою відповідальністю ТГВ 2018 (відповідач, споживач) уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 42BPSm14411-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір).

Цей договір було укладено на невизначений строк (п. 12.1 Договору).

Взаємовідносини, що виникли між оператором та споживачем регулюються договором розподілу природного газу та Кодексом газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС).

Відповідно до п. 2.1 Договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно оплатив надані послуги з розподілу природного газу за період квітень листопад 2022 року, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідно до акту про припинення/обмеження/відновлення газопостачання (розподілу природного газу) від 14.02.2022 на об`єкті відповідача припинено газопостачання шляхом встановлення вхідної засувки, що не свідчить про неотримання послуги розподілу природного газу.

Так, відповідно до абз. 10, п. 1.4 розділу І Типового договору послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (абзац 3 пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи викладені положення законодавства, позивач зазначає, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Тобто, Оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ "Сумигаз", як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Сумської області.

Послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Отже з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу за квітень листопад 2022 підтверджується актами надання послуг: № СУМ82006655 від 30.04.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82008459 від 31.05.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82010472 від 30.06.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82012809 від 31.07.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82010472 від 30.06.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82012809 від 31.07.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82015042 від 31.08.2022 на суму 6 923,87 грн; № СУМ82016781 від 30.09.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82018922 від 31.10.2022 на суму 6 923,89 грн; № СУМ82020916 від 30.11.2022 на суму 6 923,87 грн.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної і повної оплати наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача станом на дату звернення позивача із позовом до суду наявна заборгованість в сумі 53 795,54 грн за послуги з розподілу природного газу з урахуванням здійсненої переплати у сумі 1 595, 22 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина шоста 276 ГК України).

Частиною сьомою статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, за квітень - листопад 2022 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 55 391,06 грн, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу.

Станом на 13.12.2022 загальна сума заборгованості за період квітень - листопад 2022 за Договором складає 53 795,54 грн, з урахуванням здійсненої передплати у сумі 1 595,22 грн.

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача та враховуючи доведеність факту заборгованості відповідача перед позивачем по Договору на суму 53 795,54 грн (період квітень - листопад 2022), заявлена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Статтею 625 ЦК визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 6203,66 грн, 3% річних в сумі 467,26 грн та інфляційні втрати в сумі 2899,22 грн, виходячи з суми заборгованості за період з квітень - листопад 2022 року.

За змістом частини другої статті 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, також перевірено розрахунок позовних вимог в цій частині та встановлено, що нарахування здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2899,22 грн інфляційних втрат, 467,26 грн 3% річних, 6203,66 грн пені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТГВ 2018 (41856, Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Суворова, буд. 57-А; код ЄДРПОУ 42082143) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432) 53 795 грн 54 коп. основного боргу, 2899 грн 22 коп інфляційних втрат, 467 грн 26 коп. - 3% річних, 6203 грн 66 коп. пені; 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 27.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді на навчанні з 20.02.2023 по 24.02.2023.

СуддяО.Ю. Соп`яненко