Ухвала суду № 109209060, 20.02.2023, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

м. Київ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД"

про стягнення 1 420 676,50 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники:

від позивача - не з`явилися,

від відповідача - не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - позивач, ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач, ТОВ "КБТЗ") з вимогами про стягнення 1 420 676,50 грн на підставі Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 (особовий рахунок 440192), з яких: 965 117,80 грн заборгованості за поставлену теплову енергію та понесені втрати; 330 200,78 грн інфляційних нарахувань; 69 487,93 грн 3% річних; 55 869,99 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 (особовий рахунок 440192) у частині оплати поставленої теплової енергії та понесених втрат теплової енергії за період з листопада 2018 року по березень 2022 року включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10088/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.11.2022 о 10:20 год.

11.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2023 о 11:00 год.

15.02.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від представника позивача надійшли пояснення до поданих відповідачем додаткових пояснень щодо розміру заборгованості.

У судове засідання, призначене на 20.02.2023, учасники справи не з`явилися.

У судовому засіданні 20.02.2023 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що відповідач заперечує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в частині, зокрема 331 639,04 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 сплатив позивачу 331 639,04 грн. Оскільки відповідачем помилково у "призначенні платежу" було зазначено здійснення цього платежу по іншому Договору №440657 від 01.10.2013, відповідач звернувся до позивача листом № 2226/81 від 26.10.2022 з проханням зарахувати платіж на суму 331 639,04 грн по Договору №440192 замість Договору №440657.

Судом по матеріалам справи встановлено, що згідно платіжного доручення №2264 від 23.09.2022 (а.с. 208 т. 1) відповідач здійснив оплату за спожиту теплову енергію у сумі 331 639,04 грн на рахунок позивача.

Оскільки відповідачем у "призначенні платежу" вказаного платіжного доручення було помилково зазначено про здійснення платежу по іншому Договору №440657 від 01.10.2013, відповідач звернувся до позивача листом № 2226/81 від 26.10.2022 (а.с. 210 т. 1) з проханням зарахувати оплату, здійснену платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 на суму 331 639,04 грн, як оплату, здійснену в рахунок погашення заборгованості відповідача по Договору №440192 від 02.07.2012. При цьому відповідач вказав, що заборгованість ТОВ "КБТЗ" перед ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" за Договором №440657 від 01.10.2013 відсутня, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.07.2022, підписаним сторонами за цим договором, тоді як заборгованість ТОВ "КБТЗ" перед ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" у розмірі 331 639,04 грн мала місце саме за Договором №440192 від 02.07.2012, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.07.2022, підписаним сторонами за цим договором.

Матеріали справи не містять відповіді позивача на лист відповідача № 2226/81 від 26.10.2022.

Відповідно до пояснень, наданих позивачем 15.02.2023 під час розгляду даної справи, останній зазначив, що платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 відповідач сплатив кошти у розмірі 331 639,04 грн на виконання умов іншого Договору № 440657 від 01.01.2013, а відповідно дані кошти знаходяться на іншому особовому рахунку відповідача, а тому не враховані позивачем при здійсненні розрахунку наявної у відповідача заборгованості по спірному Договору №440192 від 02.07.2012.

Суд звертає увагу, що наданими поясненнями позивач не заперечував факт отримання ним листа відповідача № 2226/81 від 26.10.2022 щодо помилкового зазначення договору при здійсненні платежу згідно платіжного доручення №2264 від 23.09.2022, позивач підтвердив факт отримання ним від відповідача коштів у розмірі 331 639,04 грн згідно платіжного доручення №2264 від 23.09.2022 та знаходження цих коштів на іншому особовому рахунку відповідача, по іншому Договору № 440657 від 01.01.2013. Разом з цим, позивач не вказав на наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем по такому іншому Договору № 440657 від 01.01.2013, а рівно не стверджував про правомірність перебування сплачених відповідачем коштів у розмірі 331 639,04 грн на іншому особовому рахунку відповідача, ніж особовий рахунок по спірному Договору №440192 від 02.07.2012.

Згідно листів НБУ від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141, від 26.09.2005 № 25-113/1506-9580 питання внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником і одержувачем коштів.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про обгрунтованість доводів відповідача про сплату ним 331 639,04 грн в рахунок оплати теплової енергії за спірним Договором №440192 від 02.07.2012.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі щодо стягнення частини основного боргу в розмірі 331 639,04 грн підлягає закриттю, з огляду на те, що з листом № 2226/81 від 26.10.2022 про зміну "призначення платежу" за платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 відповідач звернувся до позивача вже після звернення позивача за захистом його порушеного права до суду (яке відбулось 28.09.2022 шляхом направлення позовної заяви до суду засобами поштового зв`язку). Тобто, підстави для зарахування сплачених відповідачем коштів у розмірі 331 639,04 грн за платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 в рахунок погашення заборгованості відповідача саме по спірному Договору №440192 від 02.07.2012 виникли у позивача вже після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи закриття провадження у справі № 910/10088/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 331 639,04 грн, питання про розподіл між сторонами судових витрат буде вирішено судом при прийнятті рішення у даній справі.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 910/10088/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 331 639,04 грн (триста тридцять одна тисяча шістсот тридцять дев`ять гривень 04 коп.).

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2023.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана ГУМЕГА