Рішення № 109208759, 31.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2023Справа №910/6471/22

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс"до1. Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, настороні відповідачів -ОСОБА_1 простягнення 236 008,00 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Йовенко О.В.від відповідача-1:не з`явивсявід відповідача-2:Захарчук І.А.від третьої особи:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" про стягнення 236 008,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" на підставі Договору страхування транспортних засобів №01-95/12 від 02.12.2020 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування у розмірі 236 008,00 грн. власнику автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" автомобіля Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200728581, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування спричинених збитків у частині суми 130 000,00 грн. (в межах ліміту відповідальності за полісом) покладається на відповідача-1, а в іншій частині - у сумі 106 008,00 грн. на власника автомобіля Citroen Berlingo - відповідача-2.

У змісті позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 3 540,12 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 20 000,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 відкрито провадження у справі №910/6471/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі ОСОБА_1 (з урахуванням протокольної ухвали від 22.11.2022 про виправлення описки у прізвищі третьої особи) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

18.08.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , який на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перебував у трудових відносинах з відповідачем-2, а отже відсутні правові підстави для стягнення страхового відшкодування з останнього. Крім того, відповідач-2 зазначає, що його не було повідомлено про настання спірної ДТП, а також про місце, дату та час огляду пошкодженого автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" було позбавлене можливості пересвідчитись у факті завдання збитків, реальності таких збитків та вартості відновлювального ремонту, в той час як визначений у наданому Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." звіті про оцінку завданих збитків №165/21 від 20.08.2021 розмір відновлювального ремонту майже в два рази нижче, ніж фактичний розмір вартості відновлювального ремонту, виконаного ФОП Мокрим В.Л. У змісті відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" вказує, що очікує понести судові витрати, пов`язані із розглядом даної справи, на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 40 000,00 грн.

29.08.2022 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що оскільки відповідач-2 вказує, на те, що ОСОБА_1 не перебуває з ним в трудових відносинах, то необхідно встановити на якій підставі третя особа керувала автомобілем, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн". Також позивач вказує, що в нього наявне право виплатити страхове відшкодування потерпілій особі у розмірі фактично понесених витрат на оплату відновлювального ремонту автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, разом із відповіддю на відзив позивачем подано заяву, в якій викладено клопотання про витребування доказів та пояснень, про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та про допит третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 призначено у справі №910/6471/22 судове засідання на 15.09.2022.

07.09.2022 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-2 зазначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, лише у випадку коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою особою у трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

08.09.2022 засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що ні на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, ні в інший час не перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн". Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , маючи всі необхідні для цього документи, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" було видано на його ім`я довіреність від 22.04.2021. Також третя особа вказував, що позивач не підтвердив належними доказами розмір виплаченого ним страхового відшкодування, проте в будь-якому випадку страхове відшкодування підлягає стягненню із Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай.", в той час покладення обов`язку з відшкодування шкоди на страхувальника суперечить меті інституту страхування.

12.09.2022 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" надійшло клопотання про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача у справі.

15.09.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2 заперечує проти клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача у справі, оскільки ОСОБА_1 має статус третьої особи у справі №910/6471/22 та позивачем не наведено жодного мотивування (причин), з яких ОСОБА_1 має змінювати свій процесуальний статус на відповідача. При цьому, на думку відповідача-2, залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача у справі №910/6471/22 виключає можливість збереження такого статусу за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн", оскільки пред`явлення вимог одночасно до них обох є взаємовиключним. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" звертає увагу суду, що вимоги до ОСОБА_1 не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 вирішення клопотання позивача про залучення співвідповідача відкладено на більш пізню стадію судового процесу; клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково; витребувано у Бучанської ДПІ ГУ ДПС у Київській області відомості про суму нарахованого (сплаченого) доходу і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб та військового збору щодо ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ) у I та II кварталах 2021 року; зобов`язано відповідача-2 надати відомості щодо обставин передання третій особі транспортного засобу - автомобіля Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 ; встановлено строк для надання доказів - до початку наступного судового засідання; відкладено судове засідання на 11.10.2022.

12.10.2022 засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Київській області надійшла витребувана ухвалою суду від 15.09.2022 інформація.

Призначене на 11.10.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з масованими ракетними обстрілами агресором території України, в тому числі міста Києва, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2022 призначено судове засідання у справі №910/6471/22 на 08.11.2022; повторно зобов`язано відповідача-2 надати відомості щодо обставин передання транспортного засобу - автомобіля Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Оскільки призначене на 08.11.2022 судове засідання не відбулося б у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 призначено судове засідання у справі №910/6471/22 на 22.11.2022.

08.11.2022 через відділ діловодства суду та засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2 вказує, що передав ОСОБА_1 автомобіль Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , у користування та володіння на підставі довіреності від 22.04.2021, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" бажало здійснити продаж спірного автомобіля на користь третіх осіб. При цьому, відповідач-2 зазначає, що ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінторетто", з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" давно співпрацює та пов`язане господарськими відносинами. Оскільки керівники ТОВ "Тінторетто" та ТОВ "Фрам-Лайн" знають один одного багато років, їх відносини побудовані на взаємодовірі та відповідальності, тому, маючи мету реалізувати автомобіль Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідачем-2 було видано довіреність на ОСОБА_2 , який вказав про наявність в нього певного досвіду по даним питанням.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 вирішено вважати вірним прізвище третьої особи - ОСОБА_1 ; відкладено судове засідання на 08.12.2022.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 викликано в наступне засідання Щербатого Андрія Анатолійовича для надання пояснень щодо Звіту про оцінку №165/21 авто товарознавчого дослідження транспортного засобу, складеного 20.08.2021; явку Щербатого Андрія Анатолійовича в засідання зобов`язано забезпечити позивача; зобов`язано позивача надати пояснення щодо відмінностей деталей, їх ціни, а також надати відомості щодо здійснення виплат у 2021 році на користь ФОП Мокрого В.Л. за ремонт застрахованих автомобілів; відкладено судове засідання на 17.01.2023.

16.01.2023 засобами електронного зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" надійшло клопотання, в якому позивач просив суд продовжити розгляд справи без участі експерта Щербатого Андрія Анатолійовича. Також позивач вказує, що усно експерт пояснив, що різниця між вартістю запчастин у його висновку та у документах ФОП Мокрого В.Л., який виконував ремонт автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , обумовлена тим, що у ремонтній калькуляції вартість запчастин вказана без урахування ПДВ, а в кінці ремонтної калькуляції окремо обраховано 20% ПДВ на усю суму ремонту. Тобто, фактично вартість запчастин у документах ФОП Мокрого В.Л. та у Звіті є однаковою.

Також 16.01.2023 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" надійшла заява про долучення письмових пояснень на виконання протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2022. У даних поясненнях позивач зазначає, що протягом 2021 року лише двічі перераховувало кошти на рахунок ФОП Мокрого В.Л. - за ремонт автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, позивачем наведено обґрунтування різниці вартості запчастин та робіт між визначеними експертом Щербатим А.А. та сплаченими за виставленими ФОП Мокрим В.Л. накладними та рахунками.

17.01.2023 засобами електронного зв`язку та 23.01.2023 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" надійшло клопотання, в якому позивач просив долучити відповідь експерта Щербатого А.А. до матеріалів справи та продовжити розгляд справи без участі експерта Щербатого Андрія Анатолійовича.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 відкладено судове засідання на 31.01.2023.

У судове засідання, призначене на 31.01.2023, з`явились представники позивача та відповідача-2, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач-1 та третя особа явку своїх представників в судове засідання 31.01.2023 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/6471/22 та про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала суду від 27.07.2022 та всі послідуючі ухвали були надіслані відповідачу-1 на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвал.

Однак поштові відправлення не були вручені відповідачу та повернулись до суду із відмітками на довідках відділення поштового "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу-1 ухвал суду по справі №910/6471/22 є день проставлення у довідках відділення поштового зв`язку відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. Зокрема, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 про повідомлення місця, дати та часу судового засідання була вручена Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." 24.01.2023 (дата проставлення відділенням поштового зв`язку відмітки про причини невручення відповідачу-1 поштового відправлення №0105493558559, в якому надсилалась ухвала суду від 18.01.2023).

Натомість за інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 про повідомлення місця, дати та часу судового засідання (потове відправлення №0105493558540) була вручена ОСОБА_1 27.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача-1 та третьої особи жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити свою або свого представника явку у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." та ОСОБА_1 .

Щодо заявленого Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" клопотання про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача у справі, то суд не вбачає підстав для його задоволення та вбачає на необхідне залишити його без розгляду, оскільки, по-перше, позивачем у своєму клопотанні було некоректно заявлено вимогу - поставлено умови за яких суд має розглянути клопотання про залучення співвідповідачем ОСОБА_1 : після витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" документів, які можуть однозначно підтверджувати факт наявності або відсутності між відповідачем-2 та ОСОБА_1 трудових відносин.

Суд звертає увагу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс", що саме на позивача Господарський процесуальний кодекс України покладає обов`язок із визначення кола відповідачів при зверненні із позовом до господарського суду. Окрім того, у відповідності до приписів ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити чіткий та зрозумілий зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, що виключає можливість подання клопотання із певними умовами для суду, за яких таке клопотання підлягає розгляду судом.

По-друге, частиною 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Натомість Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" навіть у своєму клопотанні про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача у справі №910/6471/22 не заявлено до останнього жодних вимог, в той час як суд не наділений правом визначати самостійно які саме вимоги мав на увазі позивач.

В судовому засіданні 31.01.2023 судом завершено розгляд справи №910/6471/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНВ 2000" (страхувальник) укладено Договір страхування транспортних засобів №01-95/12 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - вантажним автомобілем JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 6.1 Договору строк його дії встановлено з 03.12.2020 по 02.12.2021.

28.05.2021 близько 15 год. 55 хв. на 82 км автодороги М-01 сполучення "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" в напрямку міста Чернігів сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 . А саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen Berlingo, при зміні напрямку руху під час виконання маневру перестроювання з правої смуги руху в ліву, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем JAC N721S-N56, що призвело до пошкодження всіх транспортних засобів.

Факт скоєння ДТП підтверджується відомостями Управління патрульної поліції у Чернігівській області про дорожньо-транспортну пригоду №3021151376551323.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.08.2021 у справі №369/7795/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з зверненням страхувальника до страховика за Договором із повідомленням про настання страхової події (вх. №491 від 31.05.2021) та заявою про виплату страхового відшкодування від 06.09.2021, позивачем на підставі акту №07-09/21 про настання страхового випадку і розмір виплати страхового відшкодування від 17.09.2021, сформованого із врахуванням звіту про оцінку №165/21 авто товарознавчого дослідження транспортного засобу від 20.08.2021 та виставленого Фізичною особою-підприємцем Мокрим Володимиром Леонтійовичем (основним із видів діяльності якого є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) рахунку на оплату №3 від 06.09.2021 на суму 236 008,00 грн., виконано свої зобов`язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів на рахунок СТО у загальній сумі 236 008,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2196 від 21.12.2021 на суму 111 700,00 грн. та №1715 від 23.09.2021 на суму 124 308,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Щодо доводів відповідача-2 про відсутність у нього обов`язку відшкодовувати шкоду, оскільки він не перебував станом на дату настання спірної ДТП у трудових відносинах із третьою особою.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Тлумачення як статті 3 Цивільного кодексу України загалом, так і пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 Цивільного кодексу України).

Тлумачення статті 1187 Цивільного кодексу України свідчить, що:

- перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 Цивільного кодексу України не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об`єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо;

- транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам;

- для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 Цивільного кодексу України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що джерелом підвищеної небезпеки було завдано шкоду іншим особам.

При існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 Цивільного кодексу України).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 Цивільного кодексу України).

Відповідний правовий висновок викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.12.2022 у справі №214/7462/20.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" стверджує, що хоч воно і являється власником автомобіля Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , однак станом на дату настання ДТП безпосереднє користування та володіння автомобілем здійснював ОСОБА_1 , а відтак у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" відсутній обов`язок із відшкодування збитків, завданих внаслідок експлуатації автомобіля Citroen Berlingo.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача-2 з огляду на наступне.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні за змістом положення закріплено у статті 319 Цивільного кодексу України.

Таким чином, власність не тільки надає перевагу власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Тим більше "власність зобов`язує" власника об`єкту підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, слід враховувати, що особливі правила статті 1187 Цивільного кодексу України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із тим, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №280/1222/17 (провадження №61-42888св18) та від 28.03.2018 у справі №204/3783/16-ц.

До прикладу, за шкоду, завдану собакою бійцівської породи, відповідатиме власник такої собаки, а не особа, якій була передана дана собака для вигулу.

При цьому, приписи ст. 1187 та ст. 1172 Цивільного кодексу України не є взаємовиключними та передбачають самостійні правові підстави для покладення відповідальності за завдану шкоду на власника джерела підвищеної небезпеки.

Відтак, навіть у разі якщо відсутні правові підстави для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" відповідальності на підставі ст. 1172 Цивільного кодексу України, то це не виключає можливість покладення на відповідача-2 відповідальності на підставі ст. 1187 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку має місце завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

З аналізу глави 82 Цивільного кодексу України видно, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, незалежно від правової підстави (ст. 1187 та/або ст. 1172 Цивільного кодексу України) покладення на юридичну особу обов`язку відшкодувати шкоду, остання набуває права регресної вимоги до безпосереднього завдавача такої шкоди.

Інакше трактування положень ст. 1187 Цивільного кодексу України призводило б до того, що недобросовісні суб`єкти могли б ухилятись від відповідальності та обов`язку відшкодувати шкоду, створюючи видимість наявності правових підстав користування спірним майном на момент завдання шкоди в іншої особи.

Відтак, у потерпілої особи наявне право пред`явити вимогу про відшкодування шкоди як до власника джерела підвищеної небезпеки, внаслідок експлуатації якого було завдано шкоду, так і до безпосереднього завдавача шкоди.

Разом з тим, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Отже, законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200728581.

Договором (полісом) №200728581 передбачено, що франшиза становить - 0, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Відповідач-2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай.", відтак у останнього наявний обов`язок відшкодувати шкоду в межах суми ліміту страхового відшкодування (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц).

Отже, в межах даної справи на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." покладений обов`язок відшкодувати шкоду в межах суми ліміту страхового відшкодування (за полісом №200728581 ліміт за шкоду завдану майну становить 130 000,00 грн.), натомість в іншій частині завдана шкода підлягає відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" з набуттям права регресу до безпосереднього завдавача шкоди - ОСОБА_1 .

Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 02.12.2020.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

За змістом ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.

Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб`єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

Позивачем було надано суду звіт про оцінку №165/21 авто товарознавчого дослідження транспортного засобу від 20.08.2021, складений оцінювачем Щербатим Андрієм Анатолійовичем (свідоцтво №7701, видане Фондом державного майна України 09.10.2010; сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №130/20 від 24.02.2020).

У відповідності до звіту №165/21 від 20.08.2021 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 240 168,26 грн. з ПДВ з урахуванням коефіцієнтом фізичного зносу 0.

На виконання своїх зобов`язань за Договором Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" на підставі рахунку на оплату №3 від 06.09.2021 на суму 236 008,00 грн., видаткової накладної №2 від 29.12.2021 на суму 124 308,00 грн. та акту надання послуг №2 від 29.12.2021 на суму 111 700,00 грн. було перераховано Фізичній особі-підприємцю Мокрому Володимиру Леонтійовичу кошти у розмірі 111 700,00 грн. згідно платіжного доручення №2196 від 21.12.2021 та кошти у розмірі 124 308,00 грн. згідно платіжного доручення №1715 від 23.09.2021.

Отже, фактично позивачем було сплачено за відновлення ремонтом автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , кошти у загальному розмірі 236 008,00 грн. шляхом їх перерахування Фізичній особі-підприємцю Мокрому Володимиру Леонтійовичу (основним із видів діяльності якого є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів).

Відшкодувавши завдану Товариству з обмеженою відповідальністю "ВНВ 2000" шкоду, позивачем було набуто право вимоги до страховика за полісом в межах ліміту його відповідальності за шкоду майну за полісом, тобто в межах суми 130 000,00 грн.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи відповідача-2 та третьої особи про завищення розміру витрат на відновлення автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України суд може зобов`язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Частинами першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до зазначених норм шкода відшкодовується потерпілому, тобто тій особі, якій вона завдана. Такий висновок узгоджується з загальною ознакою цивільно-правової відповідальності, якою є її компенсаторний характер; тому заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані виключно на компенсацію майнових втрат саме потерпілого, тобто відновлення майна потерпілого від правопорушення (тотожна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та від 03.02.2022 у справі №754/2418/17).

Факт виконання Фізичною особою-підприємцем Мокрим Володимиром Леонтійовичем відновлювального ремонту автомобіля JAC N721S-N56, державний номерний знак НОМЕР_1 , та його вартість підтверджується видатковою накладною №2 від 29.12.2021 на суму 124 308,00 грн. та актом надання послуг №2 від 29.12.2021 на суму 111 700,00 грн., натомість доводи відповідача та третьої особи про надмірну вартість ремонту не підтверджені жодними доказами та суперечать звіту про оцінку №165/21 від 20.08.2021.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." наявний обов`язок виплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн. (максимальна межа ліміту відповідальності за шкоду майну за полісом №200728581), натомість різниця між розміром фактично виплачених позивачем коштів та розміром страхового відшкодування, яке підлягає покладенню на страховика за полісом, підлягає відшкодуванню (в даному випадку - за вибором позивача) власником джерела підвищеної небезпеки - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн".

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" підлягають задоволенню повністю із стягненням Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" відшкодування збитків у розмірі 106 008,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись статтями 13, 74, 123, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" (14013, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 127; ідентифікаційний код 22821660) страхове відшкодування у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 950 (одну тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Курмановича В. генерала, буд. 9; ідентифікаційний код 35918945) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" (14013, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 127; ідентифікаційний код 22821660) відшкодування збитків у розмірі 106 008 (сто шість тисяч вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 590 (одну тисячі п`ятсот дев`яносто) грн. 12 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.02.2023.

Суддя Р.В. Бойко