Рішення № 109208722, 27.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2023Справа № 910/16723/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Державного підприємства заводу "Арсенал"

про стягнення 34106,15 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства заводу "Арсенал" про стягнення за договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17.05.2016 № 15403/1-5-06 основного боргу в розмірі 28482,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 968,53 грн., трьох процентів річних у розмірі 656,38 грн., пені в розмірі 1150,30 грн. та штрафу в розмірі 2848,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2016 між позивачем (постачальник) та відповідачем (Абонент) укладено Договір № 15403/1-5-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, та на підставі пред`явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватися норм, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки згідно з графіком обслуговування Постачальника. Для Абонента із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м куб. із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватися Постачальником поквартально, при цьому останній направляє Абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Покази засобу (-ів) обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків Постачальником від Абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Згідно з п. 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

За містом п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у системи каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.2 Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених розрахунковому документі. Абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонент письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючи ми документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

21.05.2019 сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою доповнено договір додатковими угодами щодо водовідведення додаткового об`єму стічних вод від споживача, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, а саме: Постачальник надає Споживачу послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод від об`єкта споживача за адресою: вул. Академіка Бутлерова, 3.

Вартість послуг розраховується Постачальником щомісячно за попередній календарний місяць від об`ємів відведених стічних вод, визначених згідно даних заяви Споживача та на підставі тарифів за послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Українського Гідрометеорологічного центру. Оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі розрахункового документа, який Постачальник направляє Споживачу в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника щомісячно у п`ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа Споживачу або до банківської установи Споживача або отримання Споживачем розрахункових документів іншим способом. У разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, Споживач самостійно отримує його у Постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним періодом. Споживач має право отримати безпосередньо в Розрахунковому департаменті ПрАТ «АК «Київводоканал» рахунок вартості додаткового об`єму стічних вод, за який він здійснює оплату.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу за період з 01.06.2019 по 31.07.2021 послуги з водопостачання та водовідведення на суму 55394,46 грн., що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку.

Також позивачем долучено до матеріалів справи довідки Українського Гідрометеорологічного центру про кількість опадів та довідки АТ «Банк Кредит Дніпро» від 06.08.2021 № 98-26-1134 за період з 01.06.2019 по 05.10.2020 та АТ «Альфа-Банк» від 09.08.2021 № 69442 за період з 06.10.2020 по 31.07.2021 із реєстрами дебетових повідомлень, що підтверджують направлення відповідачу до банківських установ розрахункових документів.

У свою чергу, відповідач оплатив надані послуги частково, в розмірі 26247,94 грн., при цьому на суму 663,85 грн. позивачем здійснено перерахунок, у зв`язку з чим залишок заборгованості відповідача за надані послуги становить 28482,67 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 цього закону комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Таким чином, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" є спеціальним у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором зі сплати наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення виконало неналежним чином, у зв`язку з чим за період з 01.06.2019 по 31.07.2021 за відповідачем утворилась заборгованість на суму 28482,67 грн.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості на суму 28482,67 грн. перед позивачем, та розмір боргу підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в повному обсязі.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 968,53 грн., три проценти річних у розмірі 656,38 грн., пеню в розмірі 1150,30 грн. та штраф у розмірі 2848,27 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пунктом 4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги Абонент сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача, в тому числі й безпідставної, від сплати рахунку або вимоги позивача.

Відтак, суд дійшов висновку в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 10% у сумі 2848,27 грн. відмовити.

Також судом здійснено арифметичний перерахунок пені та встановлено, що за жовтень-грудень 2020 року пеня нарахована позивачем понад встановлений частиною 6 статті 232 ГК України строк.

Отже, за арифметичним перерахунком суду, пеня за жовтень 2020 року за період з 06.11.2020 по 06.05.2021 становить 77,64 грн., за листопад 2020 року за період з 06.12.2020 по 06.06.2021 становить 264,68 грн., за грудень 2020 року за період з 06.01.2021 по 06.07.2021 становить 81,21 грн. В іншій частині розрахунок позивача є арифметично правильним. Таким чином, із відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1068,56 грн.

Крім того, за арифметичним перерахунком суду підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі інфляційні втрати в розмірі 968,53 грн. та три проценти річних у розмірі 656,38 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства заводу "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; ідентифікаційний код 14310520) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) 28482 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 67 коп. основного боргу, 1068 (одну тисячу шістдесят вісім) грн. 56 коп. пені, інфляційні втрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 53 коп., три проценти річних у розмірі 656 (шістсот п`ятдесят шість) грн. 38 коп., а також 2074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова