Рішення № 109208671, 27.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2023Справа №910/9067/22

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт"доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору настороні позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг"про стягнення 56 106,96 грн. Суддя Бойко Р.В. Представники учасників справи в судове засідання, призначене на 26.01.2023, не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" про стягнення 56 106,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" вказує, що внаслідок настання 13.09.2021 дорожньо-транспортної пригоди було завдано матеріальних збитків у розмірі 93 002,47 грн. належному йому на праві власності автомобілю Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статей 992, 1187, 1188 Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність власника автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203730584, проте відповідачем було частково сплачено страхове відшкодування - у розмірі 61 332,68 грн., а відтак, на думку позивача, у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" наявний борг у розмірі 31 669,79 грн.

Також позивач стверджує про наявність у відповідача обов`язку з відшкодування витрат у розмірі 9 500,00 грн. на евакуацію автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , до місця здійснення ремонту та витрат у розмірі 5 000,00 грн. на проведення товарознавчої експертизи даного автомобіля.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" своїх зобов`язань з виплати страхового відшкодування позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані за період з 07.12.2021 по 07.06.2022 пеню у розмірі 3 225,11 грн., а також нараховані з 07.12.2021 по 06.09.2022 3% річних у розмірі 713,22 грн. та інфляційні витрати у розмірі 5 998,84 грн.

У змісті позовної заяви Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" зазначило, що очікує понести витрати на оплату судового збору та на оплату професійної правничої допомоги у загальному розмірі 12 481,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 відкрито провадження у справі №910/9067/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

12.10.2022 і 14.10.2022 засобами електронного зв`язку та 17.10.2022 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 61 332,18 грн. та такі кошти в повному обсязі були сплачені позивачу. Також відповідач стверджує, що позивач мав би право самостійно обирати оцінювача лише у разі неявки представника страхової компанії у визначений строк, в той час як представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" було запрошено на огляд пошкодженого автомобіля лише 16.09.2021. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування повинна проводитись виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків, в той час як згідно наданого позивачем звіту оцінка проведена станом на 26.10.2022. До того ж, відповідач звертає увагу суду, що з наданого позивачем акту вбачається, що деякі роботи по відновлювальному ремонту автомобіля не пов`язані з спірною дорожньо-транспортною пригодою. У змісті відзиву Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" вказує, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 4 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 призначено у справі №910/9067/22 судове засідання на 22.11.2022.

22.11.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про наявність у нього права залучення до оцінки пошкодженого автомобіля атестованого судового експерта за власним волевиявленням. Окрім того, позивач зазначає, що хоча внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено одну фару на автомобілі Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , однак замінено було дві, оскільки на території України відсутні оригінальні фари для даного автомобіля, а тому для дотримання правил експлуатації транспортних засобів (дотримання однакового кута нахилу променів, кольору світлової дії, світлорозподілу та сили фар світла) було прийнято рішення замінити дві передні фари на ті, що були у вжитку. Транспортування автомобіля здійснювалось з м. Вишневе Київської області у м. Дніпро (місце здійснення ремонту) у зв`язку з пошкодженням ходової частини.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.12.2022.

22.11.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказує, що Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що направлені на огляд автомобіля для визначення розміру збитків можуть бути працівники страховика, аварійні комісари або експерти, юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари або експерти, натомість наданий Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" звіт складений оцінювачем, тобто неналежним суб`єктом, та без особистого огляду пошкодженого транспортного засобу.

30.11.2022 засобами електронного зв`язку від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" надійшли пояснення, в яких відповідач вказує, що окрім заміни двох фар, позивач також замінював на спірному автомобілі парктронік та частину воздуховоду, які жодним чином не пов`язані із спірною дорожньо-транспортною пригодою. Крім того, відповідач вказує, що із актів №30 від 10.12.2021 та №252077 від 29.09.2021 не зрозуміло які роботи були проведені з ремонту спірного автомобіля, натомість за актом №252840 від 29.10.2021 не надано доказів оплати робіт. Також відповідач вказує, що не розуміє куди транспортувався автомобіль та навіщо.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 запропоновано позивачу надати розшифрування вартості робіт та пояснення з приводу ремонту та подальшої заміни деталей, а також щодо наявності обов`язку у страхової компанії оплатити обидва види робіт; оголошено перерву у судовому засіданні до 15.12.2022.

13.12.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" надійшли пояснення, в яких позивач вказує, що придбана передня панель була не новою та потребувала ремонту, тому позивачем було оплачено і її купівлю, і ремонт. Натомість парктронік, який розташований на бампері автомобіля, та частина воздуховоду, були пошкоджені під час спірної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, у відповідь на адвокатський запит позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" було надано детальний опис робіт, які ним були виконані під час відновлювального ремонту спірного автомобіля.

14.12.2022 засобами електронного зв`язку від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" надійшли пояснення, в яких відповідач вказує, що позивачем не надано доказів комплектування спірного автомобіля ксеоновими фарами. Окрім того, відповідач вказує, що не погоджується із включенням до вартості відновлювального ремонту, який підлягає відшкодуванню страховою компанією, вартості фар, частини воздуховоду, капоту, слюсарних робіт. Також відповідач не погоджується із наявністю у нього обов`язку відшкодувати вартість транспортування спірного автомобіля у м. Дніпро, оскільки таке транспортування за документами виконане на 1 000 км, в той час як відстань до м. Дніпро складає орієнтовно 500 км.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 залучено до участі у розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов`язано сторін направити протягом 3 днів залученій третій особі копії заяв по суті спору, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом 10 днів надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору, з доказами їх направлення іншим учасникам справи; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" надати оригінали відповідних заяв замовлення рахунків фактур, оплат та пояснення щодо повернення чи не повернення коштів різниці між сумою сплачених за рахунком коштів і різницю підряду замовлення, а також стосовно дати виготовлення листа про зміну призначення платежу та способу його вручення Приватному підприємству "Аеліта"; витребувано у Приватного підприємства "Аеліта" оригінали рахунків на оплату №2870, №2877 від 28.09.2021, оригінали замовлення-наряду №252840 та іншого щодо ремонту транспортного засобу KIA Sorento номер держ. № НОМЕР_1 VIN Cod: НОМЕР_3; відомості стосовно всіх видів ремонтів, ремонтних робіт їх вартості, кількості, які були виконанні протягом 2021-2022 років; встановлено строк 10 днів з моменту одержання такої ухвали Приватним підприємством "Аеліта" для виконання вимог ухвали суду; запропоновано Товариству з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" надати докази щодо придбання ксенонових фар та їх встановлення на транспортний засіб; відкладено судове засідання на 19.01.2023.

13.01.2023 засобами поштового зв`язку від Приватного підприємства "Аеліта" надійшли витребувані ухвалою суду від 15.12.2022 документи.

18.01.2023 засобами електронного зв`язку та 23.01.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що 04.01.2021 нею було передано в оренду Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" автомобіль Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 . За наслідками настання 13.09.2021 дорожньо-транспортної пригоди, позивачем та третьою особою було укладено додаткову угоду, у відповідності до якої Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" відшкодувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" вартість ремонту спірного автомобіля у розмірі 139 415,84 грн. Третя особа зазначає, що критично ставиться до заперечень відповідача щодо необґрунтованості розміру заподіяної шкоди та позовних вимог, оскільки, спростовуючи наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження, відповідач не надав належного альтернативного доказу або не висунув вимоги про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" стверджує, що наданий позивачем висновок складено за результатом особистого дослідження пошкодженого транспортного засобу, що дало змогу експерту ідентифікувати автомобіль, його укомплектованість, технічний стан, обсяг і характер пошкоджень, визначити та бачити інші показники та пошкодження автомобіля та стан його комплектуючих на момент огляду, які необхідні для оцінки, є повним і об`єктивним доказом з точки зору економічної обґрунтованості ремонту автомобіля. Стосовно дати виготовлення листа про зміну призначення платежу та способу його вручення Приватному підприємству "Аеліта" третя особа вказує, що вказаний лист був виготовлений у день яким цей документ був датований - 07 жовтня 2021 року. Лист був відвезений та вручений адресатові нарочно, як і інші документи, що опосередковували відносини адресата та третьої особи. Грошові кошти, що складали позитивну різницю між сумою сплачених за рахунком коштів та сумою замовлення були зараховані у рахунок оплати майбутніх робіт Приватного підприємства "Аеліта", адже відносини між останнім і третьою особою носили сталий характер. Стосовно організації ремонту пошкодженого автомобіля третя особа пояснює, що після доставлення автомобіля евакуатором у місто Дніпро спочатку третя особа звернулася до Автоцентру KIA "Аеліта" (вулиця Івана Езау, буд. 16, м. Дніпро), останнім був здійснений попередній розрахунок вартості ремонту. Запропонована вартість була занадто високою, тому третьою особою було прийняте рішення звернутися за виконанням робіт до Приватного підприємства "Аеліта", а запчастини придбавати самостійно, як нові, так і ті, що були у вжитку. У результаті наведених чинників ремонт автомобіля здійснювався впродовж тривалого часу. Під час ремонту автомобіль зберігався на території Приватного підприємства "Аеліта". Враховуючи викладене третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими, тобто такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

19.01.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" надійшло клопотання про визнання недопустимим доказом звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №28862 від 17.10.2021, складеного Гармідоровою Ю.П.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.01.2023.

В судове засідання, призначене на 26.01.2023, учасники справи явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Зокрема, представники сторін були присутні у судовому засіданні 19.01.2023 та відповідно при оголошенні судом протокольної ухвали суду від 19.01.2023 про оголошення перерви в судовому засіданні до 26.01.2023.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень позивача та третьої особи про причини неявки їх представників в судове засідання 26.01.2023, в той час як відповідач неодноразово просив здійснювати розгляд справи без участі його представника, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у попередніх засіданнях, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" (орендар) укладено договір №180-009-GE21 оренди транспортного засобу (надалі - Договір оренди), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає у тимчасове платне користування автомобіль марки Kia, модель Sorento, тип загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_3 , а орендар приймає транспортний засіб та зобов`язується сплачувати орендну плату за користування ним. Транспортний засіб передається для здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 3.5 Договору оренди ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе орендодавець (власник транспортного засобу). При цьому, орендар має право за власний рахунок здійснити ремонт транспортного засобу у випадку його пошкодження з подальшою компенсацією вартості ремонту від орендодавця. Вартість здійсненого ремонту підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку та погоджується/підтверджується сторонами шляхом укладення додаткової угоди до цього договору із зазначенням строку виплати розміру компенсації.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 (п. 5.1 Договору оренди).

У пункті 5.2 Договору оренди зазначено, що строк оренди починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі та триває до 31.12.2021 включно.

04.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" прийнято у тимчасове платне користування (оренду) транспортний засіб - автомобіль марки Kia, модель Sorento, тип загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_3 , у належному технічному стані, придатному для його експлуатації, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 04.01.2021 до Договору оренди.

13.09.2021 близько 15 год. 20 хв. по вул. Чорновола, 46 у м. Вишневе Бучанського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_4 , та автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Megane, не врахував дорожньої обстановки і не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Kia Sorento та автомобілем ВАЗ 21099, в результаті чого всі автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 11.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.11.2021 у справі №369/13213/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203730584.

Наведеним договором (поліс №203730584) передбачено, що франшиза становить - 0, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.

16.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" було направлено Приватному акціонерному товариству Страхова компанія "Інтер-Поліс" повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про відшкодування шкоди. Також позивачем було направлено відповідачу повідомлення про огляд ктз Kia Sorento з номерним знаком НОМЕР_1 , в якому запропоновано Приватному акціонерному товариству Страхова компанія "Інтер-Поліс" направити свого представника для участі у огляді спірного транспортного засобу 29.09.2021 о 11 год. 00 хв. Направлення даних документів підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.09.2021, накладною №4900101684399 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 16.09.2021.

За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" вбачається, що вказані документи (відправлення №4900101684399) були отримані Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" 17.09.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" було також запрошено на огляд автомобіля Kia Sorento з номерним знаком НОМЕР_1 , судового експерта Дроздова Юрія Володимировича.

Так, за наслідками проведення товарознавчої експертизи судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем складено висновок експерта №4910/21 від 11.11.2021, у відповідності до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,5835) замінюваних складових частин колісного транспортного засобу - автомобіля Kia Sorento, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , складає 93 002,47 грн. без ПДВ, а вартість матеріального збитку - 104 813,52 грн.

Листом вих. №2476 від 09.12.2021 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт", що згідно заяви від 16.09.2021 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на підставі звіту ТОВ "ЕК "Фаворит Ассистанс" з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,59) та вирахуванням ПДВ (7 857,08 грн.) на складові у розмірі 61 332,68 грн. та перераховано на реквізити, що вказані заяві позивача.

15.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква-Холдинг" (орендар) укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди, у п. 1 якої зазначено, що орендар за власний рахунок здійснив ремонт транспортного засобу Kia Sorento з номерним знаком НОМЕР_1 , який перебував в оренді. Загальний розмір ремонту з супутніми витратами (транспортування, завантаження та розвантаження автомобіля) становить 139 415,84 грн., що підтверджується:

- накладною №00108 від 23.11.2021 на придбання у Фізичної особи-підприємця Перетятько Наталії Михайлівни деталей на суму 69 030,00 грн. без ПДВ та платіжним дорученням №4194 від 25.11.2021 про перерахування ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" грошових коштів на суму 69 030,00 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт №30 від 10.12.2021, відповідно до якого ТОВ "АІК Авто" було виконано ремонт автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , на загальну вартість 18 450,00 грн. без ПДВ та платіжним дорученням №4213 від 30.11.2021 про перерахування ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" грошових коштів на суму 18 450,00 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №252077 від 29.09.2021 до договору №112252 від 22.03.2021, відповідно до якого ПП "Аеліта" було виконано роботи з ремонту автомобіля Kia Sorento на загальну суму 1 641,12 грн. з ПДВ та платіжним дорученням №3977 від 07.10.2021 про перерахування ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" грошових коштів на суму 1 641,12 грн.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №252840 від 29.10.2021 до договору №112252 від 22.03.2021, відповідно до якого ПП "Аеліта" було виконано роботи з ремонту автомобіля Kia Sorento на загальну суму 40 794,72 грн. з ПДВ та платіжним дорученням №3978 від 07.10.2021 про перерахування ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" грошових коштів на суму 64 822,06 грн.;

- актом виконаних робіт від 13.09.2021, відповідно до якого Фізичною особою-підприємцем Хейло Олегом Вячеславовичем надано послуги транспортування, завантаження та розвантаження автомобіля Kia Sorento на загальну суму 9 500,00 грн. та платіжним дорученням №3883 від 16.09.2021 про перерахування ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" грошових коштів на суму 9 500,00 грн.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 передбачено, що орендодавець зобов`язується у строк до 28.02.2022 компенсувати орендарю зазначену у п. 1 цієї Додаткової угоди суму за ремонт орендованого транспортного засобу Kia Sorento з номерним знаком НОМЕР_1 шляхом безготівкового перерахування кошів на банківський рахунок орендаря, що зазначений у договорі.

Фактично спір у даній справі зводиться до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" вважає, що у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" наявний обов`язок сплатити позивачу страхового відшкодування у розмірі 93 002,47 грн. (визначеного з урахуванням висновку експерта №4910/21 від 11.11.2021), відшкодувати витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 9 500,00 грн.

Натомість Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" вважає, що у нього був наявний обов`язок із сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" страхового відшкодування у розмірі 61 332,68 грн. (визначеного із врахуванням звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №28862 від 17.10.2021), який ним був виконаний в повному обсязі 09.12.2021, що підтверджується платіжним дорученням №6398 від 09.12.2021.

При цьому, між сторонами відсутній спір як щодо обставин спірної ДТП; особи, з вини якої настала спірна ДТП; та особи, на користь якої підлягає виплаті страхове відшкодування.

Щодо розміру страхового відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем позивачу.

Щодо тверджень позивача про наявність у страховика за полісом ОСЦВВТЗ обов`язку в межах ліміту відповідальності за майнову шкоду відшкодувати всі витрати, понесені потерпілою особою внаслідок пошкодження належного їх транспортного засобу, в тому числі фактичні витрати на оплату відновлювального ремонту автомобіля, суд зазначає наступне.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Даний Закон для правовідносин між потерпілою особою та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ є спеціальним по відношенню до Цивільного кодексу України, а норми ст.ст. 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України в першу чергу стосуються правовідносин між потерпілою особою та завдавачем збитків.

Зокрема, статтею 1194 Цивільного кодексу України регламентується визначення обсягу відповідальності застрахованої особи у разі недостатності страхової виплати.

Тобто, потерпілому в будь-якому разі підлягає відшкодуванню реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, проте таке відшкодування за певних обставин може бути покладене 1) на страховика за полісом ОСЦВВТЗ; 2) на частково на страховика за полісом ОСЦВВТЗ та частково на особу, з вини якої завдано збитків; 3) на особу, з вини якої завдано збитків, незважаючи на те, що станом дату завдання збитків відповідальність винної особи (власника майна) була застрахована за полісом ОСЦВВТЗ.

Наприклад, у разі пропуску без поважної причини потерпілою особою річного строку з моменту скоєння відповідної ДТП, встановленого Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для звернення до страховика за полісом ОСЦВВТЗ із заявою про виплату страхового відшкодування, то відшкодування шкоди покладається на особу, з вини якої завдано шкоду (збитки) незважаючи на те, що станом на момент ДТП його відповідальність була застрахована за полісом ОСЦВВТЗ.

Також відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе за умови, що згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17.

З наведеного вбачається, що у правовідносинах щодо відшкодування потерпілій особі збитків (шкоди) страховиком за полісом ОСЦВВТЗ спеціальним нормативним актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В свою чергу, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

За змістом ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на дату настання спірної ДТП - 13.09.2021) розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.

Попри наведене, з аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що розміру оціненої шкоди може бути підтверджений іншими доказами по справі.

В даному випадку, як потерпілою особою, так і страховиком за полісом було вжито заходів для визначення розміру відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу суб`єктом оціночної діяльності, а відтак при встановленні розміру страхового відшкодування суд вбачає за необхідне керуватися в першу чергу наданими висновком експерта та звітом.

Попри наведене, відповідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом враховано, що є малоймовірною ситуація коли б два незалежних один від одного експерта встановили б ідентичну суму завданого збитку автомобілю Kia Sorento, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Проте, саме на страховика за полісом Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладає обов`язок із встановлення всіх обставин страхового випадку, прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування та відповідно виплати встановлений ним розмір витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відтак, в межах спору, який виник у правовідносинах, що регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпіла особа з метою доведення правомірності своїх вимог до страховика за полісом в першу чергу повинна довести неправомірність дій такого страховика, зокрема, невірність визначеного ним розміру страхового відшкодування.

В межах даного спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" в якості доказу здійснення відповідачем невірного розрахунку суми, яка підлягала виплаті потерпілій особі, посилався на висновок експерта №4910/21 від 11.11.2021.

Натомість, суд, дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" висновок експерта №4910/21 від 11.11.2021 (надалі - Висновок експерта) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №28862 від 17.10.2021 (надалі - Звіт), відзначає, що жодний із них не може бути самостійним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Kia Sorento, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з огляду на наступне.

Так, у відповідності до Висновку експерта загальна вартість робіт по відновлювальному ремонту була розрахована у розмірі 19 734,00 грн. (із розрахунку, що необхідно було витратити близько 39 год. для відновлювального ремонту), вартість фарбування у розмірі 14 213,19 грн., вартість запасних частин - 163 962,56 грн.

Натомість у Звіті загальна вартість робіт по відновлювальному ремонту була розрахована у розмірі 11 322,00 грн. (із розрахунку, що необхідно було витратити близько 23 год. для відновлювального ремонту), вартість фарбування у розмірі 8 425,65 грн., вартість запасних частин - 117 281,28 грн.

При цьому, у Висновку експерта встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобілю Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 0,5835, в той час як у Звіті - 0,59.

З наведеного вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу оцінювачами був розрахований практично однаково (похибка є незначною та фактично полягала в округленні оцінювачем такого показника), у зв`язку з чим представники сторін у судовому засіданні 19.01.2023 погодились, що вірним буде застосування коефіцієнта фізичного зносу 0,5835.

Судом відхиляється Висновок експерта в якості доказу, оскільки судом було виявлено, що у ньому зазначені завищені розміри вартості деяких деталей. Наприклад, у Висновку експерта вартість однієї фари визначена у розмірі 50 154,00 грн., в той час як за Звітом вартість фари була оцінена у розмірі 16 236,00 грн. Натомість фактично фара б/у була придбана для автомобіля Kia Sorento за ціною 12 900,00 грн. згідно накладної №00108 від 23.11.2021.

Окрім того, за наслідками порівняння тривалості ремонтних робіт у Висновку та у Звіті із фактичною тривалістю робіт за актами виконаних робіт (СТО), судом виявлено, що тривалість робіт за Звітом є більш наближеною до фактичної тривалості ремонтних робіт. Наприклад, у Висновку експерта зазначено, що для заміни передньої лівої піввісі необхідно витрати 2,4 год., у Звіті - 1,1 год., згідно замовлення наряду №252840 від 20.10.2021 на виконання таких робіт було витрачено 1,103 год.

Щодо доводів позивача про те, що оцінювач відповідача зобов`язаний був забезпечити фактичний огляд пошкодженого автомобіля, то суд відхиляє такі доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт", оскільки оцінювач не позбавлений можливості провести дослідження за наявними в нього документами, що є усталеною практикою в межах спорів про стягнення страхового відшкодування з страховиків за полісами ОСЦВВТЗ, оскільки надає можливість мінімізувати витрати на вирішення таких спорів.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Фаворит-Ассистанс", яке склало наданий відповідачем Звіт, є суб`єктом оціночної діяльності - згідно сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №229/21 від 22.03.2021, що спростовує доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" про неналежність суб`єкта, який склав Звіт.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність у даній справи керуватись саме Звітом, наданим відповідачем. Однак, судом також враховано, що у Звіті оцінювачем не було враховано вартість такої запасної частини як панель (код деталі 1009), вартість якої згідно Висновку експерта складає 10 602,00 грн., хоча Звіт і містив посилання на вказану деталь та необхідність її заміни в автомобілі Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо визначення вартості відновлювального ремонту спірного автомобіля, яка підлягала відшкодуванню Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс", на підставі поданих сторонами документів, суд вважає, що подані відповідачем докази вартості відновлювального ремонту автомобіля Kia Sorento, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є більш переконливими.

Водночас, судом також критично оцінено подані позивачем та витребувані судом докази понесення фактичних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки із частини таких документів взагалі неможливо встановити які саме роботи виконувались. Крім того, відновлювальний ремонт спірного автомобіля тривав протягом тривалого проміжку часу та за поясненнями самого позивача деякі складові автомобіля після їх придбання також підлягали ремонту. У зв`язку з наведеним на підставі наданих позивачем документів неможливо достовірно встановити які ж саме фактичні витрати було понесено позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля Kia Sorento.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс х (1- ЕЗ), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16.

Тобто, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля підлягає застосуванню не до загальної вартості матеріалів та робіт для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а лише до вартості замінених на нові складових частин автомобіля.

Таким чином, керуючись зазначеною у Висновку експерта вартістю панелі, яка не була спростована відповідачем, - 10 602,00 грн., в страхове відшкодування слід включити суму 4 415,73 грн. (10 602,00 грн.х(1-0,5835). При цьому, судом враховано, що панель була придбана у суб`єкта господарювання, який не є платником ПДВ (накладна №00108 від 23.11.2021).

Окрім того, судом враховано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , була визначена із врахуванням ПДВ та складала 69 189,76 грн.

Користуючись зазначеною у Звіті формулою та здійснивши власний перерахунок вартості відновлювального ремонту із застосуванням визнаного сторонами правомірним показника коефіцієнта фізичного зносу, суд приходить до висновку, що він становить суму 74 352,87 грн. (13 362,00 + 8 686,28 + 114 981,62 х (1-0,5835) + 4 415,73)

При цьому, деякі деталі та роботи були закуплені у суб`єктів господарювання, частина з яких є платниками податків, а частина - ні.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - ПДВ). При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17 та від 05.04.2018 у справі №910/3165/17.

Із матеріалів справи вбачається, що відновлювальний ремонт платником ПДВ здійснювався лише Приватним підприємством "Аеліта" за нарядами замовлення №252077 від 29.09.2021 та №252840 від 20.10.2021 та загальна сума ПДВ, сплачена за виконання відновлювального ремонту Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 7 072,64 грн.

Приватне підприємство "Аеліта" є платником податку на додану вартість, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ, які міститься на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv. Окрім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні, зареєстровані за наслідками господарських операцій з відновлення спірного автомобіля.

Відтак, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до заявленої до стягнення суми страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 7 072,64 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" був та є обов`язок із сплати страхового відшкодування на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" в частині 11 488,37 грн. (4 415,73 грн. + 7 072,64 грн.).

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою від 16.09.2021, в якій просив здійснити страхове відшкодування на рахунок Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" за вказаними у даному листі реквізитами. Обставини направлення позивачем відповідачу заяви від 16.09.2021 підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.09.2021, накладною №4900101684399 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 16.09.2021.

За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" вбачається, що вказані документи (відправлення №4900101684399) були отримані Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" 17.09.2021.

Відтак, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" повинне було сплатити Товариству з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" страхове відшкодування в частині коштів у розмірі 4 415,73 грн. до 16.12.2021 включно.

Щодо іншої частини страхового відшкодування (в частині суми ПДВ, яке підлягає відшкодуванню на користь позивача), то згідно приписів пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Натомість матеріали справи не містять доказів надання Приватному акціонерному товариству Страхова компанія "Інтер-Поліс" доказів оплати проведеного ремонту автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , до подання даного позову до суду, а відтак суд приходить до висновку, що у відповідача строк з здійснення доплати в частини страхового відшкодування у розмірі 7 072,64 грн. (фактично сума ПДВ, сплачена за проведення ремонту спірного автомобіля) настав після звернення позивача до суду із даним позовом.

Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" не здійснено відшкодування шкоди у цій частині (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).

За таких обставин, зобов`язання відповідача перед позивачем у розмірі 11 488,37 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" є таким, що прострочило своє зобов`язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 11 488,37 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" та про наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" страхового відшкодування у розмірі 11 488,37 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" своїх зобов`язань з виплати страхового відшкодування позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховану за період з 07.12.2021 по 07.06.2022 пеню у розмірі 3 225,11 грн., а також нарахованих за період з 07.12.2021 по 06.09.2021 3% річних у розмірі 713,22 грн. та інфляційних витрат у розмірі 5 998,84 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений законодавством строк свого обов`язку по виплаті страхового відшкодування не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

У разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (частина перша статті 992 Цивільного кодексу України).

Пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Установивши, що Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" прострочило виконання зобов`язання з виплати позивачеві страхового відшкодування в частині суми коштів у розмірі 4 415,73 грн. з 17.12.2021 - поза межами граничного строку (не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про виплату страхового відшкодування), визначеного пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за невиконання грошового зобов`язання.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання - 17.12.2021, та визначеної позивачем дати, до якої здійснюється нарахування пені - 07.06.2022, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" пені у розмірі 428,27 грн.

Натомість щодо страхового відшкодування в частині суми 7 072,64 грн., то строк виконання такого зобов`язання настав у відповідача після звернення Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" до суду із даним позовом, а тому у заявлений позивачем період нарахування пені - з 07.12.2021 по 07.06.2022 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" не було таким, що прострочило виконання свого зобов`язання, в той час як, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, у відсутні підстави для нарахування пені на вказану суму боргу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) сформулювала правовий висновок про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Тотожна правової позиції щодо правомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення зобов`язання з виплати страхового відшкодування дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.02.2020 у справі №758/16044/16-ц та від 20.07.2020 у справі №910/14293/19.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання - 17.12.2021, та визначеної позивачем дати, до якої здійснюється нарахування - 06.09.2022, а також встановленої судом суми страхового відшкодування, сплату якої відповідач прострочив у спірний період - 4 415,73 грн., прийшов до висновку про правомірність стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" 3% річних у розмірі 95,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 862,52 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення позивачем суми 3% річних та інфляційні втрати не підлягають задоволенню, оскільки Товариством з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" невірно визначено суму страхового відшкодування та строки настання оплати її частин, а також дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування у відповідних частинах.

Щодо тверджень позивача про наявність у відповідача обов`язку компенсувати послуги на евакуацію автомобіля.

Позивач вказує, що оскільки спірна ДТП трапилась у м. Вишневе Бучанського району Київської області, то виникла необхідність евакуації спірного автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди в м. Вишневе у м. Дніпро Дніпропетровської області, яке є місцезнаходженням законного користувача спірного автомобіля - ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" (на підставі Договору оренди).

На підтвердження вартості евакуації транспортного засобу Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , з м. Вишневе у м. Дніпро позивачем надано акт виконаних робіт від 13.09.2021, у відповідності до якого ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг", як замовником, було прийнято від Фізичної особи-підприємця Хейло Олега Вячеславовича, як виконавця, послуги із транспортування спірного автомобіля вартістю 9 000,00 грн. та послуги завантаження/розвантаження вартістю 500,00 грн.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідач, заперечуючи проти відшкодування витрат на евакуацію автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , з м. Вишневе у м. Дніпро, вказував, що між вказаними містами відстань не більше 500 км, а відтак транспортування спірного автомобіля на 1 000 км, як це зазначено в акті виконаних робіт від 13.09.2021, є нічим необґрунтованим.

Однак суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки загальновідомою є та обставина, що послуги евакуатора завжди оплачуються з урахуванням його руху в обидві сторони (із евакуйованим транспортним засобом до місця призначення та повернення евакуатора з місця призначення до міста відправлення).

Матеріалами справи (виставленим Фізичною особою-підприємцем Хейло Олегом Вячеславовичем рахунком №19/09 від 13.09.2021, складеним сторонами актом виконаних робіт від 13.09.2021 та платіжним дорученням №3883 від 16.09.2021) підтверджується понесення ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" витрат на оплату евакуації автомобіля Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , з місця ДТП, яка сталась 13.09.2021, - з м. Вишневе до міста, в якому знаходиться, законний користувач спірного транспортного засобу - у м. Дніпро, а відтак в силу ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" виник обов`язок компенсувати такі витрати.

В подальшому такі витрати були компенсовані ТОВ "Торговий будинок "Аква-Холдинг" власником спірного автомобіля - Товариством з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт", а відтак позивачем було набуте відповідне право вимоги до відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" про відшкодування витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу, у розмірі 9 500,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" підлягають частковому задоволенню, а з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 11 488,37 грн., пеня у розмірі 428,27 грн., 3% річних у розмірі 95,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 862,52 грн. та відшкодування витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу, у розмірі 9 500,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат позивача.

Витрати Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

У даній справі Товариством з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" заявлено до відшкодування витрати на оплату виконаних судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем на підставі Договору №07/09 про надання експертних послуг від 14.09.2021 робіт з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобілю Kia Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок настання 13.09.2021 ДТП, за наслідком якого експертом було складено Висновок експерта №4910/21 від 11.11.2021.

На підтвердження понесення витрат на оплату послуг експерта позивачем було долучено до матеріалів справи Договір №07/09 про надання експертних послуг від 14.09.2021, складений позивачем та судовим експертом Дроздовим Ю.В. акт №01 про приймання виконаних робіт згідно рахунку №07/11/21 від 15.11.2021, рахунок №07/11/21 від 15.11.2021 на суму 5 000,00 грн. та платіжне доручення №15449 від 18.11.2021 на суму 5 000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за визначення суми матеріального збитку згідно рахунку №07/11/21 від 15.11.2021.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача судових витрат позивача на оплату експертизи, оскільки 1) судом було відхилено Висновок експерта у якості доказу з огляду на встановлення дефектів у ньому; 2) проведення експертизи не було неминучими витрати позивача, необхідними для розгляду даного спору по суті, та були передчасними (позивачем було замовлено проведення експертизи на наступний день після настання ДТП, в той час як законодавцем саме за страховика за полісом покладено обов`язок із встановлення розміру витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, що ним і було здійснено).

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.

Попри наведене, станом на дату розгляду даної справи Товариством з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" не надано доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу - до матеріалів справи не долучено ні акту виконаних робіт (наданих послуг), ні детального опису виконаних робіт, ні доказів оплати Товариством з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" таких послуг/робіт.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки при розгляді справи в порядку письмового провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на наведені приписи Господарського процесуального кодексу України, суд вважає передчасним вирішення питання щодо відшкодування позивачу витрат на оплату професійної правничої допомоги при ухваленні даного рішення.

Щодо розподілу судових витрат відповідача.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" у зазначає про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" в межах справи №910/9067/22 здійснювалось адвокатом Адвокатського об`єднання "Інс.Лоу Груп" Процем Андрієм Володимировичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9406/10 від 18.09.2020) на підставі довіреності №43 від 04.01.2022, а також представником за довіреністю Гусєвим Павлом Володимировичем.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Попри наведене, станом на дату розгляду даної справи Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інтер-Поліс" також не долучено до матеріалів справи ні акту виконаних робіт (наданих послуг), ні детального опису виконаних робіт таких послуг/робіт, що унеможливлює надання судом оцінки як реальності (необхідності) надання послуг, так і їх співмірності із складністю справи.

Відтак, з огляду на приписи ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд вважає передчасним вирішення питання щодо відшкодування відповідачу витрат на оплату професійної правничої допомоги при ухваленні даного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 75, 79, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 243; ідентифікаційний код 03327724) страхове відшкодування у розмірі 11 488 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 37 коп., пеню у розмірі 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 95 (дев`яносто п`ять) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 52 коп., відшкодування витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу, у розмірі 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 086 (одну тисячу вісімдесят шість) грн. 20 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 27.02.2023.

Суддя Р.В.Бойко