Рішення № 109208585, 09.02.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/27/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2023 Справа № 908/405/22

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват», код ЄДРПОУ 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8-А)

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.Промислова, буд. 133, код ВП 19355964)

про стягнення суми

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Хілько А.В.;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення з відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суми 1013350,62 грн. заборгованості за договором поставки товару, суми 38052,99 грн. інфляційних збитків, суми 13248,43 грн.3% річних, всього загальної суми 1064652,04 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2022 вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/405/22, присвоєний номер провадження 9/27/22, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку із обставинами, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, ухвалою суду від 14.03.2022 підготовче засідання у справі № 908/405/22, призначене на 23.03.2022, перенесено (відкладено) на іншу дату. В ухвалі суд зазначив, що дата, час та місце проведення підготовчого засідання будуть повідомлені судом додатково, відповідною ухвалою суду.

Ухвалою суду від 14.11.2022 призначено підготовче засідання у справі № 908/405/22 на 13.12.2022. Ухвалою суду від 13.12.2022 підготовче засідання відкладено на 11.01.2023. Ухвалою суду від 11.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.02.2023.

07.02.2023 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, відповідно до якої просив визнати причину неявки представника відповідача у судове засідання поважною, розглянути справу № 908/405/22 без його участі та ухвалити рішення по справі з урахуванням позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву.

09.02.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, з урахуванням заяви позивача (надійшла до суду 04.01.2023), згідно якої у зв`язку з оплатою відповідачем основної заборгованості під час розгляду справи в суді, позивач просив закрити провадження в частині сплачених позовних вимог зі стягнення основного боргу у розмірі 1013350 грн. 62 коп. та розглядати позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 111 546 грн. 36 коп. та 3 % річних в розмірі 16 786 грн. 03 коп. Вказаною заявою позивач фактично збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми 3 % річних та інфляційних витрат, в іншій частині просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заява прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 11.01.2023.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки № 53-121-01-21-10219 від 19.04.2021 щодо виконання зобов`язання з оплати отриманого товару, яка здійснена із простроченням. Позов обґрунтовано ст.ст. 222, 230, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625, 626, 629, 712 ЦК України та умовами договору поставки товару.

Відповідач виклав свої заперечення у відзиві на позов, який надійшов до суду 28.11.2022 з викладеним у ньому клопотанням про поновлення строку для подання відзиву. Судом поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву та прийнято його до розгляду (ухвала суду від 13.12.2022). Відповідач у відзиві, зазначив, зокрема, про наступне. Строк виконання грошового зобов`язання щодо оплати частини вартості товару без ПДВ, визначений пунктом 3.2 договору, строк оплати частини вартості товару в розмірі ПДВ пунктом 3.3. не визначений. 20.12.2021 відповідач отримав претензію позивача з вимогою про сплату вартості товару, в тому числі в розмірі суми ПДВ. 03.09.2021 останній 60-й день виконання грошового зобов`язання з оплати частини вартості товару без ПДВ; 27.12.2021 останній 7-й день виконання грошового зобов`язання щодо оплати частини вартості товару в розмірі ПДВ (з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України). Позивач нарахував суму 3% річних та втрат від інфляції не врахувавши, що вартість товару в розмірах сум ПДВ є простроченими з 28.12.2021. Також позивачем в період нарахування процентів річних двічі включено день часткової оплати, здійсненої відповідачем 13.01.2022 (проведено банком 14.01.2022). У відзиві відповідачем наведено контррозрахунок відсотків річних та втрат від інфляції з урахуванням вищенаведених ним заперечень. В березні 2022 року відповідач сплатив у повному обсязі вартість поставленого позивачем товару, що підтверджується платіжними дорученнями, тому предмет спору про стягнення заборгованості в розмірі 1013350,62 грн. відсутній.

04.01.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» (Постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Покупець, відповідач у справі) був укладений Договір поставки товару № 53-121-01-21-10219 від 19.04.2021 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, згідно Специфікації, наведеної у п.1.1 Договору, в якій визначено, зокрема, найменування, кількість товару, його вартість.

Строк поставки товару: травень-серпень 2021 року (п.1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Покупець має право зменшити обсяг закупівлі товару з урахуванням фактичного обсягу своїх видатків.

Відповідно до п. 3.1 Договору сума договору складає 894458,85 грн., крім того 20% ПДВ: 178891,77грн.; загальна вартість договору складає 1073350,62 грн.

Поставка товару відбувається на умовах: DDР (м. Енергодар), відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажоодержувач ЗВ ВП «Складське господарство» м. Енергодар, вул. Промислова, 133, (склад) (п. 4.1 Договору).

В пунктах 3.2, 3.3 укладеного сторонами Договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки всього товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Відповідно до п. 12.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання своїх зобов`язань за Договором здійснив поставку товару відповідачу (ЗВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом») на загальну суму 1073350,62грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується наступними видатковими накладними:

1.№ 29 від 30.06.2021 на суму 373254,48 грн., в т.ч. ПДВ: 62209,08 грн.;

2.№ 30 від 01.07.2021 на суму 436348,62 грн., в т.ч. ПДВ: 72724,77 грн.;

3.№ 31 від 05.07.2021 на суму 263747,52 грн., в т.ч. ПДВ: 43957,52 грн.

На підставі вказаних поставок позивачем оформлені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями №1 (копії містяться в матеріалах справи).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 13.12.2021 щодо погашення заборгованості за товар, поставлений за вищевказаними видатковими накладними, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

У відповіді на претензію за вих. № 28-23/1007 від 17.01.2022 відповідач зазначив, що 13.01.2022 ВП ЗАЕС було сплачено 60000,00 грн. за поставлений товар за вказаними накладними відповідно до платіжного доручення № 242 та повідомив про вжиття необхідних заходів для належного виконання грошового зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з повної оплати отриманого товару, позивач звернувся до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором абозаконом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо розмежування строку оплати вартості товару без ПДВ та сплати суми ПДВ, є неспроможними з огляду на наступне.

В Специфікації (п.1.1 Договору) та розділі 3 Договору визначено вартість товару та порядок оплати. Так, вартість (ціна) товару становить 894458,85 грн., крім того 20% ПДВ: 178891,77 грн.; загальна вартість 1073350,62 грн.

Отже до вартості (ціни) товару включений ПДВ.

Податок на додану вартість (ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем.

Таким чином, встановлений у п. 3.2 договору строк оплати за товар (60 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі ПДВ.

Зазначення у п. 3.3 Договору, що оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює строку щодо оплати в частині суми ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача не звільняють його як покупця від обов`язку здійснити повну оплату за весь поставлений позивачем товар, в тому числі суму ПДВ у встановлений договором строк.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ «ТД «Доноват» оформлено відповідні податкові накладні № 9 від 30.06.2021, № 2 від 01.07.2021 та № 3 від 05.07.2021 та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.07.2021 та 28.07.2021, що підтверджується квитанціями № 1 (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач факт отримання від позивача товару за видатковими накладними № 29 від 230.06.2021, № 30 від 01.07.2021, № 31 від 05.07.2021 на загальну суму 1073350,62 грн. не заперечив.

Наявність зобов`язань по оплаті продукції підтверджено відповідачем також у відповіді на претензію за вих. № 28-23/1007 від 17.01.2022.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що оплату за весь поставлений товар відповідач повинен був здійснити до 03.09.2021 включно (60 календарних дів з дати останньої видаткової накладної).

За платіжним дорученням № 1242 від 13.01.2022 відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ «ТД «Доноват» суму 60 000,00 грн. оплати за поставлений товар (оплата проведена банком 14.01.2022), внаслідок чого заборгованість за поставлений товар станом на день звернення позивача з позовом до суду складала 1013350,62 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду (позов надійшов до суду 14.02.2022), відповідачем було здійснено оплату заборгованості за поставлений позивачем товар, а саме: 18.02.2022 на рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., 22.03.2022 в сумі 213254,48 грн., 263747,52 грн. та 436348,62 грн., всього в загальному розмірі 1013350,62 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями виписок по рахунку.

У зв`язку із цим позивачем подано заяву, відповідно до якої останній просив закрити провадження у справі в частині сплаченої суми 1013350 грн. 62 коп. основного боргу та розглядати позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 111 546 грн. 36 коп. та 3 % річних в розмірі 16 786 грн. 03 коп., які нараховані за весь час прострочення грошового зобов`язання по дату фактичної оплати.

Відповідно до 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі всього вищевикладеного, в частині позовних вимог про стягнення суми 1013350,62 грн. основного боргу провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків 3% річних нараховано за загальний період з 06.09.2021 по 21.03.2022, інфляційні втрати - за період з вересня 2021 по березень 2022 на суму простроченої заборгованості та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним. Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних перевірені судом та визнані правильними, а тому позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявлених позивачем розмірах.

Отже позов задовольняється судом частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом п. 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 статті 7 Закону України Про судовий збір).

04.01.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про повернення частини сплаченого судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу.

Згідно з матеріалами справи, за подання позовної заяви ТОВ «ДТ «Доноват» за платіжним дорученням № 509 від 03.02.2022 було сплачено суму 15969,79 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про повернення позивачу із Державного бюджету України суми 14044,80 грн. судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу за відсутністю предмета спору, про що постановити відповідну ухвалу.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1924,99 грн. витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 908/405/22 в частині вимог про стягнення суми 1 013 350 грн. 62 коп. основного боргу за відсутністю предмета спору.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Доноват, код ЄДРПОУ 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8-А) суму 16786 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 03 коп. - 3 % річних та суму 111 546 (сто одинадцять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 36 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.Промислова, буд. 133, код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Доноват, код ЄДРПОУ 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8-А) суму 1924 грн. 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва