Рішення № 109207274, 27.02.2023, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/27/23-ц

2/468/178/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання - Серака Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу № 468/27/23-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди майна з правом викупу. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Будинок Комфорту» та відповідачем ОСОБА_1 27.06.2021 року був укладений договір №1144210627039 оренди майна з правом викупу, за яким позивач передав відповідачу в строкове платне володіння та користування майно вартістю 50136 грн. строком на 24 місяці з умовою сплати щомісячних платежів в розмірі 2089 грн. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснює щомісячні погашення по оренді майна. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов`язання, тому виникла заборгованість, яка станом на 21.12.2022 року становить 125 340 гривень, з яких: 50 136 грн. - вартість об`єкту оренди, 18 801 грн. - штраф, 18801 грн. - пеня, 37602 - орендна плата. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 125 340 грн.

Позов надійшов до суду 05.01.2023 року (заданий до установи зв`язку 27.12.2022 року).

13.01.2022 року за відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та про незгоду з позовними вимогами, оскільки відповідач вважає заявлену до стягнення суму завищеною.

З огляду на те, що належним чином повідомлені сторони заявили про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши наявні у справі матеріали (витяг із веб-сайту; копію Правил надання майна у оренду ТОВ «Будинок Комфорту»; копію наказу №1 від 26.02.2021 року; копію підтвердження укладення договору; послідовність дій сторін щодо укладання договору в інформаційно-телекомунікаційній системі; копію договору №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року; копію додаткової угоди №1 від 27.07.2021 року; копію експрес-накладної від 29.06.2021 року; копію повідомлення ТОВ «Нова пошта» №00114 від 12.01.2022 року; копію відомостей про направлення посилки; копію повідомлення від 15.11.2022 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 27.06.2021 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір №1144210627039 оренди майна з правом викупу, за яким позивач передав відповідачу в строкове платне володіння та користування майно Ref/2D LG GA-B379SLUL вартістю 50136 грн. строком на 24 місяці з умовою сплати щомісячних платежів в розмірі 2089 грн.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснює щомісячні оплати за договором.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 705 ЦК України за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ним становить на 21.12.2022 року становить 125 340 гривень, з яких: 50 136 грн. - вартість об`єкту оренди, 18 801 грн. - штраф, 18801 грн. - пеня, 37602 - орендна плата.

Нарахування відповідних платежів позивач обґрунтовує як безпосередньо положеннями договору №1144210627039 оренди майна з правом викупу, так і положеннями Правил надання майна у оренду ТОВ «Будинок Комфорту», на які є посилання в договорі, тим самим позивач вказує, що в цій частині між сторонами був укладений договір приєднання.

Натомість зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17 слідує, що саме сторона, яка розробила умови договорів приєднання, має довести, що саме з конкретними умовами чи правилами була ознайомлена інша сторона договору, яка приєднується до такого договору, натомість відсутність власноручного чи електронного цифрового підпису сторони вказує, що надані умови чи правила не можна розцінювати як частину укладеного між сторонами договору.

На підставі викладеного, суд не приймає надані позивачем Правила надання майна у оренду ТОВ «Будинок Комфорту» як частину укладеного між сторонами 27.06.2021 року договору оренди майна з правом викупу.

Натомість безпосередньо в тексті договору №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року та додаткової угоди №1 від 27.07.2021 року вказано, що орендар для набуття права власності на об`єкт оренди мав сплатити протягом 24 місяців повну вартість такого об`єкту в сумі 50 136 грн., сплачуючи щомісяця по 2089 грн. та останній платіж має бути внесений 03.07.2023 року.

Відповідно до п. 4 договору за прострочення орендних платежів орендодавець має право нараховувати орендарю пеню в розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених платежів.

При цьому, вказаний договір не передбачав підстав, порядку та розмірів нарахування неустойки у виді штрафу, отже вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь штрафу в сумі 18801 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Натомість, оскільки відповідач отримав у володіння та користування об`єкт оренди, користувався ним, але в супереч вимогам договору не вносив орендну плату, то є підстави для стягнення з нього на користь позивача передбаченої п. 4 договору №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року пені в загальному розмірі 18801 грн.

Що ж стосується одночасного стягнення з відповідача на користь позивача повної вартості об`єкту оренди в сумі 50136 грн. та сум орендної плати за 18 місяців, яка станом на 21.12.2022 року становить 37602 грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 договору №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року обов`язком орендаря була передача у строкове платне володіння та користування об`єкту оренди з наступним переходом права власності на такий об`єкт до орендаря, а обов`язком орендаря було прийняття об`єкту оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплата орендної плати.

Згідно з п. 2 договору №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року орендар має право достроково викупити об`єкт оренди. У разі здійснення викупу протягом третього місяця оренди (не пізніше спливу 90 днів від дати укладення договору), викупна вартість об`єкта оренди складатиме 16 103 грн., при цьому сплачені орендарем орендодавцю платежі враховуються в якості часткової оплати зазначеної суми. Якщо орендар не здійснює викуп об`єкта оренди в перші 90 днів оренди, то він втрачає право на наведені в цьому пункті умови і подальший достроковий викуп може бути здійснений лише за загальними правилами, а саме за умови дострокового погашення орендної плати та викупу об`єкта оренди відповідно до його дійсної вартості, що складає 50 136 грн.

Відповідно до п. 6 №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року викуп об`єкта оренди після закінчення строку оренди здійснюється за умови належної сплати всіх орендних та авансових платежів відповідно до пунктів 2 - 4 цього договору.

З цього випливає, що орендар набуває право власності на об`єкт оренди після сплати всіх орендних платежів, які за відповідний строк оренди і складають вартість об`єкта оренди, отже вартість об`єкта оренди фактично включена до складу орендних платежів.

За такого відсутні підстави для одночасного стягнення визначеної договором повної вартості об`єкта оренди та помісячних орендних платежів, в протилежному випадку фактично відбудеться стягнення подвійної вартості отриманого у володіння відповідачем майна.

При цьому, оскільки договором визначений обов`язок орендаря викупити об`єкт оренди за визначену в ньому вартість об`єкту оренди, при цьому більша частина строку оренди спливла та, незважаючи на відповідне повідомлення позивача від 15.11.2022 року про розірвання договору, відповідач об`єкт оренди не повернув і суду не надані докази того, що на час розгляду справи в суді об`єкт оренди зберігся в наданому стані, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме визначена договором оренди повна вартість об`єкту оренди в сумі 50 136 грн.

Вимоги ж позивача про стягнення з відповідача 37602 грн. заборгованості з орендної плати з описаних вище мотивів задоволенню не підлягають.

У зв`язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідача на користь позивача в межах заявлених позовних вимог слід стягнути заборгованість за договором №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року в сумі 68 937 гривень, з яких: 50 136 грн. - вартість об`єкту оренди, 18801 грн. - пеня.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 55 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1364,55 грн. (2481 грн. х 55%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» в рахунок погашення заборгованості за договором №1144210627039 оренди майна з правом викупу від 27.06.2021 року 68 937 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» 1364 (одну тисячу триста шістдесят чотири) гривні 55 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, 13А кімната 200 м. Київ, ідентифікаційний код 43170476);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 27.02.2023 року.

суддя: