Постанова № 109206989, 23.02.2023, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/647/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року смт Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., за участю прокурора Побірайка Ю.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Куцого Р.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючої медичним директором КНП Мурованокуриловецька центральна районна лікарня,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 332 та №333 від 28.10.2022 року, ОСОБА_1 будучи медичним директором та виконуючи безпосередні обов`язки директора комунального некомерційного підприємства Мурованокуриловецька центральна районна лікарня Мурованокуриловецької селищної ради, являючись відповідно до підпункту «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до ст. 172-7 КУпАП, також суб`єктом адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», в порушення вимог п.п. 2, 3 частини 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», 03.03.2021 року при підготовці та підписанні наказу № 30-к/тр від 03.03.2021, яким передбачалось преміювати працівників лікарні до Дня 8 березня в сумі 380 гривень, в тому числі і медичного директора, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не пізніше наступного робочого дня (04.03.2021) не повідомила ні директора, ні засновника (Мурованокуриловецьку селищну раду) про виникнення реального конфлікту інтересів, та вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечка між її приватним інтересом який полягає у бажанні отримати премію, та службовим повноваженням, які впливають на об`єктивність при вчиненні зазначених дій, за що передбачена відповідальність за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою судді від 14.11.2022 року справи про адміністративні правопорушення №139/647/22 (провадження №3/139/372/22) та №139/648/22 (провадження №3/139/373/22) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер №139/647/22 провадження №3/139/372/22.

23.11.2022 за клопотанням захисника Бевз О.М. розгляд справи було відкладено на 08.12.2022.

08.12.2022 розгляд справи було відкладено на 28.12.2022 у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 та її захисника.

28.12.2022 справа була знята з розгляду через хворобу головуючого судді.

30.01.2023 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Постановою суду від 30.01.2023 щодо ОСОБА_1 було застосовано привід.

07.02.2023 за клопотання захисника розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, вказала, що вона в усній формі в телефонному режимі повідомляла директора лікарні про винесення наказу про преміювання працівників лікарні до «Дня 8 березня». Даний наказ попередньо був узгоджений між директором підприємства та бухгалтерією.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Куций Р.А. провадження по справі відносно ОСОБА_1 просив закрити на підставі ст. 247 КУпАп за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. При цьому, зазначив, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП, так як не є декларантом відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону. Крім того, отримання премії та її розміру працівників не залежало від безпосереднього прийняття ОСОБА_1 наказу про преміювання, якому передувало засідання профкому, який керувався колективним договором підприємства, а саме Розділом 14 колективного Договору «Положення про преміювання працівників», Розділом 9 Статуту КНП Мурованокуриловецької ЦРЛ, про що і зазначено в Наказі про преміювання. Дані факти на думку захисника унеможливлюють існування реального конфлікту інтересу, оскільки ОСОБА_1 підписала наказ №30 к/тр від 03.03.2021 року про преміювання медичних працівників до «Дня 8 Березня», а не встановила щомісячний розмір премії працівникам. Включення самої себе в додатку до Наказу про преміювання до «Дня 8 Березня» обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 є також членом трудового колективу КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ», також є жінкою і також має право на отримання винагороди у формі зарплати та її складових премії, надбавки. Також, звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази, що підписанням наказу №30 від 03.03.2021 року, яким преміювались працівники лікарні до «Дня 8 Березня», завдано шкоди органу місцевого самоврядування, відсутні докази про те, з яких джерел мало здійснитись фінансування премій медичним працівникам, тощо. Питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». В цій справі до протоколу не додано доказів, які б підтверджували факт суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями ОСОБА_1 із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. Окремо зазначив, що раніше ОСОБА_1 не займала керівні посади, з вимогами антикорупційного законодавства її не ознайомлювали. Крім того, в обох протоколах зазначено, що датою виявлення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, є дата складання протоколу про адміністративні правопорушення, тобто 28.10.2022 року з посиланням на те, що на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчить про всі ознаки правопорушення, однак достовірними доказами ця дата, не підтверджується, більш того, у матеріалах справи, саме, у запиті управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області №2390/55/101/03-2022 від 11.08.2022 до КНП Мурованокуриловецької ЦРЛ, вказується, що збір інформації здійснюється на підставі повідомлення Вінницької окружної прокуратури вих. №50/5174 від 01.06.2022 року, отже дату виявлення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією слід вважати 01.06.2022 року, в такому разі 6 місячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності вже сплив.

Прокурор Побірайко Ю.О. в судовому засіданні вказав про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП та призначити їй стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Заслухавши прокурора, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доводи її захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту, затвердженого рішенням 4 сесії Мурованокуриловецької селищної ради 8 скликання від 29 січня 2021 року № 56, КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» є юридичною особою публічного права (п.4.1), підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Мурованокуриловецькій селищній раді (п.1.2).

Згідно наказу директора КНП Мурованокуриловецька ЦРЛ №128к/тр від 17.06.2020 ОСОБА_1 призначена на посаду медичного директора з 18.06.2020 року.

Відповідно до посадової інструкції медичного директора, затвердженої директором КНП Мурованокуриловецька ЦРЛ (далі Інструкція) медичний директор безпосередньо підпорядковується директору ЦРЛ.

Підпунктами 2.1, 2.5-2.6, 2.18, 4.4 Інструкції встановлено, що медичний директор в межах повноважень зобов`язаний підписувати, погоджувати й візувати документи. Організовувати роботу медичного персоналу, медичних комісій, зовнішню та внутрішню взаємодію підрозділів ЦРЛ. Дотримуватися положень антикорупційного законодавства України, правил внутрішнього трудового розпорядку та дисципліни, правил техніки безпеки, а також положень інших локальних нормативних актів, затверджених в ЦРЛ. Медичний директор несе відповідальність за неприйняття заходів по припиненню виявлених нею, у ході виконання службових обов`язків, порушень положень діючого антикорупційного законодавства України.

Відповідно до п.7.10 Статуту КНП Мурованокуриловецька ЦРЛ у разі тимчасової відсутності директора Підприємства (відрядження, хвороба, навчання, тощо), обов`язки виконує медичний директор чи інша особа згідно з функціональними (посадовими) обов`язками.

Відповідно до витягу з наказу медичного директора КНП Мурованокуриловецька ЦРЛ №27-к/тм від 26.02.2021 ОСОБА_2 , директор КНП Мурованокуриловецька ЦРЛ, відбуває в щорічну основну відпустку тривалістю 14 календарних днів з 01.03.2021-15.03.2021 згідно поданої заяви.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді медичного директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» та виконуючи обов`язки директора підприємства, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являлась суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, а саме була посадовою особою юридичної особи публічного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» закріплено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Враховуючи викладене, відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції» у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, оскільки приватний інтерес знаходиться в сфері, в якій вона виконує свої службові повноваження, що може вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Разом з тим, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді медичного директора та виконуючи безпосередні обов`язки директора КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» при винесенні та підписанні наказу №30-к/тр від 03.03.2021, яким передбачалось преміювати працівників лікарні до «Дня 8 березня» в сумі 380 грн., в тому числі і себе як медичного директора, у порушення вимог ч. 1ст.28Закону України«Про запобіганнякорупції» не повідомила не пізніше наступного робочого дня (04.03.2021) ні директора, ні засновника Мурованокуриловецьку селищну раду, про виникнення реального конфлікту інтересів.

Крім того, перебуваючи на посаді медичного директора та виконуючи безпосередні обов`язки директора КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» ОСОБА_1 , підписавши вищевказаний наказ, яким передбачалось преміювання працівників лікарні до «Дня 8 березня», в тому числі і себе як медичного директора ОСОБА_1 , вчинила дію та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, підтверджується обставинами зазначеними у протоколах №332 та №333 про адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією від 28.10.2022 року; довідкою №39 від 12.08.2022 про керівний склад лікарні в період з 2020 по 2022 р.; наказом від 03 березня 2021 №30-к/тр Про преміювання до дня 8 березня зі списком працівників; витягом з Наказу від 17 червня 2020 №128-к/тр про переведення ОСОБА_1 на посаду медичного директора; посадовою інструкцією медичного директора; витягом з наказу від 02 червня 2020 року №143 про надання право першого підпису фінансових та банківських документів ОСОБА_1 ; витягом з наказу від 26 лютого 2021 року №27-к/тм про надання відпустки ОСОБА_2 ; довідкою директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» М.Пахнюка про те, що згідно ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII у КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» запроваджено контроль за здійсненням службових повноважень працівників закладу та всі працівники повідомлені про відповідальність за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; відповіддю селищного голови ОСОБА_3 про те, що письмового повідомлення від медичного працівника КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» ОСОБА_1 протягом 2021 року про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів на адресу селищної ради не надходило.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому позицію ОСОБА_1 , згідно якої вона не визнає себе винуватою у вчиненні зазначених правопорушень, суд розцінює як спосіб захисту, оскільки згідно її показань вона не оспорює фактичні обставини.

З доводами сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не єсуб`єктом адміністративногоправопорушення пов`язаногоз корупцією,відповідальність заяке передбаченастаттею 172-7КУпАП,так якне являєтьсявідповідно допідпункту «а»пункту 2частини першої статті3Закону України«Про запобіганнякорупції» суб`єктом,на якогопоширюється діявказаного Закону,суд непогоджується,оскільки відповіднодо п.7.10Статуту КНП«Мурованокуриловецька ЦРЛ»та витягуз наказу№27-к/тмвід 26.02.2021 ОСОБА_1 при підготовці та прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів, виконувала обов`язки посадової особи директора Підприємства юридичної особи публічного права, а тому на думку суду є суб`єктом правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, відповідальність за яке настає у разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Також доводи сторони захисту про те, що отримання премії та її розмір не залежали від безпосереднього прийняття ОСОБА_1 наказу про преміювання, оскільки такі передбачені Положенням про преміювання працівників, затвердженим профкомом, що унеможливлює існування конфлікту, суд відхиляє так як виходячи із змісту Статуту та Положення про преміювання працівників визначення конкретного розміру премії встановлюється керівником закладу з урахуванням особистого внеску в загальні результати роботи. Отже, ОСОБА_1 як тимчасово виконуючи обов`язки директора КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня» мала дискреційні повноваження на підписання наказу Про преміювання працівників лікарні до «Дня 8 березня», якій став підставою для настання юридичних наслідків, а саме нарахування та виплати премії, в тому числі і собі. Твердження про те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з антикорупційним законодавством до уваги не береться з огляду на те, що призначення на посаду медичного директора КНП «Мурованокуриловецька ЦРЛ» неприйнятне з незнанням антикорупційного законодавства. Крім того, згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Сплив шестимісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності нічим не підтверджується та спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Посилання ж захисника на незначний розмір отриманої за вищевказаних обставин премії, суд не вважає підставою для застосуванняст. 22 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, яка раніше до відповідальності не притягалася.

Обставинами, які пом`якшують відповідальність за вчинене суд визнає факт, що ОСОБА_1 лише тимчасово на період відпустки директора установи виконувала обов`язки посадової особи, яка мала право видавати накази про преміювання, а тому була не достатньо поінформована про виникнення конфлікту інтересів.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Зважаючи на вказані вище обставини справи, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачений санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України про "Судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок (ставка судового збору, яка діяла на час отримання адміністративних матеріалів судом).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 172-7, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.ст. 1, 28, 35 ЗУ «Про запобігання корупції», Законом України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 172-7 ч.2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду або через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

Суддя: