Рішення № 109205564, 24.02.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9618/21

Категорія 15

2/295/117/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Зосименка О.М.,

при секретарі - Стелюта М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Житомирська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділення частки в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою,

установив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Житомирська міська рада, в якому, з врахуванням уточнень, просили суд: виділити ОСОБА_1 , в натурі 57/600 частин в 1/2 частці у спільному майні будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 у відповідності до Варіанту № 1 висновку експерта №451/08-2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23.08.2022 року; виділити ОСОБА_2 в натурі 57/600 частин в 1/2 частці у спільному майні будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 у відповідності до Варіанту № 1 висновку експерта №451/08-2022, припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та встановити між позивачами і відповідачами порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . у відповідності до Варіанту № 1 (Додаток № 1а) доопрацьованого Висновку експерта № 537/01-2023. Просять стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі вказали, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 238 та № 239 від 01.03.2019 року, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 158174053 та 158174162 від 01.03.2019 року є власниками по 1/2) частці в 57/300 частинах житлового будинку АДРЕСА_1 . Співвласниками іншої частини житлового будинку за цією адресою на момент звернення до суду є: ОСОБА_3 - 11/100 частин житлового будинку; ОСОБА_4 - 24/100 частин житлового будинку; ОСОБА_5 - 16/200 частин житлового будинку. Спільне домоволодіння складається із двох окремих житлових будинків літера «А», літера «Б». До будинків належать господарські будівлі та споруди: сараї літера «В», «Г»; уборни - «У», «У1», огорожа № 1.

Станом на момент подання позову до суду і до цього часу між сторонами склався наступний порядок володіння та користування житловими будинками, що знаходяться у спільній частковій власності: позивачі фактично володіють та користуються житловим будинком літера «Б», що находиться за адресою: АДРЕСА_1 зальною площею 121, 5 кв.м, житловою - 44, 8 кв.м. та складається із : коридору № 1-1 плані площею 7.1 кв.м.; ванни № 1-2 на плані площею 2.9 кв.м.; туалету № 1-3 на плані щею 1.2 кв.м.; кухні № 1-4 на плані площею 12.1 кв.м.; прихожої № 1-5 на плані щею 18.2 кв.м.; кімнати № 1-6 на плані площею 12.4 кв.м.; кімнати № 1-7 на плані щею 13.3 кв.м.; кімнати № 1- 8 на плані площею 19.1 кв.м.; підвалу № 1-9 на плані ощею 22.0 кв.м.; підвалу № 1-10 на плані площею 13.2 кв.м. Відповідачі фактично володіють та користуються житловим будинком літера «А», находиться за адресою: АДРЕСА_1 - загальною площею 110.7 .м, житловою - 80.9 кв.м. та сараями літера «В», «Г»; уборнами - «У», «У 1».

Сторони не можуть самостійно дійти згоди щодо управління майном, яке заходиться у спільній частковій власності - житлові будинки та господарські будівлі, та здійснювати землекористування. Тому, для визначення можливого варіанту виділу часток позивачів у спільному майні необхідним є призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У відзиві на позов, представник відповідачів вказав, що фактично домоволодіння поділено на 3 окремі частини, дві з яких знаходяться в будинку з позначкою А, а третя - в будинку з позначкою Б, якою спільно користуються відповідачі. Рішенням виконавчого комітету № 347 від 21 11.1989 року Богунської районної ради народних депутатів, у винятковому порядку, дозволено прийняти в експлуатацію жилу прибудову до будинку з позначкою А та самовільно збудований будинок з позначкою Б, а земельну ділянку залишити у спільному користуванні, при цьому виділення на два самостійних об`єкти заборонено та відсутність зареєстрованої земельної ділянки з державному земельному кадастрі під зазначеним домоволодінням є перешкодами для проведення такого виділення в натурі. Одночасно ставить питання про стягнення судових витрат, в тому числі на правову допомогу.

В останнє судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, подали заяви в яких представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, розглянути справу у їх відсутність, представник позивача просив в позові відмовити, оскільки наявне самочинне будівництво та встановлена заборона розподілу будинковолодіння на два самостійні будинки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за 323254769 від 17.07.2023р. у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 розмір частки ОСОБА_1 становить 57/600, розмір частки ОСОБА_2 становить 57/600, розмір частки ОСОБА_3 становить 11/100, розмір частки ОСОБА_4 становить 24/100, розмір частки ОСОБА_5 становить 16/200.

Згідно опису об`єкта, об`єкт нерухомості складається з двох житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами, які зазначені на плані під літ. «А» та літ. «Б».

Житловий будинок під літ. «А» дерев`яний, обкладений цеглою, загальною площею 110,7 кв.м., в тому числі житловою площею 80,9 кв.м.;

Житловий будинок під літ. «Б» цегляний, загальною площею 121,5 кв.м., в тому числі житловою площею 44,8 КВ.М. До будинків належать господарські будівлі та споруди; сараї на плані під літ. «В», «Г»; уборни - літ. «У», «У1»; огорожа № 1.

Згідно технічного опису майна, зазначено про неможливість розподілу на два самостійних будинки. (т.3 а.с. 207).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.01.2022 року у даній справі призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз».

Як вбачається з висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 451/08-2022 від 23.08.2022 у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 наявні будівлі, прибудови та надбудови до житлових будинків, які відсутні в представлених на дослідження матеріалах технічної інвентаризації (отже,самовільно добудовані), а саме: до зовнішньої стіни житлового будинку (літ. «Б») здійснена прибудова (стіни) із піноблоків, яка зовні обкладена цеглою; до зовнішньої стіни житлового будинку (літ. «А»), житлової прибудову (літ. «а1») та веранди (літ. «а3») здійснена піноблочна прибудова та надбудова, яка обкладена зовні цеглою, площею забудови 52,8 кв.м.; газоблочний сарай, площею забудови 17,7 кв.м, дерев`яна альтанка, площею забудови 8,1 кв.м., дерев`яний сарай обшитий листами полікарбонату, площею забудови 9,4 кв.м., металевий навіс, площею забудови 4,4 кв.м., металевий навіс, площею забудови 17,2 кв.м., три дерев`яні навіси, загальною площею забудови 22,8 кв.м. (т.3 а.с.43).

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Так, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України.

Враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 цього Кодексу не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

Слід зазначити, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 вересня 2003 року № 146 (далі - Методичні рекомендації).

Поняття реконструкції об`єкта нерухомості міститься в пункті 3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Отже, норма частини першої статті 376 ЦК України застосовується й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої він набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо) (розділ 3.4 Методичних рекомендацій).

При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

(Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 року у справі №6-286цс15)

Такти чином, встановивши, що в будинковолодінні за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з двох житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами, які зазначені на плані під літ. «А» та літ. «Б», у кожній будівлі, як під літ. «А» так і літ. «Б» наявні самовільні добудови, як і окремі самовільні добудови,, відсутні докази прийняття самовільних прибудов в експлуатацію та інших доказів щодо узаконення самовільних прибудов, та беручи до уваги що згідно технічного опису майна, зазначено про неможливість розподілу на два самостійних будинки, суд дійшов висновку про неможливість здійснити позивачам виділ в натурі належних їх часток у даному будинковолодінні.

Крім того, як роз`яснено судам в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою.

Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Як вбачається з висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 451/08-2022 від 23.08.2022 відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с.97).

Враховуючи, що здійснити виділ в натурі позивачам належної їм частки у вищевказаному будинку неможливо до узаконення самовільних прибудов,і без зміни технічного опису майна, де зазначено про неможливість розподілу на два самостійних будинки, отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, суд вважає за неможливо задовольнити позовні і в частині встановлення порядку землекористування, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст.. 181,316,317,356, 364 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них», Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55., ст. 88, ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко