Вирок № 109205189, 27.02.2023, Зміївський районний суд Харківської області

621/2457/19

1-кп/621/19/23

В И Р О К

іменем України

27 лютого 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участі:

секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілої - ОСОБА_8 ,

представника потерпілої - ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_10 ,

захисника - ОСОБА_11 ,

законного представника - ОСОБА_12 ,

представника служби у справах дітей - ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300000561 за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Таранівка Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має повну середню освіту, не одружений, навчався на 3-му курсі Харківського машинобудівного коледжу, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в :

29 червня 2019 року близько 21:00 години в с. Таранівка Зміївського району Харківської області біля Комунального закладу "Таранівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Героїв-Широнінців", розташованого по вул. Харківській, 33, між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбулася словесна сварка, під час якої у ОСОБА_10 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 .

Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, однак не маючи умислу на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, в той момент, коли ОСОБА_14 , перебуваючи з боку лівої руки ОСОБА_10 , схопив його правою рукою за шию та зробив удушення, ОСОБА_10 , не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_14 , хоча повинен був і міг це передбачити, навмисно, шляхом ривка та перекидання через корпус свого тіла, повалив на землю ОСОБА_14 , внаслідок чого останній впав задньою частиною тіла на бетонну плитку, з якої виготовлений ганок навчального закладу, де вони перебували.

В подальшому ОСОБА_10 , не передбачаючи внаслідок злочинної недбалості можливості настання смерті ОСОБА_14 , розуміючи свою перевагу над останнім, сів зверху на ОСОБА_14 та наніс йому не менше двох ударів кулаками в область обличчя, після чого присутні разом з ними особи зупинили злочинні дії ОСОБА_10 та відтягнули його від ОСОБА_14 , який після нанесених йому тілесних ушкоджень був у непритомному стані.

В результаті зазначених дій ОСОБА_10 . ОСОБА_14 були спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі кровоподтечності з крововиливами в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім`яно-потиличній області праворуч та ліворуч, травматичні субдуральні крововиливи, набряк та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя; синці в правій і лівій навколо очній області, синець на шкірі верхньої губи ліворуч, які як у сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень; забита рана на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я.

Від отриманої закритої черепно-мозкової травми ІНФОРМАЦІЯ_3 року в період часу з 14:30 - 15:30 годин настала смерть ОСОБА_14 .

Між спричиненням ОСОБА_14 вищезгаданих тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, у формі травматичних субдуральних крововиливів, що ускладнились у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, і настанням його смерті є прямий причинний зв`язок.

Зазначеними діями ОСОБА_10 вчинив вбивство через необережність.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав і показав, що 29 червня 2019 року у вечірній час він, разом зі своїми друзями, знаходився в с. Таранівка біля школи. Там до нього підійшов ОСОБА_14 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та почав висловлювати в його адресу образи, кинув недопалок, потім наніс йому один удар рукою, а далі обхватив його шию правою рукою та почав душити. Тоді він перекинув через спину ОСОБА_14 та завдав йому лежачому два удари в область голови. Далі він підняв свій телефон та покинув разом з друзями місце бійки.

Він не передбачав, що від таких дій може настати смерть ОСОБА_14 , жалкує, що так сталося. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_10 , його вина у вбивстві, вчиненому через необережність, за викладених вище обставин, у повному обсязі підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, потерпіла ОСОБА_8 показала, що увечері 29 червня 2019 року її онук ОСОБА_14 , попросивши грошей на пиво, направився до таранівської школи, де святкували випускний вечір. Через декілька годин зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що ОСОБА_14 дуже випив і залишиться у неї. Однак пізно увечері його забрали додому, де занесли до будинку та поклали у ліжко. Вночі ОСОБА_14 нудило, на ранок йому не покращало. Вони думали, що такий стан спричинений алкогольним сп`янінням, купили відповідні ліки. Однак, близько 15:00 години, коли вони вирішили розбудити ОСОБА_14 , він не подавав ознак життя. Йому намагалися надати допомогу, викликали швидку, по приїзду якої була констатована смерть її онука.

Свідок ОСОБА_16 показала про обставини, за яких вона після випускного вечора бачила сутичку, яку спровокував ОСОБА_14 , та під час якої ОСОБА_10 захищався і перекинув через спину ОСОБА_14 .

Свідок ОСОБА_15 показала, що перебувала 29.06.2019 разом з ОСОБА_14 , бачила подію, коли ОСОБА_10 перекинув ОСОБА_14 через себе, після чого останній впав, та йому стало зле - нудило. Далі далі вони пішли до неї додому, звідки ОСОБА_14 забрав додому його батько.

Свідок ОСОБА_17 показав, що він був очевидцем того, як ОСОБА_14 починав висловлювати претензії в сторону ОСОБА_10 . Однак самої бійки не бачив, а про її наслідки дізнався пізніше.

Свідок ОСОБА_18 показав, що після випускного вечора перебував з друзями біля школи в с. Таранівка, однак очевидцем бійки не був, оскільки покинув те місце раніше події.

Свідок ОСОБА_19 показав, що перебував в компанії з ОСОБА_10 , був очевидцем коли ОСОБА_14 чіплявся до ОСОБА_10 та вдарив його. Проте було темно, і всіх деталей бійки він не бачив.

Свідок ОСОБА_20 показав, що був очевидцем бійки коли ОСОБА_14 вдарив ОСОБА_10 , а той у відповідь перекинув його через себе та двічі вдарив в обличчя.

Свідок ОСОБА_21 показав, що бачив бійку, під час якої ОСОБА_14 спершу вдарив ОСОБА_10 , а потім ОСОБА_10 перекинув через себе ОСОБА_14 та двічі вдарив його.

Свідок ОСОБА_22 показав, що бачив конфлікт між ОСОБА_14 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та вдарив долонею по обличчю ОСОБА_10 , який, у свою чергу, відповів ударом, потім вони боролися, а по кінцю події ОСОБА_10 розвернувся та пішов.

Свідок ОСОБА_23 показала, що за вказану подію нічого не може пояснити, однак охарактеризувала ОСОБА_14 з позитивний сторони.

Свідок ОСОБА_24 показав, що під час події був відсутній, а коли дізнався про смерть ОСОБА_14 телефонував ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_25 показав, що не був очевидцем події, лише дізнався зі слів знайомих.

Свідок ОСОБА_26 показала, що бачила як ОСОБА_14 перший вдарив ОСОБА_10 , який у відповідь вдарив чи штовхнув, та вони разом впали.

Свідок ОСОБА_27 показав, що був на місці бійки ОСОБА_10 з ОСОБА_14 , бачив як ОСОБА_28 2-3 рази вдарив ОСОБА_29 по обличчю, бачив момент їх падіння, та потім ОСОБА_14 лежав головою на плиті, та ОСОБА_10 сів на нього та знову бив, потім він намагався відтягнути ОСОБА_10 , але його відтягнув ОСОБА_22 , після чого ОСОБА_14 лежав на землі хвилин 15-20, відкрив очі та вони його повели до дерева, після чого його знудило.

Свідок ОСОБА_30 показав, що вони були на випускному вечері, його син ОСОБА_14 закінчив школу, та він вирішив його відпустити погуляти. Увечері зателефонувала дівчина на ім`я ОСОБА_31 та повідомила, що синові погано. Тоді він поїхав і забрав сина додому у напівнепритомному стані. По дорозі в машині він нічого не казав, крутився, вдома йому давали воду та його нудило, після чого його поклали спати. Наступного дня він поїхав до Полтави, а ввечері повернувся та дізнався, що син помер.

Показання обвинуваченого, потерпілої та свідків, надані під час судового розгляду, в цілому узгоджуються між собою та підтверджують зазначені вище, встановлені судом, фактичні обставини кримінального провадження.

Крім того, рапортом чергового Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_32 від 30.06.2019 підтверджується, що потерпіла ОСОБА_8 повідомила про смерть свого онука ОСОБА_14 (том 1 а. п. 100-102).

Даними протоколу огляду трупа від 30.06.2018, з фототаблицями підтверджується, що під час огляду, проведеного у спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2 було виявлено в положенні лежачи на спинці труп ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а. п. 103, 104).

Даними протоколу слідчого експерименту від 01.07.2019 підтверджується повідомлений обвинуваченим ОСОБА_10 механізм перекидання ОСОБА_14 через спину та нанесення йому двох ударів в область обличчя, що мало місце 29 червня 2019 року (том 1 а. п. 138, 139).

З Висновків судово-медичної експертизи №12-17/145-Зм/19 від 31.07.2019, додаткової судово-медичної експертизи №12-14/115-Зм/19 від 31.07.2019 вбачається, що на трупі ОСОБА_14 було виявлено наступні тілесні ушкодження: Голови: закрита черепно-мозкова травма у формі кровоподтечності з крововиливами в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім`яно-потиличній області праворуч та ліворуч, травматичних субдуральних крововиливів, набряку та набрякання головного мозку з дислокацією стволової частини. Обличчя: синці в правій і в лівій навколоочковій області, синець на шкірі верхньої губи ліворуч, забита рана на слизовій оболонці верхній губи ліворуч.

Вказані вище тілесні ушкодження мають ознаки їх прижиттєвості і утворилися від дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, або удару об такі, можливо, в результаті перекидання через тулуб (корпус нападаючого), та удару потиличною областю голови об бетонне покриття, і могли бути отримані в строк і при обставинах, зазначених вище.

Причиною смерті ОСОБА_14 стала вищезгадана закрита черепно-мозкова травма, у формі травматичних субдуральних крововиливів, що ускладнилися у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, що і стало безпосередньою причиною смерті.

По ступеню тяжкості вищевказані синці на обличчі, як у сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

По ступеню тяжкості забита рана на слизовій оболонці верхній губи ліворуч відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

По ступеню тяжкості закрита черепно-мозкова травма у формі, травматичних субдуральних крововиливів, набряку та набрякання головного мозку з дислокацією стволової частини відноситься кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Виходячи із динаміки розвитку трупних явищ (трупне заклякнення, трупні плями, протокол огляду місця події, час проведення судово-медичної експертизи трупа), смерть ОСОБА_14 настала в період часу з 14:30 години по 15:30 годину ІНФОРМАЦІЯ_4Після спричинення вищезгаданих тілесних ушкоджень, ОСОБА_14 міг жити проміжок часу, що обчислюється декількома годинами, по мірі наростання явищ травматичних субдуральних крововиливів, про що також свідчить наявність згортків крові під твердою мозковою оболонкою і в порожнині серця, і в цей період часу ОСОБА_14 міг відчувати особливо сильні больові відчуття, не міг пересуватися, цілеспрямовані дії в цей період часу здійснювати не міг. А також при судово-гістологічній експертизі з ХОБСМЕ встановлено наступне: множинні вогнищеві інтрадуральні крововиливи з вираженою тканиною, судиною та початковою клітинною реакцією, дифузний субарахноїдальний крововилив, множинні масивні крововиливи у речовину головного мозку з вираженою судинною, тканинною та помірно вираженою клітинною реакцією, набряк-набухання головного мозку; венозне повнокров`я внутрішніх органів, порушення реологічних властивостей крові, набряк строми внутрішніх органів, вогнища гострої альвеолярної емфіземи.

Між спричиненням йому вищезгаданих тілесних ушкоджень (закрита черепно-мозкова травма) і настанням смерті ОСОБА_14 є прямий причинний зв`язок.

Слідів боротьби або самооборони ні тілі трупа ОСОБА_14 немає.

У момент спричинення вищезгаданої закритої черепно-мозкової травми, ОСОБА_14 спочатку міг розташовуватися у вертикальному положенні обличчям до нападаючого, потім, після перекидання через тулуб (корпус) нападаючого, ОСОБА_14 міг розташовуватися в горизонтальному положенні на спині, з подальшим ударом потиличною областю голови об бетонне покриття, про що також свідчить характер та локалізація вищезгаданих тілесних ушкоджень.

Враховуючи характер і локалізацію вищезгаданих тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 , можна стверджувати, що йому було заподіяно не менше 2-х ударів в обличчя кулаками нападаючого спереду назад так і справа наліво, так і спереду назад і зліва направо.

Місце виявлення трупа ОСОБА_14 не може бути місцем настання його смерті, про що також свідчить характер вищевказаних тілесних ушкоджень (наявність травматичних субдуральних крововиливів головного мозку та тривалий період часу настання його смерті).

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 (внутрішнє дослідження), в порожнині шлунку харчових і кашкоподібних мас не виявлено.

До часу настання смерті ОСОБА_14 був тверезий, про що свідчить негативний результат при судово-токсикологічній експертизі крові від трупа на наявність алкоголю.

Групова приналежність крові від трупа ОСОБА_14 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Свідчення ОСОБА_10 , надані ним під час його допиту 01.07.2019, та під час слідчого експерименту 01.07.2019, в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесного ушкодження, так і в способі його спричинення потерпілому ОСОБА_14 (том 1 а. п. 111-113, 158-160).

Достовірність зазначених висновків підтверджені і судово-медичним експертом ОСОБА_33 , який був допитаний під час судового розгляду.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/101-Зм/19 від 08.07.2019, у ОСОБА_10 ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановити не виявилося можливим у зв`язку з відсутністю у нього яких-небудь тілесних ушкоджень (том 1 а. п. 149, 150).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №12-17/145-Зм/19 від 01.07.2019 причиною смерті ОСОБА_14 став набряк та набрякання головного мозку, травматичні субдуральні крововиливи, закрита черепно-мозкова травма (том 1 а. п. 120).

З Висновку комісійної судово-медичної експертизи №08-305/2020 від 07.06.2021 вбачається, що у відповідності з дослідною частиною "Висновку експерта" № 12-17/145-3м/19 від 01.07. - 31.07.2019, а також даними, отриманими при судово-медичній експертизі об`єктів (шматочків внутрішніх органів) від трупа (згідно з "Висновком експерта" № 13/2278-ДМ/19), на трупі ОСОБА_14 були встановлені наступні тілесні ушкодження: - закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку тяжкого ступеня зі стисненням субдуральною гематомою (крововиливом під тверду мозкову оболонку) правої та лівої великих півкуль мозку, дифузним крововиливом під м`які мозкові оболонки (за результатами мікроскопічного дослідження), дрібно- та крупно-крапкових крововиливів в білу і сіру речовину лобно-тім`яно-потиличних часток обох півкуль головного мозку з наявністю "...кровоподтечности с кровоизлияниями в мягкие ткани в лобно-теменно-затылочных областях справа и слева...на площади размерами соответственно: 10,5x7,5см и 11,5х8см..."; - по одному синцю в правій і лівій навколоочній ділянках, розмірами 6x5см і 5x4см відповідно; - синець на верхній губі ліворуч з наявністю забитої рани на рівні 1-3-го зубів з боку слизової оболонки верхньої губи ліворуч (21-23-го зубів відповідно до сучасної класифікації).

Щодо опису крововиливу в м`які покрови голови відмічено в даному випадку його поверхневий характер - відсутні дані щодо глибини просякнення тканин кров`ю, його дослідження на розрізах для визначення інтенсивності на різних ділянках, тощо. Це, з урахуванням особливостей анатомічної будови м`яких тканин голови (наявність рихлої жирової тканини та рясне кровопостачання, котрі сприяють ймовірності просякнення м`яких тканин кров`ю і поза межами безпосереднього травматичного впливу), а також відсутністю будь-якого опису крововиливів під м`які мозкові оболонки (локалізації, розповсюдженості, тощо), в сукупності це не дозволяє за цими окремо взятими ознаками висловити експертне судження відносно кількості ймовірних травматичних впливів, внаслідок чого утворилася черепно-мозкова травма у постраждалого. Поміж з цим слід зазначити, що в дослідній частині "Висновку експерта" № 12-17/145-3м/19, відсутня достовірна інформація яка б беззаперечно свідчила про наявність саме двох ділянок крововиливів в м`які покрови голови, з описом детальної їх локалізації та взаємної орієнтації. В даному випадку має місце лише констатація наявності "кровоподтечности" з подальшим зазначенням площі крововиливів в сумісних правій та лівій лобово-тім`яно-потиличній ділянках. Отже, з огляду на викладене, та враховуючи вказані розміри крововиливів, а також анатомічні параметри відповідних ділянок голови, можна припустити, що закрита черепно-мозкова травма у постраждалого ОСОБА_14 могла утворилися за інерційним механізмом - удару-струсу з контактуванням суміжними, переважно тім`яними ділянками голови об тупий твердий предмет з переважно розповсюдженою поверхнею, індивідуальні слідоутворюючі властивості котрої не відобразилися в морфологічних характеристиках встановлених тілесних ушкоджень.

Навколоочні гематоми (синці), з огляду на локалізацію в суміжних ділянках, їх розповсюдженість (розміри), могли бути наслідком як одного ударного впливу тупим твердим предметом, індивідуальні властивості котрого не відобразилися з місцем прикладення травматичної дії в ділянку перенісся, так і внаслідок двократного ударного впливу з безпосередніми зонами прикладення сили в навколоочних ділянках.

Синець на шкірі верхньої губи ліворуч міг утворитися від однократної травматичної дії тупого твердого предмету, індивідуальні слідоутворюючі властивості поверхні котрого, що контактували з тілом, не відобразилися в морфологічних характеристиках даного тілесного ушкодження. Забита рана на верхній губі ліворуч з боку слизової оболонки утворилася, вочевидь, від удару чи удару - тиснення відповідної ділянки губи об коронки зубів, як наслідок зовнішнього травматичного впливу в ділянку верхньої губи ліворуч.

Вищевказаний характер отриманої постраждалим закритої черепно-мозкової травми не є характерним (типовим) для утворення її за умови падіння на поверхні (площині), як самовільного, так і з попередньо наданим прискоренням.

В той же час відмічено, що за даними, викладеними в "Висновку експерта" № 12- 17/145-3м/19, в повній мірі провести експерту оцінку об`єму й характеру черепно-мозкової травми, отриманої постраждалим, не представлено можливим, що обумовлено як зазначеними вище умовами (відсутністю опису крововиливів під м`які мозкові оболонки, точної локалізації крововиливу в м`які покрови голови - відносно щонайменше двох анатомічних точок-орієнтирів тіла, тощо), а також не проведенням додаткових розрізів з метою дослідження стану м`яких тканин задньої поверхні шиї й спини, котрі необхідні для диференційної діагностики механізму травми, зокрема при підозрі на травму внаслідок падіння на площині (поверхні) та передбачені оптимально-мінімальним набором (стандартом якості) у відношенні проведення судово-медичного дослідження (експертизи) трупа (у відповідності з положеннями п. п. 2.2.16. та 2.2.20. спеціальної частини "Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи", затверджених наказом МОЗ України №6 17.01.1995, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 № 255/791).

Покази ОСОБА_10 , дані в ході проведення слідчого експерименту 01.07.2019, з об`єктивними судово-медичними даними щодо часу, способу нанесення, локалізації, характеру та механізму утворення виявлених у постраждалого ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, в цілому, в протиріччя не вступають. Тобто, закрита черепно-мозкова травма у постраждалого, як зазначено вище, могла утворитися і внаслідок однократного удару головою об розповсюджену поверхню, зокрема, при перекиданні тіла ОСОБА_14 через плече (тулуб), на що вказує ОСОБА_10 в ході слідчого експерименту, а ушкодження на обличчі - внаслідок нанесення двох ударів у відповідні ділянки обличчя в тому числі і пальцями кисті (кистей), стиснутими в кулак.

Експертна комісія відмітила, що, згідно спеціальної медичної літератури при субдуральних крововиливах характерна трьох-фазність порушення свідомості - втрата свідомості безпосередньо після отримання черепно-мозкової травми, послідуюче відновлення свідомості на деякий час (так званий світлий проміжок), та повторна втрата свідомості як наслідок збільшення об`єму внутрішньочерепного крововиливу, дислокації стовбурових відділів, набряку-набухання мозку, що обумовлює розвиток невідновних розладів функції закладених в них вітальних центрів кровообігу й дихання і, як наслідок настання смерті.

При цьому, тривалість світлого проміжку, в період якого, до повторної втрати свідомості, виконання самостійних дій постраждалими можливе, є досить варіабельною та, при гострих субдуральних крововиливах (гематомах) варіює від декілька хвилин (десятків хвилин) до годин.

Виходячи з наявних даних, причиною смерті ОСОБА_14 слід вважати закриту тяжку черепно-мозкову травму у формі забою головного мозку тяжкого ступеня зі стисненням субдуральною гематомою гемісфер головного мозку, дифузним крововиливом під м`які мозкові оболонки, внутрішньомозковими крововиливами, що ускладнилась в перебігу посттравматичного періоду розвитком набряку-набухання головного мозку з дислокацією стовбурових структур.

Таким чином, між отриманням постраждалим ОСОБА_14 черепно-мозкової травми та настанням смерті наявний причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до пункту 4.8. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (надалі "Правил..."), затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 № 255/791, тілесні ушкодження, що мали місце у ОСОБА_14 носять ознаки: - закрита тяжка черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку тяжкого ступеня зі стисненням субдуральними гематомами гемісфер головного мозку, дифузними субарахноїдальними і внутрішньомозковими крововиливами що ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку з дислокацією стовбурових структур, з наявністю крововиливу в м`які покрови голови лобно-тім`яно-потиличних ділянок до тяжких тілесних ушкоджень на критерієм небезпеки для життя (п. 2.1.3. в "Правил..."); - кожен із синців на обличчі та забита рана на верхній губі ліворуч з боку слизової оболонки до легкого тілесного ушкодження (п. п. 2.3.5. та 4.6. "Правил...").

За наявними даними достеменно визначити час між отриманням ОСОБА_14 закритої черепно-мозкової травми та настанням смерті, не надається можливим, що обумовлено: - не направленням на судово-медичну експертизу шматочків м`яких покровів голови з крововиливами, також як і фрагменту (згустку) субдурального крововиливу для визначення характеру реактивних змін в останніх; - шматочки тканини головного мозку, що були направлені для судово-гістологічного дослідження не відповідали обсягу і умовам, зазначеним в п. 2.2.16. "Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи" тощо.

На підставі наявних даних можливо констатувати наступне: - при судово-медичній експертизі трупа відносно характеру крововиливів під тверду мозкову оболонку зазначено, що вона складається зі згортків крові невизначеної форми, червоно-коричневого кольору, не спаяних з твердою мозковою оболонкою, дещо гладких, котрі роздавлюються між пальцями. Тобто, дані властивості субдурального крововиливу, при відсутності рідкої фракції крові і не сформованості цілісного згортку крові, можуть свідчити про орієнтовні строки його формування, що обчислюються 12-24 годинами до настання смерті; - відповідно до "Висновку експерта" №13/2278-ДМ/19, встановлені при мікроскопічному дослідженні крововиливи під м`які мозкові оболонки, в твердій мозковій оболонці та речовині головного мозку, мають однотипний характер реактивних змін, а саме - скупчення переважно чітких еритроцитів з помірною лейкоцитарною інфільтрацією, помірно виражений лейкоцитоз в судинах. Ці зміни, згідно даним спеціальної медичної літератури, відповідають першим 2-4-м годинам до настання смерті та, з огляду на викладене вище, вірогідніше за все мають в даному випадку вторинний характер, тобто, виникли внаслідок наростання об`єму внутрішньочерепних (субдуральних) крововиливів та обумовленими цими процесами набряком-набуханням речовини головного мозку, порушеннями мозкового лікрово- і кровообігу, дислокаційними явищами.

З урахуванням викладеного, констатовано, що після спричинення ОСОБА_14 закритої черепно-мозкової травми та настання смерті від її ускладнень, мав місце проміжок часу від 12 годин, але не більше як 24 години.

Щодо часу настання смерті постраждалого, зазначено, що: - дані відносно стану трупних явищ (одноразової динамометрії трупних плям) на час проведення судово-медичної експертизи трупа (01.07.2019, о 09:30 год.), в даному випадку є не інформативними для достеменного визначення часу настання смерті постраждалого; - протокол огляду трупа ОСОБА_14 від 30.06.2019 не містить жодних даних щодо стану та ступеню виразності трупних явищ при огляді трупа на місці його виявлення (трупного охолодження, трупного заклякання, трупних плям та результатів динамометрії останніх, показників ректальної температури в динаміці, тощо), всупереч вимог п. 2.2.5. "Правил роботи лікаря судово-медичного експерта ХОБСМЕ на місці події", прийнятих рішенням Методичної ради ХОБСМЕ від 22.12.2015 № 8 та затверджених наказом начальника ХОБСМЕ від 28.12.2015.

За наявними даними неможливо експертним шляхом вирішити питання щодо часу настання смерті ОСОБА_14 та можна лише стверджувати, що смерть постраждалого настала через проміжок часу, понад 12-ти, але не більше як 24-х годин після спричинення закритої черепно-мозкової травми.

3 огляду на характер та об`єм тілесних ушкоджень, в даному випадку відсутні об`єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити, що після отримання закритої черепно-мозкової травми і самостійному пересуванні, останній короткочасно втрачав свідомість, що супроводжувалось падінням (падіннями) на поверхні з додатковим травмуванням при цьому (том 3 а. п. 1-12).

Оцінивши зазначені вище докази, досліджені під час судового розгляду, які є належними, допустимими, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_10 є винуватим у вбивстві, вчиненому через необережність, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , відповідно до вимог статей 65-67, 103, 104 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином;

- обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються: щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого; активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання показань про його обставини; відшкодування шкоди потерпілій, про що свідчить заява представника потерпілої, подана під час судового розгляду; вчинення злочину неповнолітнім;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;

- в цілому позитивні відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_10 , які містяться у досудовій доповіді від 30.09.2019 (том 1 а. п. 61-67); а також відомості про особу обвинуваченого, що містяться у письмових доказах, наданих сторонами, а саме, що він раніше не судимий (том 1 а. п. 127), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (том 1 а. п. 131), на обліку у лікаря загальної практики сімейної медицини с. Таранівка не перебуває (том 1 а. п. 133), за місцем проживання характеризується, як особа на яку скарг не надходило (том 1 а. п. 132), має задовільні умови для життя (том 1 а. п. 134).

Санкцією частини 1 статті 119 Кримінального кодексу України передбачено можливість призначення покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно частини 3 статті 61 Кримінального кодексу України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх.

Оскільки ОСОБА_10 вчинив злочин у неповнолітньому віці, йому не може бути призначене покарання у виді обмеження волі.

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеню тяжкості та конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення, яке хоч і є необережним, однак спричинило незворотні наслідки у вигляді смерті неповнолітньої особи, враховуючи відомості, викладені у досудовій доповіді органу пробації, відомості щодо особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують покарання, а також відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини 1 статті 119 Кримінального кодексу України.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить застосувати у відношенні ОСОБА_10 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу рахувати строк відбуття покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_10 винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 119 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні ОСОБА_10 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу, а саме 27.02.2023, рахувати строк відбуття покарання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому, його законному представнику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: ОСОБА_1