Ухвала суду № 109201788, 16.02.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-др/130/5/23

130/2375/22

У Х В А Л А

16.02.2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

при секретарі Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Полігаса Володимира Миколайовича про винесення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полігас В.М. до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Жмеринці Жмеринського району Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

07.02.2023 року з заявою до суду звернувся представник позивача адвокат Полігас В.М., в якій він просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Заяву просив розглянути у їх відсітність (а.с.70).

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, обґрунтування заяви представника позивача, надані копії документів, приходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.01.2023 року в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини було задоволено та визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено відповідні зміни зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 щодо його батька ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 24.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 992,40 грн. судового збору (а.с.61-62).

Згідно позовної заяви, яка міститься в матеріалах справи, позивачем було заявлено три вимоги, а саме: про визнання батьківства, внесення зміни в актовий запис відомостей про батька та стягнення аліментів на утримання дитини (а.с.-3).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ст.270 ЦПК).

Як передбачено ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п.1 ч.3ст.133 ЦПК), та становлять одну із складових судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК).

Відповідно до ч.5ст.135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.3ст.141 ЦПКУкраїни, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.246 ЦПК, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.270 цього Кодексу.

Суд встановив, що ні позивач ні її представник адвокат Полігас В.М. в позові не заявляли вимоги про відшкодування витрат на професійну правичну (правову) допомогу у суммі 6000 гривень, докази щодо витрат позивача на її надання до закінчення судових дебатів у справі не надали. Заяву про неможливість подати відповідні докази суду у зазначений строк також не надали.

Крім того, суд зазначає, що представником позивача адвокатом Полігасом В.М. надано акт розрахунок наданих юридичних послуг, з якого вбачається, що за надання консультації сплачено 100 грн., за вивчення матеріалів 1000 грн., за підготовку позовної заяви, за підготовку клопотання, роздрукування матеріалів 4000 грн., що дорівнює 5100 грн., а не заявлене представником позивача 6000 грн.

Вказані обставини в совокупності є підставою для відмови в прийнятті додаткового рішення.

Керуючись ст. 141, 246, 260, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Полігаса Володимира Миколайовича про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня її складення.

Суддя Порощук П.П.