Рішення № 109201060, 20.02.2023, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2112/22

Провадження № 2/191/685/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря Омельченко К.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кононової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням органу державної влади,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням органу державної влади, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на підставі постанови Головного державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Банк А.А. про відкриття виконавчого провадження відповідно до постанови заступника начальника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії митниці Атаманенко Є.М. в порушенні митних правил №0425/11000/18 від 20 грудня 2018 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500, 00 грн. Він виконав усі умови, що передбачені абз. 1 п.9-3 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу, і перебував в процесі здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу, здійснював митне оформлення даного транспортного засобу, яке завершив 26 січня 2019 року, а тому повинен був бути звільнений від сплати штрафу. 26 січня 2019 року він розмитнив автомобіль марки «MAZDA», що підтверджується митною декларацією №UA110150/2019/20381 та сплатив всі належні митні платежі у сумі, що дорівнює розміру 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500,00 грн. за кодом 093. 02 лютого 2021 року рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області скасовано постанову заступника начальника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії митниці Атаманенко Євгена Миколайовича № 0425/11000/18 від 20 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3ст.470 МК Українита накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. та провадження у справі про порушення митних правил за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.3ст.470МК України закрито. Однак, з нього стягнуто кошти на користь Дніпровської митниці у розмірі 9702,75 грн., які, він вважає, з нього були стягнуті незаконно. Також йому була завдана моральна шкода, оскільки з його заробітної плати стягнуто вищевказану суму, яку він майже 2 роки не може повернути. Завдана моральна шкода полягає у стражданні та приниженні, які він зазнав внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання, все це він пережив і переживає. Порушення його прав з боку Дніпровської митниці Держмитслужби викликало в нього негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій, важкість виконання повсякденних обов`язків, знижений нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічної кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Завдану йому моральної шкоду з боку Дніпровської митниці Держмитслужби він оцінює в 10000 грн. Саме в 10000 грн. оцінює тому, що в цей період його жінка захворіла на коронавірусну хворобу і він змушений був займати кошти для лікування. Після перенесеної хвороби його жінка рік не працювала і постійно лікувалася та він був змушений в судовому порядку доводити про порушені свої права. Просить стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби на його користь грошові кошти у сумі 9702,75 грн., а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

До початку судового засідання представником відповідача- Дніпровської митниці подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі,посилаючись на те, що позивач вчинив правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, а саме порушив строк для транзитного перевезення автомобіля в режимі імпорту, не надав доказів наявності обставин непереборної сили або аварії, розгляд справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення було здійснено з дотриманням вимог законодавства і сплата ним добровільного внеску не є підставою для звільнення від накладення штрафу за порушення строку. Крім того, Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області вже були розглянуті позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держспоживслужби про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням органу державної влади, які задоволено повністю та стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 9702,75 грн. Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду вказане рішення скасовано та в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вимоги у даній справі є аналогічними. Також вважають, що відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки протиправних дій митного органу судом не встановлено.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача -Дніпровської митниці у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився за невідомих суду причин, про розгляд справи був повідомлений завчасно.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та наявні у ній письмові докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 серпня 2018 року на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 в митному режимі «транзит» по смузі руху «зелений коридор» ввіз автомобіль марки «MAZDA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Литва. Станом на 25 жовтня 2018 року даний автомобіль вивезено не було та в інший митний режим не заявлено, чим перевищено встановленийстаттею 95 Митного Кодексу Українистрок доставки більше ніж на 10 діб. За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0425/11000/18 за ч.3ст.470 МК України.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2021 року постанову заступника начальника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії митниці Атаманенко Євгена Миколайовича № 0425/11000/18 від 20 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3ст.470 МК Українита накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн., скасовано та провадження у справі про порушення митних правил за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.3ст.470 МК України, закрито.

Відповідно до довідки, виданої ОТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» структурний підрозділ «Дніпровське локомотивне депо» №114 від 12.03.2021 року, з ОСОБА_1 утримувалася заборгованість за виконавчим провадженням ВП №62740486 від 12 серпня 2020 року. Заборгованість у розмірі 9702,75 грн. перерахована у повному обсязі. Даний факт також підтверджується звітом про здійснення відрахування та виплати з ОСОБА_1 та квитанціями на загальну суму 9702,75 грн.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням органу державної влади, позовні вимоги задоволено та стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну шкоду в розмірі 9702 (дев`ять тисяч сімсот дві) гривні 75 копійок.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.04.2022 рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно зі ст.. 15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч.1ст.1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Згідно зі ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 в справі № 640/16169/17.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у справах № 521/10640/15-ц і № 520/3307/16-ц, виходить з того, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна, шляхом списання казначейством України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи, що дії відповідача Дніпровської митниці щодо стягнення з позивача суми штрафу визнані судом незаконними, про що ухвалено рішення суду від 02.02.2021 та скасовано постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 8500 грн., наявні всі підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування позивачеві завданої матеріальної шкоди. При цьому, доводи представника відповідача щодо наявності рішень у спорі між позивачем та Дніпровською митницею з аналогічних підстав , суд не бере до уваги, оскільки підставою для скасування рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.05.2021, яким були задоволені аналогічні позовні вимоги, стало незалучення судом в якості відповідача Державної казначейської служби України, яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Верховним судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17 зазначено, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

В постанові Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №464/3789/17 викладена правова позиція, згідно якої виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

З позовної заяви вбачається, що протиправні дії відповідача, які полягають у незаконному стягненні грошових коштів, викликали у позивача почуття тривоги, занепокоєння, стресу, розчарування, відчуття несправедливості, тривалої невизначеності та інші негативні переживання, змусили витрачати час і зусилля для поновлення порушених прав, тобто позивач зазнав моральної шкоди.

Однак, такі доводи не можуть слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

Беручи до уваги те, що позивачем не доведено і не надано суду відповідних доказів завдання йому моральної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині вимог.

Керуючись ст.12,13,81,141,245,263-265,268,430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , матеріальну шкоду в розмірі 9702 (дев`ять тисяч сімсот дві) гривні 75 копійок.

В частині позову про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. відмовити.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23 лютого 2023 року.

Суддя Я. Ю. Костеленко