Рішення № 10920009, 14.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2010 р.Справа № 26/57-10-1511 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Величко І.О. за довіреністю від 30.09.2009 р.

від відповідача : не з’явився,

( представник відповідача у судові засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Комунального підприємства „Автотранссервіс”

до відповідача : приватного підприємства „Виробно-комерційна фірма „Океан”

про стягнення 3974,40 грн., -

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство „Автотранссервіс” ( далі –позивач) звернулось із позовом до приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Океан” ( далі - відповідач ) про стягнення 3974,40 грн. посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі 30.04.2007 р. укладений договір про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів( далі –Послуги, Договір), відповідно до п.1.1 якого Відповідач доручив, а Позивач надав вказані послуги Відповідачеві.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору середньомісячний обсяг перевезень становить 72 куб.м. Середньорічна сума оплати за послуги становить 1008,72 грн. Середньомісячна вартість послуг становить 84,06 грн.

Пунктами 3.1 - 3.5 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 25 числа розрахункового місяця. Оплата послуг проводиться на основі середньомісячної вартості послуг відповідно до п.2.3 Договору.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 Договору визначено, що відповідач прийняв на себе зобов’язання своєчасно, у встановлений пунктом 3.1 Договору термін, сплачувати послуги.

Відповідно до п.б ) ч.1 ст. 15 Закону України „Про відходи”, - громадяни зобов’язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів.

У порушення умов Договору відповідач не здійснив належну оплату послуг, у зв’язку з чим за відповідачем, станом на 01.03.2010 р., утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3974,40 грн.

На претензію Позивача Відповідач не відповів. Дотеперішнього часу борг не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідач в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з позначкою органу зв’язку „причина повернення –за закінченням терміну зберігання”.

Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи за таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду, України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув"', "адресат відсутній" і т.п., у даному випадку позначка „за закінченням терміну зберігання” з урахуванням обставин даної справи, на думку суду, вважається належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Крім того, позначка органу зв’язку «адресат відмовився від одержання»на думку суду саме і посвідчує, що відповідач відмовляючись від одержання виклику до суду по цій справі знав про це повідомлення але свідомо від нього відмовився.

Таким чином, коли юридична особа фактично свідомо відмовилась від отримання виклику до суду і дана особа своєчасно не довела про причини такої відмови до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої відмови покладаються на цю юридичну особу, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 12 травня 2010 р. строк вирішення справи продовжений на 1 місяць до 30 червня 2010 р.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі доказами –укладеним між сторонами у справі вищеприведеним Договором, додатковою угодою до Договору, актом звірки розрахунків від 20.10.2009 р. складеним та посвідченим обома сторонами, згідно якого борг відповідача перед позивачем складає 2980 грн. 80 коп.

Під час розгляду справи позивачем наданий уточнений розрахунок суми боргу за період з вересня 2007 р. по березень 2010 р. та відповідно до якого борг відповідача складає суму позову.

Аналізуючи вказані докази суд вважає їх достовірними, такими що не викликають сумнівів, тому приймає їх до уваги.

До теперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не сплатив, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Зворотнього відповідач суду не довів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві вказані суми.

Аналізуючи вищеприведене у сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Океан” ( 67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Паркова, 6-А; код ЄДРПОУ 21386985, р/р 26004000404021 Одеська філія АТ „Індекс-Банк”, МФО 388355 ) на користь Комунального підприємства „Автотранссервіс” ( 67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Дзержинського, 55; код ЄДРПОУ 32018333, р/р 26006466753001 в Одеській філії КБ „ПриватБанк”, МФО 328704 ) - суму основного боргу в розмірі 3974 (три тисячі дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп., державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя