Ухвала суду № 109196551, 24.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18022/22

У Х В А Л А

24 лютого 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо залучення другого відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку.

Ухвалою суду від 14.12.2022 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Під час дослідження матеріалів справи, суд встановив, що позивач, при зверненні із вказаним адміністративним позовом, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 14 календарних днів;

- зобов`язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 14 календарних днів, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Суд звертає увагу, що дійсно позивач у спірний період проходив військову службу у відповідача. При цьому, у позовній заяві він зазначає, що наказом Начальника Генерального Штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України від 06.03.2015 № 93 він був переведений до нового місця проходження військової служби Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум» на посаду начальника науково-дослідного відділу (екологічного забезпечення військово-морської діяльності), який на той час організаційно був підпорядкований Воєнно-Науковому Управлінню Генерального Штабу Збройних Сил України.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Суд зазначає, що доказів припинення правовідносин позивача із відповідачем у вигляді звільнення з військової служби та виключення з усіх видів грошового забезпечення матеріали справи не містять.

При цьому, суд наголошує, що саме у випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України "Про відпустки" та пункту 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.

Відповідно до статті 162 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Абзацом третім пункту 14 статті 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний витяг з Наказу начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» по стройовій частині від 08.07.2020 № 131, яким позивача звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення з 02 серпня 2020 року. Крім того, вказаним наказом вирішено, в тому числі, виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку строком 14 календарних днів на рік як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 84 календарних днів (за період з 2015 рік по 2020 рік включно).

Таким чином, враховуючи, що саме Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» розраховувався з позивачем за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, а тому він є належним відповідачем при вирішенні питання щодо грошової компенсації позивачу за додаткову оплачувану відпустку за 2014 рік, як учаснику бойових дій.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч.4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

При цьому, суд звертає увагу, що через розгляд справи в порядку письмового провадження, суд позбавлений можливості отримати згоду позивача щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем, у зв`язку з чим суд, враховуючи встановлені обставини, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, дійшов висновку про залучення як другого відповідача Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (адреса: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, код ЄДРПОУ 26614030).

Відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись ст.ст. 46, 48, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Залучити Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, код ЄДРПОУ 26614030) до участі у справі, як другого відповідача у справі.

2.Розгляд адміністративної справи почати спочатку.

3.Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

4.Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

5.Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана БОЙКО