Рішення № 109196502, 24.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1055/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 січня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком та скасувати рішення від 29.12.2022 №155250019952;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 08.07.1988 по 31.10.2011 як такий, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію починаючи з 26.12.2022.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідно до записів у трудовій книжці він працював починаючи з 08.07.1988 по 31.10.2011 на підприємстві зі шкідливими умовами праці. Позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області своїм рішенням № 155250013811 від 28.10.2022 відмовило йому у призначенні пенсії за віком. Вважаючи дії відповідачів щодо відмови в зарахуванні періоду роботи з 08.07.1988 по 31.10.2011 на пільгових умовах до страхового стажу та в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком неправомірними, позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх прав.

Ухвалою судді від 25.01.2023 відкрито провадження у адміністративній справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача копії всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

03.02.2023 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли (вх..№3291/23) витребувані матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

07.02.2023 до суду надійшов (вх..№ЕП/3884/23) відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано довідок про наявний пільгових стаж про що на заяві при призначенні пенсії від 26.12.2022 позивачем здійснено запис «Наполягаю на прийняття заяви та винесення рішення пільгову довідку підприємство відмовляється видавати «підпис» (текст зазначено відповідно до запису на заяві із збереженням орфографії). Відповідно до доданих позивачем документів йому не зараховано жодного періоду до пільгового стажу, оскільки ним не надано уточнюючі довідки та документи на підтвердження атестації робочих місць. Оскільки у позивача відсутній підтверджений пільговий стаж, органи Пенсійного фонду України розглянули можливість призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. Відповідно до ст. 26 Закону №1058 починаючи право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2027 по 31.12.2027 не менше 34 років. Вік позивача на дату звернення 26.12.2022 55 років 1 місяць, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Страховий стаж відповідно до наданих документів позивача на дату звернення становить 36 років 2 місяці 26 днів. Відповідно до зарахованого стажу позивач матиме право на призначення пенсії за віком після 10.11.2032 (після досягнення 60-річного віку). Оскільки позивач не досяг встановленого законодавством віку (позивачу, на дату звернення - 55 років, натомість встановлений законом поріг - 60 років), то позивач не має права виходу на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки в позивача відсутній підтверджений пільговий стаж, позивач не має права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З огляду на вищезазначене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №155250019952 від 29.12.2022 є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

10.02.2023 до суду надійшов (вх..№3997/23) відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. По принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.12.2022 було опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Головним управлінням було прийнято рішення від 29.12.2022 № 155250019952 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу згідно заяви від 26.12.2022 з огляду на наступне. Згідно із пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи, які просить позивач, згідно записів трудової книжки, оскільки всупереч пункту 20 Порядку № 637 та підпункту 5 пункту 2.1. Порядку Головному управлінню не надані пільгові довідки. Органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати призначення пенсій виключно на підставі документів, які повністю відповідають встановленим законодавством вимогам. Згідно поданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 36 років 2 місяці 26 днів пільговий стаж - 00 років. Враховуючи вище викладене, права на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 позивач не має, оскільки в нього відсутній необхідний пільговий стаж, визначений пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону № 1058. З урахуванням вищевикладеного, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з обставин справи та наявних у справі матеріалів, 26.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком, Список 2, ст. 13. У поданій заяві ОСОБА_1 зазначив, що пільгову довідку підприємство відмовляється видавати, він наполягає на прийнятті заяви та винесенні рішення.

До поданої 26.12.2022 заяви ОСОБА_1 додав завірені копії наступних документів:

- паспорт громадянина України з карткою РНОКПП;

- лист-відповідь товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» від 20.10.2022 щодо відсутності підстав для надання уточнюючи довідки, оскільки у ОСОБА_1 наявна трудова книжка з усіма необхідними записами;

- довідку товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 1989 по 1993 роки;

- диплом № НОМЕР_1 ОСОБА_1 про закінчення 27.06.1988 середнього професійного училища на базі середньої освіти по професії «електрозварювальник ручної зварки»;

- свідоцтво №219 від 08.06.1993 про те, що ОСОБА_1 вивчився за професією «електрозварювальник» та отримав ІV розряд;

- диплом №12/97 ОСОБА_1 виданий 30.12.1996 про набуття спеціальності «електрозварювальник»;

- довідку №10-4Б від 20.10.2022 ТДВ «Чорноморгідробуд» про реорганізації які проходило підприємство з 1994 року по 2018 рік;

- довідку від 29.11.2022 Головного управління статистики в Одеській області про відомості з ЄДРПОУ про будівельне управління №463 ВАТ «Чорноморідробуд», в якій зазначено, що головним підприємством будівельного управління № 463 є товариство з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» та 01.09.2011 вказаний відокремлений підрозділ було закрито;

- копію трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка містить 13 записів на 11 сторінок;

- військовий квіток НОМЕР_3 ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Позивачем подано заяву про призначення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

За принципом екстериторіальності органом, що призначає пенсію, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернигівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.12.2022 №155250019952 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком. В самому рішенні пенсійним органом зокрема зазначено наступне:

«Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.

Вік заявника 55 років 1 місяць.

Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 35 років.

Страховий стаж особи становить 36 років 2 місяці 26 днів.

За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі-Порядок) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах надається довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 2 -3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дас право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за N 1231/13105.

Пільгові довідки відсутні.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отриму».

Позивач вважає вказане рішення від 29.12.2022 протиправним, оскільки він має право на отримання пільгової пенсії про що свідчать записи в його трудовій книжці.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пп. 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-VI, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

Стаття 114 Закону №1058-IV, регламентує питання щодо призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пп. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно з ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ч. 6 ст. 114 Закону №1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» містить аналогічні умови призначення пенсії на пільгових умовах для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2.

Також статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Як встановлено судом, після досягнення 55 років позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.12.2022, страховий стаж позивача складає 36 років 2 місяці 26 днів, однак відсутні довідки про пільговий стаж.

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні пенсійного органу належного обґрунтування прийняття ним саме такого рішення. Мотивуючи своє рішення відповідач лише зазначив нормативне положення Порядку № 22-1 від 27.12.2005, а саме його п.п.5 п.2.1. Після чого зазначив, що пільгові довідки відсутні.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Згідно з приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз. 1 пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядком №637 визначені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Так, відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу наведених законодавчих приписів слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків, уточнюючих довідок.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачами, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує його стаж роботи, - трудову книжку.

У трудовій книжці НОМЕР_2 , дата заповнення 21 липня 1988 року, виданій на ім`я ОСОБА_1 , наявні такі записи:

- запис № 1: навчання в ОПТУ-16 з 01.09.1987 по 30.06.1988 рр.;

- запис № 2: 08.07.1988 прийнятний електрозварювальником 3-го розряду до тресту «Черноморгидрострой»;

- запис № 5: 14.06.1994 трест «Черноморгидрострой» перейменований у ВАТ «Черноморгидрострой»;

- запис № 6: 14.04.1997 проведена атестація робочих місць, посада електрозварювальника ручного зварювання відповідає Списку 2, і надає право на пільгове пенсійне забезпечення;

- запис № 7: 30.04.2002 проведена атестація робочих місць, посада електрозварювальника ручного зварювання відповідає Списку 2, і надає право на пільгове пенсійне забезпечення;

- запис № 8: 21.03.2007 проведена атестація робочого місця, електрозварювальник ручного зварювання відповідає Списку 2 і надає право на пільгове пенсійне забезпечення;

- запис № 9: 31.10.2011 звільнений по переводу в ВП «БУ-463 ТДВ «Чорноморгідробуд» у м.Одесі» згідно ст.. 36 п.5 КЗпП України;

- запис № 10: 01.11.2011 прийняти по переводу електрозварювальником ручного зварювання 5 розряду в відокремлений підрозділ «Будівельне управління №463 ТДВ «Чорноморгідробуд»» в м.Одесі;

- запис № 11: 20.03.2012 проведена атестація робочих місць, посада електрозварювальника ручного зварювання не відповідає Списку 2, і не надає право на пільгове пенсійне забезпечення;

- запис № 12: 31.10.2018 звільнений по переводу в ТОВ «Хай-Тек-Буд» ст.. 36 п.5 КЗпП України;

- запис № 13: 01.11.2018 прийнятий в ТОВ «Хай-Тек-Буд» електрозварювальником ручного зварювання 5 розряду.

Отже, у позивача наявний основний документ, який підтверджує стаж роботи та відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах - трудова книжка.

При цьому, про відсутність необхідності у видачі уточнюючих (пільгових) довідок зазначив і колишній роботодавець позивача ТДВ «Чорноморгідробуд» у своєму листі від 20.10.2022 №10-15, зокрема, посилаючись на нормативні положення Порядку № 383 та Порядку № 637, правових висновків Верховного Суду у постановах від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а.

Так, директор підприємства наголосив на тому що, оскільки у ОСОБА_1 наявна трудова книжка з усіма необхідними записами та надання довідки не передбачено чинним законодавством.

У даній справі спірним є питання щодо підтвердження спеціального трудового стажу у позивача, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (надалі Порядок №383).

Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-12.

Згідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Як вже було зазначено, для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, необхідним є:

1) наявність страхового стажу для чоловіків не менше 30 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

2) віднесення професії до списку робіт і професій, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 637-93-п.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 Порядку №383 та пункту 20 Порядку №637, уточнюючі довідки підприємств надаються для підтвердження спеціального трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Тобто, суд акцентує, що порядок підтвердження трудового стажу уточнюючою довідкою є обов`язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу.

Проте, як встановлено судом, у трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Як вже було зазначено, відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10, який діяв з 01.01.1991 по 11.03.1994, розділу 22900000 XXVII за кодом 1010300а19756 вказана професія «Електрогазозварювальники», 1010300а-19905 «Електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах», 1010300а-19906 «Електрозварювальники ручного зварювання».

Відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162, який діяв у період з 11.03.1994 по 16.01.2003, розділу ХХVІІ підрозділу 2290000б-23419 вказана професія «Майстри будівельних і монтажних робіт».

Відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36, якій діяв з 16.01.2003 року по 03.08.2016, розділу ХХVІІ підрозділу 3.1а-3 указана професія «електрозварники ручного зварювання».

Отже, посади, які обіймав позивач, дають йому право на пільговий вихід на пенсію за Списком №2, що повністю встановлюється змістом його трудової книжки.

Повертаючись до заявлених вимог в контексті атестації робочих місць, суд зазначає, що позивач просить суд врахувати до пільгового стажу період роботи з 08.07.1988 по 31.10.2011. З огляду на вищевикладені обставини справи та нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивачу до пільгового стажу зараховуються спірний період роботи, оскільки з 09.04.1990 по 15.01.1991 та з 01.12.1991 по 21.08.1992 проведення атестації робочих місць не вимагалось, а посада позивача була передбачена Списком №2 та у подальшому атестація робочого місця позивача проводилась.

З урахуванням наведеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №155250019952 від 29.12.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не є правомірним, а відтак суд вважає за необхідне визнати його протиправним та скасувати.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Водночас, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Суд зазначає, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18.

З урахуванням наведеного, вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 26.12.2022 є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.

Водночас, керуючись ч. 4 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 08.07.1988 по 31.10.2011 як такий, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та за Списком №2 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 2 від 26.12.2022, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору № 5575-2058-4088-1423 від 19.01.2023, відповідно до якої, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 194, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №155250019952 від 29.12.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 08.07.1988 по 31.10.2011 як такий, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 від 26.12.2022, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_4 ).

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385);

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-а, код ЄДРПОУ 21390940).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА