Ухвала суду № 109195322, 23.02.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 лютого 2023 року Київ № 640/22080/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Панченко Олександри Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в:

адвокат Панченко О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до ОАСК, пред`явивши вимоги до БЕБ України про визнання протиправним та скасування наказів відповідача від 06.10.2022 №270 "Про внесення змін до структури центрального апарату Бюро економічної безпеки України під час особливого періоду" та від 11.11.2022 №527-к "Про звільнення ОСОБА_2 "; поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника відділу тестування та службової кар`єри Департаменту персоналу БЕБ України; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами абз.2 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.

У зв`язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/22080/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/22080/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.

Вказана позовна заява зареєстрована у комп`ютерній програмі "ДСС" КОАС 16.02.2023 та передана на розгляд судді Брагіної О.Є. 20.02.2023, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від тієї ж дати.

Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів в порядку ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній:

засобів зв`язку позивача (офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти); копії наказу БЕБ №270 від 06.10.2022 "Про внесення змін до структури центрального апарату Бюро економічної безпеки України під час особливого періоду"; початкової та кінцевої дати спірного періоду, за який позивач просить стягнути суму середнього заробітку; ціни позову; обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку, на виплату якого подано позов у розрізі помісячних виплат із виключенням із розрахунку вихідних та святкових днів, днів тимчасової непрацездатності та відпусток; надання довідки про середню заробітну плату за останні 2 місяця що передували звільненню; чіткового визначення спірного періоду для проведення виплат; надання витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучені до матеріалів справи; подання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру (суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.

При цьому, суд також вказує на таке: за визначенням термінів та понять спір, - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов`язків, що перешкоджає їх реалізації, та в якому кожен із учасників захищає свої права. Сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов`язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.

Відтак за змістом, тобто за характером прав та обов`язків, якими наділені учасники правовідносин, існують сімейні, земельні, житлові, цивільні, господарські, адміністративні, корпоративні та трудові спори.

Період, - це проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес.

Проміжком називається час, що минув між двома моментами або межами. Він використовується для позначення інтервалу часу, необхідного для його завершення або переходу на черговий цикл, або посилання на те, як довго щось може зайняти.

Отже, спірний період,- це проміжок часу, який повинен закінчитися, щоб законний ефект набув сили, тобто для того, щоб закон почав діяти або закінчився. Відсутність у позовних вимогах початкової та кінцевої дати спірного періоду свідчить про нечіткість їх змісту, що є обгрунтованою підставою для залишення позову без руху як такого, що має суттєві недоліки.

Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не викликав (не породжував) необхідності повторного звернення до суду.

Вимоги позивача в частині визначення спірного періоду не відповідають наведеним приписам процесуального закону. При цьому, суд звертає увагу, що вимоги на майбутнє є неприпустими.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд зважив на таке:

за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги, в той час як судовим збором оплачена лише одна, а у позові представниця заявника посилається на ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення його від сплати судового збору.

Так, за п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, у позовній заяві представниця позивача просить про 1) визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 06.10.2022 №270 "Про внесення змін до структури центрального апарату Бюро економічної безпеки України під час особливого періоду"; 2) визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 11.11.2022 №527-к "Про звільнення ОСОБА_2 "; 3) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На вищевказані позовні вимоги пільги, передбачені п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" не поширюються, з огляду на таке.

За змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст.1-2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ, а також відповідна пільга не застосовується щодо визнання протиправними та скасування наказів про звільнення.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.

Таким чином, позивачеві слід оплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн. та 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру (суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Крім того, разом з позовною заявою представницею позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача.

Суд, дослідивши дане клопотання позивача, вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:

за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до п.5-6 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві, поміж іншого, зазначаються докази, які підтверджують обставини позову.

Механізм та порядок витребування доказів у справи визначено ст.80 КАС України. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надання доказів вправі подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2)обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3)підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявлене позивачем в прохальній частині позовної заяви клопотання про витребування доказів не відповідає формі, зазначеній у статті 80 КАС України. Зокрема, позивачем не вказано обставини, які може підтвердити кожен із заявлених до витребування доказів, або аргументи, які вони можуть спростувати.

Крім того, як вбачається із наявного в матеріалах справи адвокатського запиту вх.№05-12-03 від 05.12.2022 та відповіді відповідача від 12.12.2022 №1/13/0/17791-22, копія особової справи ОСОБА_1 , довідка про доходи ОСОБА_1 , посадові інструкції керівників усіх відділів Управління песоналу взагалі не витребовувалися вказаним адвокатським запитом.

Так само, заявником не додано до позову доказів оскарження відмови в наданні інформації на адвокатський запит, таким чином, суд приходить до висновку про передчасність поданого клопотання та відсутність на даний час обгрунтованих підстав вважати неможливість самостійного отримання представником позивачем витребовуваних доказів.

Суд звертає увагу, що витребування доказів є правом, а не обов`язком суду і реалізація цього права поставлена в залежність від того наскільки сумлінно учасник справи використав надані йому процесуальні можливості для самостійного їх одержання.

Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатура забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Для виконання покладених обов`язків чинним законом адвокати наділені широким колом можливостей, в тому числі: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг, тощо , в тому числі і відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ст.20 Закону).

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність адвокатом неможливості самостійного одержання витребовуваних доказів у відповідача, позаяк останній не позбавлений права одержати всі витребувані документи самостійно та в іншій спосіб, включаючи і судовий.

На підставі, викладеного та, керуючись ст.ст. 80, 122, 123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання адвоката Панченко Олександри Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів судом - відмовити.

Позовну заяву адвоката Панченко Олександри Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.