Рішення № 10919517, 20.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.10 Справа № 26/98

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Кравцової В.Е., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м. Львів до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 , м. Львів про стягнення 167255 грн. 68 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 , м. Львів про стягнення 167255 грн. 68 коп.

25.05.2010р. суддею господарського суду Львівської області Деркачем Ю.Б. порушено провадження у вказаній справі. Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 23.06.2010р. справу за №26/98 передано для розгляду судді Мазовіті А.Б. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу, за яким відповідачу передано у користування майно (машину для виготовлення фотоальбомів). З моменту одержання майна (машини для виготовлення фотоальбомів) за користування ним відповідач зобовязувався сплачувати лізингові платежі. Однак відповідач свої зобовязання щодо сплати чергових лізингових платежів не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 149377 грн. 78 коп. У звязку з порушенням строків сплати платежів, відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 6454 грн. 29 коп., річні в сумі 11423 грн. 61 коп.

Представнику сторони розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання не зявився, явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 25.05.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення №11781800, дата вручення 09.06.2010р.), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 серпня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №452/0808 фінансового лізингу та додатки до нього.

За цим договором лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: машина для виготовлення фотоальбомів СТВ МАХІ 30х40 (1 шт.).

На виконання умов вищезазначеного договору, додатку №1, позивачем згідно акту прийому-передачі від 16.09.2008р. передано в лізинг відповідачу машину для виготовлення фотоальбомів СТВ МАХІ 30х40 в кількості 1 шт., загальною вартістю 265430 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору №452/0808 фінансового лізингу від 15.08.2008р., лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору №452/0808 фінансового лізингу від 15.08.2008р. передбачено, що розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невідємною частиною.

Згідно додаткової угоди №1 від 10.02.2009р. до договору №452/0808 фінансового лізингу від 15.08.2008р., додаток №3 викладений в новій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо сплати чергових лізингових платежів виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем за період з липня 2009р. по квітень 2010р. включно становить 149377 грн. 78 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 9.2. договору №452/0808 фінансового лізингу від 15.08.2008р., за порушення термінів сплати лізингових платежів лізингоодержувачу нараховуються проценти в розмірі 25% річних від суми простроченного платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання правопорушення.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 6454 грн. 29 коп. та 25% річних в сумі 11423 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 149377 грн. 78 коп. основного боргу, 6454 грн. 29 коп. втрат від інфляції та 11423 грн. 61 коп. 25% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”, м. Львів, вул. Банківська, 5 (ідентифікаційний код 31730064) 149377 грн. 78 коп. основного боргу, 6454 грн. 29 коп. втрат від інфляції, 11423 грн. 61 коп. 25% річних, 1672 грн. 55 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.