Ухвала суду № 109195121, 24.02.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

24 лютого 2023 року Справа № 280/403/23 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2018 включно та індексації грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 31.10.2017 (включно);

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період з 16.04.2016 року по 31.12.2018 рік (включно);

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованність з індексації грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 31.10.2017 (включно).

Ухвалою від 17.01.2023 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.

23.02.2023 від представника позивача через «систему Електронний суд» до суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 7966) в якій зазначає, що в даній справі мають застосовуватися положення Кодексу законів про працю України, які діяли на момент порушення прав позивача, тобто до 19.07.2022. Посилається на статтю 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акт и не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Також вважає, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь яким строком звернення працівника до суду із позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить. Крім всього вищевказаного, звертає увагу , що відповідно до п.1 розділу ХІХ Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину

Заяви про поновлення пропущеного строку позивачем суду подано не було

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на її думку, під час проходження служби відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу доплату за службу у нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2018 (включно) та індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 31.10.2017 (включно).

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Так, відповідно до частин 1 та 2 даної норми (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до вимог п. 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі Порядок №260), Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.

При цьому, необхідно звернути увагу та те, що правові висновки Верховного Суду про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (наприклад, щодо спорів у подібних правовідносинах, постанови від 29 вересня 2021 року (справа №160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 1 грудня 2019 року (справа №823/726/16), не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19.07.2022 набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять.

Враховуючи, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати частини грошового забезпечення за період з 16.04.2016 року по 31.12.2018 року та індексації грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 31.10.2017 року, про не нарахування та невиплату яких він повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 12.01.2023 (через систему Електронний суд), то строк звернення до адміністративного суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, який слід обраховувати з 19.07.2022 (дати набрання чинності змінами до ст. 233 КЗпП України), позивачем пропущений.

Також суддя зазначає, що позивачем пропущений й трирічний строк, визначений п. 11 розділу І Порядку № 260.

Щодо наведеного в заяві твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин попередньої редакції ст. 233 КЗпП України суддя зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Станом на дату звернення позивача до суду ст. 233 КЗпП України не містить положень щодо не обмеження будь-яким строком права звернення до суду із вимогами про стягнення заробітної плати (вирішення трудового спору). Відтак, суддя відхиляє наведене твердження позивача.

Разом з тим, представник позивача посилається на приписи п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень КЗпП України, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, карантин, впроваджений на території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом не закінчився (постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423 його дію продовжено до 30.04.2023).

Відповідно, визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП України строк продовжується до 30.04.2023.

Суддя зазначає, що в силу приписів глави XV (в складі якої перебуває ст. 233) КЗпП України нормою ст. 233 КЗпП України регламентований строк звернення до місцевого загального суду щодо вирішення трудового спору (тобто до суду цивільної юрисдикції, а не до адміністративного суду).

Разом з тим, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, в тому числі виплати заробітної плати (грошового забезпечення) встановлюється місячний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 233 КЗпП України в редакції, яка є чинною з 19.07.2022.

Відтак, посилання позивача на положення Кодексу законів про працю України є незастосовними до строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Положеннями частин першої та другої статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали судді від 17.01.2023 - неподання заяви про поновлення строку звернення до суду, не наведення позивачем поважних причин пропуску строку звернення, суддя висновує, що позовну заяву належить повернути позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 246 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.В.Батрак