Рішення № 109194846, 24.02.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/36827/21

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у відмові призначити пенсії відповідно до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зі зниженням пенсійного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 12.07.2021.

В обґрунтування позову зазначає, що вона є потерпілою він Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням 3 категорії. Вважає, що вона має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на шість років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки позивач станом на 01.01.1993 не проживала та не відпрацювала в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 3 років.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся в липні 2021 року до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

За наслідками розгляду вказаної заяви відповідач листом "Повідомлення про відмову у призначенні пенсії" від 30.07.2021 № 0600-0216-8/56308 повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії за віком, зазначивши, що період з 23.07.1990 по 21.02.1992 не зараховано до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 29.10.1984 ОСОБА_1 навчався у Верхівнянському сільськогосподарському технікуму Житомирської області, тобто у зазначений період постійно не проживали у зоні гарантованого добровільного відселення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону № 796-XII.

Абзацом першим частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що особа отримує право на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII у випадку дотримання таких умов:

- наявності у такої особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи;

- наявності у такої особи необхідного періоду проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення, який станом на 1 січня 1993 року повинен становити не менше 3 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що для підтвердження наявності необхідного для призначення пенсії строку проживання в зоні гарантованого добровільного відселення ОСОБА_1 надавав до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку Овруцької міської ради від 25.05.2021 №815, однак вказані в цій довідці періоди проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення не були враховані відповідачем, через суперечність такої інформації з інформацією, зазначеною в інших наданих позивачем документах.

Перевіряючи правомірність таких дій відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до вищезазначеної довідки Овруцької міської ради від 25.05.2021 №815, громадянин ОСОБА_1 дійсно постійно проживав та проживає в с.Красносілка Овруцького району Житомирської області з 14.12.1987 по 26.09.1988, з 19.04.1990 по 10.06.1991, з 25.02.1992 по даний час.

Водночас, з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що в період з 23.07.1990 по 21.02.1992 ОСОБА_1 у Верхівнянському с/г технікуму Житомирської області навчався у Верхівнянському сільськогосподарському технікуму Житомирської області.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що факт навчання позивача в період з 23.07.1990 по 21.02.1992 виключає можливість його постійного проживання у вказаний період у селі Красносілка Овруцького району Житомирської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Жодних доказів протилежного, як і інших доказів на підтвердження факту постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше трьох років ОСОБА_1 до суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку факт проживання (роботи) ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3-х років документами, які надавались позивачем на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а також матеріалами справи не підтверджується.

Однак, умова проживання (роботи) особи у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3-х років, згідно з положенням абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII, є обов`язковою умовою для на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Враховуючи законодавчо передбачену абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII можливість призначення потерпілому від Чорнобильської катастрофи пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку лише у випадку проживання (роботи) особи у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3-х років, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло правомірно, приймаючи рішення від 30.07.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку через відсутність у нього необхідного періоду постійного проживання на території гарантованого добровільного відселення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова