Ухвала суду № 109193219, 24.02.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1842/23

(1-кс/199/268/23)

У Х В А Л А

іменем України

24 лютого 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, маючи злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено з метою збуту, в невстановлений спосіб придбав у невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовині становить 0,7313 г., яку ОСОБА_4 зберігав в невстановленому місці до 22.02.2023 року з метою подальшого її розповсюдження особам з числа наркозалежних. Далі, 22.02.2023, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено з метою збуту, запакований сліп-пакет з речовиною, яка є особливо небезпечної психотропною речовиною, помістив в пакети для поштового відправлення «Нова пошта» з полімерного матеріалу та почав зберігати вказану речовину при собі, пересуваючись вулицями міста Дніпро, з метою подальшого її розповсюдження особам з числа наркозалежних. Так, ОСОБА_4 , 22.02.2023 утримуючи при собі вищевказану речовину, в невстановлений спосіб, перевіз її до відділення № 90 «Нова пошта» за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, 25-Б, з метою подальшого збуту. Далі, 22.02.2023 приблизно о 14:08 годині, ОСОБА_4 був помічений працівниками поліції, за адресою м. Дніпро, вул. Терещенківська, 25-Б, а саме у приміщенні поштового відділення № 90 «Нова пошта», які відповідно до ст.ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію» провели превентивні заходи, а саме: згідно з п.4 ст.32 «Перевірка документів» якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; згідно з п. 2 ст. 34 «Поверхнева перевірка» поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. На запитання співробітників поліції чи має ОСОБА_4 при собі речі, обіг яких заборонено, останній повідомив, що має психотропні речовини, які знаходяться в поліетиленових пакетах для поштового відправлення «Нова пошта». У зв`язку з чим працівниками поліції, відповідно до ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 та викликано слідчо-оперативну групу ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Так, 22.02.2023, в період часу з 18:00 годин по 19:10 годин, слідчим СВ відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , в присутності двох понятих, ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , в порядку передбаченому ст. 237 КПК України, провели огляд місця події у приміщенні поштового відділення № 90 «Нова пошта» за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, 25-Б, в ході якого, виявлено та вилучено один поліетиленовий пакет для поштового відправлення, в середині якого було виявлено та вилучено субстрат з пакетом в середині якого був сліп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, яку ОСОБА_4 , зберігав при собі з метою збуту. Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/7230-НЗПРАП від 23.02.2023 в наданих на експертизу 22.02.2023 сліп-пакеті міститься PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовині становить 0,7313 г.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено з метою збуту, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

24.02.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_4 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення ґрунтовно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події у приміщенні відділення № 90 «Нова Пошта»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/7230-НЗПРАП від 23.02.2023;

- повідомлення про підозру 24.02.2023.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів і за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватись від суду. Окрім того, доцільно звернути увагу, що підозрюваного було затримано на місці вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України, та під час проведення огляду місця події за участю останнього було виявлено та вилучено речовини схожі на наркотичні, та по деяким з них було проведено судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/7230-НЗПРАП від 23.02.2023 в наданих на експертизу 22.02.2023 сліп-пакеті міститься PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовині становить 0,7313 г., що може також свідчити про можливість підозрюваного переховуватись від правоохоронних органів та суду.

Також, ОСОБА_4 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, так як він був затриманий працівниками поліції, під час збуту наркотичних речовин, які викликали на місце слідчо-оперативну групу, які в подальшому вилучили в нього заборонені в обігу речовини. Також під час проведення досудового розслідування було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 під час якого було виявлено та вилучено речовини схожі на наркотичні.

Тобто є обґрунтовані підстави вважати, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти переліченим вище ризикам під час судового розгляду кримінального провадження №12023041630000206.

Іншими обставинами, що сукупно вказують на можливість і необхідність обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також є вік і задовільний стан здоров`я підозрюваного, відсутність у нього утриманців, постійного місця роботи, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Кількість вилученого, ваги, спосіб упакування та розфасування свідчить про те, що підозрюваний мав умисел на збут речовин та засобів для матеріального збагачення, таким чином в ході своєї злочинної діяльності останній отримав значний матеріальний прибуток, що свідчить про те, що розмір застави в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим слідися просить визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків передбачених КПК України, в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання, оскільки будь-які визначені законом ризики відсутні. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки (одружений та утримує двох неповнолітніх дітей), до суду прибув самостійно, ні від кого переховуватися не буде та не має намірів вчиняти інші злочини. Окрім цього захисник наголошує на маніпуляціях з боку слідства, які, на її думку, мали місце. За фактом вилучення в приміщенні «Нової пошти» у ОСОБА_4 наркотичних засобів, йому вже було повідомлено про підозру і в межах того кримінального провадження слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про тримання ОСОБА_4 під вартою. Після цього з того кримінального провадження були виділені матеріали за одним з фактів та повторно пред`явлена підозра, хоча мала б бути лише зміна кваліфікації в межах первісного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

24 лютого 2023 року ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12023041630000206, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за обставин, зазначених у клопотанні слідчого.

Слідчий суддя враховує, що за ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя виходить з того, що сам факт незаконного придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та обґрунтованої підозри у його вчиненні саме ОСОБА_4 останнім не оспорюється та достатньо доведений наданими стороною обвинувачення доказами, які отримані з дотриманням порядку, встановленого законом, із передбачених законом джерел:

- протоколом огляду місця події у приміщенні відділення № 90 «Нова Пошта»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/7230-НЗПРАП від 23.02.2023;

Той факт, що ОСОБА_4 який не має постійного джерела доходу, обґрунтовано підозрюється у вчиненні в умовах воєнного стану тяжкого злочину, який становить підвищену суспільну небезпеку та за який передбачене покарання у виді позбавленні волі на строк від шести до десяти років, в своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому посилання прокурора на ризик вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень жодним доказом не підтверджене і слідчим суддею відхиляється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, слідчий суддя згідно вимог ст. 178 КПК України враховує:

1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;

2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, який є особою працездатного віку та відсутність документально підтверджених відомостей про наявність у підозрюваного тяжких невиліковних хвороб;

4) наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків;

5) відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу;

6) відсутність відомостей про негативну характеристику особи підозрюваного;

7) майновий стан підозрюваного, який не має значних статків;

8) відсутність у підозрюваного непогашеної судимості;

9) відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Застосування тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Лабіта проти Італії від 06 квітня 2000 року, рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

В кожному випадку, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Враховуючи обставини, які в сукупності необхідно оцінювати при обранні запобіжного заходу, а саме: вагомість доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, який становить підвищену суспільну небезпеку і за вчинення якого, у разі доведеності вини, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, відсутність постійного джерела доходу, є достатні підстави вважати реальною наявність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ухилення підозрюваним від слідства та суду та перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і запобігання встановленим слідчим суддею ризикам.

Доводи сторони захисту висновків слідчого судді не спростовують та слідчим суддею відхиляються.

Щодо посилання сторони захисту на «маніпуляції» з боку прокурора та слідчого, слідчий суддя виходить з того, що виділення матеріалів досудового розслідування КПК України віднесене до дискреційних повноважень прокурора і у слідчого судді відсутні підстави для висновку, що таке виділення не переслідувало легітимну мету.

Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12023041630000199 (справа № 199/1816/23) слідчим суддею враховується, однак не має преюдиційного значення у межах вирішення цього клопотання, оскільки підозра у незаконному придбання та зберіганні з метою збуту особливо небезпечно психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, масою 0,7313 г. ОСОБА_4 у межах іншого клопотання не пред`являлася.

З огляду на викладене клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню у межах двомісячного строку досудового розслідування, який підлягає обрахуванню з 22 лютого 2023 року (ч. 7 ст. 217 КПК України).

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя керується приписами ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, за якими розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення по справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, в якому суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за приписами цієї ж норми, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням встановлених слідчим суддею відомостей про особу обвинуваченого, його майнового стану, тяжкості інкримінованого йому корисливого злочину, слідчий суддя вважає, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 218 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і необхідною та достатньою буде застава у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 517 800 грн. (200 х 2589), який з одного боку є достатньо помірним для обвинуваченого, а з іншого - здатний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 204, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати у відношенні ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кропивницькому, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023041630000206, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», взявши його під варту в залі суду.

Строк дії ухвали - до 21 квітня 2023 року.

ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 517800 (п`ятсот сімнадцять тисяч вісімсот) гривень з покладенням на нього обов`язків протягом двох місяців:

- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

зобов`язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дні проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя:

24.02.2023