Вирок № 109192709, 24.02.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/6393/22

1-кп/465/686/23

Вирок

Іменем України

24.02.2023 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12022141370000648 від 05.10.2022 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, неодруженого, з вищою освітою, тимчасово не працюючого у зв`язку із проходженням стаціонарного курсу ре соціалізації у центрі ресоціалізації молоді «Перемога», раніше судимого вироком Франківського районного суду м. Львова за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільненого з місць позбавлення волі 04.06.2021 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 20 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , т.м. НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, 17.09.2022 року в період часу з 17.11 год. до 17.23 год., усвідомлюючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ (із подальшими змінами), в Україні введено воєнний стан, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні магазину «Фокстрот», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 106, таємно викрав із торгового стелажу магазину навушники марки «Nokia Go Earbuds+TWS-201» вартістю 999,92 грн. без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, підтвердив усі обставини його вчинення. Пояснив, що в кінці вересня 2022 року, точної дати уже не пригадує, він зайшов у магазин «Фокстрот» на вул. Княгині Ольги у м. Львові, де також є суміжний магазин з побутовою хімією, в якому він придбав станок для гоління. В подальшому перейшов безпосередньо до залу з побутовою технікою, щоб подивитися на актуальні пропозиції. На одному із стелажів він побачив коробку із навушниками марки «Nokia», яку взяв, щоб оглянути. Після цього дістав з коробки навушники та виявив, що такі не мали електронних засобів захисту від викрадення. Тому коробку від навушників повернув на той стелаж, де вона стояла, а самі навушники поклав на стелаж із телевізорами. Походивши по магазину, незабаром знову повернувся до стелажу із телевізорами, де взяв залишені попередньо навушники, і з такими пішов, не оплативши їх, на вулицю. В цей же день вказані навушники продав поблизу нового ЦУМу у м. Львові на вул. В. Великого за значно меншу ціну, ніж вони коштували в магазині, а виручені кошти використав на власні побутові потреби. Через деякий час він усвідомив неправильність свого вчинку та в добровільному порядку відшкодував магазину «Фокстрот» повну вартість викрадених навушників, а в подальшому за власною ініціативою розпочав курс ре соціалізації за програмою ре соціалізації молоді «Перемога», де на даний час перебуває в стаціонарних умовах та безпосередньо залучається до волонтерської роботи у медичних закладах м. Києва, яка полягає в допомозі особам похилого віку. Розуміє, що вчинив неправильно, у скоєному кається, просить суворо не карати, давши йому шанс довести своє виправлення.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «ФТД-Ритейл» - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що потерпіла юридична особа ТОВ «ФТД-Ритейл» претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 , який в повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду, не має, цивільного позову подавати не буде, у призначенні покарання покладається на розсуд суду.

З урахуванням поданої представником потерпілої юридичної особи заяви, положень ст.325 КПК України, думки учасників провадження, які вважають за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності такого представника, який до суду не з`явився та у поданій заяві висловив свою позицію у кримінальному провадженні, суд ухвалив розгляд справи проводити без участі представника потерпілої юридичної особи ТОВ «ФТД-Ритейл», оскільки це не перешкоджає встановленню обставин під час судового розгляду.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.

Отже, суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З огляду на викладене, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, мету вчинення суспільно небезпечних дій, зокрема бажання обернути чуже майно на свою користь, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючих обставини, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння ним у розкритті кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку (підтверджується фіскальним чеком від 18.10.2022 року, виданим ТОВ «ФТД-Ритейл», про оплату вартості навушників «Nokia Go Earbuds+TWS-201» на суму 1199,90 грн. з ПДВ, а також заявою представника потерпілої юридичної особи про повне відшкодування збитків обвинуваченим та відсутність будь-яких претензій до останього), особу ОСОБА_4 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин проти власності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, в добровільному поряду з 26.10.2022 року по теперішній час проходить курс ресоціалізації молоді «Перемога» в ГО «Альянс «Перемога», в рамках якого здійснює волонтерський супровід осіб похилого віку у медичних закладах м. Києва.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.4 ст. 185 КК Україниу виді позбавлення волі. Наявність кількох пом`якшуючих покарання обставин, а також дані, які позитивно характеризують обвинуваченого, його позитивна посткримінальна поведінка, повне відшкодування збитків дають підстави для призначення покарання на рівні мінімальної межі , визначеної в санкції ч.4 ст.185 КК України.

Водночас суд приймає до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків прямо передбачених ч.1 ст.75 КК України, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У даному випадку вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не підпадає під категорію винятків, визначених у ч.1 ст.75 КК України, а тому, положення зазначеної статті щодо застосування судом звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути застосовані до обвинуваченого. При цьому, суд вважає, що для застосування таких положень наявні правові підстави, адже усвідомлення обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього, активне сприяння ним проведенню досудового розслідування, готовність відповідати за скоєне, повне та добровільне відшкодування збитків потерпілій юридичній особі, відсутність в останньої будь-яких претензій до обвинуваченого, наявність в обвинуваченого реальних планів на майбутнє щодо влаштування власного життя згідно з усталеними в суспільстві уявленнями про законослухняність, добровільне та за власною ініціативою проходження обвинуваченим курсу ресоціалізації, а також думка прокурора про доцільність застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання. Разом з тим, на ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, визначені ст.76 КК України, які відповідатимуть завданням контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення.

З огляду на вимоги ч.2ст.65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ у справі: CD-R диск із написами на ньому «Verbatim CD-R compact disk Recordable 700 mb 52x speed vitesse velocidad 80 min», на яких містяться відеозаписи від 17.09.2022 року з камер відеоспостереження у приміщенні магазину «Фокстрот» по вул. Кн. Ольги, 106 у м. Львові, залишити при матеріалах кримінального провадження №12022141370000648.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1