Вирок № 109191198, 24.02.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1455/23

Провадження № 1-кп/466/514/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючий суддя ОСОБА_1

секретар с/з ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12023142380000018 від 07.01.2023 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грибовичі Жовківського району Львівської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд,-

в с т а н о в и в:

07.01.2023, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у подвір`ї прибудинкової території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, у результаті словесного конфлікту, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно завдав синові ОСОБА_4 декілька ударів дерев`яною колодкою швабри для миття підлоги в ділянку лівого плеча, лівої кисті та шиї спереду, декілька ударів кулаком правої руки в область носа, нижньої частини щелепи та губи зліва, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна на спинці носа, на шиї спереду, в ділянці нижньої щелепи зліва, на лівій кисті, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи зліва, синців на лівому плечі, які згідно висновку судово-медичного експерта № 28 від 09.01.2023 відносяться до легкого тілесного ушкодження.

В судовому розгляді обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та надав пояснення про обставини вчиненого, якими підтверджено вищевикладене та зазначене в обвинувальному акті. Пояснив, що проживає за вказаною адресою з потерпілим, котрий є його сином. Потерпілий під час словесного конфлікту його, обвинуваченого спровокував, він, ОСОБА_5 нестерпів і наніс йому тілесні ушкодження ударами колодкою від швабри.

У вчиненому розкаюється, усвідомлює наслідки вчиненого, просить вибачення в потерпілого, просить його суворо не карати.

Фактичні обставини справи та докази, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального проступку не оспорювались в судовому засіданні ні самим обвинуваченим, ні іншими учасниками судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку із чим судом, після роз`яснення сторонам кримінального провадження наслідків визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень згідно ч.2 ст.394 КПК України, ухвалено обмежитись допитом обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінюючи встановлені та досліджені судовим розглядом обставини вчиненого кримінального проступку, суд приходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, так як своїми умисними діями він спричинив легке тілесне ушкодження потерпілому.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 відноситься до кримінального проступку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому вчинення кримінального правопорушення відносно особи з якою перебуває у сімейних відносинах.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу винного, який раніше не судимий, пенсіонер, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, визнання обвинуваченим своєї вини, його каяття та відношення до вчиненого. А також думку потерпілого ОСОБА_4 , котрий претензій до обвинуваченого немає, а щодо призначення міри покарання покладається на розсуд суду.

Суд вважає, що покарання ОСОБА_5 слід обрати в межах санкцій статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді штрафу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 340,00 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1