Рішення № 10918696, 19.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р.Справа № 12/87 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/87

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Карніка", смт. Ювілейне Дніпропетровської області

до відповідача: приватного підприємства "Компанія Машпром-Прогрес", м. Кіровоград

про стягнення 106 410,09 грн.,

представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав,

Сторони повідомлені належним чином про час і місце проведення засідання суду за юридичними адресами, зокрема відповідач, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.06.2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карніка" звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Компанія Машпром-Прогрес" на користь позивача 95 245,49 грн заборгованості згідно договору поставки № 293 від 18.07.2008 року; 8095,87 грн інфляційних втрат; 3068,73 грн 3% річних, всього в сумі 106 410,09 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали, оцінивши подані позивачем докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Карніка" (постачальник) та приватним підприємством "Компанія Машпром-Прогрес" (покупець) укладено договір поставки № 293 від 18.07.2008 року (далі по тексту - Договір).

За умовами укладеного договору постачальник зобов'язувався постачати, а покупець зобов'язувався купити підшипники (далі - продукція) по номенклатурі, цінам і у кількості, вказаним у товарних накладних (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна на продукцію та суми поставок вказуються у рахунках і накладних.

Строки поставки вказуються у рахунку. Момент поставки визначається датою оформлення товарної накладної при передачі продукції. Право власності переходить при передачі покупцю продукції та супровідної документації (рахунок, сертифікат якості, товарна накладна, податкова накладна) (п. п. 3.2, 3.3 Договору).

У розділі 5 сторони узгодили, що покупець здійснює оплату продукції постачальнику на протязі 10 банківських днів з моменту поставки продукції, який визначається відповідно до розвантажувальної документації.

Договір поставки № 293 від 18.07.2008 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками.

Строк дії договору до 31.12.2008 року, а у випадку неповного або неналежного виконання однієї із сторін своїх обов'язків, до повного виконання цих обов'язків (п. 9.5 Договору).

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 29.07.2008 року по 24.10.2008 року поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 285340,47 грн, що підтверджується накладними: № 072930 від 29.07.2008 року на суму 10094,98 грн та № 102405 від 24.10.2008 року на суму 275245,49 грн.

Факт отримання відповідачем продукції на вказану суму, підтверджується також, довіреністю серії ЯОЗ № 440222 від 29.07.2008 року та довіреністю серії ЯОЗ № 440228 від 27.10.2008 року, які видано на ім'я Кузнєцова Є.О. Представником відповідача за вказаними довіреностями було отримано продукцію, що підтверджує відмітка про отримання товару на накладних № 072930 від 29.07.2008 року та № 102405 від 24.10.2008 року.

Між тим, відповідачем визначені договором поставки зобов'язання виконано частково та за отриману продукцію сплачено лише 190094,98 грн в період з 28.11.2008 року по 25.05.2009 року, про що повідомляється позивачем та підтверджується банківськими виписками (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Залишок заборгованості відповідача за отриманий товар становить 95245,49 грн.

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 95245,49 грн та неподання їх на вимогу суду, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, приватним підприємством "Компанія Машпром-Прогрес" не надано в порядку, визначеному статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, належних доказів виконання свого зобов'язання за договором поставки в частині оплати боргу за поставлену продукцію або доказів, які б спростовували твердження позивача про необхідність оплати поставленого товару.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За поданим розрахунком позивача сума інфляційних втрат за період з 26.05.2009 року по 21.06.2010 року складає 8095,87 грн, три відсотки річних за період з 26.05.2009 року по 21.06.2010 року складають 3068,73 грн.

З огляду на викладені обставини, матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд задовольняє вимоги позивача в цій частині та стягує з відповідача інфляційні втрати в сумі 8095,87 грн за період з 26.05.2009 року по 21.06.2010 року та три відсотки річних в сумі 3068,73 грн за період з 26.05.2009 року по 21.06.2010 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито в сумі 1064,10 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Компанія Машпром-Прогрес", 25006, м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе, 2 офіс 507, юридична адреса: м. Кіровоград, пров. Ананаївський, б. 1/40, п/р № 26004052902933 в Кіровоградському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 323583, код ЄДРПОУ 34724252 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карніка", 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, смт.Ювілейне, вул.Теплична, 32/43, п/р № 26005112003001 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 19320279 заборгованість за договором поставки в сумі 95 245,49 грн., втрати від інфляції в сумі 8 095,87 грн., 3% річних в сумі 3 068,73 грн., державне мито в 1 064,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області

Суддя Т.В. Макаренко

повне рішення складено 25.08.2010 року.