Вирок № 109186799, 24.02.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/196/23

Провадження №1-кп/181/30/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2023 р. смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023041480000005 від 04.01.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Межова,Межівського району,Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України та угоду про визнання винуватості, укладену 15 лютого 2023 року між начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 , з письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2023 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи за межами населеного пункту смт. Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисному лісовому насадженні, яке розташоване між смт. Межова та с. Колона-Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області, 359 км. по праву сторону залізничної колії з координатами 48,253800 С, 36,774170 В.

Так, того ж дня, близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_4 , в порушення ст.ст.4,24,67,68,69 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року, ст.ст.5,12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, маючи з собою наперед підготовлене знаряддя для зрізу та транспортування деревини, а саме: бензинову пилкумарки «Shtil»моделі «MS-180»,бензинову пилкумарки «Oleo-Mac»моделі «GSH40»,автомобіль марки«УАЗ» моделі«2206»державний номер« НОМЕР_1 » тапричеп марки«ГАЗ» моделі«704»державний номер« НОМЕР_2 », ОСОБА_4 , знаходячись у захисному лісовому насадженні, яке на праві комунальної власності належить структурному підрозділу «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», що розташоване між смт. Межова та с. Колона-Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області, та знаходиться на земельній ділянці 359 км. по праву сторону залізничної колії з координатами 48,253800 С, 36,774170 В., спиляв (відділив від кореня) три сиро ростучих дерева породи «Ясен», діаметром пнів у корі: 1 діаметр 52 см., 2 діаметр 39 см. та 3 діаметр 32 см.

Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) та відповідно до висновку експерта судово-економічної експертизи від 30.01.2023 року, ОСОБА_4 заподіяв державі в особі СП «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень» матеріальну шкоду на загальну суму 42 357 грн. 99 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

15 лютого 2023 року між начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 , з письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.

Суд вважає, що при укладені угоди сторонами було дотримано вимоги ст.469 КПК України, а тому вважав за можливе розглянути її у підготовчому судовому засіданні.

Сторони в своїй угоді про визнання винуватості також виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 246 КК України, яка ніким не оспорюється.

Згідно угоди ОСОБА_4 беззастережно та в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, а саме у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Істотними обставинами для даного кримінального провадження є: повне та безумовне визнання винуватості обвинуваченим, сприяння розкриттю злочину.

Сторони досягли відповідних домовленостей та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.246 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України.

Згідно ч.3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Захисник також наполягає на затвердженні угоди.

Представник потерпілого надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Суд,проаналізувавши наданіматеріали кримінальногопровадження,враховуючи думкуобвинуваченого,його захисниката прокурора, які вважають, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди та застосування покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

При цьому аб.5 ч.4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Представник потерпілого надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 246 КК України.

В силу положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують його покарання, не встановлено.

ОСОБА_4 раніше не судимий.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених ст.65 КК України, є в межах санкції ч.1 ст. 246 КК України та відповідає приписам ст.75 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз.1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Також на виконання вимог п.6 ст.474 КПК України суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду.

Згідно з ч. 9ст. 100 КПК Українипитання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ч.10ст. 100 КПК Українизастосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.

Згідно з ч.1ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч.2ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п.4 ч.1ст. 96-2 КК Україниспеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2023 року накладено арешт бензинову пилку марки «Shtil» моделі «MS-180» та бензинову пилку марки «Oleo-Mac» моделі «GSH 40» , які є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Вказані бензопили, як зазначив обвинувачений, належать йому і він знав, що використовував їх незаконно.

Беручи до уваги те, що обвинувачений знав про незаконне використання бензопил як знарядь вчинення злочину, їх фактично було використано для виконання об`єктивної сторони вказаного злочину, злочин скоєно умисно, за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, а тому необхідно застосувати спеціальну конфіскацію бензопил на користь держави.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч.4ст. 174 КПК України).

Оскільки суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію бензопил на користь держави, арешт накладений на них скасуванню не підлягає.

Питання про речові докази у виді транспортного засобу та автомобільного причепа має бути вирішене у відповідності достатті 100 КПК України, а отже повернуто їх законному володільцю. Відповідний арешт підлягає скасуванню на підставі ч.4ст. 174 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі за проведення судово-економічної експертизи.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 лютого 2023 року між начальником Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 , з письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене угодою покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст. 76 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: автомобіль марки «УАЗ» моделі «2206» державний номер « НОМЕР_1 » та автомобільний причіп марки «ГАЗ» моделі «704» державний номер « НОМЕР_2 » повернути власнику.

Арешт майна, накладений на автомобіль марки «УАЗ» моделі «2206» державний номер « НОМЕР_1 » та автомобільний причіп марки «ГАЗ» моделі «704» державний номер « НОМЕР_2 », відповідно до ухвали слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2023 року, - скасувати.

На підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо бензинову пилкумарки «Shtil»моделі «MS-180»та бензиновупилку марки«Oleo-Mac»моделі «GSH 40», які перебувають на зберіганні в камері для зберігання речових доказів при ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, конфіскувавши їх у власність держави.

Арешт, накладений на бензинову пилкумарки «Shtil»моделі «MS-180»та бензиновупилку марки«Oleo-Mac»моделі «GSH40», відповідно до ухвали слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2023 року - залишити.

Речові докази: близько 1,5 кубів брусків породи ясен, які знаходяться в салоні автомобіля марки «УАЗ» моделі «2206» державний номер « НОМЕР_1 » та 1 куб брусків породи ясен, які знаходяться в автомобільному причепі марки «ГАЗ» моделі «704» державний номер « НОМЕР_2 » та направлені на зберігання до ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути за належністю СП «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень».

Арешт майна, накладений на близько 1,5 кубів брусків породи ясен та 1 куб брусків породи ясен відповідно до ухвали слідчого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2023 року, - скасувати.

Речові докази:

- диск із відеозаписом обшуку зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- диск із відеозаписом з нагрудної боді камери зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- запакований паперовий конверт з вмістом матеріалів кримінального провадження зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-23/1778-ЕК від 30.01.2023 року в сумі 1 510 (одна тисяча п`ятсот десять) гривень 24 копійки.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду на підставі ч.6 ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1