Ухвала суду № 109182631, 22.02.2023, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1039/23

Провадження № 2/336/1056/2023

УХВАЛА

про направлення позовної заяви за підсудністю

22 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач,адвокат ЧеркашинІ.І.,який дієв інтересах ОСОБА_1 звернувся досуду ізвказаною позовноюзаявою,в якомупросить стягнутибезпідставно набутігрошові коштиза виконавчимнаписом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Параграфом 3 глави 2ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Згідно з положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України) та альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України).

При обранні підсудності позивач керувався ч. 5 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Ухвалою суду від 07.02.2023 року позовну заяву було залишено без руху на підставі того, що жодна з перелічених у ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду, у зв`язку з чим позивачем не було сплачено судовий збір.

На виконання вказаної ухвали суду позивачем було усунуто недоліки та сплачено судовий збір за подання позову.

Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позов поданий до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за зареєстрованим місцем проживання позивача. Як вбачається з матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача ТОВ «Платінум Фінанс» є: м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-а офіс. 525, що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до території Дарницького району м. Києва.

Суд відзначає, що предметом спору у позовній заяві є повернення безпідставно набутих коштів при виконанні виконавчого напису, який був визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що даних спір пов`язаний із захистом його прав як споживача.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Поняття споживача визначено в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. При цьому права особи як споживача випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному Законі. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Відтак, у заявленому позові ОСОБА_1 виступає не як споживач і позов подано не на захист його прав як споживача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на правовідносини, що виникають з приводу повернення безпідставно набутих при виконанні виконавчого напису нотаріуса грошових коштів норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються, а відтак не має процесуальних підстав для подання даного позову за зареєстрованим місцем проживання позивача.

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить висновку, що вона не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя та підлягає переданню до Дарницького районного суду міста Києва (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця,5а).

Керуючись ст. ст. 27, 31, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фінанс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом - передати за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця,5а).

Копію ухвали направити позивачу.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення скарги без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Ю.А.Галущенко