Рішення № 109182396, 02.02.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2519/18

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

02 лютого 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Сірант Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою.

Зазначало, що 20.08.08 між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11385599000.

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 було надано в кредит грошові кошти в розмірі 100 000 дол. США з відсотковою ставкою 14,50% річних.

На забезпечення виконання кредитного договору було укладено договір іпотеки від 20.08.08 № 93299 за умовами якого на забезпечення виконання зобов`язання в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .

12.12.11 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами № 5207-5208 від 12.12.12.

31.03.17 через невиконання умов договору № 11385599000 іпотекодержателем на предмет іпотеки було звернуто стягнення шляхом набуття права власності іпотекодержателем відповідно до ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, право власності ОСОБА_2 припинено зверненням стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем.

Відповідно до довідки від 09.08.17, виданої Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, просило визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій вказав на те, що позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити та одночасно проти заочного розгляду справи не заперечує.

Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, від них не надходили заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відзиви на позов відповідачами подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявної сукупності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.18 власником квартири АДРЕСА_1 є ТОВ «Кей-Колект» (а.с. 43-45).

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Кей-Колект» посилалося на те, що 31.03.17 через невиконання умов договору № 11385599000 іпотекодержателем на предмет іпотеки було звернуто стягнення шляхом набуття права власності іпотекодержателем відповідно до ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», а тому, право власності ОСОБА_2 припинено зверненням стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем.

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються, зокрема, ЦК України та Законом України «Про іпотеку».

Статтею 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Отже, за умов, передбачених ст. 40 зазначеного Закону, в іпотекодержателя, який став власником житлового приміщення внаслідок звернення на нього стягнення, виникає право на виселення мешканців цього житлового приміщення.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказів того, що ТОВ «Кей-Колект» направляло відповідачам письмову вимогу про добровільне звільнення спірної квартири, позивачем суду не надано.

До того ж, позивачем заявлено вимогу про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - спірною квартирою.

Такий спосіб захисту порушеного права Законом України «Про іпотеку» не передбачено.

До того ж, нормами ЦК України (ст. 405 ЦК України) передбачено можливість визнання осіб такими, що втратили право користування житлом лише у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69, код ЄДРПОУ 37825968) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер або серія паспорта не відомі), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер або серія паспорта не відомі), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер або серія паспорта не відомі) про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. С. Захарчук