Постанова № 109181218, 24.02.2023, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.02.2023 227/62/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

03.01.2023 року приблизно о 13:00 в умовах дії особливого періоду, солдат ОСОБА_1 перебував на території зведеного підрозділу військової частини за адресою місця розташування: АДРЕСА_2 в нетверезому стані, а саме у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, про що складений протокол про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року, який надійшов до суду 19.01.2023 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив суду, що 03.01.2023 року він перебував за місцем розташування зведеного підрозділу військової частини, коли йому зателефонував полковник ОСОБА_2 , який наказав йому прибути до магазину Орбіта у м. Добропілля для підписання службових документів, які за посадою підлягають візуванню ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 прибув на вказане місце, де командиром йому було повідомлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння та наказано слідувати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що у стані алкогольного сп`яніння він не перебував. Прибувши до медичного закладу ОСОБА_1 пройшов до лікаря-нарколога, де попросив лікаря показати акт огляду фельдшера військової частини, показати направлення на проходження медичного огляду та сертифікати повірки приладу, але ніхто не показав йому таких документів. Після проходження медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , був виданий примірник медичного висновку, в якому лікарем-наркологом вказаний діагноз: Перебування у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, шо в примірнику медичного висновку, який був йому наданий не зазначено кількості проміле алкоголю, у той час, як у примірнику медичного висновку, який був виданий командиру такі показники вказані, шо є порушенням. Також ОСОБА_1 пояснив суду, що проходив медичний огляд шляхом продуття пристрою Драгер, який показав 0% проміле. Що стосується пояснень свідків, то такі свідки є підлеглими стосовно полковника ОСОБА_2 , а тому їх пояснення не можна визнавати належними та допустимими. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу порушення.

З урахуванням думки ОСОБА_1 судом було витребувано від медичного закладу акт медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , стосовно якого лікарем ОСОБА_3 складений висновок № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння, а також направлення на проходження медичного огляду, про наявність якого вказано у висновку № 5, а також викликано у якості свідків лікаря ОСОБА_4 , полковника ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також витребувано від канцелярії суду матеріали судової справи № 227/62/23 (3/227/133/2023), де постановою судді від 18.01.2023 року протокол про військове адміністративне правопорушення № 1 від 05.01.2023 року та додані до нього документи були повернуті для належного оформлення.

На запит суду через канцелярію суду від Добропільської лікарні інтенсивного лікування надійшла копія направлення на медичний огляд ОСОБА_1 , видане 03.01.2023 року полковником ОСОБА_2 начальником штабу військової частини. Направлення містить підпис особи, яка його видала.

Крім цього, на запит суду через канцелярію суду Добропільської лікарні інтенсивного лікування надійшла копія акту медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , стосовно якого лікарем ОСОБА_3 складений висновок № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння, з якого вбачається наступне.

03.01.2023 року о 13:55 лікарем ОСОБА_4 складений акт медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння № 5 стосовно ОСОБА_1 . Огляд проводився лікарем ОСОБА_4 в наркологічному відділенні КНП Добропільська ЛІЛ. Під час зовнішнього огляду ОСОБА_1 лікарем виявлено, серед іншого, такі клінічні ознаки алкогольного сп`яніння: поведінка обстежуваної особи ейфорична, балакуча, метушлива, скарги відсутні; мова порушена; міміка жвава; носову пробу виконує з промахами; тремтіння пальців рук; зі слів ОСОБА_1 03.01.2023 року о 9:00 ранку вжив 0,5 літрів горілки; запах алкоголю з рота присутній. За результатами використання технічного засобу алкотест 6510 Драгер о 14:00 № 06518 2,65%, о 14:20 №06519 2,33%. Від здачі сечі відмовився. Висновок медичного огляду: гостра інтоксикація алкоголем, без ускладнень. Акт огляду місить дату його підписання 03.01.2023 року, ПІБ, підпис та печатку лікаря та медичної установи.

Також судом досліджено доданий до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року висновок № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння стосовно ОСОБА_1 від 03.01.2023 року стосовно ОСОБА_1 , за висновками якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. У висновку також вказано дату його підписання 03.01.2023 року, ПІБ, підпис та печатку лікаря ОСОБА_4 та медичної установи. У цьому ж висновку також вказано: алкотест 6510 Драгер о 14:00 № 06518 2,65%, о 14:20 №06519 2,33%, що засвідчено підписом та печаткою лікаря.

Опитана в судовому засіданні лікар ОСОБА_4 пояснила суду, що є лікарем-наркологом, займає посаду завідувача наркологічного відділення КНП Добропільська ЛІЛ, має вищу освіту та стаж роботи з 2001 року. Свідок пояснила суду, що 03.01.2023 року о 13:55 до наркологічного відділення, був доставлений у супроводі військовослужбовців ОСОБА_1 . При клінічному огляді ОСОБА_1 , було виявлено різкий запах алкоголю з ротової порожнини, показники алкотест 6510 Драгер о 14:00 № 06518 2,65%, о 14:20 №06519 2,33%. На запитання суду, стосовно того, про який ступінь алкогольного сп`яніння свідчать такі показники приладу свідок пояснила, що скоріше за все ОСОБА_1 на момент огляду почав трезвіти. З його слів, 03.01.2023 року, близько 9:00 вжив 0,5 літрів горілки. Крім цього, було виявлено, що зіниці очей розширені, слизові оболонки гіперемовані, сухі, що також свідчить про те, що особа вживала алкогольні напої, склери ін`єктовані судинами, виконував пальцьо-носову пробу з промахами, Поза Ромберга з похитуваннями, ністагм вліво. Від здачі сечі ОСОБА_1 відмовився. Виходячи із клінічних ознак та показань приладу можливо стверджувати, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння середньої тяжкості. На запитання ОСОБА_1 свідку, чому у висновку № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння стосовно ОСОБА_1 від 03.01.2023 року, який доданий до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року, вказані показники приладу, а у примірнику того ж висновку, який був виданий на руки ОСОБА_1 , таких даних не вказано, свідок пояснила суду, що у висновку лікар не зобов`язаний вказувати такі дані, але за звичай, при медичному огляді військовослужбовців, командири просять відображати такі дані у примірнику висновку, які отримують на руки.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який перебуває на посаді начальника штабу батальйону, пояснив суду, що 03.01.2023 року приблизно о 13:00 слідував у службових справах через м. Добропілля, де зателефонував ОСОБА_1 з проханням зустрітися для підписання документів. В цей час ОСОБА_1 перебував за місцем розташування підрозділу. Приблизно через пів години прибув ОСОБА_1 , від якого було чутно характерний запах алкоголю. Приблизно о 13:40 13:45 ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. По прибуттю ОСОБА_1 був супроводжений до наркологічного відділення, де поводив себе зухвало. У відділенні ОСОБА_1 продув пристрій алкотест, який перший раз показав 2,65%. Від здачі сечі відмовився.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який займає штатну посаду начальника складу, пояснив суду, що 03.01.2023 року йому зателефонував командир та наказав прибути до медичного закладу. По прибуттю свідок ОСОБА_6 зайшов до кабінету лікаря, де проходив медичний огляд ОСОБА_1 , який шуткував, на вимогу лікаря надати документи казав, що не має при собі документів. ОСОБА_1 продув алкотестер. Від здачі сечі відмовився.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 03.01.2023 року близько 12 години їхав з полковником ОСОБА_2 у службових справах, по дорозі заїхали до м. Добропілля, де була необхідність підписати у ОСОБА_1 службові документи. По шляху слідування вдалося додзвонитися до ОСОБА_1 та повідомити його про необхідність прибути до м. Добропілля. Ближче до 13 години до місця зустрічі прибув ОСОБА_1 , який вийшов з автомобіля похитуючись, також було чути характерний запах алкоголю. Після чого полковник ОСОБА_2 доповів командиру про ситуацію. Командир наказав направити ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Судом також було досліджено письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 04.01.2023 року, які додані до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року, які за своїм змістом в цілому не суперечать та узгоджуються з усними поясненням цих же свідків, які були надані ними суду безпосередньо в залі суду.

Що стосується пояснень ОСОБА_1 про те, що додані до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року докази (письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 04.01.2023 року, а також висновок № 5 від 03.01.2023 року) не можна вважати доказами при розгляді даної справи, оскільки такі докази були зібрані під час складання протоколу № 1 від 05.01.2023 року, який разом із доданими документами був повернутий для належного оформлення постановою судді від 18.01.2023 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З витребуваних з канцелярії суду матеріалів судової справи № 227/62/23 (3/227/133/2023), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи в судовому засіданні, вбачається, що 11.01.2023 року до суду надійшов протокол про військове адміністративне правопорушення від 05.01.2023 року (у справі залишився примірник протоколу надаий ОСОБА_1 ), в якому склад адміністративного правопорушення (на аркуші справи 8) викладений ідентично за змістом до складу адміністративного правопорушення, який викладено у протоколі про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року (на аркуші справи 2), який надійшов до суду 19.01.2023 року після дооформлення.

Також вбачається, що згідно постанови судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2023 року по справі № 227/62/23 (3/227/133/2023) протокол про військове адміністративне правопорушення № 1 від 05.01.2023 року, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, не містив пояснень ОСОБА_1 , або ж запису уповноваженої посадової особи (засвідченої її підписом, із зазначенням дати підписання) про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень (п. 6 Розділу ІІ Інструкції від 23.10.2021 року № 329). Оскільки зазначені недоліки є суттєвими, протокол було повернуто для належного оформлення.

При цьому, повертаючи протокол про військове адміністративне правопорушення № 1 від 05.01.2023 року судом було враховано позицію Верховного Суду України, згідно якої визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14). Позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Виходячи із характеру та обсягу недоліків змісту протоколу № 1, які мали бути виправлені, та які не стосувалися суті правопорушення, суд вбачає процесуально вірним дооформлення матеріалів шляхом складення протоколу про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року, оскільки відповідно до Інструкції від 23.10.2021 року № 329 не допускаються закреслення чи виправлення записів, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, щодо якої він складений.

Таким чином суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що справа про адміністративне правопорушення за протоколом про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року є новою справою, оскільки встановлено, що фабула події і складу адміністративного правопорушення на перших сторінках обох протоколів не відрізняється за змістом та стосується однієї і тієї ж події та особи, а тому і докази, які були зібрані під час провадження та повторно додані до протоколу № 2 є належними і допустимими.

Згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частина 3 статті 172-20 КУпАП, окрім іншого, передбачає адміністративну відповідальність за появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-Х11 зі змінами: особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом, оскільки підтверджена дослідженими судом належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення № 2 від 19.01.2023 року; актом медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ; висновком № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння. При цьому, перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час проходження медичного огляду також було підтверджено і лікарем ОСОБА_4 , яка була опитана судом безпосередньо та пояснила суду, що заключний діагноз був поставлений нею виходячи із сукупної клінічної картини оглянутого ОСОБА_1 , тобто спираючись, як на показання алкотестера, так і на наявність достатньої кількості зовнішніх клінічних ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

Оцінивши висновок № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння у сукупності із поясненнями свідка ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як письмових, так і усних, судом з`ясовано, що проміжок часу, протягом якого ОСОБА_1 вибув з місця розташування військової частини та до початку проходження ним медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння міг становити в межах двох годин, що відповідає загальним вимогам, які суд застосовує за аналогією з відповідними положеннями Інструкції від 09.11.2015 N 1452/735 в частині дотримання необхідного проміжку часу між виявленням стану сп`яніння та початком медичного огляду на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 стосовно недостовірності пояснень свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , через підлеглість своїм командирам, оскільки Інструкцією від 23.10.2021 року № 329, яка на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, була єдиним та основним нормативно-правовим актом, який застосувався у процедурі оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців, у тому числі і за ст. 172-20 КУпАП, не заборонено залучати у якості свідків співслужбовців.

Також, враховуючи посаду і стаж роботи свідка лікаря ОСОБА_4 , у суду відсутні сумніви стосовно кваліфікації лікаря, як наслідок правдивості та правильності поставленого діагнозу.

Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 стосовно недійсності висновку № 5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку із тим, що на примірнику висновку, який був наданий йому на руки (знаходиться у справі № 227/62/23 (3/227/152/2023, яка долучена судом до справи), не міститься запису стосовно проміле алкоголю, оскільки вчинення такого запису у висновку чинним законодавством не вимагалось. Натомість обидва висновки, як той, що доданий до протоколу, так і той, шо був наданий ОСОБА_1 суду містять однаковий заключний діагноз лікаря-нарколога: перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовця на території тимчасового розташування підрозділу військової частини у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду та в період воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують його відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, перебування військовослужбовця в зоні ООС, суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року, Указом Президента України введено воєнний стан який триває й на теперішній час, та військовослужбовці зобов`язані здійснювати заходи щодо оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Приймаючи до уваги характер вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю необхідним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (в редакції закону під час вчинення правопорушення), що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 172-20, 283 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (в реакції закону чинного під час вчинення правопорушення), та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 грн., який повинен бути сплачений на користь держави за наступними реквізитами: отримувач: Добропільське ГУК/Добропільська МТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: (IBAN): UA508999980313000106000005652, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції.

Матеріли справи про адміністративне правопорушення 227/62/23 (провадження № 3/227/133/2023) зберігати при матеріалах справи.

Роз`яснити, що у відповідності з вимогами ст.ст.307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений 24.02.2023 року.

Суддя А.М. Левченко