Рішення № 10917985, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/14118.08.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Віадукт» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача                    Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент

Лізинг Україна»

Про           визнання частини договору поставки недійсним

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Главнік В.В. –по дов. 17-02/2010 від 17.02.2010р.

Від відповідача не з»явився

Від третьої особи Решодько І.М. –по дов. 188/23-04 від 23.04.2010р.

Коломієць К.В. –по дов. №180/31-03 від 31.03.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва переданий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віадукт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція» про визнання договору поставки № F262 від 30.09.2008р. в частині підписаного Акту приймання-передачі від 28.11.2008р. недійсним з дати його підписання, тобто таким, що не породжує жодних юридичних наслідків, а саме права відповідача на отримання 10% від загальної вартості напівпричепу Vario T4H-0-S3-D2P, що є предметом поставки за договором № F262 від 30.09.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. порушено провадження у справі № 36/141, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», розгляд справи призначено на 26.04.2010р.

До початку розгляду справи 26.04.2010р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.05.2010р.

В судовому засіданні 26.05.2010р. представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 36/141 до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № 31/442 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віадукт»про стягнення 4830098,48 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віадукт»про стягнення 1614620,29 грн.

Для вирішення питання щодо задоволення зазначеного клопотання в судовому засіданні 26.05.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 02.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2010р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі, оголошено перерву в судовому засіданні до 14.06.2010р.

В судовому засіданні 14.06.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 16.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.07.2010р.

Розгляд справи 21.07.2010р. не відбувся, оскільки представник відповідача через канцелярію суду 21.07.2010р. подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 36/141.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2010р. за підписом Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. відмовлено в задоволенні клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»про призначення колегіального розгляду справи № 36/141.

Ухвалою від 27.07.2010р. розгляд справи було призначено на 09.08.2010р.

В судове засідання представник відповідача не з»явився. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник відповідача перебуває на лікарняному. Крім того, в даному клопотання представник просив кореспонденцію направляти на адресу представника: 02095, м. Київ, вул.. Княжий Затон, 16-а, кв. 99.

Представники позивача та третьої особи при вирішенні клопотання покладаються на розсуду суду.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників позивача та третьої особи, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 18.08.2010р.

В судове засідання 18.08.2010р. представник відповідача не з»явився.

Через відділ діловодство від представника відповідача Годецького І.Ю. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник відповідача Годецький І.Ю. перебуває з 16.08.2010р. по 02.09.2010р. у відпустці.

Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від відповідача до суду надійшла телеграма та клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник відповідача Годецький І.Ю. перебуває з 16.08.2010р. по 02.09.2010р. у відпустці.

Представники позивача та третіх особі проти задоволення даного клопотання заперечували, посилаючись на те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представника відповідача.

Суд розглянувши дані клопотання та заслухавши думку представників позивача та відповідача вважає, що дані клопотання не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.

В матеріалах справи наявна довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція» за № 62 від 17.11.2009р., терміном дії до 17.11.2011р., видана Годецькому Ігорю Юрійовичу, Годецькому Олександру Ігоровичу, Галатюк Тетяні Сергіївні, Єрьоміну Станіславу Вікторовичу, Кондратенко Тетяні Олександрівні, Рудь Світлані Віталіївні, відповідно до якої їм надана право як окремо кожному, так і разом на території України від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»бути представниками в будь –яких судах України, в т.ч. судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах України, Верховному Суді України.

З огляду на викладене, відповідач не позбавлений був права направити в судове засідання інших представників, що визначені в довіреності від 17 листопада 2009р. за №62.

В матеріалах справи відсутні будь –які докази відкликання Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»довіреностей на представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»іншими представниками.

Крім того, до поданих суду клопотань не надано належних доказів того, що представник відповідача Годецький І.О. перебуває у відпустці.

При відмові в задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи судом приймається до уваги та обставина, що за клопотанням представника відповідача розгляд справи уже відкладався.

В судовому засіданні 14.06.2010р. оголошувалась перерва до 16.06.2010р.

16.06.2010р. представником відповідача Годецьким О.І. було подано клопотання за підписом представника Годецького І.Ю. про відкладення розгляду справи, оскільки представник Годецький І.Ю. приймає участь в іншому судовому процесі.

Ухвалою від 16.06.2010р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи було відкладено на 21.07.2010р.

Розгляд справи 21.07.2010р. не відбувся, оскільки представник відповідача через канцелярію суду 21.07.2010р. подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 36/141.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2010р. за підписом Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. відмовлено в задоволенні клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»про призначення колегіального розгляду справи № 36/141.

Ухвалою від 27.07.2010р. розгляд справи було призначено на 09.08.2010р.

В судове засідання 09.08.2010р. представник відповідача не з»явився. Від представника відповідача Годецького І.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник відповідача перебуває на лікарняному. Крім того, в даному клопотання представник просив кореспонденцію направляти на адресу представника: 02095, м. Київ, вул.. Княжий Затон, 16-а, кв. 99.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010р. клопотання представника відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 18.08.2010р.

Відповідач в судове засідання 18.08.2010р. повноважного представника не направив.

Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

В судовому засіданні 18.08.2010р. представником позивача подана заява, відповідно до якої позивач просить визнати договір поставки № F262 від 30.09.2008р. в частині підписаного Акту приймання-передачі від 28.11.2008р. недійсним з дати його підписання.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 30 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція», Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віадукт»був укладений договір поставки №F 262.

Відповідно до умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція» зобов’язалося в обумовлені договором передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» товар напівпричеп Vario T4H-0-S3-D2P, рік виробництва 2008, ціна товару 3177039, 98 грн. з ПДВ, термін поставки 30.09.2008р.

28.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віадукт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»був підписаний акт прийому –передачі, в якому зазначено, що:

відповідач передав, а позивач прийняв товар - напівпричеп Vario T4H-0-S3-D2P, 2008 року виробництва та наступні документи: керівництво з експлуатації, CD –диск з експлуатації, запчастин, техобслуговування.

З моменту підписання акту приймання –передачі, тобто з 28 листопада 2008 року, право власності на товар перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», а право користування товаром отримало Товариство з обмеженою відповідальністю «Віадукт».

Незважаючи на укладення 28 листопада 2008 року акту приймання –передачі, фактична поставка товару не відбулася, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція»не передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Віадукт» товар в натурі, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідач в наданому суду письмовому відзиві проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що подання даного позову направлене уникнення з боку позивача обов’язку по сплаті великих лізингових платежів.

В наданому письмовому відзиві позивач посилається на те, що 28.11.2008р. в 14-00 позивач, після проведення численних переговорів, чітко заявив про готовність прийняти товар, але оскільки товар не був розмитнений ( у зв’язку з затягуванням позивача його прийняти), здача –прийняття товару відбувалося не на території підприємства, за адресою вказаною в договорі поставки (м. Київ, вул. Магнітогорська, 1), а на території митниці. Крім того, неготовність позивача фактично прийняти товар в день підписання акту приймання –передачі товару підтверджується й тим, що уповноважений представник, який підписував акт прийому –передачі від імені позивача не мав довіреності (встановленого чинним законодавством зразка) на отримання товарно –матеріальних цінностей, без якої фактично передати товар у користування позивачу відповідач не мав права.

Крім того, фактичні дії позивача свідчили про те, що він не бажав фактично приймати товар.

З огляду на викладене відповідач вважає, що позивач порушив свій обов’язок передбачений ст. 689 Цивільного кодексу України, щодо прийняття товару. Відповідно до ч. 2 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передавання та одержання товару. Але позивач не вчинив жодних дій спрямованих на набуття ним права користування товаром.

Представники третіх осіб в судовому засідання вимоги підтримали в повному обсязі.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

30 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансконструкція» (далі відповідач), Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віадукт»(далі позивач) був укладений договір поставки №F 262.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1) відповідач зобов’язався в обумовлені договором передати у власність третій особі товар, а третя особа зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В п. 2.1 договору передбачено, що придбання товару здійснюється для передачі в лізинг позивачу згідно договору у зв’язку з чим третя особа доручає позивачу, а позивач зобов’язується прийняти товар від відповідача.

З моменту укладення даного договору до позивача перейшли всі права та обов’язки покупця (третьої особи) за цим договором по відношенню по відповідача, крім права власності на товар, права відмовитися від цього договору та обов’язку сплатити товар.

Основні дані про товар наступні: напівпричеп Vario T4H-0-S3-D2P, рік виробництва 2008, кількість 1, ціна товару 3177039, 98 грн. з ПДВ, термін поставки 30.09.2008р.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1 (згідно Інкотермс -2000).

Відповідно до п. 2.3 договору у разі, якщо товар приймається позивачем без застережень щодо недоліків, факт прийому –передачі товару засвідчується підписанням між відповідачем та позивачем акту прийому –передачі товару за формою, яка вимагається третьою особою, з обов’язковим зазначенням в акті дати прийняття товару, його заводських номерів, року випуску, інформації про монтаж та введення в експлуатацію (якщо ці операції входять в предмет поставки).

В момент підписання відповідачем та позивачем акту, відповідач зобов’язаний передати позивачу документацію, необхідну для експлуатації та реєстрації товару, яка є невід»ємною частиною товару (п.2.4 договору).

28 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому –передачі, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв товар, відповідно до договору №F 262 від 30 вересня 2008 року.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку позивача всупереч підписаному акту прийому – передачі від 28 листопада 2008 року відповідач, обумовлений договором та визначений в акті товар, фактично позивачу не передав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 197 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або за місцем, яке визначено змістом зобов’язання.

П.2.2 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах DDP м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1 (згідно Інкотермс -2000).

Відповідно до умов DDP міжнародних правил та тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року, зобов’язання відповідача щодо поставки товару вважається виконаними за умови передачі покупцю (третій особі) товару, що пройшов митне очищення, в названому місті призначення, тобто за адресою:

м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1.

Відповідач в порушення умов договору не здійснив поставку товару, оскільки в день підписання 28.11.2008р. акту приймання –передачі товар не був розмитнений, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем в письмовому відзиві.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що по акту прийому –передачі 28.11.2008р. позивач, обумовлений умовами договору №F 262 від 30 вересня 2008 року, товар не отримував.

Згідно ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, якщо правочин –дія особи, спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов’язків , не виконано, він є таким, що не створює жодних правових наслідків.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поставки № F262 від 30.09.2008р. в частині підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІАДУКТ»(м. Київ, вул.. Новопирогівська, 60, код ЄДРПОУ 35402276) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНСТУКЦІЯ»(м. Київ, вул. Лебедева –Кумача, 5 оф. 3-а, код 34353569) Акту приймання-передачі від 28.11.2008р. між з дати його підписання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНСТУКЦІЯ»(м. Київ, вул. Лебедева –Кумача, 5 оф. 3-а, код 34353569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАДУКТ»(м. Київ,

вул. Новопирогівська, 60, код ЄДРПОУ 35402276) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

СуддяТ.Ю. Трофименко Повний текст рішення складено 25.08.2010р.