Рішення № 109179171, 22.02.2023, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1746/20

Провадження № 2/536/102/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Пасєчнікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позов зокрема обґрунтовано тим, що відповідач звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву від 05.02.2016 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правила надання банківських послуг», «Тарифам», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 26.10.2020 року має заборгованість 16565,73 грн., з яких: 11015,49 грн. заборгованість за тілом кредиту; 808,48 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 4741,76 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

На підставі викладеного позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користьАТ КБ"ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 05.02.2016 року у розмірі 16565,73 грн. станом на 26.10.2020 року,яка складаєтьсяз наступного: 11015,49 грн. заборгованість за тілом кредиту; 808,48 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 4741,76 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; та судовий збір в розмірі 2102 грн.

ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що позивачем не подано до суду документів, які свідчили б про те, що між ним та позивачем виникли кредитні відносини і що позивач відповідачу надавав кредитні грошові кошти.

В обґрунтування своїх вимог позивач тільки додав до своєї позовної заяви анкету-заяву та низку інших документів, але жодного доказу, в розумінні законодавства України, що підтверджував би виникнення кредитного зобов`язання на зазначену у позові суму, не було надано.

Водночас ОСОБА_1 вказав, що з наданої копії Анкети-заяви не вбачається, яку саме банківську картку (чи послугу) відповідач бажав отримати, та не вказано бажаний кредитний ліміт взагалі, відсутні умови кредитування, розмір та тип процентної ставки, строк користування кредитом, порядок повернення кредиту, розмір та випадки застосування відповідальності.

Також, враховуючи Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, Анкета заява як доказ укладення кредитного договору, повинна обов`язково містити узгоджені в належній письмовій формі істотні умови цього виду договірних відносин, а саме: розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір пені, штрафів та умови їх застосування, вид кредитної картки та її номер. Однак вказана обов`язкова інформація (істотні умови договору) відсутня у наданій позивачем Анкеті - заяві. Крім того, в інших доданих до позовної заяви додатках відсутні відомості щодо укладання кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення. А тому відповідно до ст.ст. 77-80 ЦПК України вказана анкета-заява не є належним, допустимим та достатнім доказом, який підтверджував би факт надання відповідачу кредиту.

Водночас, додатки до позову не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг він розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані йому Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до начебто укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх

мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь- яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві.

Також, ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що строк позовної давності для вимоги стягнення коштів за вказаним договором сплинув.

12.10.2022 року позивачем подано відповідь на відзив в якому заперечив щодо неознайомлення відповідачем з умовами та правилами надання банківських послуг, з огляду на наступне.

Так, позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 05-02-2016 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки та особистим підписом засвідчив (ла), що Я згоден (на) з тим, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складають Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту Банку www.ргіvatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку ргіvatbank.uа.

Також до матеріалів позовної заяви долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6% (43,2% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Стосовно правомірності зміни кредитного ліміту позивач вказав, що умовами договору визначено, що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.

Встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Додатково повідомлено, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.

Щодо застосування строку позовної давності позивач вказав, що відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 08.2021 року.

Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 13.12.2020 року, тобто до спливу строку позовної давності.

У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

З урахуванням вказаного, просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала. Просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідач підписував анкету-заяву при зверненні до банку, проте вказав, що саме з наданими позивачем умовами та правилами надання кредиту він не ознайомлювався. З вказаних підстав та підстав викладених у відзиві на позов просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

Так, позивач вказував, що Відповідач звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву від 05.02.2016 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правила надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Заявою відповідача підтверджується, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Досліджуючи зазначені обставини справи, суд приходить висновку, що надана позивачем анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку не підтверджує факт укладання кредитного договору між сторонами на таких умовах, як зазначає позивач, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Анкета-заяваза своєюсуттю неє договоромвідповідно дост.268ЦК України,оскільки взагаліне міститьжодних істотних умов договору кредитування.

В той час, позивач також посилався на ст. 634 ЦК України, вказуючи, що між сторонами укладено договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд не погоджується з вказаними доводами позивача з огляду на те, що відповідно до ч.ч. 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивач,обґрунтовуючи правовимоги посилавсянаанкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видані картки, витяг з «Тарифів», витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг».

Як встановлено, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» наданого позивачем, визначені: пільговий період до 30 днів за кожною тратою, базова процентна ставка -3 % , для «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» визначені: пільговий період до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова процентна ставка -3,6 %, для «Універсальна Gold» визначені: пільговий період до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова процентна ставка -3,5 %, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент написання анкети взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування та взагалі який Тариф був обраний відповідачем при зверенні до Банку.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про надання кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позивачем позовні вимоги в частині стягнення відсотків за прострочення кредиту не доведено, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

В той час, згідно виписки щодо деталізації операцій по картці за договором № б/н від 05.02.2016 року станом на 26.10.2020 року встановлено що з 25.07.2017 року по березень 2020 року ОСОБА_1 дійсно користувався коштами АТ КБ «Приват Банк», що не заперечується самим відповідачем.

У постанові від 10.04.2019 у справі № 356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Таким чином, суд приходить висновку, що за відповідачем мається заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі тіла заборгованості, тобто фактичних витрат кредитних коштів з урахуванням погашення заборгованості.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.02.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Приват Банк» судом встановлено, що в період з 25.07.2017 року по 26.10.2020 року ОСОБА_1 фактично витратив 10598,58 грн кредитних коштів (3 колонка розрахунку заборгованості) та за аналогічний період відповідачем внесено на погашення заборгованості 7286,45 грн, що відповідає 21 колнці розрахунку. Відтак, суд вважає, що сума заборгованісті відповідача перед АТ «Приват Банк» що підлягає стягненню становить 3312,13 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею256ЦК Українивстановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України).

А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Постановою Верховного суду України від 18.06.2014 року справа №6- 61 цс 14 роз`яснено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Отже, термін дії картки до останнього дня - 05.2021 року, що підтверджується Довідкою про видачу кредитних краток ОСОБА_1 .

Оскільки, позивач же звернувся до суду з позовом 08.12.2020 року, тому суд вважає, що позивачем не пропущений строк загальної позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керувався наступним.

Ст.133 ЦПК України визначено види судових витрат. Відповідно до ч.1 цієї статті - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 418 грн, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (19,9%).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» заборгованість в розмірі 3312,13 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» судовий збір в розмірі 418 гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський