Рішення № 109178020, 23.02.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10918/22

Провадження № 2/357/142/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Мартиненко Є. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивача ОСОБА_2 05 травня 2022 року державним нотаріусом Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 45/2022. Інших спадкоємців, крім позивача, немає. 07 жовтня 2022 року нотаріусом позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , але цього ж дня нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:033:0006 та з кадастровим номером 3210300000:02:033:0005 через відсутність визначених частко у праві на спадкове майно спадкодавця. Станом на дату звернення до суду з позовом згідно з даними державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровим номером 3210300000:02:033:0006 та з кадастровим номером 3210300000:02:033:0005 є окремо сформованими та знаходяться за однією адресою ( АДРЕСА_1 ) та належать на праві спільної сумісної власності позивачу і померлій ОСОБА_2 . За таких обставин позивач просить суд: 1) Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 0,10 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 3210300000:02:033:0006, яка розташована в АДРЕСА_1 ; 2) Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 0,0077 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3210300000:02:033:0005, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2022 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 16 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 січня 2023 року. Вказаною ухвалою витребувано від Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05 січня 2023 року від відповідача Білоцерківської міської ради надійшов лист, в якому міська рада просить слухати справу без її представника за наявними матеріалами у справі на розсуд суду та надіслати копію повного рішення у справі.

Через невиконання ухвали суду про витребування доказів, підготовчі засідання у справі, призначені на 12 січня 2023 року відкладено на 01 лютого 2023 року, а 01 лютого 2023 року відкладено на 23 лютого 2023 року.

03 лютого 2022 року на адресу суду надійшов лист завідувача Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори з направленням копії спадкової справи № 45/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Представник позивача адвокат Каракой Т.В. 23 лютого 2023 року звернулася до суду із заявою, у якій просила розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просила закрити підготовче засідання у справі та цього ж дня ухвалити рішення про задоволення позову.

Від відповідача Білоцерківської міської ради Київської області 05 січня 2023 року на адресу суду надійшов лист про розгляд справи без представника, за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року закрито підготовче засідання у даній справі та призначено справу до розгляду на 23 лютого 2023 року.

Від відповідача Білоцерківської міської ради Київської області 05 січня 2023 року на адресу суду надійшов лист про розгляд справи без представника, за наявними матеріалами справи.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою державного нотаріуса Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори від 07 жовтня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що розташована: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,1000 га, кадастровий номер 3210300000:02:033:0006 та на частку земельної ідолянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,0077 га, кадастровий номер 3210300000:02:033:0005 після померлої ОСОБА_2 через відсутність визначених часток у праві власності на спадкове майно спадкодавця. (а.с.8-9)

08 грудня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,1077 га, кадастровий номер 3210300000:02:033:0006 для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд - 0,1000 га та для ведення особистого селянського господарства 0,00077 га. (а.с.10).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, сформованої станом на 22.10.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:02:033:0006 за адресою АДРЕСА_1 має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.11-12).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, сформованої станом на 22.10.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:02:033:0005 за адресою АДРЕСА_1 має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.11-12).

07 жовтня 2022 року державним нотаріусом Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори Винарському В.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.14).

Відповідно до спадкової справи № 45/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , єдиною особою, яка звернулася із заявою про прийняття спадщини , є рідний брат померлої ОСОБА_1 (аркуш спадкової справи 2). На момент смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , лише вона була зареєстрована за місцем проживання ( АДРЕСА_2 (аркуш спадкової справи № 44)). Відомості про наявність заповіту після смерті ОСОБА_2 матеріали спадкової справи не містять.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у дань відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом, відповідно до статті 1261 ЦК України, мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом, відповідно до статті 1262 ЦК України, мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно з вимогами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з абзацом 3 частини другої статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з усталеною судовою практикою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Правова позиція з даного питання викладена в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19.

ОСОБА_1 , через відмову нотаріуса, немає можливості оформити в установленому законом порядку право власності на земельні ділянки, що розташовані за місцем знаходження будинку, який ним успадковано.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю частина перша статті 368 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги те, що позивач та його померла рідна сестра ОСОБА_2 володіли земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_1 , які перебували у їх спільній сумісній власності, частки у якій, згідно зі статтею 370 ЦК України є рівними, нотаріусом відмовлено у видачі позивачу свідоцтв на спадщину на вказані земельні ділянки, з метою захисту прав позивача, який на даний час, є єдиною особою, що звернулася із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка в свою чергу на момент смерті проживала одна, суд вважає за доцільне задоволити позовні вимоги останнього та визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 0,10 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 3210300000:02:033:0006, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 0,0077 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 3210300000:02:033:0005, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Білоцерківська міська рада Київської області. Місце знаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15. Код ЄДРПОУ: 26376300.

Суддя М. М. Бебешко