Ухвала суду № 109175424, 23.02.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/102/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., у справі за позовом позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічна компанія "Аналог" до Приватного підприємства "Ремонтник" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічна компанія "Аналог" (ідентифікаційний код 32833529, адреса місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. М. Шимка, 13) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Ремонтник" (ідентифікаційний код 21729774, адреса місцезнаходження: 19101, Черкаська область, Уманський район, м. Монастирище, вул. Соборна, 3К, офіс 3) про стягнення 218058,10 грн, зокрема 151266,13 грн боргу за поставлений товар відповідно до договорів поставки від 04.01.2020 №Тк-00011 та від 06.01.2021 №Тк-00036, 27227,90 грн пені, 10588,63 грн штрафу, 3419,03 грн 3 % річних та 25556,41 грн інфляційних втрат.

У позові позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3270,87 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

23.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №925/102/23, ухвалив розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судовий розгляд справи призначив на 16.02.2023 на 11 год. 30 хв.

09.02.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 80-83), у якому просив відмовити повністю у задоволенні позову, оскільки відповідач в добровільному порядку здійснив розрахунок за поставлений товар у розмірі 151266,13 грн на підставі платіжного доручення №652 від 18.01.2023 (а. с. 90). Щодо нарахування пені, штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних відповідач категорично заперечує, оскільки вважає, що вони нараховані безпідставно, строки їх обчислення не відповідають дійсності. Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то витрати не відповідають критеріям розумності та є не спів мірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

15.02.2023 позивач подав до суду: 1) клопотання (а. с. 97), у якому просив суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні 16.02.2023 у відсутність його представника; 2) заяву про зменшення розміру позовних вимог (а. с. 99) у зв`язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 151266,13 грн та просив стягнути27227,90 грн пені, 10588,63 грн штрафу, 3419,03 грн 3 % річних та 25556,41 грн інфляційних втрат, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

16.02.2023 суд відклав розгляд справи на 23.02.2023 на 09 год. 00 хв.

22.02.2023 позивач подав до суду: 1) заяву про відмову від позову, у якій просив здійснити розгляд справи у його відсутність, підтримав заяву про відмову від позову та просив закрити провадження у справі; 2) заяву про відмову від позову, у якій відмовився від позовних вимог та просив суд винести ухвалу про закриття провадження у справі. У заяві зазначив, що позивачу відомо, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

23.02.2023 у судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.

Предметом спору у цій справі є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 218058,10 грн, зокрема 151266,13 грн боргу за поставлений товар відповідно до договорів поставки від 04.01.2020 №Тк-00011 та від 06.01.2021 №Тк-00036, 27227,90 грн пені, 10588,63 грн штрафу, 3419,03 грн 3 % річних та 25556,41 грн інфляційних втрат.

У позові позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3270,87 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Відповідач в добровільному порядку здійснив розрахунок за поставлений товар у розмірі 151266,13 грн на підставі платіжного доручення №652 від 18.01.2023 (а. с. 90).

Позивач відмовився від позовних вимог та просив суд закрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд встановив, що заява про відмову від позову складена та підписана представником позивача адвокатом Олійником Андрієм Михайловичем.

Перевіривши зміст заяви представника позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що представник позивача адвокат Олійник А.М. на підставі п. 2.2 договору про надання правової допомоги позивачу (а. с. 68), якому позивач надав право користуватися усіма процесуальними права сторони господарського процесу, зокрема право на відмову повністю або частково від позовних вимог.

Суд приймає відмову від позову позивача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до частини 3, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У зв`язку з відмовою позивача від позову суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

16.02.2023 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Оскільки позивач відмовився від позову на стадії розгляду справи по суті і суд прийняв таку відмову, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі задовольнити.

Прийняти відмову позивача від позову.

Провадження у справі № 925/102/23 закрити

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання, в порядку передбаченому частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання, відповідно до статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Гладун