Ухвала суду № 109174971, 24.02.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" лютого 2023 р. Справа № 911/482/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенко П.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ідентифікаційний код 41084239) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Фіненка Олексія Миколайовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 95 764, 97 грн, що виникла внаслідок порушення умов договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 року,

встановив:

16.02.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - заявник) до Фізичної особи-підприємця Фіненка Олексія Миколайовича (далі - позичальник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 року в загальному розмірі 95 764, 97 грн, яка складається із сум: суми прострочених платежів по тілу кредиту 54 820, 35 грн, суми прострочених платежів по процентах 40 944, 62 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ «Бізнес Позика» зазначає, що 14.01.2021 з Фізичною особою-підприємцем Фіненком Олексієм Миколайовичем було укладено договір про надання кредиту № 074484-КС-006, шляхом обміну електронними повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 60 000, 00 грн строком на 24 тижні, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти в строк та сплатити проценти за користування. Сторонами погоджено, що процентна ставка складає 0,70461386 % в день та є фіксованою, комісія за надання кредиту складає 3 000, 00 грн.

Поряд з тим, за ствердженням заявника, 21.04.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Фіненком Олексієм Миколайовичем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту, відповідно до умов якої заявник надає позичальнику додатково кредит в сумі 40 000, 00 грн, комісія за надання кредиту складає 6 000, 00 грн.

До того ж, як зазначає заявник, 23.09.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Фіненком Олексієм Миколайовичем було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту, відповідно до умов якої заявник надає позичальнику додатково кредит в сумі 55 000, 00 грн, комісія за надання кредиту складає 8 250, 00 грн.

Заявник вказує, що свої зобов`язання за договором про надання кредиту виконав в повному обсязі та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 155 000, 00 грн шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника. Натомість позичальник узяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кошти у повному обсязі не повернув, у зв`язку із чим в останнього виникла зазначена заборгованість в загальному розмірі 95 764, 97 грн.

Дослідивши матеріали поданої заяви з додатками, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на таке.

Пунктами 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. ч. 1-2 ст. 6, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Пунктами ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч. 1, 3-5, 6, 12, 13 ст. 11, ст. 12, 19-20 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; ідентифікаційні дані особи - унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Указаний закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб`єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»:

електронне повідомлення - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-комунікаційних систем;

електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах, і може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пп. 1, 9 договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 правовідносини сторін регулюються у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Також зазначено, що вказані Правила є невід`ємною частиною договору.

Заявником додано до заяви Правила про надання грошових коштів у кредит Фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2020 року (далі - правила).

Відповідно до пунктів 1.4.1, 2.10, 3.1.1, 3.1.4 - 3.1.6, 12.1 правил, акцептом є відповідь заявника про повне та безумовне прийняття пропозиції (оферти) кредитодавця укласти договір в електронній формі. Акцепт здійснюється (надається) в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю, яке (таке електронне повідомлення) підписане шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При поданні заявки заявник зобов`язаний вказати повні точні та достовірні особисті дані, що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про можливість надання кредиту. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANKID) заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність.

Після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією та включає умови, викладені у цих правилах, які є невід`ємною частиною договору. Після отримання заявником оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.

Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, про повне та безумовне її прийняття (акцепт) надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавця, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальник отримує підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, у момент укладення договору.

Договір про надання кредиту, укладений в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (у тому числі договір про надання кредиту, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентним за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаними власноруч, що повністю відповідає положенням ст. 12 до Закону України «Про електрону комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій паперовій формі.

Правила затверджуються наказом директора кредитодавця, розміщуються на сайті кредитодавця та на інформаційних стендах у філіях кредитодавця для ознайомлення з ними всіма зацікавленими особами. Правила набирають чинності з дати вказаної в наказі про їх затвердження, та є чинними до моменту їх скасування або до прийняття нового редакції правил. Прийняття нової редакції правил автоматично призводить до втрати чинності попередньої.

Ураховуючи приписи ч. 1 ст. 74, ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази повинні відповідати таким критеріям: належність, допустимість, достовірність. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустиміть полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Водночас до заяви про видачу судового наказу товариством не додано доказів, що підтверджують затвердження вказаних правил у долученій редакції; будь-які дані щодо їх затвердження на самому примірнику правил також відсутні.

Отже, в матеріалах заяви відсутні докази набрання чинності цими правилами, які є невід`ємною частиною договору.

Як зазначав заявник, ТОВ «Бізнес Позика» направлено 14.01.2021 Фізичній особі - підприємцю Фіненку Олексію Миколайовичу, пропозицію (оферту) укласти договір № 074484-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора G9872, направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено.

Згідно з пп. 4.4.4 правил, позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.

Разом з тим, заявником не надано доказів у відповідності до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» на підтвердження того, що вказаний одноразовий ідентифікатор G9872 дійсно був направлений через телекомунікаційну систему шляхом направлення електронного повідомлення (СМС-повідомлення) з телефону НОМЕР_2 .

Отже заявником не надано належних доказів на підтвердження прийняття пропозиції (оферти) укласти договір № 074484-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Крім того, заявником не доведено, а матеріалами справи не підтверджується, що номер телефону НОМЕР_2 , з якого начебто був направлений через ІТС одноразовий ідентифікатор G9872 шляхом направлення електронного повідомлення (СМС-повідомлення), та який вказаний в анкеті клієнта, належить особі, яку заявником визначено як боржника (Фізичній особі-підприємцю Фіненку Олексію Миколайовичу, адреса АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Як вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження укладання вказаного кредитного договору, підписаного, як стверджує заявник, з використанням боржником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявником надані, як електронні докази у формі паперових копій: пропозиція укласти договір (оферта) про надання кредиту від 14.01.2021; прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; договір № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; пропозиція від 23.09.2021 укласти додаткову угоду (оферта) до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення додаткової угоди до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; додаткова угода № 1 від 21.04.2021 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; додаткова угода № 2 від 23.09.2021 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; візуальні форми послідовності дій клієнта до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021, додаткової угоди № 1 від 21.04.2021 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 та додаткової угоди № 2 від 23.09.2021 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021; анкета клієнта від 09.01.2023 та довідки ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс», видані ТОВ «Бізнес Позика» про успішне проведення в системі платежів Фіненку О.М. на загальну суму 90 000, 00 грн.

У тексті договору відсутні будь-які позначки про підписання договору як зі сторони позичальника, так як зі сторони кредитодавця.

Водночас пропозиції укласти договір, прийняття/акцепт щодо укладання договору, пропозиції укласти додаткові угоди, прийняття/акцепт щодо укладання додаткових угод, та анкета клієнта не містять відомостей ані про використання електронних підписів заявника-кредитодавця та боржника-позичальника, ані одноразового ідентифікатора.

Поряд з тим додаткова угода № 2 від 23.09.2021 до договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором G-6941.

З наданих заявником документів не вбачається можливим встановити наявність волевиявлення боржника на укладення кредитного договору та підписання його сторонами електронними підписами, зокрема Фізичною особою-підприємцем Фіненком Олексієм Миколайовичем через використання одноразового ідентифікатора, оскільки відповідні докази відсутні, додані до заяви документи складені заявником одноособово.

Крім того, заявником надано візуальні форми послідовності дій клієнта - Фізичної особи - підприємця Фіненка Олексія Миколайовича.

Втім надані заявником візуальні форми послідовності дій клієнта (Фізичної особи - підприємця Фіненка Олексія Миколайовича) не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст. 74, 76-79 ГПК України, оскільки, по суті, є лише викладенням певної інформації безпосередньо зацікавленою особою на власний розсуд.

Поряд з тим заявник посилається на те, що на виконання умов договору грошові кошти в сумі 155 000,00 грн були перераховані заявником на вказаний позичальником картковий рахунок № НОМЕР_3 , на підтвердження чого долучено довідки б/н від 14.01.2023, видані ТОВ Фінансовою компанією «Елаєнс», проте на загальну суму лише 90 000,00 грн та анкету клієнта за підписом ТОВ «Бізнес Позика».

Однак, будь-яких доказів того, що банківський рахунок НОМЕР_3 належить Фізичній особі - підприємцю Фіненку Олексію Миколайовичу в матеріалах заяви також відсутні.

Тоді як, ні в офертах (пропозиціях) про укладання договору про надання кредиту та додаткових угод, ні в прийняттях (акцепті) пропозицій (оферти) щодо укладення договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 та додаткових угод до нього № 1 від 21.04.2021, № 2 від 23.09.2021, ні в умовах договору та додаткових угодах, не містяться дані про рахунок позичальника, на який будуть перераховані грошові кошти, зокрема банківський рахунок НОМЕР_3 який вказаний в анкеті клієнта.

Стягувачем не надано належних та допустимих доказів, передбачених законодавством розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, передачі боржнику в кредит грошових коштів заявлених до стягнення в повному обсязі.

Тоді як довідки б/н від 14.01.2023, видані ТОВ Фінансовою компанією «Елаєнс», не є такими розрахунковими документами, не підтверджують переказ коштів, операцій по банківському рахунку заявника або боржника, не підтверджують проведення касових операцій з видачі боржнику грошових коштів в кредит, а тому не є належними доказами перерахування коштів боржнику в розумінні вимог ст. 74, 76-79 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника на те, що виходячи із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.

Отже, розглядаючи заяву про видачу судового наказу, суд має встановити обставини виникнення або порушення права грошової вимоги зокрема, й саме в тій сумі, щодо стягнення якої подано відповідну заяву, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Однак, заявником не надано допустимих доказів, зокрема електронних та/або їх паперових копій, які б підтверджували укладення сторонами договору шляхом обміну електронними повідомленнями, підписання анкети, прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладання договору і додаткових угод шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відправки боржнику коду, надання останнім номеру свого телефону заявнику та введення коду-ідентифікатору боржником, як і не надано доказів того, що відповідний рахунок, на який посилається заявник про перерахування коштів, належить Фізичній особі-підприємцю Фіненку Олексію Миколайовичу та на який було перераховано зазначену суму.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та Фізичною особо - підприємцем Фіненком Олексієм Миколайовичем договору № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 та додаткових угод до нього № 1 від 21.04.2021, № 2 від 23.09.2021 шляхом обміну електронними повідомленнями з підписанням електронними підписами з використанням одноразового ідентифікатора; що стороною договору, отримувачем грошових коштів та боржником є саме Фізична особа - підприємець Фіненко Олексій Миколайович, отже, і наявність та безспірність грошової заборгованості саме у цієї особи.

З огляду на викладене, суд на підставі пп. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Бізнес Позика» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Фіненка Олексія Миколайовича заборгованості за договором № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 в загальній сумі 95 764, 97 грн.

За приписами ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 150, 152-154, 232, 234, 235 ГПК України, суд

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у видачі судового наказу за заявою від 15.02.2023 про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Фіненка Олексія Миколайовича заборгованості за договором № 074484-КС-006 про надання кредиту від 14.01.2021 та додатковим угодам до нього № 1 від 21.04.2021, № 2 від 23.09.2021 в загальному розмірі 95 764,97 грн, яка складається із сум: суми прострочених платежів по тілу кредиту 54 820,35 грн, суми прострочених платежів по процентах 40 944,62 грн.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків

Ухвала складена та підписана 24.02.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко