Рішення № 109174528, 16.02.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/804/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання: Стретович Н. К.

за участю представників сторін:

- від позивача: Пелепецький В.Д., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1281228 від 01.09.2022 (в режимі відеоконференції)

- від відповідачів: не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.К.Сервіс"

2) ОСОБА_1

про стягнення 552200,00 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

ТОВ "Фінансова компанія Актівітіс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Т.В.К. Сервіс" та фізичної особи ОСОБА_1 552200,00 грн, з яких 400000,00 грн заборгованості за кредитом та 152200,00 грн комісія та проценти за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами прийнятих на себе відповідних зобов`язань щодо погашення боргу за договором про надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) №691017 від 20.05.2021 та договором поруки №1018 від 20.05.2021.

Ухвалою від 30.09.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 115).

Ухвалою від 02.11.2022 господарський суд призначив підготовче засідання для розгляду справи та заяви позивача про забезпечення позову на 25.11.2022 о 10:00; постановив направити відповідні запити в банківські установи, зазначені позивачем, щодо руху коштів на рахунках ТОВ "Т.В.К. Сервіс" (а. с. 152).

Ухвалою від 25.11.2022 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 29.12.2022, призначив підготовче засідання суду для розгляду справи та заяви позивача про забезпечення позову (а. с. 185).

Відповідними ухвалами від 22.12.2022 господарський суд відмовив у задоволенні заяви позивача від 15.09.2022 про забезпечення позову; закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 06.01.2023 о 11:30 (а. с. 217-218; 221 - 222).

Ухвалою від 06.01.2023 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 26.01.2023 о 11:30; постановив повідомити відповідачів про дату і час судового засідання, зокрема, шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 232, 236).

Однак, вказаної дати та часу засідання суду не відбулося через оголошену повітряну тривогу на всій території України у зв`язку з військовою агресією РФ.

Ухвалою від 26.01.2023 господарський суд призначив засідання суду на 16.02.2023 о 14:30; постановив направити відповідну ухвалу до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради для з`ясування місця реєстрації ОСОБА_1 , а також повідомити відповідачів про дату і час судового засідання шляхом розміщення оголошення на сайті Господарського суду Житомирської області.

30.01.2023 на електронну пошту суду, а 06.02.2023 - поштовим зв`язком до суду від Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради надійшов лист від 27.01.2023, вих. №10-10/446/2023 в якому зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 242, 247-248).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав; повідомив про намір надати докази щодо розміру понесених судових витрат після ухвалення рішення по суті спору.

Відповідачі правом на подання відзиву на позов не скористались; про розгляд даної справи господарським судом засновник ТОВ "Т.В.К.Сервіс" - відповідач 2) ОСОБА_1 повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить трекінг відстеження поштової кореспонденції, отриманий за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти, з якого вбачається, що ухвалу господарського суду від 30.09.2022 про відкриття провадження у справі ним отримано 05.10.2022 (а. с. 142).

Слід зазначити, що копії вказаної ухвали господарського суду від 30.09.2022 направлялись на адреси, відповідно, юридичну відповідача 1) та за місцем реєстрації відповідача 2), які, однак, повернулись до господарського суду як не вручені із поштовими відмітками "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 164 - 169).

Крім того, повернулись як не вручені відповідачам також копії ухвали господарського суду від 22.12.2022, з поштовою відміткою щодо ТОВ "Т.В.К. Сервіс" "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 243 - 246).

Верховний Суд вказує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, тому не може свідчити про неправомірність його дій (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах КГС у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.

Крім того, на сайті Господарського суду Житомирської області розміщувались відповідні оголошення для відповідачів із зазначеними датою та часом проведення судового засідання (а. с. 236, 249).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (кредитодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.В.К.Сервіс" (позичальник, відповідач 1) був укладений договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) №691017 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець відкриває позичальнику поновлювальну відкличну кредитну лінію (далі - кредитна лінія/кредит) та надає позичальнику транші у її межах, а позичальник зобов`язується використати транші на цілі, зазначені у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати кредитодавцю проценти за користування траншами, виконати інші умови цього договору та повернути кредитодавцю транші у строки, визначені цим договором. У цьому договорі терміном "відновлювальна відклична кредитна лінія" позначається кредитна лінія, за умовами якої кредитодавець залишає за собою право відмовити позичальнику в її видачі та протягом строку дії якої після повного або часткового повернення наданих позичальнику траншів кредитодавець здійснює подальше кредитування позичальника в межах її ліміту (а. с. 7-12).

Відповідно до п. 1.2 договору ліміт кредитної лінії (гранична сума заборгованості по кредитній лінії) складає суму 400000,00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору розмір процентів за користування кожним з траншів складає: для траншів наданих строком до 30 днів 0,1% в день; для траншів наданих строком до 90 днів 0,15% в день; для траншів наданих строком до 365 днів 0,2% в день.

За п. 1.4 договору кредитна лінія відкривається в строк до 20.05.2022.

Як вбачається із п. 1.5 договору, транші надаються для поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів.

Відповідно до пп. б п. 2.1 договору належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується порукою ОСОБА_1 , реєстраційний номер обліку платника податків НОМЕР_1 .

Пунктом 4.1 договору передбачено, що кредитодавець надає кожен з траншів на підставі окремої заяви позичальника, складеної за формою, викладеною у додатку №1 до цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору надання траншів здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, що вказаний в п. 12.2 цього договору з урахуванням п. 5.4 цього договору.

Проценти нараховуються щоденно на суму загальної заборгованості за траншами, фактично наданими в межах кредитної лінії, протягом всього строку наявності такої заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому день надання траншу враховується, а день повернення траншу не враховується при нарахуванні процентів (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше п`ятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані.

У разі наявності будь- якого простроченого траншу або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення такого траншу, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення.

За п. 5.4 договору за видачу/продовження траншу позичальник сплачує кредитодавцю комісію за видачу кожного траншу в розмірі 1% від суми виданого траншу в межах кредитної лінії. Комісія за видачу/продовження траншу нараховується на суму наданого траншу в рамках кредитної лінії та автоматично стягується з суми кожного наданого траншу. Сума траншу надається на поточний рахунок позичальника за вирахуванням комісії за надання траншу.

Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за кожним отриманим траншем в дату погашення, зазначену в заяві (п. 7.1 договору).

Цей договір вважається укладеним з дати його укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором (п. 10.2 договору).

20.05.2021 між позивачем та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) був укладений договір поруки №1018 (далі - договір поруки), за п. 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за порушення позичальником, яким є ТОВ "Т.В.К.Сервіс", взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (кредитна лінія) №691017 від 20.05.2021, укладеного між кредитодавцем та позичальником, з урахуванням всіх змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому (а. с. 78 - 82).

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що порукою забезпечується виконання зобов`язань, зокрема, повернення кредитодавцю кредиту, наданого за кредитним договором, в сумі 400000,00 грн зі строком користування кредитом до 20.05.2022 (п. 2.1.1 договору поруки); сплата процентів за користування кредитом у розмірі: для траншів наданих строком до 30 днів 0,1% в день; для траншів наданих строком до 90 днів 0,15% в день; для траншів наданих строком до 365 днів 0,2% в день та комісій в розмірі, строки, на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором (п. 2.1.2 договору поруки).

У п. 2.4 договору поруки сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для позичальника за кредитним договором.

За п.2.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитодавцем у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитодавця вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи в будь-якій його частині як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідальність поручителя виникає, як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні позичальником забезпечених порукою зобов`язання в цілому (п. 2.6 договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитодавцем за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п. 2.7 договору поруки).

Відповідно до п. 2.8 договору поруки поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору та всіх договорів, відповідно до яких забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором, та отримав їх копії, жодних заперечень, а також непорозумінь їх положень не має, та повністю на них погоджується.

Згідно з п. 2.9 договору поруки поручитель цим підтверджує та погоджується, що його зобов`язання за цим договором залишатимуться повністю дійсними та чинними та він приймає на себе зобов`язання відповідати за порушення зобов`язань, за які він поручається за цим договором, також у випадку заміни, відповідно до чинного законодавства України, позичальника у зобов`язанні, за яке поручитель поручапється за цим договором, в тому числі у випадку переведення боргу за таким зобов`язанням, відступленням права вимоги або припинення юридичної особи-позичальника за таким зобов`язанням.

Кредитодавець набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, що витікають із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині) (п. 3.1 договору поруки).

Згідно з п. 3.2 договору поруки поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань.

У матеріалах справи є копії поданих відповідачем 1 заяв про видачу траншу №1 по №30 та протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису до них (а. с. 14 - 73).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позичальником за кредитним договором, станом на 01.09.2022 у ТОВ "Т.В.К.Сервіс" утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 400000,00 грн за заявами про видачу траншу №28 від 29.12.2021 (100000,00 грн), №29 від 10.01.2022 (100000,00 грн), №30 від 19.01.2022 (100000,00 грн), №31 від 20.01.2022 (100000,00 грн) (а. с. 66 - 73).

Виконання договірних зобов`язань кредитодавцем підтверджується копіями платіжних доручень №506 від 10.01.2022 на суму 99000,00 грн, №514 від 11.01.2022 на суму 99000,00 грн, №530 від 20.01.2022 на суму 99000,00 грн, №537 від 21.01.2022 на суму 99000,00 грн (а. с. 74-77).

05.08.2022 позивач надіслав позичальнику та поручителю повідомлення - вимогу від 05.08.2022, вих. №№129,130 щодо погашення боргу у строк не пізніше 7 календарних днів з дня його отримання відповідно до розрахунку (а. с. 88 - 97).

Вказана вимога залишена позичальником та поручителем без виконання, тому банк звернувся з вказаним позовом з метою стягнення боргу в судовому порядку.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, передати майно, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згіднос із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави про договір позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Розмір кредиту, розмір відсотків за користування кредитом та строк, на який передано кошти і протягом якого позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки, є істотними умовами договору (постанова ВП ВС від 23.01.2019 у цивільній справі № 464/3790/16-ц).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Разом з тим, суд відзначає, що оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

3. Щодо обгрунтованості позову в частині стягнення 400000,00 грн боргу за кредитом.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу 1) кредит в сумі 40000,00 грн за заявами про видачу траншу №28 від 29.12.2021, №29 від 10.01.2022, №30 від 19.01.2022, №31 від 20.01.2022 (а. с. 66-73), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №506 від 10.01.2022 на суму 99000,00 грн, №514 від 11.01.2022 на суму 99000,00 грн, №530 від 20.01.2022 на суму 99000,00 грн, №537 від 21.01.2022 на суму 99000,00 грн (а. с. 74-77).

Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за кожним отриманим траншем в дату погашення, зазначену в заяві (п. 7.1 кредитного договору).

Однак, відповідач 1) в обумовлені строки, за кожною заявою окремо, до 09.02.2022, до 10.02.2022, до 19.02.2022 та до 20.02.2022 не здійснив погашення кредиту, відповідно доводів позивача спростовано не було. Доказів, щоб свідчили про протилежне відповідачем 1) суду не представлено.

У п. 2.4 договору поруки сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для позичальника за кредитним договором.

Разом з тим, судом також встановлено, що вимога про сплату заборгованості позивача, що була надіслана, як позичальнику так і поручителю, залишена останніми без виконання (а. с. 88 - 97).

Згідно з п. 2.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитодавцем у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитодавця вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи в будь-якій його частині як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачами виконано зобов`язання по сплаті кредиту в матеріалах справи не міститься.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом у розмірі 400000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії та відсотках у сумі 152200,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору проценти нараховуються щоденно на суму загальної заборгованості за траншами, фактично наданими в межах кредитної лінії, протягом всього строку наявності такої заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому день надання траншу враховується, а день повернення траншу не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з п. 5.2 кредитного договору проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше п`ятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані. У разі наявності будь-якого простроченого траншу або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення такого траншу, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення.

За п. 5.4 договору за видачу/продовження траншу позичальник сплачує кредитодавцю комісію за видачу кожного траншу в розмірі 1% від суми виданого траншу в межах кредитної лінії. Комісія за видачу/продовження траншу нараховується на суму наданого траншу в рамках кредитної лінії та автоматично стягується з суми кожного наданого траншу. Сума траншу надається на поточний рахунок позичальника за вирахуванням комісії за надання траншу.

Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за кожним отриманим траншем в дату погашення, зазначену в заяві (п. 7.1 договору).

У матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Т.В.К. Сервіс" здійснив погашення відсотків та комісії в строки, передбачені заявами на видачу траншу.

Враховуючи викладене та п. 2.1.2 договору поруки, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за відсотками та комісією у сумі 152200,00 грн підлягають задоволенню.

5. Висновок Господарського суду Житомирської області.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Станом на час розгляду справи в суді, доказів погашення заявлених до стягнення сум відповідачами матеріали справи не містять.

Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 552200,00 грн, з яких 400000,00 грн заборгованості за кредитом та 152200,00 грн комісія та проценти за користування кредитом.

6. Розподіл судових витрат по сплаті судового збору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів солідарно.

Питання щодо розподілу судових витрат буде вирішено судом при винесенні додаткового рішення, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.К. Сервіс" (10001, м. Житомир, проспект Незалежності, 91/1; код ЄДРПОУ 34586472) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, код ЄДРПОУ 38800017):

- 400000,00 грн боргу за кредитом;

- 152200,00 грн боргу за відсотками та комісією;

- 8283,00 судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.02.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на ел. пошту: feedback@activitis.com

3 - ТОВ "Т.В.К.Сервіс" (реком.) та на ел. пошту: tvk41@ukr.net

4 - ОСОБА_1 (реком.) та на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2