Рішення № 109173397, 10.02.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/3004/22

пр. № 2/759/1129/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2022 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ "Приват Банк" на протязі з 2014 року та по день подання позовунезаконно списав з її зарплатної картки кошти в розмірі 2381 грн 90 коп., а тому просить стягнути з відповідача 132 712 грн 35 коп та моральну шкоду в розмірі 100000 грн 00 коп., відповідно до ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2022 вищезазначену позовну заяву повернути позивачу у зв`язку з несплатою судового збору за вимогою про стягнення відшкодування моральної шкоди, який відповідно до Закону України «Про судовий збір».

03.10.2022 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06.06.2022 скасовано, справу повернуто до суду для продовження розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 03.02.2023 через канцелярію суду подав пояснення, просив в позові відмовити.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки які належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений тільки один кредитний договір відповідно до умов якого, на платіжну кредитну картку був встановлений кредитний ліміт. Так, позивач звернувшись до банку 25.07.2018 з метою отримання кредитної картки, після чого і було видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 , якою вона і користувалась в подальшому до 07.11.2021. В подальшому 12.08.2021 року, у зв`язку зі зміною умов та правил надання банківських послуг, позивачем додатково було підписано 3 (три) анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та окремо підписано та погоджено умови та правила надання банківських послуг. Договори було підписано позивачем, шляхом використання свого простого електронного цифрового підпису, а саме накладання підпису стілусом на планшеті, у відділенні ПриватБанку. Відповідно до умов договору, сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису (третя сторінка анкети, другий абзац) та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів Позивача: ОТР-пароль, OR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку, шляхом підписання, способами, що узгоджені сторонами вище. Так, користуючись в подальшому послугами банку, 05.11.2021 року, позивачем за допомогою електронного підпису у вигляді ОТР-паролю, було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.11.2021. Оригінали договорів, кредитні та всі інші договори, було підписано позивачем електронним підписом та зберігаються в електронному вигляді в електронній базі відповідача

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, якій не вчинено.

Отже, недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи порядку його укладення не може бути підставою для оспорювання такого правочину в судовому порядку, оскільки в силу закону такий правочин вважатиметься або неукладеним, або нікчемним.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що такий договір укладався та взагалі не довів його існування.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, -283, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана УЛ`ЯНОВСЬКА

Повний текст судового рішення складено 14.02.2023