Рішення № 109173238, 19.01.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15838/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Григоренко І.В.,

при секретарі судового засідання - Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

позивача-1: ОСОБА_1 ,

позивача-2: не з`явився,

позивача-3: не з`явився,

представника відповідача: Малої О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - позивач-3, ОСОБА_3 ) звернулися до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - третя особа, ПАТ «КБ «Хрещатик»), в якому просять суд стягнути з відповідача на користь позивача-1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 384 171,16 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача-2 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 135 675,52 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача-3 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 693 755,02 грн., та стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 03.11.2015 року між позивачем-1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 60D-636121 банківського вкладу «Осінній оксамит» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) по вкладу, на виконання умов якого позивачем-1 було внесено кошти на вкладний рахунок у розмірі 630,00 доларів США на строк з 04.11.2015 року до 05.12.2016 року; 10.02.2016 року між позивачем-1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» було укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу від 03.11.2015 року № 60D-636121, на виконання умов якої позивачем-1 було внесено кошти на вкладний рахунок у розмірі 6 856,08 доларів США; 10.02.2016 року між позивачем-1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 60D-636121658498 банківського вкладу «Живи сонячно» в доларах США із щомісячною сплатою процентів, на виконання умов якого позивачем-1 було внесено кошти на вкладний рахунок у розмірі 7 000,00 доларів США на строк з 11.02.2016 року до 11.05.2016 року; 14.01.2014 року між позивачем-1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 1FD006/10239263202 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачою платіжної картки № НОМЕР_1 та станом на 04.04.2016 року на банківському рахунку платіжної картки позивача-1 знаходилося 48,72 доларів США (відсотки за вкладом). 10.02.2016 року між позивачем-2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 60D-658499 банківського вкладу «Живи сонячно» із щомісячною сплатою процентів, на виконання умов якого позивачем-2 було внесено кошти на вкладний рахунок у розмірі 10 000,00 доларів США на строк з 11.02.2016 року до 11.05.2016 року; 21.04.2011 року між позивачем-2 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 1FD006/10192372201 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачою платіжної картки № НОМЕР_2 та станом на 04.04.2016 року на банківському рахунку платіжної картки позивача-2 знаходилося 63,84 доларів США (відсотки за вкладом). 03.11.2015 року між позивачем-3 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 60D-636117 банківського вкладу «Осінній оксамит» із щомісячною сплатою процентів, на виконання умов якого позивачем-3 було внесено кошти на вкладний рахунок у розмірі 20 000,00 доларів США на строк з 04.11.2015 року до 04.05.2016 року; 03.11.2015 року між позивачем-3 та ПАТ «КБ «Хрещатик» був укладений договір № 1FD006/110666325201 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи з видачою платіжної картки № НОМЕР_3 та станом на 04.04.2016 року на банківському рахунку платіжної картки позивача-3 знаходилося 314,76 доларів США (відсотки за вкладом). Станом на 05.04.2016 року на карткових та депозитних рахунках позивача-1 знаходилося 380 864,96 грн.; позивача-2 - 261 610,06 грн.; позивача-3 - 528 086,16 грн. Відповідно до постанови Правління НБУ від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04.05.2016 року прийнято рішення № 463 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик». Згідно рішення Правління НБУ від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». 18.05.2016 року та 09.06.2016 року позивачами було отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000,00 грн. кожному в порядку ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отже, на день оголошення ліквідації банку та після виплати гарантованої суми, залишок коштів на рахунках позивача-1 становить 180 864,96 грн., позивача-2 - 61 610,06 грн., позивача-3 - 328 086,16 грн., і вказані суми є збитками позивачів та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача внаслідок факту грубого порушення відповідачем прав вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», встановленого рішеннями адміністративних судів, які набули законної сили. Зокрема, 28.02.2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/15685/16 (що в подальшому залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 року) було задоволено вимоги вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» до НБУ, а саме визнано протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «КБ «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «КБ «Хрещатик».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без руху та позивачам надано строк для усунення недоліків.

17.04.2019 року позивачі усунили недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та підготовче засідання у справі призначено на 30.07.2019 року.

05.06.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував, оскільки порушення прав позивачів щодо отримання коштів, розміщених на рахунках у ПАТ «КБ «Хрещатик», не відбулося, зважаючи на те, що триває процедура ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик», здійснюється продаж активів банку, а за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку здійснюється задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Посилання позивачів на рішення у адміністративній справі № 826/15685/16, як на доказ порушення НБУ прав на отримання коштів, розміщених на рахунках у ПАТ «КБ «Хрещатик», є безпідставними, оскільки в зазначених рішеннях не вказано, що внаслідок протиправної дії або бездіяльності НБУ були порушені права позивачів на отримання коштів за договорами банківського рахунку. Позивачі, як кредитори ПАТ «КБ «Хрещатик», не позбавлені права на отримання належних їм коштів, оскільки ліквідація банку триває, а НБУ не є суб`єктом відповідальності у розумінні ст. 1173 ЦК України.

19.06.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі зазначають, що внаслідок протиправної бездіяльності та дій відповідача позивача було позбавлено права розпорядження власними грошовими коштами на депозитних рахунках ПАТ «КБ «Хрещатик» та не існує жодної гарантії щодо їх отримання в повному обсязі; отже позовна вимога заявлена до НБУ як до суб`єкта, внаслідок дій якого позивачам була завдана шкода.

25.07.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивачів надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останні просять витребувати у Національного банку України рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 року у справі № 826/3021/18, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 року у справі № 826/3021/18, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2027 року у справі № 826/15685/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року у справі № 826/15685/16.

26.07.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника третьої особи ПАТ КБ «Хрещатик», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Шевченка О.В., надійшли пояснення щодо позову, в яких останній просить в позові відмовити, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року у справі № 826/6665/16 не було визнано ПАТ «КБ «Хрещатик» платоспроможним, крім того, предметом позовних вимог у цій справі було визнання протиправною виключно постанови НБУ № 234 від 05.04.2016 року, а постанова НБУ № 231/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних» та рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 05.04.2016 року № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» є чинними та дійсними. Вважає, що НБУ не може бути відповідачем у розумінні ст. 1173 ЦК України.

30.07.2019 року справу було знято зі складу у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та призначено на 20.11.2019 року.

19.11.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява позивачів, в якій останні просять провести підготовче засідання, призначене на 20.11.2019 року, за їх відсутності та відсутності їхніх представників.

19.11.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивачів надійшло клопотання, в якому останні просять внести зміни в п. п. 3 - 5 позовних вимог та викласти їх у наступній редакції: «Стягнути в порядку відшкодування матеріальної шкоди з НБУ на користь ОСОБА_1 грошові кошти у валюті - доларах США, яка отримала ПАТ «КБ «Хрещатик», у сумі, еквівалентній 384 171,16 грн. на момент виконання цього грошового зобов`язання. Стягнути в порядку відшкодування матеріальної шкоди з НБУ на користь ОСОБА_2 грошові кошти у валюті - доларах США, яка отримала ПАТ «КБ «Хрещатик», у сумі, еквівалентній 135 675,52 грн. на момент виконання цього грошового зобов`язання. Стягнути в порядку відшкодування матеріальної шкоди з НБУ на користь ОСОБА_3 грошові кошти у валюті - доларах США, яка отримала ПАТ «КБ «Хрещатик», у сумі, еквівалентній 648 413,05 грн. на момент виконання цього грошового зобов`язання та у сумі 45 341,97 грн.»

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2019 року повернуто клопотання позивачів від 19.11.2019 року про внесення змін до пунктів позовних вимог та у зв`язку із неявкою в підготовче засідання представника третьої особи та відсутністю відомостей про вручення останньому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 12.03.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2020 року у зв`язку з першою неявкою в підготовче засідання позивачів, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 02.07.2020 року.

16.03.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача-1 ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

24.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивачів надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останні просили суд: визнати незаконною постанову Правління НБУ № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» та скасувати її; визнати, що завдана позивачам шкода (збитки) заподіяні неправомірним рішеннями та діями (бездіяльністю) відповідача; стягнути в порядку відшкодування матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача-1 грошові кошти у валюті - доларах США, яка отримала ПАТ «КБ «Хрещатик», у сумі, еквівалентній 482 058,49 грн. по курсу валют на момент виконання (відшкодування) цього грошового зобов`язання; стягнути з відповідача на користь позивача-1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; стягнути в порядку відшкодування матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача-2 грошові кошти у валюті - доларах США, яка отримала ПАТ «КБ «Хрещатик», у сумі, еквівалентній 160 643,99 грн. по курсу валют на момент виконання (відшкодування) цього грошового зобов`язання; стягнути з відповідача на користь позивача-2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; стягнути в порядку відшкодування матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача-3 грошові кошти у валюті - доларах США, яка отримала ПАТ «КБ «Хрещатик», у сумі, еквівалентній 711 488,37 грн. по курсу валют на момент виконання (відшкодування) цього грошового зобов`язання; стягнути з відповідача на користь позивача-1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; та стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2020 року приєднано до матеріалів справи заяву позивачів про збільшення розміру позовних вимог від 23.06.2020 року; відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів від 01.07.2020 року та у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 31.08.2020 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 826/6665/16 про визнання протиправною та скасування постанови Національного банку України від 05.04.2019 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

27.09.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2021 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування матеріальної шкоди, та підготовче засідання у справі призначено на 24.03.2022 року.

24.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання позивача-3 ОСОБА_3 про повернення судового збору, помилково сплаченого за подання позовної заяви.

24.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання позивача-1 ОСОБА_1 про повернення судового збору, помилково сплаченого за подання позовної заяви.

24.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання позивача-3 ОСОБА_2 про повернення судового збору, помилково сплаченого за подання позовної заяви.

24.03.2022 року справу було знято зі складу у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду та призначено до судового розгляду на 06.10.2022 року.

27.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивачів надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останні просили суд: зобов`язати відповідача здійснити відшкодування у повному обсязі заподіяних кожному з позивачів збитків та майнової шкоди (у частині, що перевищує суму 200 000,00 грн., виплачену їм Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) станом на момент виконання відшкодування усієї суми грошових коштів; стягнути з відповідача на користь позивача-1 в порядку відшкодування матеріальної шкоди (у частині, що перевищує суму 200 000,00 грн., виплачену йому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) станом на 05.10.2022 року грошові кошти у валюті у сумі 14 426,57 доларів США, а також моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача-2 в порядку відшкодування матеріальної шкоди (у частині, що перевищує суму 200 000,00 грн., виплачену їй Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) станом на 05.10.2022 року грошові кошти у валюті у сумі 4 275,87 доларів США, а також моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача-3 в порядку відшкодування матеріальної шкоди (у частині, що перевищує суму 200 000,00 грн., виплачену їй Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) станом на 05.10.2022 року грошові кошти у валюті у сумі 25 248,43 доларів США, а також моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2022 року приєднано до матеріалів справи заяву позивачів про збільшення розміру позовних вимог від 27.09.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2022 року задоволено клопотання позивача-1 ОСОБА_1 про виключення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» зі складу учасників у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та виключено Публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «Хрещатик» зі складу третіх осіб.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 19.01.2023 року.

03.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній проти позову заперечує, оскільки НБУ не є учасником правовідносин, що виникли між позивачами та ПАТ «КБ «Хрещатик», що виключає відповідальність відповідача за можливе заподіяння позивачам матеріальної шкоди через неналежне виконання банком своїх зобов`язань за договорами банківського вкладу. Позивачами не доведені вимоги з приводу відшкодування шкоди, зокрема, неправомірність дій відповідача, його вина тощо. Наголошує на тому, що згідно чинного законодавства НБУ не відповідає за зобов`язаннями комерційних банків, у тому числі, ПАТ «КБ «Хрещатик». Вказує, що приймаючи постанову від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», відповідач, реалізуючи свої функції та повноваження, вжив адекватних, негайних та рішучих дій з метою застосування адекватного заходу впливу стосовно ПАТ «КБ «Хрещатик».

В судове засідання 19.01.2023 року з`явилися позивач-1 ОСОБА_1 та представник відповідача, позивач-2 та позивач-3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у заяві від 19.01.2023 року просили розглядати справу за їх відсутності.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином та у заяві від 19.01.2023 року просили розглядати справу за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача-2 та позивача-3.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року клопотання позивачів про повернення судового збору задоволено; повернуто ОСОБА_1 сплачену, відповідно до квитанції № @2L849801 від 26.03.2019 року, суму судового збору у розмірі 3 841,71 грн.; повернуто ОСОБА_2 сплачену, відповідно до квитанції № @2L849803 від 26.03.2019 року, суму судового збору у розмірі 1 356,75 грн.; повернуто ОСОБА_3 сплачену, відповідно до квитанції № @2L849818 від 26.03.2019 року, суму судового збору у розмірі 6 937,55 грн.

В судовому засіданні 19.01.2023 року позивач-1 підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.01.2023 року щодо задоволення позову заперечувала з викладених у відзиві підстав та просила в позові відмовити.

Вислухавши вступне слово позивача-1, представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 03.11.2015 року між ОСОБА_1 (далі - Вкладник) та ПАТ «КБ «Хрещатик» (далі - Банк) укладено договір № 60D-636121 банківського вкладу «Осінній оксамит» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (далі - Договір № 60D-636121; том 2 а. с. 145 - 146).

Факт внесення коштів ОСОБА_1 на вкладний рахунок підтверджується квитанцією № DP03_224855 від 03.11.2015 року (том 2 а. с. 147).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору № 60D-636121, Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_4 , що відкривається банком на його ім`я в сумі 630,00 доларів США на термін з 04.11.2015 року до 05.12.2016 року. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 11,5% процентів річних. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році (метод «факт/факт»). В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму Вкладу. Сплата процентів Вкладнику здійснюється в кінці терміну Вкладу разом з основною сумою Вкладу.

Згідно п.п. 2.1.1 - 2.1.4. Договору № 60D-636121, Банк зобов`язується прийняти грошові кошти Вкладника на термін та на умовах даного Договору та нести повну відповідальність за їх збереження; відкрити картковий рахунок з метою перерахування на нього нарахованих процентів на суми Вкладу відповідно до розділу 3 Договору; нараховувати та виплачувати проценти відповідно до розділу 3 Договору; в останній день терміну розміщення Вкладу повернути Вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

10.02.2016 року між ОСОБА_1 (далі - Вкладник) та ПАТ «КБ «Хрещатик» (далі - Банк) укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу від 03.11.2015 року № 60D-636121 (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до умов якої сторони погодили, що сума вкладу з 10.02.2016 року складає 7 500,00 доларів США та на цю суму нараховуються відсотки з розрахунку 11,5% річних (том 2 а. с. 146 зворот).

10.02.2016 року між ОСОБА_1 (далі - Вкладник) та ПАТ «КБ «Хрещатик» (далі - Банк) укладено договір № 60D-636121658498 банківського вкладу «Живи сонячно» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (далі - Договір № 60D-636121658498; том 2 а. с. 148).

Факт внесення коштів ОСОБА_1 на вкладний рахунок підтверджується меморіальним валютним ордером № 60/16973 від 10.02.2016 року (том 2 а. с. 149).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору № 60D-636121658498, Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_5 , що відкривається банком на його ім`я в сумі 7 000,00 доларів США на термін з 11.02.2016 року до 11.05.2016 року. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 8% процентів річних. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році (метод «факт/факт»). В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму Вкладу. Сплата процентів Вкладнику здійснюється в кінці терміну Вкладу разом з основною сумою Вкладу.

Згідно п.п. 2.1.1 - 2.1.4. Договору № 60D-636121658498, Банк зобов`язується прийняти грошові кошти Вкладника на термін та на умовах даного Договору та нести повну відповідальність за їх збереження; відкрити картковий рахунок з метою перерахування на нього нарахованих процентів на суми Вкладу відповідно до розділу 3 Договору; нараховувати та виплачувати проценти відповідно до розділу 3 Договору; в останній день терміну розміщення Вкладу повернути Вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

10.02.2016 року між ОСОБА_2 (далі - Вкладник) та ПАТ «КБ «Хрещатик» (далі - Банк) укладено договір № 60D-658499 банківського вкладу «Живи сонячно» в доларах США із щомісячною сплатою процентів (далі - Договір № 60D-658499; том 2 а. с. 150).

Факт внесення коштів ОСОБА_2 на вкладний рахунок підтверджується меморіальним валютним ордером № 60/16974 від 10.02.2016 року (том 2 а. с. 151)

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору № 60D-658499, Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_6 , що відкривається банком на його ім`я в сумі 10 000,00 доларів США на термін з 11.02.2016 року до 11.05.2016 року. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 8% процентів річних. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році (метод «факт/факт»). В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму Вкладу. Сплата процентів Вкладнику здійснюється в кінці терміну Вкладу разом з основною сумою Вкладу.

Згідно п.п. 2.1.1 - 2.1.4. Договору № 60D-658499, Банк зобов`язується прийняти грошові кошти Вкладника на термін та на умовах даного Договору та нести повну відповідальність за їх збереження; відкрити картковий рахунок з метою перерахування на нього нарахованих процентів на суми Вкладу відповідно до розділу 3 Договору; нараховувати та виплачувати проценти відповідно до розділу 3 Договору; в останній день терміну розміщення Вкладу повернути Вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

03.11.2015 року між ОСОБА_3 (далі - Вкладник) та ПАТ «КБ «Хрещатик» (далі - Банк) укладено договір № 60D-636117 банківського вкладу «Осінній оксамит» із щомісячною сплатою процентів (далі - Договір № 60D-636117; том 2 а. с. 152 - 153).

Факт внесення коштів ОСОБА_3 на вкладний рахунок підтверджується квитанцією № DP03_224851 від 03.11.2015 року (том 2 а. с. 154).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору № 60D-636117, Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_6 , що відкривається банком на його ім`я в сумі 20 000,00 доларів США на термін з 04.11.2015 року до 04.05.2016 року. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 11% процентів річних. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році (метод «факт/факт»). В перший робочий день кожного місяця, наступного за місяцем нарахування, нараховані проценти приєднуються до суми вкладу і в подальшому нарахування процентів здійснюється на збільшену суму Вкладу. Сплата процентів Вкладнику здійснюється в кінці терміну Вкладу разом з основною сумою Вкладу.

Згідно п.п. 2.1.1 - 2.1.4. Договору № 60D-636117, Банк зобов`язується прийняти грошові кошти Вкладника на термін та на умовах даного Договору та нести повну відповідальність за їх збереження; відкрити картковий рахунок з метою перерахування на нього нарахованих процентів на суми Вкладу відповідно до розділу 3 Договору; нараховувати та виплачувати проценти відповідно до розділу 3 Договору; в останній день терміну розміщення Вкладу повернути Вкладнику внесену суму та суму нарахованих процентів.

04.04.2016 року постановою Правління Національного банку України № 231/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних», ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів, установлено для ПАТ «КБ «Хрещатик» обмеження в його діяльності, а також зобов`язано ПАТ «КБ «Хрещатик» надсилати до Департаменту банківського нагляду повідомлення про стан виконання запланованих заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення ним своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства.

05.04.2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», відповідно до якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 року № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 року до 04.05.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016 року до 04.05.2016 року включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 року № 560 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.04.2016 року до 04.06.2016 року включно. У відповідності до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016 року до 04.06.2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 року по 05.06.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Костенку І.І .

09.06.2016 року ОСОБА_1 було отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки № 56 від 18.05.2016 року, № 57 від 18.05.2016 року та № 6 від 09.06.2016 року (том 2 а. с. 157).

09.06.2016 року ОСОБА_2 було отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки № 55 від 18.05.2016 року та № 8 від 09.06.2016 року (том 2 а. с. 157 зворот).

09.06.2016 року ОСОБА_3 було отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки № 45 від 18.05.2016 року та № 44 від 18.05.2016 року (том 2 а. с. 158).

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

При цьому, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини.

Як визначено у п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплені у ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних фактично унеможливило виконання банком своїх зобов`язань щодо виплати вкладу та відсотків позивачам.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань, є кредитором банку.

Отже після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 20.01.2015 року у справі № 6-2001цс15, в якій Верховний Суд України зазначає, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В подальшому така правова позиція підтримана і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.04.2019 року у справі № 182/7301/17 (провадження № 61-46092св18), у якій зазначається, що після введення у банку тимчасової адміністрації стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є неможливим. Акцептовані кредиторські вимоги не задовольняються за рахунок гарантованого державою відшкодування за вкладами, оскільки їх задоволення здійснюється у межах ліквідаційної процедури у порядку, визначеному статтею 52 Закону, за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та продажу майна банку.

У своїй постанові від 04.09.2019 року у справі № 243/8557/16-ц (провадження № 61-15759св18) Верховний Суд зазначає, що задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Отже віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних фактично унеможливило виконання банком своїх зобов`язань щодо виплати вкладу та процентів позивачам.

Оскільки між позивачами та ПАТ «КБ «Хрещатик» виникли договірні відносини, то стягнення суми вкладу позивачами повинно відбуватися на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо повернення вкладу з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, позивачам було виплачено по 200 000,00 грн. гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що ними зазначено у позовній заяві та підтверджується наявними в матеріалах справи заявами на видачу готівки.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», обов`язковими підставами відшкодування матеріальної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Перераховані складові для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Отже, доводи позивачів, що Національний банк України має нести майнову відповідальність за зобов`язаннями неплатоспроможного банку є необґрунтованими.

Щодо посилань позивачів на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/15685/16 варто зазначити наступне.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

В силу положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 82 ЦПК України визначено випадки, у яких сторона звільняється від доказування обставин, на які посилається. Так, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проте у розгляді справи № 826/15685/16 в Окружному адміністративному суді м. Києва, у якій було ухвалено постанову від 28.02.2017 року, не брали участь ті самі особи, що беруть участь у розгляді даної справи, отже, обставини, встановлені під час розгляду справи № 826/15685/16 в Окружному адміністративному суді м. Києва, не є встановленими у даній справі та підлягають доказуванню.

Крім того, посилання позивачів на встановлення у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017 року, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року, факту протиправності бездіяльності Національного банку України щодо невжиття останнім своєчасних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників, що призвело до доведення ПАТ «КБ «Хрещатик» до неплатоспроможності та неможливості повернення депозитних вкладів, суд вважає безпідставними, оскільки у вказаній постанові не міститься висновку, що внаслідок дій або бездіяльності НБУ порушено право позивача на отримання коштів за договором банківського вкладу, та таке твердження не можна вважати загальновідомим фактом, тому, воно підлягає доказуванню.

У рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року у справі № 826/6665/16, що було залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 року, на яке посилається позивач, не міститься жодного висновку, що внаслідок дій чи бездіяльності НБУ було порушено права вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», в тому числі і позивача, на отримання коштів за договорами банківського вкладу.

Крім того, постановою Верховного Суду від 16.05.2019 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/6665/16, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилання позивачів на ст. 1173 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Суб`єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктність.

Згідно ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органами місцевого самоврядування відповідно до ст. 140 Конституції України є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

В силу п. 3.1 рішення Конституційного суду України від 26.02.2009 року № 6-рп/2009 у справі N 1-15/2009, Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (стаття 99). Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (статті 6, 7, 24, 25, 53 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV, а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (статті 4, 29, 31, 42 Закону).

Отже, Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади, тобто не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.

До того ж, у справах за ст. 1173 Цивільного кодексу України суд, по-перше, встановлює невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб`єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У спорі, що розглядаються, доведення самого факту наявності шкоди є передумовою для встановлення наявності порушеного цивільного права.

Крім того, як встановлено ст. 4 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк не відповідає за зобов`язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання.

Аналогічна норма закріплена у ст. 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої Національний банк України не відповідає за зобов`язаннями банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.

До функцій відповідача, перелік яких міститься у ст. ст. 6, 7 Закону України «Про Національний банк України», не належить вирішення спорів, що виникають у договірних відносинах між клієнтом і банком.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачами не надано будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів заподіяння шкоди протиправними діями чи бездіяльністю відповідача. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та позов задоволенню не підлягає.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховного Суду, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору. Так, при звернені до суду з позовом 26.03.2019 року ОСОБА_1 сплатив суму судового збору у розмірі 3 841,71 грн., що підтверджується квитанцією № @2L849801; ОСОБА_2 сплатила суму судового збору у розмірі 1 356,75 грн., що підтверджується квитанцією № @2L849803; ОСОБА_3 сплатила суму судового збору у розмірі 6 937,55 грн., що підтверджується квитанцією № @2L849818. Крім того, позивачами 23.06.2020 року було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до якої додано квитанції про сплату судового збору. Так, 23.06.2020 року ОСОБА_1 , відповідно до квитанції № 0.0.1746976910.1, сплатив суму судового збору у розмірі 978,87грн., та, відповідно до квитанції № 0.0.1746980737.1, - суму судового збору у розмірі 840,80 грн.; ОСОБА_2 , відповідно до квитанції № 0.0.1746978762.1, сплатила суму судового збору у розмірі 249,69 грн., та, відповідно до квитанції № 0.0.1746981652.1 від 23.06.2020 року, - суму судового збору у розмірі 840,80 грн.; ОСОБА_3 відповідно до квитанції № 0.0.1746980022.1, сплатила суму судового збору у розмірі 1 793,68 грн., та, відповідно до квитанції № 0.0.1746982613.1, - суму судового збору у розмірі 840,80 грн.

Разом з тим, як визначено у п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Отже, позивачі звільнені від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, тобто судовий збір сплачено ними помилково.

За таких обставин, помилково сплачена сума судового збору підлягає поверненню.

Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року клопотання позивачів про повернення судового збору задоволено; повернуто ОСОБА_1 сплачену, відповідно до квитанції № @2L849801 від 26.03.2019 року, суму судового збору у розмірі 3 841,71 грн.; повернуто ОСОБА_2 сплачену, відповідно до квитанції № @2L849803 від 26.03.2019 року, суму судового збору у розмірі 1 356,75 грн.; повернуто ОСОБА_3 сплачену, відповідно до квитанції № @2L849818 від 26.03.2019 року, суму судового збору у розмірі 6 937,55 грн.

Отже, сплачені позивачами 23.06.2020 року суми судового збору підлягають поверненню.

Доказів на підтвердження понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 1058, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 2, 28, 36, 46, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. 2, 4, 6, 7 Закону України «Про Національний банк України», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 200, 259, 263-265, 273, 274, 280-282, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 сплачену, відповідно до квитанції № 0.0.1746976910.1 від 23.06.2020 року, суму судового збору у розмірі 978 (дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 87 коп. та, відповідно до квитанції № 0.0.1746980737.1 від 23.06.2020 року, суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) 80 коп.

Повернути ОСОБА_2 сплачену, відповідно до квитанції № 0.0.1746978762.1 від 23.06.2020 року, суму судового збору у розмірі 249 (двісті сорок дев`ять) грн. 69 коп. та, відповідно до квитанції № 0.0.1746981652.1 від 23.06.2020 року, суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) 80 коп.

Повернути ОСОБА_3 сплачену, відповідно до квитанції № 0.0.1746980022.1 від 23.06.2020 року, суму судового збору у розмірі 1 793 (одна тисяча сімсот дев`яносто три) грн. 68 коп. та, відповідно до квитанції № 0.0.1746982613.1 від 23.06.2020 року, суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 30.01.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко