Ухвала суду № 109172799, 10.02.2023, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1260/22

2-п/705/4/23

У Х В А Л А

10.02.2023 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Прокопенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані Черкаської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року по справі № 705/1260/22 за позовом Державного підприємства «Уманське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2022 року по справі за позовом Державного підприємства «Уманське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування зазначає, що лише 20.12.2022 року він дізнався із ЄДРС про вищевказане судове заочне рішення, у зв`язку з цим просить суд поновити йому строк для звернення до суду з цією заявою.

Ухвалюючи рішення про проведення заочного розгляду у справі суд виходив з того, що він про розгляд справи повідомлений у визначеному порядку, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.

При цьому, йому жодного разу не надходили повістки та виклики до суду, ухвала про відкриття провадження у справі, сама позовна заява та заочне рішення, що позбавило його надати суду докази щодо заперечення позовної заяви.

Раніше рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020 року було визнано незаконним та скасовано наказ від 01.09.2020 року про оголошення йому догани, а також визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення його з роботи. Також його поновлено на посаді лісничого Потаського лісництва ДП «Уманське лісове господарство» і стягнуто на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 95482,14 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а також судовий збір на користь держави.

Вказане рішення було оскаржене у апеляційному порядку і апеляційною інстанцією було прийнято нове рішення, а саме в частині скасування наказів про оголошення йому догани відмовлено. Змінено мотивувальну частину рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу № 143-к від 10 вересня 2020 року про його звільнення та викладено її в новій редакції. На його користь стягнуто 50885 гривень 64 копійки, з відрахуванням від цієї суми при її виплаті належних до сплати податків та обов`язків платежів.

Кошти, набуті на підставі скасованого пізніше рішення суду про стягнення заробітної плати, не підлягають поверненню як безпідставно набуте майно.

Хибним на його думку, є твердження представника позивача, що виникла необхідність у поверненні різниці, яка була переплачена працівнику, оскільки йому було сплачено 95482,14 грн. на виконання рішення суду, яке в подальшому було скасоване, а апеляційною інстанцією було визначено до стягнення меншу суму.

Тобто вважає, що кошти ним були отримані не безпідставно, а за рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2020 року. Крім того, ДП «Лісове господарство» не добровільно виплатило кошти, а на виконання рішення суду, яке в подальшому було частково скасовано.

Вважає, що у рішенні суду від 16.11.2022 року суд безпідставно, приймаючи позицію іншої сторони, здійснив посилання на неіснуючий суд, а саме на Верховний Суд України, який на виконання судової реформи у 2016 році перейменували на Верховний Суд.

Зазначає, що єдиною причиною його звернення до суду було поновлення на роботі, оскільки звільнивши його, було порушено його право на працю, тому і суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про його незаконне звільнення та поновлення його на роботі.

Насправді, недобросовісна поведінка вбачається з боку керівника ДП «Лісове господарство», який незаконно звільнив його з роботи та в подальшому понад 4 місяці ігнорував негайне виконання рішення суду, а тому отримання від них коштів за рішенням суду, ніяким чином не можна віднести виконання рішення суду до його мети збагатитися за рахунок ДП «Уманське лісове господарство».

Крім того, вважає, що ДП «Уманське лісове господарство» може звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з директора підприємства в порядку регресу, оскільки саме з вини останнього, між сторонами і виник спір.

Вважає, що у відповідності до вимог чинного законодавства не підлягає поверненню безпідставно набута шкода, що прирівнюється до неї, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача, у той час як вказана сума коштів виплачена йому ДП «Уманське лісове господарство» не добровільно, оскільки ці кошти виплачені на виконання судового рішення.

Звертає увагу суду, що у цьому випадку не можна застосовувати поворотом виконання рішення, оскільки аналіз ст. 1215 ЦК України, свідчить, що вона є нормою матеріального права, а тому не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не лише за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. У відповідності до частини 1 вищевказаної статті не підлягає поверненню заробітна плата та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача і аналогічна позиція міститься у висновках саме Верховного Суду.

На його думку, доказів про набуття працівником грошових коштів у результаті рахункової помилки у цьому випадку матеріали справи не містять.

При цьому вважає, що ДП «Уманське лісове господарство» не надало належних і допустимих доказів щодо наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача, оскільки цей тягар покладається на платника відповідних грошових сум, тому просить скасувати заочне рішення суду.

Просить прийняти заяву про скасування заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2022 року по справі 705/1260/22 від 16.11.2022 року до розгляду.

Скасувати заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.11.2022 року та прийняти нове рішення по суті справи, яким відмовити повністю у позовних вимогах ДП «Уманське лісове господарство». Судові витрати покласти на позивача.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд справи слухати у його відсутність, вимоги заяви підтримує та просить суд її задовольнити.

Представник позивача ДП «Уманське лісове господарство» в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшло клопотання представника адвоката Конюшенко М.А., у якому просить суд розгляд справи проводити у її відсутність, вимоги заяви не визнає та просить залишити її без задоволення.

У відповідності до положень частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву, врахувавши процесуальну позицію сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно приписів ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до вимог статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

НормиЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.

В даному випадку відповідач зазначає підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, той факт, що про існування заочного рішення у справі він дізнався 20.12.2022 року із Єдиного державного реєстру судових рішень і одразу звернувся до суду з цією заявою шляхом направлення її до суду поштою, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, у якому надійшли матеріали заяви про перегляд заочного рішення.

У матеріалах справи наявний супровідний лист від 02.12.2022, яким судом було направлено копію рішення суду на адресу сторін у справі, але підтвердження про вручення чи неможливість такого вручення і повернення копії рішення до суду, матеріали справи не містять.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 за наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та після отримання повного тексту судового рішення звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду в межах 20-денного строку.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що встановлений законом строк для подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений з поважних причин, які в своїй сукупності пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника, а тому є підстави для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність підстав для скасування заочного рішення, суд враховує, що згідно приписів ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Процесуальне законодавство закріплювало юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню. З аналізу даної норми вбачається, що для задоволення заяви про перегляд заочного рішення у вказаному випадку потрібна обов`язкова наявність таких умов: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 3) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто саме наявність одночасно цих трьох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

У своїй заяві відповідач вказує про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки не отримував позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі та інших повідомлень про розгляд справи. Згідно матеріалів цивільної справи, дійсно пакет документів, а саме позовна заява з додатками та ухвала про відкриття провадження, повернулися до суду, у зв`язку із неврученням цього пакету документів, в подальшому відповідач повідомлявся шляхом направлення на його адресу місця реєстрації повідомлень, але через введений в Україні воєнний стан дійсно було призупинено відправлення кореспонденції, тому інформація про вручення вищевказаного повідомлення у матеріалах справи відсутня. При цьому, діючи в інтересах сторін по справі та оперативності розгляду справи, судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, про дату та час розгляду справи було розміщено оголошення на офіційному сайті суду. Враховуючи зазначене, суд бере до уваги доводи відповідача щодо не повідомлення його належним чином.

Разом з цим суд також вважає за необхідне зазначити, що доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому при ухваленні рішення 16.11.2022 року судом були досліджені та оцінені в сукупності всі надані докази у справі, враховані норми ЦПК України щодо доказування, на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову з урахуванням того, що в ході розгляду справи було доведено, що саме через недобросовісну поведінку ОСОБА_1 було проведено розрахунок коштів, які підлягали стягненню з ДП «Уманське лісове господарство», який достовірно знаючи про те, що дані, які містяться у наданій ним у якості доказу довідці, є недостовірними і які мали значення для вирішення спору по суті.

При цьому, суд враховує, що до заяви про перегляд заочного рішення будь-яких нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач не подав та не посилався на існування таких.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, підстави для перегляду заочного рішення від 16.11.2022 року відсутні.

Згідно положень ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що підставами скасування заочного рішення є одночасна наявність обставин поважності неявки в судове засідання відповідача, обставини не подання відзиву з поважних причин та посилання на наявність доказів, що мають істотне значення у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у їх сукупності суд не вбачає законних підстав для скасування заочного рішення, а тому заяву відповідача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-261, 284, 287 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року по справі № 705/1260/22 за позовом Державного підприємства «Уманське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без задоволення.

В зв`язку із залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, у тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Піньковський