Рішення № 109172746, 21.02.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3278/22

н\п 2-а/490/99/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Марченку О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті у якому просив скасувати постанову серії ВМ №00004628 від 23 грудня 2021 року про накладання на нього адміністративного стягнення за чатсиною першою статті 132 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 51000, 00 грн. та закрити провадження у справі відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю з`явитися у судове засідання.

Суд не приймає до уваги цю заяву представника позивача з огляду на те, що розгляд цієї справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того у справі наявні письмові пояснення представника позивача від 20 вересня 2022 року та заява про розгляд справи без її участі, подана до суду 26 вересня 2022 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Постановою серії ВМ №00004628 від 23 грудня 2021 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУПАП та накладено штраф у розмірі 34000 грн 00 коп.

У цій постанові встановлено, що позивач допустив рух транспортного засобу НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 24,9% (15.513 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 25,7% (7.949 тон).

Не погоджуючись із цією постановою, позивач подав позов до суду, в обґрунтування якого вказав на те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних/вагових параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, та що було перевищено встановлені законодавством габаритно-вагові норми більше ніж на 5-20%. Також ця постанова не була направлена на адресу позивача.

У своїх поясненнях, які надійшли до суду 04 липня 2022 року, представник позивача вказала на те, що позивач є власником транспортного засобу НОМЕР_1 , а його належним користувачем є ТОВ «АМП Трейд» відповідно до договору найму транспортного засобу від 05 листопада 2021 року.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідності до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, приписами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зчастиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другою ст. 132-1 КУпАП закріплено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

З матеріалів справи вбачається, що відносно позивача інспекторами відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режиміу зв`язку з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

З огляду на вказане, враховуючи, що транспортний засібMAN NGA 18.430 державнийналежить на праві власності саме позивачу, відтак вказана особа є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно частини другою статті 132-1 КУпАП.

Посилання позивача на те, що станом на 23 грудня 2021 року користувачем транспортного засобу є ТОВ «АМП Трейд», суд відхиляє, оскільки згідно відкритих даних,ТОВ «АМП Трейд», код ЄДРПОУ39876747, керівником організації є Польський Олександр Михайлович, засновником є також сам позивач ОСОБА_2 . Сам же позивач ОСОБА_2 , має тип бенефіціарного володіння цим Товариством: Прямий вирішальний вплив

При цьому,у підприємства «АМП ТРЕЙД» зареєстровано 1 одиниць автотранспорту в користуванні, в той час як згідно лише одного вищевказаного договору найму в користування передано 14 одиниць вантажного транспорту.

Зазначені обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанції у справі №490/855/22 за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови.

Тобто, безпосередньо від позивача залежало внесення інформації до Реєстру відомостей про належного користувача транспортного засобу, як це визначено Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно доп. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, якщо власник транспортного засобу передає у встановленому порядку право керування та (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, підрозділом ДАІ такій особі видаєтьсятимчасовий реєстраційний талонна період дії документа, що підтверджує право керування та (або) розпорядження. В цій ситуації документом, що підтверджуєправо керування та (або) розпорядження автомобілем, є договір оренди автомобіля. Відповідно, термін дії тимчасового реєстраційного талона відповідає строку дії договору оренди. Порядок видачі тимчасового реєстраційного талона регламентованоІнструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженою наказом МВС від 10.04.2002 р. № 335.

В розділі 6 вказаного договору найму транспортного засобу від 15 листопада 2021 року «Права та обов`язки наймача», наймач зобов`язується у разі необхідності отримати в органах УДАІ МВС України тимчасові реєстраційні талони, здійснювати витрати, пов`язані з використанням транспортних засобів, втому числі зі сплатою податків та інших необхідіних платежів, згідно законодавства України, відшкодовувати шкоду, завдану іншій особі у зв`язку з використанням ТЗ.

Суд зауважує, що позивач мав можливість запропонувати директору або власнику ТОВ «АМП Трейд», яким є сам позивач ОСОБА_2 - для належного оформлення обліку орендованого ТЗ в ЄДРТЗ та отримання тимчасового реєстраційного талону на період дії договору оренди автомобіля, або звернутися до відповідача із відповідними документами для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALAv. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України відносяться на рахунок позивача.

Відповідно до частини першої статті 157 КАС України суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.

Керуючись статтями 139, 157, 242, 250, 272, 276, 268, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

ПостановуДержавної служби України з безпеки на транспортівід 23 грудня 2021 року серії ВМ № 00004628 залишити без змін.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постановивід 23 грудня 2021 року серії ВМ №00004628 залишити без задоволення.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 серпня 2022 року щодо зупиненнястягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00004628 від 23 грудня 2021 року скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Шолох