Рішення № 10916689, 29.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/20029.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКМ»

до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Ганевич В.І., керівник;

Явець А.Й., довіреність № 142 від 26.07.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

У судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКМ»(надалі ТОВ «ЕКМ», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього (надалі ПАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього, відповідач) 189690,06 грн., в тому числі основного боргу –135400,00 грн., пені –13764,43 грн., 3% річних 4496,02 грн., втрат від інфляції –13549,50 грн., втраченої вигоди –22480,11 грн.

В ході розгляду справи, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та упущеної вигоди, в зв’язку з чим просив суд стягнути з відповідача 135400,00 грн. –основної суми боргу, 4496,02 грн. - 3% річних, 13549,50 грн. - втрат від інфляції.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 16/2к від 04.02.2004 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов у якому проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю, в зв’язку з відсутністю заборгованості перед позивачем.

У судове засідання представник відповідача не з’явився. Клопотання щодо відкладення розгляду справи, яке отримане перед судовим засіданням 29.07.2010 року від відповідача, судом відхилено, причини неявки до суду визнані неповажними. Відповідачем у справі являється товариство (ПАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Жодних перешкод у наданні до суду доказів в обґрунтування наданих заперечень, в разі їх наявності, не існує.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

4 лютого 2004 року між ТОВ «ЕКМ»та ПАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього укладено договір поставки № 16/2к, за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов’язувався поставити та передати у власність покупця (відповідач у справі) продукцію (далі товар), а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2004 року, але не раніше моменту повного та належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань. Подальша пролонгація договору відбувається шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди з зазначенням нового строку дії договору. Так, строк дії договору за згодою сторін було продовжено шляхом укладання додаткових угод: № 1 від 30.12.2004 року, № 2 від 29.12.2005 року, № 3 від 28.12.2006 року, № 4 від 28.12.2007року.

Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим видаткові накладні, які рахуються неоплаченими відповідачем, свідчать про поставку продукції в межах договору № 16/2к від 04.02.2004 року.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними за період з 01.12.2007 року по 23.03.2009 року та довіреностями на отримання товару, які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, їх перелік є додатком до позовної заяви.

Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 6 договору, згідно з п. 6.1 оплата товару здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з дати поставки відповідної партії товару постачальником на склад покупця.

Оплату за поставлений товар згідно наданих до справи видаткових накладних відповідачем здійснено не у повному обсязі (про часткову сплату свідчать банківські виписки залучені до справи), у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час розгляду справи складає 135400,00 грн., належних доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 6.1 договору № 16/2к від 04.02.2004 року строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних, що підтверджують поставку товару на користь відповідача в періоді з 01.12.2007 року по 23.03.2009 року є таким що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 10 банківських днів з дати поставки відповідної партії товару постачальником на склад покупця.

В зв’язку з несплатою заборгованості, позивач 02.02.2010 року направив відповідачу претензію разом з актом звірки взаємних розрахунків, з вимогою сплатити суму боргу - 135403, 72 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 05.02.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо відсутності заборгованості перед позивачем не відповідають дійсності та не можуть бути прийняті судом до уваги. Так як згідно наданих відповідачем платіжних доручень № 6754 від 17.04.2007 року, № 7482 від 15.06.2007 року кошти в сумі 151495,18 грн. були сплачені відповідачем за продукцію у 2007 році, в той час як предметом позову у даній справі є заборгованість, яка виникла у 2008 році (в період з 01.12.2007 року по 23.03.2009 року). Крім того, у наданих запереченнях на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що станом на 30.11.2007 року, згідно звірки розрахунків, проведеної між сторонами, у відповідача значилась заборгованість в розмірі 433,03 грн.

Жодних доказів, що позивачем не було поставлено товар на суму авансу –151495,18 грн. відповідачем не надано.

Доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за договором поставки № 16/2к від 04.02.2004 року згідно видаткових накладних залучених до справи, у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, наявність простроченої заборгованості в розмірі 135400,00 грн. відповідачем не спростовано у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в періоді за який допущено прострочення, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі у розмірі 13549,50 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 4496,02 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 4600019132 від 05.02.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню з врахування уточнень позивача.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1534,46 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, р/р 26000010065252 в ВАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКМ»(04107, м. Київ, вул. Лук’янівська, 9, к. 41, п/р 26003300000282 в ПКФ АБ «Форум», МФО 300946, ідент. код 32735655) 135400,00 грн. (сто тридцять п’ять тисяч чотириста гривень) основного боргу, 13549,50 грн. (тринадцять тисяч п’ятсот сорок дев’ять гривень 50 копійок) інфляційних збитків, 4496,02 грн. (чотири тисячі чотириста дев’яносто шість гривень 02 копійки) 3% річних, 1770,46 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят гривень 46 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 06.08.2010р.