Рішення № 10916365, 26.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.2010                                                             Справа № 12/66

за позовом дочірнього підприємства „Е. Волтерс –Карпати” Компанії „Е. Волтерс (Ладлоу) Лімітед”, м. Ужгород

до відповідача закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 76980,92 грн. (в т.ч. 64 000 грн. –основного боргу; 5777,41 грн. –пені; 1730,76 грн. –3 % річних та 5472,75 грн. –інфляційних збитків).

Суддя Тисянчин В. М.

          Представники:

Від позивача – Логойда В.М., (представник за довіреністю № 1/2005 від 10.01.2005 року)

Від відповідача –Шевченко В.В., (представник за довіреністю № 94 від 05.01.2010 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов дочірнім підприємством „Е. Волтерс –Карпати” Компанії „Е. Волтерс (Ладлоу) Лімітед”, м. Ужгород до закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 76980,92 грн. (в т.ч. 64 000 грн. –основного боргу; 5777,41 грн. –пені; 1730,76 грн. –3 % річних та 5472,75 грн. –інфляційних збитків).

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та заявою (вх. № 6257 від 11.08.2010 року) збільшив позовні вимоги в частині нарахованих до стягнення пені та 3 % річних.

          Отже, подальше провадження у справі здійснюється щодо стягнення суми 76980,92 грн. (в т.ч. 64 000 грн. –основного боргу; 5777,41 грн. –пені; 1730,76 грн. –3 % річних та 5472,75 грн. –інфляційних збитків).

Письмовим відзивом на позов (вх. № 6552 від 26.08.2010 року) поданим в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/66

від 26.08.2010 року

просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців, з огляду на об’єктивні обставини, що заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 64 000 грн. –основного боргу щодо оплати за поставлене, згідно договору купівлі –продажу від 10.09.2007 року, виробниче швейне обладнання, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актом прийому передачі від 30.11.2007 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

          Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

          У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

          В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли

зобов’язальні відносини між сторонами, є поставка виробничого швейного обладнання (ст. 11 ЦК України).

          Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість поставленого виробничого швейного обладнання є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/66

від 26.08.2010 року

Між тим, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

          Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 7 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 5777,41 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% –річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині

стягнення 1730,76 грн. –3% річних та 5472,75 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

          При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно –державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де

не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При

цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/66

від 26.08.2010 року

України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду на два місяці, як виняток, чим частково задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика” (м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 40; код 00309140) на користь дочірнього підприємства „Е. Волтерс –Карпати” Компанії „Е. Волтерс (Ладлоу) Лімітед” (м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 40; код 22082613) суму 64000 (шістдесят чотири тисячі грн.) –основного боргу; 5777,41 (п’ять тисяч сімсот сімдесят сім грн. 41 коп.) –пені; 1730,76 (одну тисячу сімсот тридцять грн. 76 коп.) –3 % річних; 5472,75 (п’ять тисяч чотириста сімдесят дві грн. 75 коп.) – інфляційних збитків та 769,82 (сімсот шістдесят дев’ять грн. 82 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 27.10.2010 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.