Рішення № 109159289, 23.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17283/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2022 року поштовим зв`язком до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд (ст.287 КАС України):

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №61160851 від 11.11.2022 року про накладення штрафу у розмірі 10200грн.;

судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/17283/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалами суду:

- від 30.11.2022 року адміністративний позов залишено без руху з підстав необхідності надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2481грн.;

- від 08.12.2022 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви; - від 14.12.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, призначено судове засідання на 20.12.2022р.; витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що із постановою про накладання штрафу від 11.11.2022 року не погоджується, вважає її протиправною, з огляду на що просить суд її скасувати з наступних підстав. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №420/5704/19 ОСОБА_1 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 01.07.2007 по 22.07.2011 у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії у сумі 17442,69 грн у розмірі та у порядку, визначених відповідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Сума компенсації втрати частини доходів склала 40356,89грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Виплата нарахованої компенсації в сумі 40356,89грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України. Про виконання рішення суду позивач неодноразово повідомляв відповідача рекомендованими листами від 15.09.2022 року №1500-0505-5/94380, від 11.10.2022 року №1500-0505-5/105292 з доданими до них копіями відповідних документів. Державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови не взято до уваги, що для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1) факт невиконання рішення про зобов`язання боржника виконати певні дії; 2) невиконання зумовлено неповажними причинами. Як результат, на переконання позивача, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону №1404; рішення суду не виконане у повному обсязі.

Згідно довідки начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2022р. «Про припинення відправки поштової кореспонденції», з 23.02.2022р. в Одеському окружному адміністративному суді припинено відправку поштової кореспонденції у зв`язку із відсутністю коштів на оплату послуг поштового зв`язку.

У судове засідання, призначене на 20.12.2022 року учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду:

- від 23.12.2022 року зупинено провадження у справі №420/17283/22 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/14644/22;

- від 13.12.2023 року поновлено провадження у справі №420/17283/22 та призначене судове засідання на 22.02.2023 року.

15.02.2023 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти позову Відділ зазначив, що позивач частково виконав рішення суду від 04.12.2019 у справі №420/5704/19, здійснивши нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, проте не здійснив виплату цих коштів. Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі ГУПФ України в Одеській області від обов`язку здійснити виплату коштів; боржником не надано жодних доказів на підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів. Здійснення перерахунку на доплату пенсії та внесення рішення до реєстру судових рішень, з урахуванням скасування Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення у повному обсязі. Законні вимоги виконавця ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин. Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судового збору, оскільки ГУПФ України в Одеській області є суб`єктом владних повноважень, а згідно із ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи.

17.02.2023 року позивач подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ГУПФ України в Одеській області.

У судове засідання 22.02.2023 року учасники справи не з`явились, були повідомлені про час та місце проведення судового засідання через підсистему «Електронний суд».

Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року у справі №420/5704/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення компенсації втрати частини доходів задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по 22.07.2011 року у розмірі 17442,69 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії у сумі 17442,69 грн. за період з 01.01.2007 року по 22.07.2011 року, у розмірі та у порядку, визначених відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.01.2020 року у справі №420/5704/19 видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.02.2020 року відкрито виконавче провадження №61160851 з виконання виконавчого листа №420/5704/19 (а.с.17 зворот-18); наказано боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 24.02.2020 року за №1500-0225-8/4811 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило відповідача, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 по справі № 420/5704/19, яке набрало законної сили 08.01.2020, ОСОБА_1 08.01.2020 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 01.01.2007 по 22.07.2011 у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії у сумі 17442,69 грн у розмірі та у порядку, визначених відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Нарахована за цей період компенсація у сумі 4718,32 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Інформація про виконання рішення по справі № 420/5704/19 Головним управління внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програма. Обґрунтованість розрахованої суми та подані документи опрацьовуються Комісією питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Пенсійного фонду України в порядку черговості. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Враховуючи викладене, позивач відповідно до п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» просив закінчити виконавче провадження за виконавчим листом №420/5704/19, виданим 13.01.2020 Одеським окружним адміністративним судом. (а.с.19).

15.09.2022 року на вимогу старшого державного виконавця від 07.09.2022 року №03.01-13496 Головне управління направило на адресу відповідача лист №1500-0505-5/94380, в я кому зазначило, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 420/5704/19 ОСОБА_1 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 01.07.2007 по 22.07.2011 у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії у сумі 17442,69 грн у розмірі та у порядку, визначених відповідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001року № 159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (копія розрахунку компенсації втрати частини доходів додається). Сума компенсації втрати частини доходів за період з 01.07.2007 по 22.07.2011 склала 40356,89 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідно до статті 8 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Водночас бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження. Погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги, починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої компенсації втрати частини доходів за період з 01.07.2007 по 22.07.2011 в сумі 40356,89 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» позивач просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/5704/19, виданому 13.01.2020 Одеським окружним адміністративним судом (а.с.11).

Разом з листом була направлена копія розрахунку компенсації втрати частини доходів (а.с.14-16) на суму 17442,69грн. невиплаченого доходу.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.09.2022 року ВП №61160851 за невиконання вимог виконавчого листа №420/5704/19, виданого Одеським окружним адміністративним судом 13.01.2020 року, накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі 5100грн. (а.с.7зворот-8).

11.10.2022 року позивач надіслав відповідачу лист №1500-0505-5/105292, який за своїм змістом є аналогічним листу від 15.09.2022 року (а.с.13)

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.11.2022 року ВП №61160851 за невиконання вимог виконавчого листа №420/5704/19, виданого Одеським окружним адміністративним судом 13.01.2020 року, накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі 10200грн.. (а.с.7зворот-8)

Постанова прийнята на підставі ст.ст.63,75 ЗУ «Про виконавче провадження» та в ній зазначено, що 19.10.2022 року у відповідь на постанову про накладення штрафу надійшов лист ГУПФ України в Одеській області про виконання рішення №1500-0505-5/105292 від 11.10.2022 року. Зі змісту зазначеного листа вбачається, що зазначені в ньому відомості щодо виконання рішення суду аналогічні тим, які містилися у попередньому листі, направленому на адресу відділу; аналіз інформації зазначеної у листі вказує та тривалу безпідставність та неправомірність невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2007 по 30.06.2019 у сумі 40356,89грн. Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі ГУПФ України в Одеській області від обов`язку здійснити таку виплату.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року у справі №420/14644/22 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №61160851 від 29.09.2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішення набрало законної сили 20.12.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107782875).

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 11.11.2022 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 13 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нормами п. 16 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

В силу приписів ч.ч. 1-3 статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження»», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин, та у разі коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього

На момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

При цьому, накладення штрафу в подвійному розмірі є наслідком повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк.

Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм ЗУ «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Таким чином, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення чи наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально, а обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою від 11.11.2022 року на позивача накладено штраф на підставі статті 75 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.

Обґрунтовуючи відсутність порушень у своїй діях, позивач вказує, що на виконання рішення суду від 04.12.2019 року у справі №420/5704/19 ОСОБА_1 нарахована компенсація втрати частини доходів за період з 01.07.2007 по 22.07.2011 у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії у сумі 17442,69 грн у розмірі та у порядку, визначених відповідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Сума компенсації втрати частини доходів склала 40356,89грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Виплата нарахованої компенсації в сумі 40356,89грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України.

Судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваної постанови від 11.11.2022 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Управління забезпечення ПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) було встановлення повторного невиконання органом ПФУ вимоги виконавчого документу виконавчого листа №420/5704/19 виданого 13.01.2022р. без поважних причин протягом встановленого виконавцем строку (а.с. 9-10).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року у справі №420/14644/22 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №61160851 від 29.09.2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Суд у межах розгляду справи №420/14644/22 встановив, що нараховану суму компенсації стягувачу не було виплачено у зв`язку з відсутністю коштів державного асигнування. Такі підстави не виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить позивачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету. Суд зазначає, що скасування в судовому порядку постанови від 29.09.2022 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення, яка в свою чергу зобов`язувала боржника до вчинення певних дій, виключає накладення штрафу за повторне невиконання боржником рішення без поважних причин, оскільки в даному випадку відсутня ознака "повторності" невиконання рішення суду без поважних причин.

Вказаним спростовано наявність у відповідача підстав для прийняття постанови про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі 10200грн, відтак постанова державного виконавця від 11.11.2022р. ВП№61160851 є протиправною та підлягає скасуванню, як така, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, та за ознакою повторного невиконання рішення суду без поважних причин.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваної постанови не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають (така правова позиція викладена П`ятим апеляційним адміністративним судом у справі №420/14362/22 від 12.12.2022 року).

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №61160851 від 11.11.2022 року про накладення штрафу у розмірі 10200грн. на ГУПФ України в Одеській області.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.287, 293 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян