Рішення № 109159267, 23.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17418/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 01.12.2022 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Одеської митниці Держмитслужби в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022;

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/00630 від 28.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15 червня 2022 року між ним та компанією «SIATA DS., Inc.», США (Продавець) укладено контракт №ST-22/15/06, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві (позивачеві) металопродукцію, а Покупець оплатити поставлений Товар згідно умовам контракту - жерсть біла марки ЕЖК. У межах вищевказаного контракту, ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» (надалі - Позивач) замовив у Продавця товар - жерсть білу у рулонах ЕЖК, сплатив вартість товару згідно умов контракту. Після цього замовлений товар був розміщений та відправлений на адресу Позивача у дванадцяти контейнерах, які надходили морем та залізницею. У зв`язку з непередбаченими затримками у залізниці, одинадцять контейнерів надійшли раніше, тому розміщений товар в одинадцяти контейнерах був заявлений до митного оформлення раніше. Дванадцятий контейнер прибув пізніше, тому товар, розміщений в дванадцятому контейнері, до митного оформлення був заявлений окремою митною декларацією. З метою митного оформлення товару: «прокат плоский із нелегованої низьковуглецевої сталі марки MR, шириною 820 мм, товщиною 0,135мм; з електролітичним покриттям оловом 2.0/2.0G/М2, що відповідає стандарту JIS G3303, жерсть біла ЕЖК, у рулонах, ступінь твердості Т4 ВА, відділка поверхні BRIGHT FINISH, КРОМКА ВІДРІЗНА, РОЗМІРОМ: 0,135Х820 ММ (довжина С рулон) - 27168 кг (6 рулонів)», керуючись ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, декларант ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» подав до Одеської митниці митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» №UA500020/2022/018831 від 28.10.2022 (надалі - МД) та підтверджуючі митну вартість товарів документи на суму 48902,40 доларів США та обраний метод визначення митної вартості. За результатами митного оформлення МД Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022 та, як наслідок, оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000630. Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості, вважає його прийнятим без повного та об`єктивного дослідження поданих разом із митною декларацією документів, які у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товарів, без обґрунтування вказаних у рішенні розбіжностей, не відповідає правилам Розділу 3 Митного кодексу України, тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2022 протиправним, та протиправною картку відмови №UA500020/2022/00630 від 28.10.2022, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 08.12.2022 позовну заяву ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Ухвалою судді від 23.10.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Гудкова С.О. про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 26.12.2022 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку статті 262 КАС України.

10.01.2023 до суду через електронну підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх. № ЕС/202/23) Одеської митниці на позовну заяву в якому зазначено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, декларантом разом з митною декларацією (МД) ) № UA500020/2022/018831 від 28.10.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022 року.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

28.10.2022 декларантом надіслано: специфікацію від 15.06.2022 №1, в якій зазначено умови поставки DAP Одеса та вартість за одну тонну в розмірі 2200 USD, лист № б/н від 28.10.2022 та листом № б/н від 28.10.2022 повідомлено, що інші документи надаватися не будуть.

Отже, вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2022/018831 від 28.10.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості по товару 1 «Прокат плоский…» є більшим та становить 2,43 дол. США за кг нетто (МД від 17.10.2022 № UA100240/2022/685788) ніж заявлено декларантом 1,82 дол. США за кг нетто. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 22UA500020018853U4 від 28.10.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 121160,56 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000630 від 28.10.2022 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД».

18 січня 2023 року до суду надійшла (вх..№1722/23) відповідь на відзив представника позивача адвоката Гудкова С.О. У поданій заяві зазначено, що позивач є виробничим підприємством і для власного виробництва придбає у нерезидента України як сировину білу жерсть виробництва Китаю. 15 червня 2023 року підписано Контракт №ST-22/15/06 від 15.06.2022 і Специфікацію № 1 від 15.06.2022 на придбання чергової партії сировини з умовою поставки DAP порт Одеса. Відповідно до ринкової кон`юнктури, що склалась на той момент, було узгоджено ціну 2200 дол. США/тона на умовах попередньої оплати. Відповідна сума 990000 дол. США була сплачена 22.06.2022 (проформа-інвойс від 15.06.2022 №ST-22/15/06, платіжне доручення №392). Але через відсутність безпеки по причині воєнних дій, перевізники відмовились від доставки до порту Одеса. На пошуках іншого маршруту доставки товару сплило півтора місяці. Знайдений маршрут передбачав доставку морем на умовах DAP порт Трієст (Італія) і далі залізницею до Одеси. У зв`язку із зміною маршруту і зменшення ринкових цін на товар була узгоджена нова ціна - 1800 дол. США/тона. Через це 10.08.2022 було підписано додаткову угоду до контракту, якою Специфікацію №1 (від 15.06.2022) замінено Специфікацією № 1/1 (від 10.08.2022) i, по факту завантаження товару, виставлено інвойс від 15.08.2022 NST-22/15/06-01 на суму 583155 USD . Як оплату товару за цим інвойсом було зараховано частину раніше переказаної суми. В червні здійснено передплату суми 990000 дол. США, але поставка товару не відбулась. Частину цієї перерахованої в червні суми в розмірі 583155 дол. США зараховано за інвойсом NST-22/15/06-01 від 15 серпня 2022 року. Товар прибув до Одеси і було подано належні документи для проходження митних формальностей і випуску товару у вільний обіг на території України. Одеська митниця стверджує, що надано не всі документи, які дозволяють верифікувати заявлену митну вартість, на цій підставі видано картку відмови і визначено завищену митну вартість. Саме ці дії відповідача та аргументи на підставі яких він надав картку відмови і призначив митну вартість, незважаючи на подання позивачем необхідних документів, оскаржуються позивачем.

Ухвалою суду від 22.02.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Гудкова С.О., про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

15 червня 2022 року між компанією «SIATA DS., Inc.», США (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» (Покупець) укладено контракт №ST-22/15/06, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві металопродукцію, а Покупець оплатити поставлений Товар згідно умовам контракту - жерсть біла марки ЕЖК (далі за текстом - Контракт).

Згідно з п.1.1 Контракту, «Продавець» зобов`язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти і оплатити металопродукцію (білу жерсть електролітичного лудіння марки ЕЖК), надалі іменовану «Товар», у кількості та сортименті відповідно до підписаних специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціни на «Товар» визначаються на умовах, обумовлених у специфікаціях, за одну метричну тонну та зазначаються за кожною позицією. Ціни встановлюються у доларах США. Вартість упаковки та маркування включена у вартість «Товара» (п.2.1 Контракту).

Відповідно до пункті 3 6 Контракту, якість, упаковка та маркування: якісні характеристики «Товара» вказуються у специфікаціях. В них зазначаються також вимоги до пакування та маркування (п.3.1). Якість «Товара» підтверджується сертифікатом якості, виданим заводом виробником (п.3.2).

Базисні умови поставки: Цей договір укладено за умов, зазначених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Поставки здійснюються за реквізитами «Покупця», зазначеними у специфікації та вантажних інструкціях (п.4.1). Місцем фактичної передачі Товару є склад Одержувача. Також передача Товару може проводитись на митному складі (п.4.3). Терміни поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п.4.4).

Умови оплати: «Покупець» здійснює авансові платежі на суму передбаченого до постачання «Товара» на підставі рахунку-фактури «Продавця». За погодженням сторін «Покупець» може здійснювати оплату отриманого «Товара» на рахунок «Продавця» протягом 180 календарних днів з дати отримання «Товара». «Продавець» зобов`язується надати такі документи: Підписані рахунки-фактури; Залізничні накладні; Заводські сертифікати із зазначенням якості та кількості. Оплата всіх комісій та банківських зборів, включаючи витрати банків-кореспондентів - за рахунок «Покупця», витрати уповноваженого банку «Продавця» - за рахунок «Продавця». Валютою платежу за цим Контрактом є долари США.

Умови поставки: Товари вважаються поставленими «Продавцем» та прийнятими «Покупцем»: A) за якістю - на підставі сертифікату якості, виданого заводом-виробником; Б) за кількістю - відповідно до ваги, зазначеної у товаросупровідних документах. Датою виконання поставки за цим контрактом вважається дата ввізної митної декларації.

Згідно з умовами Специфікації № 1 (а.с.98) від 15.06.2022 до контракту № ST-22/15/06 від 15.06.2022 між компанією «SIATA DS., Inc.», США та ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» Україна, відправник («SIATA DS., Inc.» USA, Сіата ДС, Інк., США) відправляє вантажоодержувачу (ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД») товар: біла жерсть в рулонах ЕЖК, Стандарт JIS G3303, 0,135х820mm. Кількість: 450,00 тн. Ціна долари США/тн нетто, Умови поставки: DAP Одеса, 2200,00. Сума, долари США 990 000,00. Дата поставки: червень-вересень 2022. Умови оплати: передоплата згідно з проформою-інвойсу; залишок суми після повідомлення Покупцеві номерів відвантажених вагонів.

Рахунок-фактура №СТ-22/15/06-01 від 15.06.2022 до Специфікації №1. Умови поставки: DAP м. Одеса, Україна. Вага нетто, т: 4500,00. Ціна за 1 т, USD: 2200,00. Вартість USD: 990000,00 (а.с.105).

10 серпня 2022 року між компанією «SIATA DS., Inc.», США та ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» в м. Одеса було укладено Додаткову Угоду №1 до Контракту №ST-22/15/06 від 15.06.2022, згідно з якою Сторони домовилися про наступне: Поставка «Товару», що відвантажується згідно Специфікації № 1 від 15.06.22 до Контракту № ST - 22/15/06 від 15.06.2022 здійснюється на умовах DAP TRIEST Італія. У зв`язку із зміною умов поставки, ціни, кількості та загальної вартості «Товару» сторони домовилися замінити Специфікацію № 1 від 15.06.2022 до Контракту № ST - 22/15/06 від 15.06.2022 на Специфікацію №1 /1 від 10.08.2022.

Згідно з умовами Специфікації № 1/1 (а.с.75) від 10.08.2022 до контракту № ST-22/15/06 від 15.06.2022 між компанією «SIATA DS., Inc.», США та ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» Україна, відправник («SIATA DS., Inc.» USA, Сіата ДС, Інк., США) відправляє вантажоодержувачу (ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД») товар: біла жерсть в рулонах ЕЖК, Стандарт JIS G3303, 0,135х820mm. Кількість: 550,00 тн. Ціна долари США/тн нетто, Умови поставки: DAP Трієст Італія, 1800. Сума, долари США 990000,00. Дата поставки: червень-вересень 2022. Умови оплати: передоплата згідно з проформою-інвойсу; залишок суми після повідомлення Покупцеві номерів відвантажених вагонів.

Рахунок-фактура №СТ-22/15/06-01 від 15.08.2022 до Специфікації № 1/1: Вага нетто, т: 323,975. Ціна за 1 т, USD: 1800,00. Вартість USD: 583 155,00 (а.с.87).

22 червня 2022 року позивачем, відповідно до Контракту та інвойсу (рахунку-фактури) ST-22/15/06 dd 15.06.2022, було перераховано на рахунок компанії SIATA DS., Inc. США 990000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 392 (а.с.21).

Тобто, наявними матеріалами встановлено, що сторонами Контракту, через наявність небезпеки морського сполучення товару до порту Одеса, було досягнуто домовленість про зміну слідування товару та його кількість була зменшена. Так, товар морем був направлений з Китаю до Італії та залізничним шляхом до м. Одеси.

Замовлений товар був розміщений та відправлений на адресу позивача у дванадцяти контейнерах, які надходили морем та залізницею. У зв`язку з непередбаченими затримками у залізниці, одинадцять контейнерів надійшли раніше, тому розміщений товар в одинадцяти контейнерах був заявлений до митного оформлення раніше. Дванадцятий контейнер прибув пізніше, тому товар, розміщений в дванадцятому контейнері, до митного оформлення був заявлений окремою митною декларацією.

З метою митного оформлення товару: «прокат плоский із нелегованої низьковуглецевої сталі марки MR, шириною 820 мм, товщиною 0,135мм; з електролітичним покриттям оловом 2.0/2.0G/М2, що відповідає стандарту JIS G3303, жерсть біла ЕЖК, у рулонах, ступінь твердості Т4 ВА, відділка поверхні BRIGHT FINISH, КРОМКА ВІДРІЗНА, РОЗМІРОМ: 0,135Х820 ММ (довжина С рулон) - 27168 кг (6 рулонів)», керуючись ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, декларант ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» подав до Одеської митниці митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» №UA500020/2022/018831 від 28.10.2022 та підтверджуючі митну вартість товарів документи:

1) сертифікат якості від виробника №RUN-22-28 від 27.06.2022;

2) інвойс №ST-22/15/06-1 від 15.08.2022;

3) коносамент №MEDUTV849079 від 04.07.2022;

4) накладна №00297-2 від 29.09.2022;

5) наряд №14401 від 26.10.2022;

6) інвойс №ST-22/15/06-1 від 15.08.2022;

7) UA500020.2022.018831.001 від 28.10.2022;

8) UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022;

9) UA500020/2022/000630/001 від 28.10.2022;

10) Платіжне доручення №392 від 22.06.2022;

11) рахунок №ILDEP02107 від 06.10.2022;

12) рахунок №ТУ-003520 від 07.09.2022;

13) платіжне доручення №554 від 08.09.2022;

14) платіжне доручення №594 від 06.10.2022;

15) довідка №11 від 24.10.2022;

16) ST-22/15/06 від 15.06.2022, 31.12.35;

17) додаткова угода до контракту №1 від 10.08.2022;

18) специфікація №1 від 15.06.2022;

19) специфікація №1/1 від 10.08.2022;

20) додаткова угода №1 від 16.08.2022;

21) додаткова угода №2 від 16.08.2022;

22) договір №Т00308 від 16.08.2022.

28 жовтня 2022 року відповідачем було прийнято Рішення № UA500020/022/000264/1 про коригування митної вартості товарів (а.с.11) та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2022000630 (а.с.9).

В оскаржуваному рішенні № UA500020/022/000264/1 відповідачем зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022, а саме:

1) згідно п.1 розд.2 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте, декларантом до митного оформлення надано лише довідку про вартість перевезення товару від 24.10.2022 № 11, інші документи разом з митною декларацією не надано;

2) відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п.3.1 зовнішньоекономічний договору (контракту) вимоги до упаковки та маркування товарів зазначаються в специфікаціях. Відповідно до наданої до митного оформлення специфікації від 10.08.2022 №1/1 товар поставляється в упаковці та з відповідним маркуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) відповідно до банківського платіжного доручення від 22.06.2022 № 392 здійснено оплату в розмірі 990000 USD, однак сума інвойсу від 15.08.2022 № ST-22/15/06-01 складає 583155,00 USD;

4) відповідно до банківського платіжного доручення від 22.06.2022 № 392 міститься посилання на проформу-інвойс від 15.06.2022 № ST-22/15/06, яка до митного оформлення не надавалася.

У відповідності частини 6 статті 53 Митного кодексу України відповідач рекомендував декларанту позивачу подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

28.10.2022 декларантом надіслано: специфікацію від 15.06.2022 №1, в якій зазначено умови поставки DAP Одеса та вартість за одну тонну в розмірі 2200 USD, лист № 6/н від 28.10.2022 та листом № 6/н від 28.10.2022 повідомлено, що інші документи надаватися не будуть.

Суд звертає увагу на те, що Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме до митного органу не надано документи, що містять відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та відомості про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідач в рішеннях зазначив, що декларантом не подані документи, згідно з переліком та не спростовані наявні розбіжності у документах.

За результатом проведеної консультації мiж митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та CAIC та встановлено, що рівень митної вартості по товару 1 «Прокат плоский» є більшим та становить 2,43 дол. США за кг нетто (МД від 17.10.2022 № UA100240/2022/685788) ніж заявлено декларантом 1,82 дол. США за кг нетто. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано.

Тобто, поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю спірного рішення, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що вини між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23, п.24 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач у Рішенні Про коригування митної вартості від 28.10.2022, серед іншого, зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Варто звернути увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні не лише обґрунтування причини, через яку заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а і на відсутність чіткого зазначення митним органом тієї складової митної вартості, що не дає йому можливості пересвідчитись в правильності її визначення.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

На підтвердження понесених витрат на транспортування товару позивачем надано митному органу достатньо доказів, у тому числі:

- морська накладна №MEDUTV849079 від 04.07.2022 (а.с.111-114);

- залізнична накладна (29 Відправка №00297-2) (а.с.101-102);

- рахунок № ТУ-003520 від 07.09.2022 (а.с.44);

- платіжне доручення № 554 від 08.09.2022 на суму 1 262 384,09 грн за послуги з доставки залізничним транспортом (а.с.45);

- рахунок ILDEP02107 06-ОСТ-22 за зберігання товару (а.с.46);

- платіжне доручення №594 від 06.10.2022 на суму 21861,53 грн як компенсації витрат за зберігання (а.с.47);

- довідка про транспортно-експедиційні витрати від 24.10.2022 по коносаменту MEDUTV849079 (MSDU1694117) (а.с.48).

Варто зазначити, що як Контрактом так і коносаментом №MEDUTV849079 від 04.07.2022 передбачено, що відповідальність продавця за товар припиняється у порту вивантаження товару, тобто до порту призначення вартість транспортування товару сплачується продавцем SIATA DS., Inc., USA, Сіата ДС, Інк., США, а далі покупцем, тобто позивачем.

За Контрактом та першою Специфікацією портом вивантаження є порт м. Одеса в якому і перебуває, розміщене підприємство позивача. Проте, внаслідок введення воєнного стану та бойових дій в Україні, морське сполучення до порту Одеса стало небезпечним, що змусило сторін Контракту змінити порт доставки товару (вивантаження) на порт в Італії. Саме тому, вартість перевезення товару з порту Трієст (Італія) до України поніс покупець позивач, докази чого він надав митному органу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Повертаючись до положень Контракту від 15.06.2022, суд звертає увагу відповідача на пункт 2.1 Контракту: Ціни на «Товар» визначаються на умовах, обумовлених у специфікаціях, за одну метричну тонну та зазначаються за кожною позицією. Ціни встановлюються у доларах США. Вартість упаковки та маркування включена у вартість «Товара».

Згідно з умовами Специфікації № 1/1 (а.с.75) від 10.08.2022 до контракту № ST-22/15/06, упаковка експортна, вага пачки до 1,6 тон. Виставлення рахунків за вагою нето.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Вірними є й наголошення позивача стосовно того, що вказана відповідачем відмінність сум в платіжному дорученні від 22.06.2022 №9392 i інвойсі від 15.08.2022 №ST-22/15/06-01 не є розбіжністю в сенсі причини неможливості верифікації заявленої позивачем митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 по справі №826/10527/17, перевіривши правильне застосування судами попереднiх iнстанцiй застосування норми частини третьої статті 53 МК України, зробив висновок, що чинне законодавство не встановлює обов`язкової вимоги щодо зазначення в інвойсi умов платежу, а надані Товариством документи в сукупності підтверджують всі складові митної вартості, зазначені в них відомості не викликають об`єктивних сумнівів.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема у постановах від 27.03.2020 №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19.

Суд погоджується з доводами позивача та зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З огляду на вищевикладене, встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та необґрунтованими, а тому рішення про коригування митної вартості та картки відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Крім того, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі № 804/16980/14, від 06.02.2018 у справі № 815/2013/15.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Суд зазначає, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митну декларацію, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних АСМО «Іспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та реквізити МД, яка у матеріалах справи відсутня.

Відповідачем така інформація та докази не надані під час розгляду справи також.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в митного органу наявна інформація щодо раніше визначеним митними органами митними вартостями, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню та, з врахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України, шляхом визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500110/2022/000005/2 від 11.01.2022.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

11 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові у справі № 480/3507/19 дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру, а вимоги щодо скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Тобто, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру. В той же час, вимоги щодо скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №820/3356/16, від 18.06.2020 у справі № 820/3942/16.

Згідно платіжного доручення №702 від 22.11.2022 (а.с.8) позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 4962,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 121160,56 грн, а 1,5% від ціни позову складає 1817,40 грн, тобто менше а 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн).

Отже, належною сумою судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за даної подання ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» позовної заяви від 01.12.2022 є 4962,00 грн (2481,00 (майнова вимога) + 2481,00 (немайнова вимога)).

З урахуванням задоволення позову, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 4962,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000264/1 від 28.10.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/00630 від 28.10.2022.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» (65098, м. Одеса, Застава-ІІ, вул. Привозна, 1, код ЄДРПОУ 2093629);

Відповідач Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА