Вирок № 10915770, 16.06.2010, Жовківський районний суд Львівської області

В И Р О К справа № 1-77

2010 р.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року Жовківський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Зеліско Р.Й . при секретарі Мамедовій Г.І. з участю прокурора Кузь Т.О. та захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рясна-Руська, Яворівського району, Львівської області , українця , громадянина України , освіта вища , одруженого , має на утриманні одну неповнолітню дитину, приватний підприємець, проживає в с. Рясна-Руська, Яворівського району, Львівської області , військовозобов”язаного, не судимого

за ст. 289 ч. 3, 187 ч.1,187 ч.2, 357 ч.3 КК України

В С Т А Н О В И В :

Підсудній ОСОБА_3 17 січня 2009 року близько 17.00. години на автозаправочній станції «Укрнафта» поблизу м.Рава-Руська, Жовківського району Львівської області умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння автомобілем марки «БМВ-3», реєстраційний номер LТМ 19 РС , погрожуючи ножем власнику даного автомобіля громадянину Республіки Польща ОСОБА_5, який дану погрозу сприймав як реальну небезпеку для свого життя та здоров»я, наказав виїхати за межі м.Рава-Руська, на автодорогу в напрямку м.Львова. Коли потерпілий виїхав за межі м.Рава-Руська, ОСОБА_3 погрожуючи застосуванням небезпечного для життя фізичного насильства, наказав ОСОБА_5 вийти із автомобіля, після чого, сівши за кермо, поїхав в напрямку м.Львова і скрився з місця події незаконно заволодівши автомобілем потерпілого, марки БМВ-3, рестраційний номер LТМ 19 РС вартістю шість тисяч злотих ,що згідно курсу Національного банку України станом на 17.01.2009 року, становить 14 тисяч 280 гривень та відкрито заволодів мобільними телефонами марки «Соні-Еріксон-к 310 1» вартістю 600 гривень та мобільним телефоном марки «Моторола В-3» вартістю 500 гривень, які знаходились у викраденому автомобілі.

.

Крім того, підсудній ОСОБА_3 17 червня 2009 року близько 17.00. години знаходячись на автозаправочній станції «ОККО» поблизу м.Рава-Руська, Жовківського району, Львівської області, умисно. з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння автомобілем марки «Фольсваген-Пассат Б-4», реєстраційний номер НОМЕР_1., погрожуючи ножем власнику даного автомобіля громадянину Республіки Польща ОСОБА_4, який дану погрозу сприймав як реальну небезпеку для свого життя та здоров»я, наказав виїхати за межі м.Рава-Руська, на автодорогу в напрямку м.Львова. Коли потерпілий виїхав за межі м.Рава-Руська, ОСОБА_3, погрожуючи застосуванням небезпечного для життя фізичного насильства, наказав ОСОБА_4 вийти із автомобіля, після чого сівши за кермо,поїхав в напрямку м.Львова і скрився з місця події , незаконно заволодівши автомобілем потерпілого, марки «Фольсваген-Пассат Б-4» реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 12 тисяч злотих, що згідно курсу Національного банку станом на 17.06.2009 року становить 27 960 гривень, мобільним телефоном марки «Нокіа-Н-73» вартістю 1200 гривень .

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав повністю і пояснив , що він перебуваючи вдома почув від матері , що приїжджали працівники міліції і казали, що він викрав автомашини. На наступний день , його затримали. Після цього , погрожували фізичним та психічним тиском і вказували, що він має писати. Потерпілого громадянина Республіки Польща ОСОБА_5 він знав раніше, оскільки він раніше їздив в Республіку Польща і був з ним знайомий. Потерпілий ОСОБА_5 мав у своєму користуванні не одну автомашину і запропонував йому купити автомобіль за 1000 доларів США, при цьому він повинен був сплатити 600 доларів США зразу , а 400 доларів США згодом. Він на цю пропозицію погодився і в січні 2009 року ОСОБА_5 привіз йому автомобіль та передав технічний паспорт . Він забрав автомобіль і сплатив за нього 600 доларів США. Крім того він купив у потерпілого ще два мобільні телефони по 20 доларів США. ОСОБА_5 був з товаришем , який мав інший автомобіль і саме цим автомобілем потерпілий поїхав від нього. Даний автомобіль він залишив в господарстві у свого діда де через два тижні розукомплектував автомобіль і мав намір продати по запчастинах.

В червні 2009 року він поїхав на митний перехід в Рава-Руську де зустрів потерпілого ОСОБА_4 з яким був раніше знайомий і який погодився відвезти його в м.Рава-Руську. ОСОБА_4 був ще з одним товаришем і тому ОСОБА_4 залишив йому ключі від автомобіля, технічний паспорт на автомобіль та сам автомобіль що він мав змогу поїхати в м.Львів. Потерпілий також залишив в автомобілі свій мобільний телефон. Коли він повернувся , то потерпілого вже не було і тому він залишив даний автомобіль в АДРЕСА_1 .На наступний день ніхто не дзвонив, а через 3-4 дні його затримали працівники міліції. Таким чином, він не вчиняв пред”явлених йому звинуваченням злочинів. Свою ж участь у вчиненні злочинів визнавав під тиском працівників міліції та внаслідок обману, що йому змінять міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину його вина в скоєному в судовому засіданні є доведеною повністю показами потерпілих , свідків , протоколами слідчих та судових дій , іншими матеріалами справи.

Так , потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав , що він 17 червня 2009 року близько 17.00. години знаходився на автозаправочній станції «ОККО» поблизу м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області де заправляв свій автомобіль марки «Фольксваген-Пассат Б-4» , реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору. Разом з ним були його батько та товариш , які заправивши свої автомобілі поїхали. Заплативши за пальне він підходив до свого автомобіля де зустрів підсудного ОСОБА_3, з яким раніше не був знайомий і ніколи не зустрічався. Підсудний ОСОБА_3 попросив підвезти його до кордону на що він погодвся. По дорозі ОСОБА_3 приставив потерпілому ніж в ділянку підребер”я і наказав повертати назад в Раву-Руську. Він сильно перелякався нападу і фактично не міг далі їхати так як в нього тряслися руки. Нападник ОСОБА_3 сказав , щоб вони помінялись місцями і сам сів за кермо. Під час руху автомобіля задзвонив його мобільний телефон , однак , нападник наказав не відповідати на дзвінок і покласти телефон на панель автомобіля. Крім того, нападник ОСОБА_3 увесь час продовжуючи погрожувати йому ножем наказав видати йому усі гроші , які в нього є з собою. Боячись цієї погрози він видав приблизно 500-800 грн., які мав з собою, а також 50-60 злотих РП, однак точної суми грошей які мав з собою він не знав. Їхали в напрямку м.Львова і за м. Рава-Руська за останніми АЗС нападник наказав йому вийти з автомобіля зупинивши при цьому його. Він вийшов з автомобіля і ОСОБА_3 від”їхав автомобілем в напрямку Львова. Коли автомобіль від”їхав, він побіг до АЗС де зразу ж повідомив працівників АЗС про напад на нього. Працівник АЗС підвіз його автомобілем до працівників міліції і таким чином він зразу ж заявив про напад на нього правоохоронним органам. Технічний паспорт на автомобіль лежав в ніші біля коробки передач, а паспорт громадянина Республіки Польща на його ім”я та посвідчення водія на його ім”я знаходились в портмане в підлокітнику. Усими цими речами нападник ОСОБА_3 заволодів разом з автомобілем. Таким чином, він залишився на автодорозі без автомобіля, грошей та будь яких документів , що утруднило його повернення через кордон в Республіку Польща. До цієї події він ніколи раніше не знав і не бачив підсудного і жодних домовленостей з ним не мав , зокрема про позику автомобіля чи його продаж. В даний час йому повернуто автомобіль без реєстраційних знаків і телефон.

Потерпілий ОСОБА_5 під час попереднього слідства показав, що 17 січня 2009 року біля 16.00. години поїхав власним автомобілем марки «ВМВ-3», сірого кольору, 1977 року випуску, держномер ЛТМ 19 РС із Польщі в Україну через пункт пропуску «Рава-Руська» по власних справах. Приїхавши в Україну, він зразу ж поїхав на автозаправочну станцію «ОККО», щоб заправити автомобіль бензином. Він заправив автомобіль бензином і під”їхав біля АЗС на стоянку.В цей час, до нього підійшов мужчина з короткою стрижкою, вище середнього росту , міцної тілобудови і попросив його підвезти на Рава-Руську митницю. Він погодився і ОСОБА_3 сів до нього в автомобіль. Після цього, ОСОБА_3 приставив йому ножа до живота і сказав їхати в напрямку м.Жовква. Він сильно перелякався і став їхати в напрямку м.Жовква. Вони виїхали за м.Рава-Руська біля двох кілометрів і ОСОБА_3 сказав зупинитись. Коли ОСОБА_3 їхав його автомобілем, то ніж постійно тримав в руці і говорив йому погрозами показуючи ніж. Коли він виїхав за м.Рава-Руська біля 2-х кілометрів, ОСОБА_3 сказав зупинитись. Він сильно боявся і зупинив автомобіль. ОСОБА_3 сказав вийти із автомобіля на дорогу. Він вийшов із автомобіля на дорогу, а ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля і поїхав в напрямку м.Жовква. Він в міліцію не звертався, так як боявся що буде в подальшому їздити на Україну і його можуть переслідувати.27.06.2009 року він приїхав в м.Рава-Руська і йому знайомі сказали, що затримали особу, яка незаконно викрадала автомобілі. Він погодився поїхати в Жовківський райвідділ міліції і заявити про крадіжку. Крім того, ствердив, що ОСОБА_3 викрав його автомобіль, де знаходився його мобільний телефон марки «МоторолаВ-3 варітстю 300 злотих, мобільний телефон «Соні-Еріксон»К-310 І- вартістю 200 злотих. Вартість викраденого автомобіля марки «БМВ», 1977 року випуску він оцінює в 6 тисяч злотих.

А.с.64

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він проживає в с.Потелич, Жовківського району. 17.06.2009 року до нього приїжджав його знайомий громадянин РП ОСОБА_4. Через деякий час, коли він поїхав від нього, йому подзвонив знайомий і сказав , що в ОСОБА_4 викрали автомобіль , а самого залишили на дорозі. Він виїхав на місце події і допомагав ОСОБА_4 при спілкуванні з працівниками міліції, зокрема допомагав в написанні заяви в органи міліції. Сам ОСОБА_4 йому пояснив, що на АЗС до нього підсів невідомий мужчина, який викинув його з автомобіля і забрав автомобіль.

З протоколу огляду місця події від 17.06.2009 року вбачається, що місцем залишення потерпілого ОСОБА_4 після заволодіння його майном є автодорога Львів-Рава-Руська, ділянка дороги 59 км 470 м.

А.с. 3,4

З заяви ОСОБА_9 в Жовківський РВ ГУМВСУ у Львівській області вбачається, що ОСОБА_9 звертався з приводу незаконного заволодіння автомобілем в потерпілого ОСОБА_4 до органів міліції за допомогою.

А.с.5

З протоколу огляду місця події від 26.06.2009 року вбачається, що при огляді в господарстві ОСОБА_3 в с.Рясно-Руська Яворівського району було виявлено і вилучено автомобіль марки «Фольсваген-Пассат Б-4» , номер кузова НОМЕР_2 належний по номерним знакам агрегатів ОСОБА_4

A.c. 29

З протоколу огляду місця події від 02.07.2009 року вбачається, що в господарстві родичів ОСОБА_3-ОСОБА_2 в с.Рясна-Руська, Яворівського району виявлено і вилучено кузов автомобіля марки «БМВ-3» з вирізаним номером кузова сірого кольору.

А.с.67,68

З висновку судово-дактилоскопічної експертизи вбачається, що два сліди пальців рук вилучені із автомобіля «Фольксваген-Пассат-Б-4» який наежить ОСОБА_4 залишені безіменним та вказівним пальцями правої руки гр..ОСОБА_3

A.c.147-154

З протоколу впізнання вбачається, що ОСОБА_4 серед пред»явлених йому осіб для впізнання по фотографіях впізнав особу -ОСОБА_3, яка незаконно заволоділа його автомобілем марки «Фольксваген-Пассат-Б-4»-17.06.2009 року.

A.c.49

З протоколу впізнання вбачається, що ОСОБА_4 серед трьох різних автомобілів марки «Фольксваген-Пассат-Б-4» пред»явлених йому для впізнання впізнав свій автомобіль марки «Фольксваген-Пассат-Б-4»- по специфічних пошкодженнях вм”ятина в передньому крилі, подряпина на задньому крилі і інше.

A.c.48

З протоколу впізнання вбачається, що ОСОБА_4 серед трьох різних мобільних телефонів марки “Нокіа” пред»явлених йому для впізнання впізнав свій телефон

A.c.51

З протоколу обшуку від 26.06.2009 року вбачається, що під час обшуку в житловому будинку ОСОБА_3 в с. Рясна-Руська, вул.. Богуна 5 було виявлено і вилучено мобільний телефон марки «Соні-Еріксон»,»Моторолла В-3»,»Нокіа-Н-73» та кузовні деталі до автомобіля БМВ-3 належного ОСОБА_5

А.с.35-38

З протоколу впізнання вбачається, що ОСОБА_5 серед трьох різних мобільних телефонів марки “Соні-Еріксон” та трьох телефонів марки “Моторола” пред»явлених йому для впізнання впізнав свій телефон марки “Соні-Еріксон” та “Моторола” .

A.c.63

З протоколу впізнання вбачається, що ОСОБА_5 серед пред»явлених йому осіб для впізнання по фотографіях впізнав особу -ОСОБА_3, яка незаконно заволоділа його автомобілем марки «БМВ»-17.01.2009 року.

A.c.64

З протоколу впізнання вбачається, що ОСОБА_5 серед пред»явлених йому запчастин та кузова автомобіля БМВ 3 - Е320 для впізнання опізнав запчастини та кузов свого автомобіля БМВ 3 - Е320, зокрема опізнав задні фари, чехли по їх кольору.

А.с.70

З довідки виданої філією Жовківського відділення №6325 державного ощадного банку України вбачається, курс Національного банку України польського злотого відносно української гривні станом на 17.01.2009 року становив 2,382128 грн. та станом на 17.06.2009 року становив 2,333569 за один польський злочин.

А.с.126

З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_3 в даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, імпульсивний тип. Наявні в нього психічні розлади не досягають рівня психічного захворювання чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій він також психічним захворюванням не страждав і не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності , але також виявляв ознаки емоційно нестійкого розладу особистості , імпульсивний тип. Наявні у нього психічні порушення мали значний вплив у період інкримінованих дій на адекватну оцінку ситуації, усвідомлення власного місця і ролі у цій ситуації та привели до зниження контролю своєї поведінки та здатності її регулювати, тому ОСОБА_3 в період інкримінованих дій міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними , але не в повній мірі. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

А.с.133,134

Аналізуючи усі докази в їх сукупності суд вважає , що вина підсудного у вчиненні злочину в судовому засіданні є доведеною повністю.

Вина підсудного ОСОБА_3 полягає в тому , що він повторно , з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров”я потерпілого вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом і тому суд такі його дії кваліфікує за ст. 289 ч.3 КК України.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 полягає в тому , що він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров”я особи , яка зазнала нападу , тобто розбій і тому суд такі його дії кваліфікує за ст. 187 ч.1 КК України.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 полягає в тому , що він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров”я особи , яка зазнала нападу вчинений особою яка раніше вчинила розбій , тобто розбій і тому суд такі його дії кваліфікує за ст. 187 ч.2 КК України.

Суд не надає віри показам підсудного про те, що він фактично не вчиняв злочинів, а купив автомобіль у потерпілого ОСОБА_5 та позичив автомобіль у потерпілого ОСОБА_4 і вважає ці покази неправдивими та такими, що даються підсудним з метою уникнення від відповідальності та заперечуються самими ж показами підсудного даними ним на попередньому слідстві та показами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в яких вони вказують на ОСОБА_3 , як на особу яка шляхом застосування ножа та погроз цим ножем незаконно заволоділа їх автомобілями та приватним майном. Крім того, ці покази заперечуються і іншими слідчими та судовими діями.

Органами попереднього слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він вчинив разом з незаконним заволодінням транспортним засобом і незаконне заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом потерпілого ОСОБА_4 , а саме паспортом громадянина Польщі, посвідченням водія на його ім”я та технічним паспортом на автомобіль і тому такі його дії кваліфіковано за ст. 357 ч.3 КК України. Однак, судом встановлено, що дані документи знаходились в автомобілі, а саме потерпілий ОСОБА_4 в суді ствердив, що технічний паспорт на автомобіль лежав в ніші біля коробки передач, а паспорт громадянина Республіки Польща на його ім”я та посвідчення водія на його ім”я знаходились в портмане в підлокітнику. Судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_3 заволодіваючи автомобілем в ОСОБА_4 мав спеціальний умисел і на заволодіння особистими документами. Так, вчиняючи незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 мав прямий умисел саме на заволодіння транспортним засобом і судом не здобуто жодних доказів про те, що підсудний вчиняючи заволодіння автомобілем знав про наявність будь-яких документів в даному автомобілі і що в нього був прямий умисел на заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом потерпілого. Так, сам ОСОБА_3 на попередньому слідстві вказував, що документи в автомобілі він виявив вже після того, коли поставив автомобіль на стоянку в господарстві матері в с.Рясна Руська. Таким чином , дана кваліфікація дій підсудного за ст. 357 ч.3 КК України є зайво вміненою підсудному і підлягає виключенню.

Крім того, суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ст. 187 ч.1, 187 ч.2 КК України , а саме в тому , що підсудний ОСОБА_3 крім незаконного заволодіння автомобілями потерпілих ОСОБА_5 , що мало місце 17.01.2009 року та ОСОБА_4, що мало місце 17.06.2009 року заволодівав і їх майном , а саме мобільними телефонами. Про прямий умисел на напад з метою заволодіння мобільними телефонами вказують , зокрема, покази даними в суді потерпілим ОСОБА_4 в яких він вказує, що під час незаконного заволодіння автомобіля підсудним задзвонив мобільний телефон потерпілого , однак , нападник наказав не відповідати на дзвінок і покласти телефон саме на панель автомобіля, що говорить про прямий умисел підсудного на заволодіння цим мобільним телефоном. Крім того, про прямий умисел на заволодіння мобільними телефонами вказує в своїх показах і потерпілий ОСОБА_5. Також, судом встановлено, що підсудний заволодівши майном потерпілих автомобілями та мобільними телефонами і відвозив на безлюдну ділянку дороги де залишав їх. Такі дії підсудного , на думку суду були зумовлені необхідністю в підсудного мати час для того, щоб зникнути з місця пригоди не будучи затриманим, що було можливим шляхом позбавлення потерпілих можливості повідомити про злочин протягом певного часу. Саме цим і є зумовлені дії підсудного по заволодінню мобільними телефонами потерпілих , що вказує на прямий умисел підсудного як на заволодіння транспортними засобами потерпілих , так і напад на потерпілих з метою заволодіння їх приватним майном.

Обираючи вид та міру покарання підсудному , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного , який працює, посередньо характеризується , вперше судиться, є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи в період інкримінованих дій міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними , але не в повній мірі.

Обставин які б пом”якшували чи обтяжували покарання підсудного не вбачається.

Враховуючи вищенаведене , характер скоєного злочину та особу винного , суд вважає , що виправлення підсудного є можливим тільки в умовах ізоляції від суспільства і тому необхідно обрати щодо підсудного покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи характер та суспільну небезпеку скоєного злочину і його тяжкість та особу винного суд вважає , що до підсудного ОСОБА_3 необхідно застосувати додаткову міру покарання у вигляді кофіскації майна.

Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України , суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 289 ч. 3 КК України і засудити на 8( вісім ) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого;

визнати винним за ст. 187 ч. 1 КК України і засудити на 4 (чотири) роки позбавлення волі ;

визнати винним за ст. 187 ч. 2 КК України і засудити на 7( сім ) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання 8( вісім ) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню- тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 27 червня 2009 року , тобто з часу фактичного затримання.

Речові докази: автомобіль марки «Фольксваген-Пассат Б-4» , номер кузова НОМЕР_2, мобільний телефон марки “Нокіа-73” -залишити в розпорядження потерпілого ОСОБА_4; мобільні телефони марки “Соні Еріксон К310 І” та “Моторола” , кузов автомобіля марки БМВ- 3,два килимки, дві передні і задні дверки, двигун , коробка передач, ходова частина, задній міст, капот , кришка сидіння, два скла, бампер, пічка , акумулятор до автомобіля БМВ- 3 - залишити в розпорядження ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 375 грн. 60 коп. в користь НДЕКЦ, м.Львів,УДК у Львівській області: р/р 35221003000808 МФО 825014 ЄДРПОУ 25575150 пов”язаних з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи. Призначення платежу : “За експертизу” №18 від 14.07.2009 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення, а засудженим який перебуває під вартою в той ж строк з часу отримання копії вироку.

Суддя :