Рішення № 10915729, 12.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.10 р.                     Справа № 37/142                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Левшиній Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „АВ Сервіс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30073117

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, м. Єнакієве, ідентифікаційний код 00191193

про: стягнення основного боргу в сумі 277968,00грн., інфляції в сумі 18330,90грн. та 3% річних в сумі 7766,93грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Сагін М.В. (за довіреністю 73/5-61 від 30.12.2009р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судових засіданнях 26.07.2010р. та 09.08.2010р. оголошувались перерви до 09.08.2010р. та 12.08.2010р. відповідно.

У судовому засіданні 12.08.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АВ Сервіс”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, м. Єнакієве (далі – Відповідач), про стягнення основного боргу в сумі 277968,00грн., інфляції в сумі 18330,90грн. та 3% річних в сумі 7766,93грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором постачання №2800400(08-7/08) від 10.04.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування річних та інфляційної індексації.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір постачання №2800400(08-7/08) від 10.04.2008р., протокол наради з приймання редукторів ТПМ, паспорт (сертифікат якості) на товар, лист №12/03/04 від 03.12.2009р., специфікацію №10, акт №1 обстеження редукторів, видаткова накладна, акти огляду приводу роликів ТПМ;

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України; п. п. 14, 29, 37, 40, 41, 42 Інструкції №П-7 від 25.04.1966р.

Позивач надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.35-56).

Відповідач надав відзив на позовну заяву №73/5-551 від 23.07.2010р. (а.с.а.с.57, 58), яким проти позову заперечив, посилаючись на те, що поставлений товар неналежної якості не був прийнятий Відповідачем, та надав документи для залучення до матеріалів справи на підтвердження своєї позиції (а.с.а.с.59-73).

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, водночас представник Відповідача зауважив (а.с.74) на невиконанні з боку Позивача гарантійних зобов’язань, які розпочали свій відлік з моменту установки товару, після здійснення якого в процесі роботи обладнання і були виявлені відповідні недоліки в якості та щодо згадуваної Позивачем відсутності мастила повідомив, що воно було злито після зупинки роботи приводів для полегшення їх переміщення.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника Позивача після оголошеної судом перерви у судове засідання 12.08.2010р. не перешкоджає вирішенню спору у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2008р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений договір постачання продукції №2800400(08-7/08) (а.с.а.с.9-13), згідно п.п. 1.1 якого Постачальник зобов’язався передати у власність (поставити) Покупцю продукцію (товар), а Покупець зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно умов розділу 2, що визначають об’єкт поставок:

- асортимент, кількість і ціна товару узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п.2.1.);

- ціни на товар визначаються в національній валюті України та є фіксованими на весь строк поставки товару, передбачений специфікацією. Зміна ціни після укладання специфікації не допускається (п.2.3.);

Як встановлено п.п. 5.1. та 5.2. договору порядок (умови поставки, вид транспорту) і строки визначаються сторонами в специфікаціях. При цьому умови поставки застосовуються у відповідності з ІНКОТЕРМС-2000. Виходячи із загальних правил, передбачених сторонами для доставки товару автомобільним транспортом, право власності на товар та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від Постачальника до покупця в момент отримання товару (п.5.4.4.), а датою поставки товару вважається дата передачі товару Постачальником, визначена у товарно-транспортній накладній (п.5.4.3.).

Умовами п. 7.1. розділу „Порядок здачі-приймання товару” договору сторони дійшли згоди про застосуванні при прийманні товару положень Інструкцій П-6 та П-7, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. та від 25.04.1966р. відповідно, з урахуванням умов, передбачених цим договором. При цьому, за змістом п. 7.3. цього розділу при виявленні невідповідності товару за кількістю та/або якістю виклик представника Постачальника не є обов’язковим, проте згідно п. 7.6. цього розділу покупець зобов’язаний повідомити постачальника про порушення умов цього договору щодо кількості, асортименту, якості комплектності, тарі та/або упаковки протягом 5-ти календарних днів з моменту їх виявлення.

Положеннями п.7.3. розділу „Порядок розрахунків” визначень, що строк оплати товару узгоджується сторонами в специфікаціях, а датою оплати товару за змістом п. 7.5. цього розділу вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Розділом 8 унормовані домовленості сторін щодо гарантії якості продукції, зокрема:

-          узгодження сторонами гарантійного строку на товар і дату початку його обліку здійснюється сторонами в специфікації (п.8.1.);

-          у разі виявлення покупцем недоліків (дефектів) товару протягом гарантійного строку Постачальник зобов’язаний за свій рахунок їх усунути або замінити товар протягом двадцяти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Покупця або у інший строк, узгоджений з Покупцем. Усунення недоліків (дефектів) фіксується сторонами а акті усунення недоліків, який підписується уповноваженими представниками і засвідчується печатками сторін (п.8.3.)

Положеннями розділу 9 договору серед іншого встановлена відповідальність Постачальника за порушення строків поставки товару, вимог щодо кількості (асортименту, якості або комплектності) тощо.

27.04.2009р. між сторонами була складена специфікація №10 (а.с.17) до вказаного договору, яка передбачала поставку в серпні 2009р. автотранспортом Постачальника роликів ТПМ приводних та приводів роликів ТМП на загальну суму 488640грн. разом із ПДВ на умовах поставки – СРТ склад Покупця в м. Єнакієве. Пунктом 4 цієї специфікації строк оплати визначений наступним чином – 30% попередня оплата, 70% - після спливу 30 календарних днів по факту поставки; в свою чергу, згідно п.п. 5, 6 гарантійний строк становить 12 місяців та підліковується з моменту установки товару.

На виконання умов означеної специфікації Позивач 10.08.2009р. передав уповноваженій особі Відповідача відповідну кількість товару загальною вартістю 488640грн., що підтверджується видатковою накладною №АВП-00017 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей (а.с.19).

В свою чергу, грошові зобов’язання з оплати вказаного у накладній товару Відповідач здійснив частково (а.с.а.с.54-56) – 08.02.2010р. двічі по 38304грн., 10.03.2010р. – у сумі 40000грн. та 22.03.2010р. – 94064грн., усього у розмірі 210672грн., залишивши несплаченою, таким чином, суму 277968грн. Означений стан розрахунків відображений у складеному Позивачем та надісланому (а.с.51) Відповідачу на вимогу суду акт звірення розрахунків (а.с.52), на якому представником Відповідача зауважено про відсутність заборгованості у зв’язку із поставкою товару неналежної якості.

25.08.2009р. співробітниками сторін був складений акт огляду та вскриття приводу роликів ТПМ ч.8-58109 (а.с.21), яким було встановлено відсутність мастильного матеріалу підшипникового вузла черв’ячної передачі, наявність сторонніх тіл у вигляді стружки та двох прокладок під зовнішніми обіймами підшипників зубчатого колеси. При цьому, зроблено висновок про відповідність агрегату технічним умовам і придатність до експлуатації.

26.08.2009р. сторони склали акт огляду та вскриття приводів роликів ТПМ ч.8-58109 (а.с.20), в якому, серед іншого зазначено про необхідність проведення додаткової перевірки підшипникового вузла черв’ячної передачі для виявлення причин відмови роботи та усунення недоліків.

Сторонами також складалися і інші документи щодо якості поставлених приводів роликів ТМП (а.с.а.с.59, 61,62) та листування відносно усунення відповідних недоліків (а.с.а.с.63, 64), з яких, у сукупності із вказаними вище документами та поясненнями представників, наданими у судовому засіданні 09.08.2010р. (а.с.71), наразі вбачається, що в процесі експлуатації вказаних у видатковій накладній приводів роликів ТПМ ч.8-58109 відбулася відмова їх роботи, з огляду на що Відповідач вважає відповідне майно не прийнятим.

Як вбачається із складеної за підписом керівника Позивача довідки (а.с.53) станом на 20.07.2010р. кредиторська заборгованість Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” за поставлені товари згідно специфікації №10 від 27.04.2009р. до договору №2800400 від 10.04.2008р. становить 277968грн.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог у повному обсягу.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві №73/5-551 від 23.07.2010р. (а.с.а.с.57, 58).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору №2800400 (08-7/08) від 10.04.2008р. і специфікації №10 від 27.04.2009р. до нього.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №2800400 (08-7/08) від 10.04.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до специфікації №10 до договору №2800400 (08-7/08) від 10.04.2008р., а саме – здійснення повного розрахунку після спливу 30 календарних днів по факту поставки.

В свою чергу, за висновком суду, наявна в матеріалах справи видаткова накладна від 10.08.2009р. (а.с.19), є належним у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказом проведення господарської операції з передачі товару у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, із здійсненням якої (передачі) умови п.п. 5.4.3., 5.4.4. договору пов’язують і факт поставки, і перехід права власності на майно, що узгоджується із ч. 1 ст.664 Цивільного кодексу України. Відтак, будь-які самостійно складені Відповідачем акти (а.с.59) не вливають на набуття ним права власності на поставлений товар в цілому і не може буди доказом перебування певної кількості товару за накладною у стані „неприйнятого”.

Окрім цього, неприйнятність аргументів Відповідача, викладених у відзиві, підтверджується і тим, що вказані ним недоліки приводів роликів ТМП були виявлені вже в процесі їх роботи, тобто коли вже розпочався за умовами п. 6 специфікації №10 від 27.04.2009р. відлік гарантійного строку, початок якого за змістом ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України також передбачає попередньо передачу товару Покупцеві.

Отже, зважаючи на встановлену судом дату поставки – 10.08.2009р. – грошові зобов’язання Відповідача мали бути виконані безпосередньо після 09.09.2009р. (останній день 30-ти денного строку, вказаного в п. 4 специфікації).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання із оплати поставленої Позивачем продукції своєчасно та у повному обсягу – належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного Відповідач всупереч ст.ст. 4-3, 33 зазначеного Кодексу не надав.

При цьому, суд звертає увагу Відповідача на те, що ані умови договору, ані положення діючого законодавства не передбачають автоматичного припинення грошового зобов’язання з оплати отриманого товару через наявність претензій щодо його якості, адже у такому випадку Покупець управнений лише ставити питання про застосування за наявністю відповідних підстав (з’ясування яких – фактичне існування недоліків – не входить до предмету судової оцінки по цій справі) заходів відповідальності, передбачених розділом 9 договору №2800400 (08-7/08) від 10.04.2008р. та реалізовувати права, передбачені ст.ст. 678, 680 Цивільного кодексу України. Втім, оскільки відповідні вимоги Відповідачем в межах цієї справи не заявлені, а ймовірність їх висування не впливає на спірні грошові зобов’язання останнього, суд вважає за можливе констатувати факт порушення Відповідачем грошових зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, з огляду на що він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу – у сумі 277968,00грн.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, здійснивши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” з урахуванням висновку щодо останнього дня періоду належного виконання грошового зобов’язання, та, відповідно, дати виникнення прострочення, і здійснених часткових оплат товару (які зменшували у відповідний період базу для нарахування), дійшов висновку про можливість:

-          часткового задоволення вимог щодо стягнення 3% річних в сумі -7726,76грн., адже позивач безпідставно визначив 09.09.2009р. першим днем прострочення, тоді як це останній день 30-ти денного строку, по закінченню якого мав здійснюватися розрахунок, отже 10.09.2009р. слід визнавати першим днем прострочення.

-          повного задоволення вимог щодо та інфляції - в сумі 18330,90грн, оскільки остання нараховується за місяць і помилковість визначення першого дня прострочення не вплинуло на розрахунок.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АВ Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30073117) до Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, м. Єнакієве (ідентифікаційний код 00191193) про стягнення основного боргу в сумі 277968,00грн., інфляції в сумі 18330,90грн. та 3% річних в сумі 7766,93грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, м. Єнакієве (ідентифікаційний код 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВ Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30073117) заборгованість в сумі 277968,00грн., інфляцію в сумі 18330,90грн. та 3% річних в сумі 7726,76грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог щодо 3% річних відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, м. Єнакієве (ідентифікаційний код 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВ Сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30073117) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 3040,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,94грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.08.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2010р.

Суддя Попков Д.О.