Рішення № 10915678, 26.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.10 р.                     Справа № 14/196                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма

„Арніка”, ЄДРПОУ 20362685, м.Донецьк

до відповідача Донецької міської ради, ЄДРПОУ 26502957, м.Донецьк

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Комунальний лікувально-профілактичний заклад міська лікарня №5, м.Донецьк

про визнання права

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Мельник Т.М. – по дов.

від відповідача: Неретіна Л.Г. – спеціаліст-юрисконсульт

від третьої особи: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 04.08. по 11.08.2010р.,

з 11.08. по 12.08.2010р., з 12.08. по 17.08.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма „Арніка”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецька міська рада, м.Донецьк, про визнання права позивача на оформлення документів для придбання земельної ділянки, розташованої у Ворошиловському районі м.Донецька по вул.Красноармійська, 88, в оренду строком на 10 років з метою розташування аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів шляхом укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з відповідною заявою в адресу Донецького міського голови.

В заяві від 11.08.2010р. позивачем частково змінено первісну редакцію позовних вимог та заявлено позов про визнання права позивача на оформлення документів для придбання земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої у Ворошиловському районі м.Донецька по вул.Красноармійська, 88, в оренду строком на 10 років з метою розташування аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів та автостоянки на 6 машиномісць шляхом укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з відповідною заявою в адресу Донецького міського голови, з вилученням даної земельної ділянки із постійного користування Комунального лікувально-профілактичного закладу міської лікарні №5 м.Донецька.

Згідно з заявою від 26.10.2010р. позивачем заявлені вимоги про визнання права позивача на оформлення документів для придбання земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої у Ворошиловському районі м.Донецька по вул.Красноармійська, 88, в оренду строком на 10 років з метою розташування аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів та автостоянки на 6 машиномісць шляхом укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з відповідною заявою в адресу Донецького міського голови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на оформлення необхідних документів на придбання спірної земельної ділянки в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою до Донецького міського голови.

Відповідач надав відзив на позов від 04.08.2010р. №01/15-3037, в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на ті обставини, що передача земельних ділянок в оренду здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. У зв’язку з відсутністю відповідного рішення про надання або про відмову у наданні спірної земельної ділянки позивачу, за твердженням відповідача, позивач не набув право оренди у спосіб та у порядку, передбаченими законодавством України.

Ухвалою від 17.08.2010р. до участі у справі було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунальний лікувально-профілактичний заклад міську лікарню №5, м.Донецьк.

Третя особа в заяві від 20.08.2010р. заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності. Одночасно, пояснень по суті спору третьою особою не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

31.05.2007р. позивач звернувся до Донецького міського голови з заявою про надання в оренду земельної ділянки для розміщення аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів, розташованої по вул.Красноармійській, 88 у Ворошиловському районі м.Донецька.

На підставі рішення Донецької міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.Донецька", рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів.

04.12.2007р. Донецьким міським управлінням земельних ресурсів позивачу надано висновок №01/35-9066 про погодження місця розташування вказаного вище об’єкту.

10.06.2008р. головне управління містобудування та архітектури Донецької міської ради видало висновок №01/14-2389, яким затвердило містобудівельне обґрунтування розміщення будівлі аптеки по вул.Красноармійській (територія лікарні №5) у Ворошиловському районі м.Донецька, виконане КП „ГраАРпроект”.

Одночасно, позивачем були отримані наступні дозволи державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення зазначеного об’єкту:

-          висновок Відділу культури Донецької міської ради №01-1/2421-з;

-          висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області №05/2856 від 04.12.2007р.;

-          висновок (технічні умови) Головного управління МНС України в Донецькій області №27/1664 від 07.12.2007р.;

-          висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції №4240/03 від 05.12.2007р.;

-          висновок Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради №01/14-2389 від 10.06.2008р.;

-          висновок №634 від 03.08.2008р. управління земельних ресурсів Донецької міської ради.

При цьому, в листі від 20.09.2007р. №210 Комунальним лікувально-профілактичним закладом міською лікарнею №5, м.Донецьк було повідомлено Донецького міського голову про відсутність його заперечень проти відчуження земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Красноармійська, 88, на користь позивача для будівництва аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів та автостоянки на 6 машиномісць.

У відповідності з п.6 глави 2 частини 3 додатку “Правила забудови міста Донецька” до рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. у випадку, коли розташування об’єкта принципово заперечує рішенням затвердженої містобудівної документації або у разі недоцільності розміщення об’єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історико-культурних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджуються висновками відповідних служб, зацікавленій особі за підписом Донецького міського голови видається мотивована відмова.

Як вказує позивач, відповідної відмови, підписаної Донецьким міським головою, не приймалося, розташування об’єктів будівництва погоджено з відповідними органами місцевого самоврядування, їх підрозділами і службами.

Листом №634 від 05.08.2008р. управлінням земельних ресурсів Донецької міської ради було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди управлінням земельних ресурсів Донецької міської ради вказало ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Проте, за твердженням позивача, він має законні підстави для подальшого оформлення документів на придбання земельної ділянки в оренду шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання права позивача на оформлення документів для придбання земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої у Ворошиловському районі м.Донецька по вул.Красноармійська, 88, в оренду строком на 10 років з метою розташування аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів та автостоянки на 6 машиномісць шляхом укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з відповідною заявою в адресу Донецького міського голови.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.08.2010р. №01/15-3037.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України було визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності з п.3 глави 2 частини 3 додатку „Правила забудови міста Донецька” до рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. особа, зацікавлена у відведенні земельної ділянки для будівництва, звертається з клопотанням про погодження місця розташування об’єкта до Донецької міської ради.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Внаслідок внесення змін Законами України від 28.12.2007р. N107-VI, №309-VI від 03.06.2008р., №509-VI від 16.09.2008р. до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Проте, за висновками суду, правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змінами до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 п.3 мотивувальної частині рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

За висновками суду, правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змінами до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України згідно із Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р., №509-VI від 16.09.2008р.

Вказані обставини та положення ст.58 Конституції України свідчать про неправомірність застосування до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, положень Законів України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.

Таким чином, посилання органів місцевого самоврядування на неможливість розгляду документів з відведення спірної земельної ділянки у зв’язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки в порядку та на умовах, встановлених у ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України до внесення змін згідно із Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.

Крім цього, як було зазначено в рішенні Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі, проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

Одночасно, за змістом матеріалів справи, стосовно оренди спірної земельної ділянки була подана тільки одна заявка – позивача. Відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів подання заявок іншими особами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач є єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної ділянки, проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки нормами ст.16 Закону України "Про оренду землі" не передбачено.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

При цьому, посилання відповідача на неправомірність позовних вимог у зв’язку з відсутністю відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду спірної земельної ділянки суд вважає безпідставними, враховуючи, що предметом позовних вимог є визнання права позивача на оформлення документів на придбання спірної земельної ділянки в оренду шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови.

Тобто, рішенням суду фактично визнається правомірність дій позивача як єдиної особи, що може реалізувати своє право на отримання спірної земельної ділянки в оренду шляхом оформлення необхідних документів, а також визначається, що такі дії проводяться в порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” до внесення у вказані нормативно-правові акти відповідних змін.

За таких обставин, суд вважає позов до відповідача обґрунтованим, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на оформлення документів на отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на вчинення певних дій носять договірний характер.

При цьому, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельної фірми „Арніка”, м.Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельної фірми „Арніка”, м.Донецьк на оформлення документів для придбання земельної ділянки площею 0,0386 га, розташованої у Ворошиловському районі м.Донецька по вул.Красноармійська, 88, в оренду строком на 10 років з метою розташування аптеки з роздрібної реалізації лікарських засобів та автостоянки на 6 машиномісць шляхом укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, Законом України „Про оренду землі” в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельної фірми „Арніка”, м.Донецьк з відповідною заявою в адресу Донецького міського голови.

В судовому засіданні 26.08.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.