Ухвала суду № 109155805, 23.02.2023, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.2023 Справа № 908/586/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши без виклику та повідомлення учасників справи заяву вих. б/н від 21.02.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Східний Експрес про забезпечення позову у справі № 908/586/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Східний Експрес (вул. Рекордна, буд. 9, кв. 22, м. Запоріжжя, 69032)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Восточний Експрес (вул. Шкільна, буд. 16, кв. 117, м. Запоріжжя, 69095)

про стягнення 170 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 21.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Східний Експрес до Товариства з обмеженою відповідальністю Восточний Експрес про стягнення основної заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1701/2022 від 17.01.2022. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язання щодо повернення отриманих грошових коштів за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1701/2022 від 17.01.2022.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/586/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява вих. б/н від 21.02.2023 про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Восточний Експрес в межах суми позову 170000,00 грн., які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Восточний Експрес до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2023, заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Ярешко О.В.

Заява мотивована таким. ТОВ ТД Східний Експрес звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач передав відповідачу суму грошових коштів в якості поворотної фінансової допомоги. Згідно умов договору, укладеного між сторонами, відповідач зобов`язався повернути кошти протягом одного календарного року з дня укладення договору. Строк виконання зобов`язань станом на день звернення до суду настав, проте, відповідачем не виконуються умови договору, що спричинило необхідність звернення до суду. Єдиним джерелом погашення заборгованості за рішенням суду в цій справі, фактично, можуть бути лише грошові кошти, що акумулюються (перебуватимуть) на рахунках, що належать відповідачу. Вид забезпечення позову, обраний позивачем, по-перше, спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову; по-друге, є адекватним, оскільки цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається; по-третє, такий захід забезпечення позову в разі його вжиття судом не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу; по-четверте, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позовних вимог) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, що є недопустимим. Застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме в майбутньому виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі. При цьому, між сторонами дійсно наявний спір.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Східний Експрес про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. (ч. 1 ст. 116 ГПК).

Відповідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Між тим, із змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення: вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на реалізацію належного відповідачу майна, передачі його (майна) третім особам, виставлення майна на продаж, перерахування грошових коштів без достатніх підстав, тощо.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев`ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).

У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об`єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності невиконання відповідачем судового рішення в разі задоволення позову.

За таких обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Східний Експрес про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вих. № б/н від 21.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Східний Експрес про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею 23.02.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Ярешко