Вирок № 109154911, 17.02.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №490/5558/21

Провадження №1-кп/487/437/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району міста Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Куланурхва Гадаужського району, Абхазія, громадянина України, з середньо-спецальною освітою, неодруженого, працюючого водієм неофіційно, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року приблизно об 11:55 год., у ранковий (світлий) час доби, за відсутності опадів, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по сухій, чистій, асфальтованій проїжджій частині вулиці Пушкінської в місті Миколаєві, яка має дві смуги, призначені для руху в обох напрямках (по одній смузі руху у кожному напрямку), відмежовані одна від одної лінією дорожньої розмітки 1.5 Розділу 34 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), в напрямку від вулиці Адміральської до проспекту Центрального.

В цей час перед перехрестям з круговим рухом вулиці Пушкінської та проспекту Центрального, по нерегульованому пішохідному переходу, який позначено на проїжджій частині дорожньою розміткою 1.14.1 Розділу 34 ПДР України та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 Розділу 33 ПДР України, проїжджу частину вулиці Пушкінської справа наліво, відносно напрямку руху вищевказаного автомобіля, почали перетинати пішоходи, серед яких була ОСОБА_8 . При виявленні вказаних пішоходів водій ОСОБА_7 зупинив керований ним автомобіль перед нерегульованим пішохідним переходом, в межах проїжджої частини вулиці Пушкінської.

В той час, коли ОСОБА_8 перебувала на нерегульованому пішохідному переході та не завершила перетинати проїжджу частину вулиці Пушкінської, водій ОСОБА_7 розпочав рух керованого ним транспортного засобу.

Будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_7 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, а навпаки, розпочавши рух свого транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом, на якому перебувала пішохід ОСОБА_8 , яку він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, та в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу вказаному пішоходу, яка переходила проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу повільним кроком, справа наліво, відносно напрямку руху даного автомобіля, хоча повинен був це зробити та мав таку можливість, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля марки MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_8 , чим грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 10.1, 12.3, 18.1 ПДР України.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 завдані тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні реанімаційного відділення КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги".

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 10.1, 12.3, 18.1 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не визнав своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і пояснив, що 26.11.2020 близько 12:00 перебував за кермом транспортного засобу MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Пушкінській в бік вул. Новозаводської, зі швідкістю 40-50 км/год. Він зупинив транспортний засіб перед пішохідним переходом, на відстані 1,5-2 м від нього, пропустивши всіх пішоходів з двух сторін дороги. Тільки почав рух, і одразу почув крик жінки, яка перебувала на узбіччі, але потерпілу не бачив. Він одразу зупинився і стояв дивився на жінку, а жінка - на нього, і кричала. Приблизно через хвилину-дві йому подав звуковий сигнал зустрічний транспорний засіб, водій якого показав рукою вниз, на дорогу перед його машиною, тому він підвівся з крісла і подивився під кабіну, побачив, що на пішохідному переході лежить бабуся. Він вийшов з автомобіля, підійшов до бабусі, яка ще була в свідомості, двоє чоловіків віднесли її з дороги, а він перемістив транспортний засіб, щоб не заважати руху. Не розуміє, як таке могло статися, оскільки бабусю на дорозі він не бачив, та при тому русі його транспортного засобу не могло бути заподіяно таких травм. Він пропустив пішоходів, дивився і наліво, і направо, нікого не бачив, таке могло статися, якщо бабуся потрапила у так звану "мертву зону", яка охоплює близько 5 метрів перед бампером, тому що транспортний засіб має високу кабіну. На транспортному засобі зверху були встановлені дистанційні дзеркала, щоб мати змогу бачити дорогу попереду на відстань трохи більше метра, але перед тим як почати рух, він в них не дивився. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не визнавав.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не визнав себе винуватим, його вина підтверджується сукупністю доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2020 було зареєстроване кримінальне провадження №12020150020003361 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом того, що 26.11.2020 приблизно о 12:30 год. в м. Миколаєві по вул. Пушкінській, в районі перехрестя з пр. Центральним відбулась дорожньо-транспорта пригода (наїзд на пішохода), за участю автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 та пішохода ОСОБА_8 , яка в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження.

26.11.2020 в період часу з 14:00 по 14:47 слідчим за участю понятих та ОСОБА_7 було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, про що складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди разом зі схемою та фототаблицею. Оглядом, який проводився у світлий час доби при природньому освітленні, від вул. Адмірала Макарова до вулиці Чкалова, було встановлено, що відбулася дорожньо-транспортна пригода - наїзд на пішохода на горизонтальній ділянці проїжджої частині, яка має асфальтобетонне покриття (середньозернистий асфальтобетон), що перебуває в сухому, чистому стані. Проїжджа частина призначена для руху в двох напрямках, має дві смуги по одній у кожному напрямку. До проїжджої частини примикають ліворуч та праворуч бордюрний камінь. Рух на ділянці дороги не регулюється, встановлений дорожній знак "Пішохідний перехід". Транспортний засіб має потертість пилевого покриття на кабіні спереду у центральній частині. Зовнішніх пошкоджень не виявлено. На місці пригоди сліди контактної взаємодії транспортного засобу з навколишніми предметами відсутні.

Відповідно до відеозапису з камер відеоспостереження системи "Безпечне місто" від 26.11.2020, який був переглянутий в судовому засіданні, встановлено, що запис вівся з камери зовнішнього спостереження, встановленої на стовпі на розі вулиць Пушкінської та пр. Центрального в м. Миколаєві. Об`єктив камери охоплює ділянку проїзної частини вул. Пушкінської в районі перехрестя з пр. Центральним та Пушкінським кільцем. Відеозапис здійснювався у світлу пору доби, в ясну погоду, без опадів, проїжджа частина суха, чиста. Під час відтворення відеозапису встановлено, що проїжджою частиною вул. Пушкінської зі сторони вул. Адмірала Макарова у напрямку до проспекту Центрального рухається вантажний автомобіль червоного кольору MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та наближається до пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України. Автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку перед пішохідним переходом, позначеним дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, та по пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху водія починають переходити проїжджу частину вул. Пушкінської пішоходи. Вантажний автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , все ще перебуває у нерухомому стані перед пішохідним переходом, по пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху водія продовжують переходити проїжджу частину вул. Пушкінської пішоходи. Також видно, що з бордюрного каменю справа наліво відносно напрямку руху автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , коли пішоходи продовжували перетинати проїжджу частину вул. Пушкінської по пішохідному переходу, на пішохідний перехід здійснює вихід ще один пішохід. Вантажний автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відновлює рух проїжджою частиною вул. Пушкінської у напрямку до пр. Центрального, при цьому пішохід ще продовжує переходити проїжджу частину вул. Пушкінської по пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та перебуває перед передньою частиною зазначеного автомобіля. Автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході.

Згідно з протоколом огляду предмету від 30.11.2020 слідчим в присутності понятих був переглянутий лазерний диск, що містить відеозапис з камер відеоспостереження системи "Безпечне місто" та оглядом встановлено, що автомбіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїжджою частиною вул. Пушкінської зі сторони вул. Адмірала Макарова у напрямку до пр. Центрального. Перед пішохідним переходом, позначеним дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку. По пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїжджу частину вул. Пушкінської почали перетинати пішоходи. Також, у момент, коли пішоходи продовжували перетинати проїжджу частину вул. Пушкінської по пішохідному переходу, на пішохідний перехід справа наліво відносно напрямку руху автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив вихід ще один пішохід. Автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відновив рух у момент, коли пішохід продовжував перехід проїжджої частини вул. Пушкінської по пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та перебував перед передньою частиною автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та цей автомобіль здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході. З моменту виходу пішохода на пішохідний перехід до моменту наїзду пройшов час рівний 7 секундам (згідно шкали відліку часу програвача Gom Player).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належать ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН".

Між ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН" та фізичною особою ОСОБА_7 був укладений цивільно-правовий договір №23/11 від 23.11.2020 про надання послуги по перевезенню тротуарної плитки та бетонних бордюрів з Миколаївського заводу залізобетонних виробів (м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 3а) до проспекту Героїв України, 111Б в м. Миколаєві, автомобільним транспортом замовника (ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН" ) - MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом-контейнеровозом KRONE DВ07CL, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк виконання робіт за договором з 23 по 27 листопада 2020 року.

На виконання вказаного договору ОСОБА_7 прийняв, а ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН" передав майно - автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_3 2015р., причіп-контейнеровоз KRONE DВ07CL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_4 , 2014р., про що складений Акт приймання-передачі транспортного засобу №3 за цивільно-правовим договором №23/11 від 23.11.2020р.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/155-20/16201-ІТ від 10.12.2020 на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система та фари головного світла автомобіля MAN TGX 26.440, р.н. НОМЕР_1 з причепом Krone D27, р.н. НОМЕР_2 знаходились в працездатному стані. Так як під час експертного огляду невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП в досліджуваних системах та менханізмах автомобіля MAN TGX 26.440, р.н. НОМЕР_1 з причепом Krone D27, р.н. НОМЕР_2 не виявлено, то питання про те, якщо маються несправності, чи міг їх виявити водій в процесі експлуатації вантажного автомобіля, з технічної точки зору втрачає сенс.

Відповідно до рапорту старшого інспектора-чергового Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області 14.12.2020 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №27552 від 14.12.2020 як виявлення опізнаного трупа. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: ДТП сталося 26.11.2020 в районі Пушкінського кільця (де саме, медпрацівник не повідомив). Доправлено в ЛШМД, відділення нейрохірургії ОСОБА_8 , 80 років, мешкає: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:55. Діагноз: ЗЧМТ, ушиб головного мозку середньої тяжкості, субдуральна гематома правої лобної долі, перелам лобної кісткі, перелам верхньої щелепної пазухи правої скулової кісткі.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/115-20/16233 ІТ від 11.12.2020 встановити, якою саме частиною автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом Krone D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стався наїзд на пішохода, та в якому взаємному положенні знаходились транспортний засіб та пішохід в момент первинного контактування, не є можливим, проте слід вказати, що при відносно невеликих швидкостях руху за відсутності інтенсивної контактної взаємодії, слідів цього контакту на частинах транспортних засобів могло не залишитися. Оскільки неможливо категорично відповісти на перше питання, відповідно неможливо відповісти де саме на проїжджій частині мав місце наїзд на пішохода.

Згідно з висновком експерта №3795 від 16.12.2020 смерть ОСОБА_8 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми у вигляді множинних синців правої половини голови, крововиливів в м`які тканини голови справа, переломів основи та склепіння черепу, переломів кісток обличчя, субдуральної гематоми справа (150мл), субарахноїдальних крововиливів, яка ускладнилася набряком набуханням речовини головного мозку, та двобічною пневмонією.

Уламковий перелом правої променевої кістки в типовому місці, поширені синці правої верхньої кінцівки, правої половини тулуба і стегна.

за життя ОСОБА_8 страждала на захворювання серця - хронічна ішемічна хвороба серця і неодноразово перенесла ішемічни інсульти (за даними дослідження трупу і результатами судово-гістологічного дослідження внутрінніх органів).

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні пошкодження у вигляді:

-синці в області правої половини обличчя, з захватом повік правого ока, правої щоки, правої скроневої ділянки, правої завушної області, правої вушної раковини, з переходом на шию;

-крововиливи в м`які тканини голови в правій потиличній області, в правій лобній області з переходом на край очної ямки справа;

-перелом склепіння та основи черепу в області лобної кістки справа, з переходом на основу черепу в області передньої правої черепної ямки;

-субдуральна гематома (крововилив під тверду мозкову облонку) в області правої задньої черепної ямки масою 150 гр;

-субарахноїдальний крововилив (крововилив під м`яку мозкову оболонку) на конвекситальній поверхні тім`яно-потиличної області справа, на конвекситальній поверхні в області лобної долі зліва;

-переломи кісток обличчя справа (права вилична кістка, зовнішня стінка правої гайморової пазухи);

-синці в ділянці правого плеча та правого ліктьового суглобу, на задній поверхні правого плечового суглобу, на тильній поверхні правої кістки, на зовнішній та внутрішній поверхні правого передпліччя;

-перелом правої променевої кістки в типовому місці;

-синці на правій боковій поверхні таза, з переходом на зовнішню поверхню правого стегна, до межі верхньої та середньої третини.

Всі вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися під час ДТП 26.11.20р., від дії тупих твердих предметів, носять прижиттєвий характер, на що вказують наявність крововиливів в місцях пошкоджень та носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

За даними представленої медичної карти стаціонарного хворого смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:55 год., що не протирічить судово-медичним даним.

Вказані тілесні пошкодження могли утворитися при падінні на площину з наступним ударом правою половиною тіла і голови о тверду поверхню землі.

В момент наїзду потерпіла могла знаходитися у вертикальному положенні звернена лівою половиною тіла до транспортного засобу.

За наявними тілесними ушкодженнями зробити висновок про те, що потерпіла йшла, бігла, стояла в момент здійснення наїзду на неї не є можливим.

Відсутність наявних тілесних ушкоджень в місці первинного контактування тіла з транспортним засобом може бути пояснене невеликою швидкістю, з якою рухався автомобіль.

Після отриманих в ДТП пошкоджень ОСОБА_8 не могла вжити ніяких заходів до самозбереження.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 етиловий спирт не виявлений. В представлених медичних документах немає записів, що потерпіла під час надходження до лікарні знаходилась в стані алкогольного сп`яніння.

При судово-медичному дослідженні зразку крові від трупа ОСОБА_8 встановлено: кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО.

Відповідно до висновку експерта №21-48 за результатами проведення автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП від 12.02.2021 за умов, викладених в постанові про призначення експертизи і матеріалах провадження, водію автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в своїх діях, передуючих ДТП, необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п.п.18.1, 10.1, 12.3 ПДР, а саме: "водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека"; "перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди".

За умов, викладених в постанові про призначення експертизи і матеріалах провадження, водій автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в своїх діях, передуючих ДТП, необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п.п. 18.1, 10.1, 12.3 ПДР, а саме: "Водій транспортного засобу, що наближається не нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменщити швидкість, а в разі потреби, зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека", "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це бути безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасникам руху", "У разі виникнення безпеки для руху або перешкоди, які водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди".

За умов, викладених в постанові про призначення експертизи і матеріалах провадження, в діях водія автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , передуючих ДТП, вбачається сукупна не відповідність вимогам п.п. 18.1, 10.1, 12.3 ПДР.

За умов, викладених в постанові про призначення експертизи і матеріалах провадження, водій автомобіля MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , передуючих ДТП, мав би технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, належним і своєчасним виконанням вимог, викладених в п.п. 18.1, 10.1, 12.3 ПДР.

В рамках проведення даної експертизи, відповісти на питання про наявність (відсутність) причинного зв`язку між діями водія і настанням ДТП не надається можливим, тому що з точки зору експерта, відповідь на це питання потребує сукупної правової оцінки всіх матеріалів провадження, в тому числі даного висновку, що виходить за межи компетенції експерта автотехніка.

Суд, оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, доходить висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2. 3 «б» Правил дорожнього руху України обвинувачений ОСОБА_7 для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі.

Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно з п. 18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Саме дії ОСОБА_7 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, невиконання обвинуваченим вимог п.п. 10.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, призвело до настання наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_8 .

Так, потерпіла ОСОБА_8 перетинала проїжджу частину вулиці Пушкінської по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 Розділу 34 та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 Розділу 33 ПДР, при цьому почала свій рух, коли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_7 стояв на проїзній частині перед пішохідним переходом, проте, ОСОБА_7 , маючи об`єктивну спроможність виявити будь-які перешкоди для початку руху, розпочав його, коли ще на пішохідному переході перебувала потерпіла, при цьому не переконався в безпечності початку свого руху, хоча мав таку можливість. Так, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні посилався на те, що подивився наліво і направо, а потерпілу міг не побачити внаслідок обмеженої оглядовості через габарити кабіни транспортного засобу, при цьому не подивився в дистанційні дзеркала, розташовані на транспортному засобі під його керуванням, проте це свідчить лише про його недостатню уважність і не може звільняти від відповідальності.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який, хоча і вчинений з необережності, проте відноситься до категорії тяжких злочинів, загибель людини, дані щодо особи винного: ОСОБА_7 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, неодружений, утриманців не має; раніше не судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Незважаючи на те, що порушення ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху призвели до смерті потерпілої ОСОБА_8 , обвинувачений з часу вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди в листопаді 2020 року не вживав жодних заходів, спрямованих на компенсацію заподіяної потерпілим шкоди, грошові кошти в сумі 20000 грн на лікування і поховання ОСОБА_8 були отримані потерпілою ОСОБА_9 від ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН". Натомість обвинувачений ОСОБА_7 був оголошений у розшук, оскільки переховувася від слідства.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, виходячи з принципу справедливості, співрозмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи те, що протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_7 призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, відсутність відшкодування шкоди, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК, із застосуванням позбавлення права керування транспортним засобом на визначений строк.

Потерпілими у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_9 заявлені цивільні позови.

Так, потерпілий ОСОБА_4 просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_4 витрати на поховання його бабусі ОСОБА_8 в сумі 50 840 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну смертю його бабусі ОСОБА_8 у розмірі 30 000 грн; стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну смертю його бабусі ОСОБА_8 у розмірі 200 000 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_7 судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що є онуком загиблої внаслідок ДТП ОСОБА_8 .

На момент ДТП вантажний автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_7 , був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№201204335 у ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Посилаючись на положення ст.ст. 1167, 1187, 1200 ЦК України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , зокрема, ст. ст. 6, 21, п. 22.1 ст. 22, ст. 27, вважав, що має право на отримання витрат на поховання його померлої бабусі в сумі 50840 грн, а саме: ритуальні послуги, надані ФОП ОСОБА_10 в сумі 19800 грн та витрати на придбання пам`ятника в сумі 31040 грн, які слід стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", та на відшкодування моральної шкоди в сумі 230 грн, яку слід стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в розмірі 30000 грн. а з ОСОБА_7 - в розмірі 200 000 грн.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтував тим, що назавжди втратив близьку людину - люблячу бабусю, яка була для нього помічником, порадником, та взагалі бабуся з сестрою лишалися єдиними близькими родичами, втрата одної з них спричинила дуже сильні моральні страждання, зі смертю бабусі позивач втратив частину себе. Внаслідок пережитого шоку погіршився його психічний та психологічний стан.

Крім того, ним сплачено за професійну правничу допомогу адвоката 27000 грн, які він просить стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_7 .

Позивач ОСОБА_9 звернулась з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_7 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", в якому просила стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на її користь моральну шкоду в розмірі 30 000 грн; стягнути з ОСОБА_7 на її користь моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

В обґрунтування позову вказала, що вона є онукою загиблої внаслідок ДТП ОСОБА_8 . Після загибелі бабусі вона відчуває моральні страждання, які спричинили негативні зміни у її житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, відірваність від активного соціального життя, знижений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання. Після смерті батьків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 єдиними рідними людьми потерпілої ОСОБА_9 залишилися бабуся ОСОБА_8 та дідусь ОСОБА_13 , які фактично замінили їй батьків. Після смерті бабусі потерпіла ОСОБА_9 перенесла значний душевний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє життя в майбутньому без рідної їй людині.

Суд вважає, що позонві вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Судом встановлено , що ОСОБА_7 керував транспортним засобом MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , якій належить ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН", на підставі цивільно-правової угоди №23/11 від 23.11.2020. Про передачу зазначеного транспортного засобу ОСОБА_7 для виконання робіт, визначених цивільно-правовою угодою, свідчить акт приймання-передачі транспортного засобу №3.

На момент ДТП 26.11.2020 між ПрАТ СК "ПЗУ Україна" та ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН" був укладений Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.201204335, відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , строк дії полісу з 11.09.2020 по 10.09.2021. У період дії полісу транспортним засобом керував ОСОБА_7 , який допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , якій були завдані тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні реанімаційного відділення КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги".

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі -Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 23.1 ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, виключно лише на умовах, встановлених ст. 1200 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 27.2, п. 27.3 ст. 27 Закону визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

За змістом ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, предметом позову потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_9 до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого (витрати на поховання та моральна шкода), а тому доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з загиблою ОСОБА_8 , а й обставини, за яких вони перебували на утриманні померлої та потребували матеріальної допомоги. Відповідних доказів потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_9 суду не надано, а за такого, їх позовні вимоги до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" задоволенню не підлягають.

Суд вввжає, що на користь потерпілого ОСОБА_4 слід стягнути з ОСОБА_7 витрати на поховання ОСОБА_8 в сумі 50840 грн, які складаються з ритуальних послуг, наданих ФОП ОСОБА_10 в сумі 19800 грн, та витрат на придбання пам`ятника в сумі 31040 грн, та підтверджені квитанціями до прибуткового касового ордеру від 17.12.2020, №234 від 17.09.20021.

Також з обвинуваченого ОСОБА_7 слід стягнути на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_9 моральну шкоду.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, загибеллю рідної для потерпілих людини - бабусі їм заподіяно значної моральної шкоди, страждання з приводу чого вони відчувають і надалі вічуватимуть впродовж всього життя, з врахуванням того, що відповідної шкоди їм заподіяно діями обвинуваченого ОСОБА_7 , виходячи з засад розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 100 000 грн, та на користь ОСОБА_9 - 100 000 грн.

Проте, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).

Звертаючись з вимогами про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 27000 грн, потерпілий ОСОБА_4 надав лише договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.07.2021, укладений з адвокатом ОСОБА_5 , але не надав документи, що свідчать про оплату 27000 грн, таким чином, не довів розмір витрат на правову допомогу.

З обвинуваченого ОСОБА_7 слід стягнути в дохід держави витрати на проведення експертизи №СЕ-19/155-20/16201-ІТ від 10.12.2020 по дослідженню технічного стану транспортного засобу в сумі 1307,60 грн, транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/115-20/16233ІТ від 11.12.2020 в сумі 1307, 60 грн, автотехнічної експертизи №21-48 від 12.02.2021 в сумі 1201,27 грн, а всього в сумі 3816,47 грн.

Речові докази: вантажний автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН"; оптичний диск з відеозаписом з камер відеоспостереження системи "Безпечне місто" від 26.11.2020 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374-376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_7 з 06.07.2021 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої діяльністю джерела підвищеної небезпеки, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 витрати на поховання в сумі 50840 гривень та моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої діяльністю джерела підвищеної небезпеки, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави витрати на проведення експертизи №СЕ-19/155-20/16201-ІТ від 10.12.2020 по дослідженню технічного стану транспортного засобу в сумі 1307,60 грн, транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/115-20/16233ІТ від 11.12.2020 в сумі 1307, 60 грн, автотехнічної експертизи №21-48 від 12.02.2021 в сумі 1201,27 грн, а всього в сумі 3816,47 грн.

Речові докази: вантажний автомобіль MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом марки KRONE D27, реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути ТОВ "ГОЛД МАНДАРИН"; оптичний диск з відеозаписом з камер відеоспостереження системи "Безпечне місто" від 26.11.2020 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1