Рішення № 10915477, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 20/216                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО”, м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „ЖЕК № 1” Ворошиловського району м.Донецька

про стягнення 32274,39 грн.

За участю представників:

від позивача: Зеленев М.О. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО”, м.Донецьк, із позовом до Комунального підприємства „ЖЕК № 1” Ворошиловського району м.Донецька, про стягнення 32274,39 грн.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд прийняти міри щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, які належать відповідачу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в результаті невиконання відповідачем своїх зобов’язань відбувся прорив труби та було затоплено приміщення позивача, у зв’язку із чим на стінах зазначеного приміщення утворився грибок, на приписи Господарського кодексу України, Житлового кодексу України, Правила утримання житлових будинків та прибудинкових приміщень, затверджених наказом № 76 від 17.05.05 р. Державного комітету України по питанням житлово-комунального господарства, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

30 липня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла заява № 216 від відповідача, в якій відповідач повідомив суд про неможливість з’явитись у судове засідання 02.08.10 р. та просив суд відкласти судове засідання на іншу дату.

18 серпня 2010 року відповідач направив до господарського суду Донецької області заяву № 216, в якій відповідач повідомив суд про неможливість з’явитись у судове засідання 19.08.10 р. та просив суд відкласти судове засідання на іншу дату.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23 листопада 2005 року між громадянином Таратута Андрієм Миколайовичем (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО” (далі-Покупець) було укладено договір купівлі-продажу (далі-Договір купівлі-продажу).

Відповідно до п.1.1 Договору купівлі-продажу, Продавець зобов’язався передати у власність Покупцю нежиле підвальне приміщення, а Покупець зобов’язався прийняти це майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Згідно із п.1.2 Договору купівлі-продажу, нежиле підвальне приміщення, яке відчужується за Договором, розташоване у житловому будинку за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, буд.90, та має наступні характеристики загальна площа: 201,3 кв.м.; реєстраційний номер – 233711.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 23.11.05 р., Продавець передав, а Покупець прийняв нежиле підвальне приміщення, розташоване у житловому будинку за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, буд.90, загальною площею 201,3 кв.м.

Як зазначає позивач у своєму позові, оскільки приміщення не було придатне для надходження в ньому людей, був зроблений капітальний ремонт зазначеного приміщення вартістю 864778,00 грн. та встановлені примусові системи вентиляції та кондиціонування вартістю 95080,80 грн.

01 грудня 2005 року між Комунальним підприємством „ЖЕК № 1 Ворошиловського району” (Власник будинку) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО” (Співвласник) було укладено договір про участь у відшкодуванні витрат по утриманню будинку та прибудинкової території (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Співвласник володіє на праві власності вбудованим нежилим приміщенням, яке розташоване у житловому будинку за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 90, загальною площею 201,3 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу № 1012 від 23.11.05 р.

Згідно із п.1.2 Договору, Власник будинку забезпечує експлуатацію та обслуговування житлового будинку, надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території за вищезазначеною адресою.

Відповідно до п.1.4 Договору, мета договору: забезпечення схоронності жилого фонду, який експлуатується.

Пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.6 Договору передбачено, що Власник будинку зобов’язаний забезпечити обслуговування житлового будинку, яке забезпечує нормальну експлуатацію житлового будинку відповідно до Правил та норм технічної експлуатації житлових будинків; здійснення прибирання та освітлення місць загального використання домобудівництва; санітарне очищення, прибирання території домобудівництва; аварійне обслуговування домобудівництва.

Як стверджує позивач, 20 травня 2010 року у суміжному приміщення, яке належить відповідачу, відбувся прорив труби холодного водопостачання, в результаті чого приміщення позивача було повністю затоплене.

Посилаючись на вимоги Правил утримання житлових будинків та прибудинкових приміщень, затверджених наказом № 76 від 17.05.05 р. Державного комітету України по питанням житлово-комунального господарства, позивач стверджує, що на протязі доби до 21.05.10 р. відповідач не здійснив відкачку води із свого приміщення, в результаті чого в приміщенні позивача рівень води піднявся до 50 см.

21 травня 2010 року відповідачем було складено акт, в якому відповідач стверджував, що у нежилому приміщенні позивача не виконана герметизація із-за чого виникло підтоплення.

За ствердженням позивача, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов’язань відбувся прорив труби та було затоплено приміщення позивача, у зв’язку із чим на стінах зазначеного приміщення утворився грибок, який піднявся по стінам приміщення на висоту від 45 см до 1 м.

16 червня 2010 року позивачем в присутності відповідача та будівельної організації було складено акт огляду приміщення, від підписання якого відповідач відмовився.

У лисах від 03.06.10 р. № 124 та від 22.06.10 р. № 142 позивач просив відповідача здійснити ремонт та усунути шкоду, яка була нанесена приміщенню позивача в результаті прориву труби водопостачання, які відповідачем залишені без відповіді.

Посилаючись на те, що відповідач свою вину не визнав, добровільно ремонт у приміщенні позивача не здійснив, позивач звернувся до будівельної організації „Технопромінвест”.

15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Технопромінвест” (Підрядчик) було укладено договір № 15/06-10.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, Замовник доручає, а Підрядчик приймає на себе зобов’язання по виконанню ремонтних робіт адміністративного приміщення за адресою: вул.Артема, 90, м.Донецьк (підвальне приміщення).

Як вбачається з матеріалів справи, вартість ремонтних робіт склала 32274,39 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 32274,39 грн.

Відповідач до судового засідання не з’явився, письмовий відзив по суті позову суду не надав.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 1.1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових приміщень, затверджених наказом № 76 від 17.05.05 р. Державного комітету України по питанням житлово-комунального господарства (далі-Правила), передбачено, що ці Правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.

Згідно із п.3.1.2 Правил, у допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися: справний стан будівельних конструкцій, опалювальних приладів і трубопроводів; належний санітарний, протипожежний стан; нормативний температурно-вологісний режим.

Відповідно до п.4.1.14 зазначених Правил, не допускається, зокрема, підтоплення підвалів і техпідвалів через несправність і витоки від інженерного обладнання; захаращувати і забруднювати підвальні приміщення.

Статтею 179 Житлового кодексу України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Свої позовні вимог позивач обґрунтовує наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актом від 21.05.10 р., актом огляду приміщення від 16.06.10 р., договором № 15/06-10 від 15.06.10 р., актом приймання робіт від 09.06.10 р., платіжними дорученнями, довідкою про вартість робіт.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 32274,39 грн. – суми збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував, своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча був повідомлений про дату та час судових засідань належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

До господарського суду будь-яких клопотань про витребування додаткових доказів по справі не надходило, у зв’язку із чим справу № 20/216 господарським судом Донецької області розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом залишено без задоволення за недоведеністю позивачем наявності обставин, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО”, м.Донецьк, до Комунального підприємства „ЖЕК № 1” Ворошиловського району м.Донецька, - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „ЖЕК № 1” Ворошиловського району м.Донецька (83050, м.Донецьк, вул.Щорса, 29; розрахунковий рахунок 26007301649 в Ощадбанку № 25 Ворошиловського району, МФО 394017, ЄДРПОУ 31534945, ІНН 315349405621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „БАО” (фактична адреса: 83121, м.Донецьк, вул.Брюсова, 2 „б”; юридична адреса: 83050, м.Донецьк, вул.Артема, 90; розрахунковий рахунок 26001198016441 у Донбаській філії ПАТ „Кредит промбанк”, ЄДРПОУ 13529668, ІНН 135296605624) 32274,39 грн. – суму збитків, 322,74 – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 19.08.2010 р.

Повне рішення складено 25.08.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.