Постанова № 109151336, 22.02.2023, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/335/23

провадження № 3/631/256/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі зміступротоколу проадміністративне правопорушеннясерії ВАВ№158450від 06лютого 2023року убачається,що 22січня 2023року близько18години 20хвилин громадянка ОСОБА_1 за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2 , вчинила відносно своєї доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , насилля в сім`ї, а саме дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча про дату,час імісце судовогозасідання повідомляласьу відповідностідо приписівКодексу Українипро адміністративніправопорушення.22лютого 2023рокуна електроннуадресу суду ОСОБА_1 надіслала заяву,що булазареєстрована завхідним №ЕП-299/23-вх.відповідно до якої провину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнала у повному обсязі, просила суд розгляд справи провести за її відсутності.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні для надання пояснень та доказів. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому приписами статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає загальний кінцевий строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, який становить три місяця з дня вчинення правопорушення.

У даній справі суддя виходить з того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності виклала свою позицію письмово у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях, що містяться у матеріалах справи. Отже нею реалізовано обстоювання своєї правової позиції і на власний розсуд використано процесуальні права.

З огляду на що, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до уваги те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки вважає за можливе здійснити розгляд справи у її відсутність, адже (з огляду на викладене в сукупності) розгляд суддею/судом цієї справи за відсутності указаної сторони, однак при наявності її письмових пояснень, здійснюється на підставі загальних засад і відповідає конституційному принципу верховенства права. Це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, азабезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення визначених у статті 1 вказаного Кодексу. Тим більше, що положення статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративніправопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, розглянувши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Домашнє насильство, відповідно до положень статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право,тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім визнання своєї провини, вина правопорушника підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 158450 від 06 лютого 2023 року, складеному інспектором Сектору ювенальної поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., який особисто підписаний ОСОБА_1 та з яким остання погодилась (а.с.1); копією рапорту старшого інспектора чергового чергової частини Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції І Семенченка про те, що 22 січня 2023 року о 18 годині 25 хвилини надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 22 січня 2023 року о 18 годині 24 хвилини за адресою: АДРЕСА_2 ,дружина заявника, ОСОБА_1 кричить надитину, ОСОБА_2 ,примушує нюхатиїї газ,погрожує підірватибудинок.Даний рапортзареєстрованийв Інформаційно-телекомунікаційнійсистемі «Інформаційнийпортал Національноїполіції України»(журналєдиного обліку)Відділення поліції№ 3Харківського районного управлінняполіції №1Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті за№ 130 від22січня 2023року (а.с.2); копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 22 січня 2023 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просить прийняти міри до своєї дружини ОСОБА_1 ,яка неналежно займається вихованням їх дитини ОСОБА_4 (а. с. 3 4); копією письмових пояснень ОСОБА_3 , який вказав, що на даний час він проживає у АДРЕСА_3 січня 2023 року близько 17 години 00 хвилин йому зателефонувала донька ОСОБА_4 та повідомила, що вона боїться залишатися вдома з матір`ю, яка перебуває у нетверезому стані. Далі телефонна розмова перервалась, оскільки до кімнати, де перебувала донька, зайшла дружина та почала кричати на дівчинку та розповідати, що їй уже час помирати, кричала, що відкрила газ. Далі дзвінок роз`єднався. ОСОБА_3 негайно зателефонував своєму братові ОСОБА_5 , щоб він сходив до нього додому та з`ясував, що сталось. Сам же ОСОБА_3 негайно виїхав з міста Харкова до себе додому. Коли приїхав та зайшов до будинку, побачив дружину в нетверезому стані, яку опитували працівники поліції (а. с. 5); копією письмових пояснень ОСОБА_6 , який пояснив, що 22 січня 2023 року, йому зателефонував його брат ОСОБА_3 та попрохав піти до його домоволодіння та з`ясувати, що там коїться. Коли ОСОБА_6 зайшов у будинок брата, ОСОБА_1 сиділа на підлозі та плакала. На запитання, де знаходиться донка ОСОБА_4 , остання повідомила, що дівчина в іншій кімнаті дивиться телевізор (а. с. 6); копією письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_2 , яка вказала, що вона мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , а батько ОСОБА_3 не проживає з ними. Батьки часто сваряться між собою у її присутності. 22 січня 2023 року її мати дуже кричала на неї, дівчинці було страшно, вона плакала. Мати висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою (а. с. 7); копією письмових пояснень ОСОБА_1 , яка пояснила, що 22 січня 2020 року вона перебувала вдома. На даний час у неї триває процес розлучення з її чоловіком, ОСОБА_3 , з цього приводу у неї відбуваються емоційні переживання. Остання підтвердила, що кричала на свою доньку ОСОБА_4 , висловлювалась у її адресу нецензурною лайкою (а. с. 8).

Таким чином, вина ОСОБА_1 увчиненні адміністративногоправопорушення доведенаповністю ійого діїслід кваліфікуватиза частиною1статті 173-2Кодексу Українипро адміністративніправопорушення як вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру відносно доньки, ОСОБА_2 , внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю дитини.

Відповідно достатті 280Кодексу Українипро адміністративніправопорушення орган(посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов`язанийз`ясувати:чи буловчинено адміністративнеправопорушення,чи виннадана особав йоговчиненні,чи підлягаєвона адміністративнійвідповідальності,чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає щире каяття ОСОБА_1 у скоєному.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення з матеріалів справи не встановлено.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративнеправопорушення уразівинесеннясудом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідноз частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 2710-ІХ від 03 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2684гривні 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 536 гривень 80 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 11, 23, 24, 25, 27, 33 35, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 173-2, статтями 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (340 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Т. М. Трояновська